Виробники-харчовики мають право змінювати відпускні ціни раз на місяць і не більш як на 5%, і пільги на газ тут ні до чого

Чи зробили пільги на газ для виробників харчопрому дешевшими продукти харчування? Ні, звичайно. Чи, може, в результаті продукти перестали зростати в ціні? Звісно, ні. Усім споживачам добре відомо — ціни і надалі вперто зростають. Прямої залежності немає. Тож говорити про те, що завдяки пільгам на газ нам удалося приборкати споживчі ціни, не доводиться. Йдеться, швидше, про комплекс чинників, які на це впливають, і основні з них, на наш погляд, ми розкриємо в цій статті.

Рецепт стабільних цін

На стику 2021–2022 років внутрішній ринок ледь уникнув продовольчого колапсу. Влада почала гасити пожежу спробами адміністративного втручання: запровадила держрегулювання цін на продукти першої потреби, обмежила мережам торговельну надбавку, натиснула на трейдерів і забезпечила для хліба масових сортів енергію (передусім газ) за прийнятними цінами.

І от приблизно через 45 днів із моменту підписання постанови Кабміну №1435 про пільгові енергоносії для харчовиків пасьянс із забезпечення виробників соціально значущих видів продовольства дешевим газом начебто почав складатися. Малорухома державна машина зі скрипом запрацювала, харчовики цьому раді.

Однак цінники в магазинах красномовно свідчать про те, що державне регулювання, а також два-три десятки мільйонів кубометрів газу за пільговими цінами аж ніяк не можуть поставити на ноги вітчизняний харчопром. Рецепт стабільних цін і доступного продовольства приховано, на жаль, не в газовій трубі.

Історія ажіотажу

Згадайте кінець грудня 2021-го: ціни на газ зашкалюють, у пориві розпачу виробники хліба, а за ними молока, м'яса й навіть цукерок і вина, стомившись говорити про неминуче зростання цін, заявляють про зупинку підприємств і продуктовий колапс. В останні години минулого року Кабмін запроваджує держрегулювання на батон і соняшникову олію. Ці два товари поповнили список, затверджений ще 2020 року: крупа гречана, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого ґатунку й вермішель із нього, молоко пастеризоване жирністю 2,5%, хліб житньо-пшеничний, яйця курячі категорії С1, тушка куряча, вода мінеральна негазована й масло вершкове жирністю 72,5%.

Уперше за останні кілька років влада звернула увагу на внутрішній ринок і споживача. Ба більше, Кабмін уводить табу на націнку на продукти понад 10%. І головне — обіцяє дешевий газ. І на період свят… усе замерзає.

А потім починається чи то епопея, чи то сага про дешевий газ для виробництва продуктів харчування першої потреби. І січень наочно продемонстрував, що річ не в газі…

Перший млинець нанівець

Задіяні були всі: від офісу президента до міні-пекарень у регіонах. У результаті на світ з'явилися: меморандум із харчовиками, комітет із контролю над цінами на газ, люди, що перевіряють претендентів на доступну енергію. І… зайнятість чотирьох відомств: Міненерго, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мін’юсту.

Січень стартує зі скарг пекарів: купити чи одержати природний газ внутрішнього видобутку на пільгових умовах нереально — без зловживань із боку трейдерів не обійшлося.

Буквально в режимі 24/7 аграрне, енергетичне відомства, біржа, газотрейдери, асоціації, що представляють інтереси основних сегментів харчової промисловості, намагаються знайти компроміс.

«Схема запрацювала. Хлібозаводи закрили потреби на газ на січень. Середня ціна 12800 гривень за тисячу кубометрів», — говорить генеральний директор об'єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко.

Додамо, що в січні купували пільговий газ лише пекарі. На лютий точно так само заявки подавали переважно пекарі. «Не можна сказати, що все ідеально, але не можна стверджувати, що все погано. Механізм робочий. На березень уже додалися молочарі, й загалом виходить понад 500 підприємств», — говорить президент «Союзу виробників харчової промисловості України» Родіон Рибчинський.

Хоча якщо називати речі своїми іменами, то січень провалили. Адже пільговий газ виробники хліба (саме для них питання енергоносіїв було критичним) почали одержувати в останні дні місяця. Перший аукціон пройшов 17 січня, на ньому трейдери придбали для харчопрому 1,3 млн кубометрів газу. За результатами торгів на Українській енергетичній біржі, за лютий реалізовано 15,6 млн кубометрів газу на потреби виробників за січень-лютий. Щасливчиками стали 256 виробників різної форми власності. Комітет затвердив списки на березень, там уже 395 суб'єктів господарювання.

Підприємств-пільговиків стає дедалі більше. До речі, Мінагро вже озвучило, що заявки на квітень треба подати до 5 березня, аукціон відбудеться в середині березня.

Курирує перелік підприємств, які зможуть одержувати газ за пільговою ціною, Міністерство аграрної політики.

Від самого початку допомоги просили пекарі, але в результаті в списку опинилися суб'єкти господарювання, основним видом діяльності яких є, зокрема, виробництво продовольчих товарів, що мають суттєву соціальну значущість: борошна пшеничного (КВЕД 10.61), молока пастеризованого (КВЕД 10.51), хліба житньо-пшеничного (КВЕД 10.71), яєць курячих (КВЕД 01.47), птиці (тушка куряча) (КВЕД 10.12) та олії соняшникової (КВЕД 10.41).

Спочатку було 6803 підприємства. Кого тільки серед них не було: й банкрути, і підприємства, що розташовані на непідконтрольній Україні території. Крім того, в чергу за газом вишикувалися міні-пекарні, невеликі цехи, виробництва, — і от їм пільговий газ справді допоміг подолати позахмарні ціни на ресурси й працювати далі.

Як працює схема

На біржі діють газівники, орієнтуючись на заявки від виробників, наприклад, хлібозаводів. Ціни на газ плаваючі. Це, звичайно, мінус. Отут як кому пощастить. Хтось одержав газ по 12800 грн, а хтось по 25 тисяч. Відповідно, задовольнити всіх не виходить.

Торги газом на березень, що відбулися 15–16 лютого, пройшли відносно гладенько. Газ поділили. Заявки на квітень збирають. Одне не вкладається в схему, намальовану від самого початку, — стабільні ціни на продовольство.

Чинник ціни

Почнемо з основного — хліба. Адже ціни не знижуються. Вони навіть не зупинилися і зростають далі. У січні головний продукт масового споживання, попри дешевий газ, обмеження торговельних надбавок, щоденний моніторинг цін, все одно дорожчав. Житній і пшенично-житній підтяглися до позначки 29,73 грн/кг (у грудні — 27,46 грн/кг). Ціни на хліб пшеничний з борошна першого ґатунку зросли до 27,11 грн/кг проти 26,29 грн/кг у грудні 2021 року.

Та на хвилинку зазирнемо в задзеркалля. Там же д-у-уже цікаво. Ще наприкінці грудня пекарям удалося домовитися з торговельними мережами про підвищення цін на хліб масових сортів на 5–10% протягом січня. Інакше навіть за наявності пільгових цін на газ колапсу на ринку продовольства навряд чи вдалося б уникнути.

Чому? Та тому, що контракти між виробниками продтоварів і роздробом передбачають, що постачальники мають право змінювати ціни раз на місяць і не більш як на 5%. А якщо ні, то роздріб може відмовити їм у своїх полицях.

Ні, річ не в капризах торговців, просто кому, як не торговельним мережам, відомі матеріальні можливості українських споживачів. Адже саме останні визначають попит на запропоновану продукцію при певних цінах.

Порожні полиці нікому не потрібні точно так само, як і низький попит на їхній вміст. І, до речі, обмеження в 10% на надбавку до ціни встановлено урядом не для виробників продуктів, що одержали пільговий газ, а для роздрібних продавців. От вони й правлять бал. Недаремно ж роздріб наполягає, що завжди треба бути готовими до порожніх полиць у магазинах. А ви кажете: «Газ»…

Більше статей Лариси Гук та Сергій Следзя читайте за посиланням.