Минулого тижня президент США Дональд Трамп схвалив запровадження мит на імпорт сталі (25%) і алюмінію (10%), виконавши тим самим свої обіцянки щодо протекціоністської підтримки американських виробників металу. Планується, що мита почнуть діяти з 23 березня і поширяться на всіх виробників металу, за винятком Мексики й Канади. Найбільш відчутними ці заходи виявляться для країн Євросоюзу і Китаю. Україна як екпортоорієнтована економіка також може відчути на собі наслідки торгової ворожнечі США та цих країн.
Канада й Мексика визнані у США "особливим випадком" завдяки співробітництву та взаємним зобов'язанням у галузі безпеки, економічної інтеграції та географічної близькості виробничої бази. За словами Дональда Трампа, винятком також може стати Австралія.
Трамп пояснив необхідність запровадження мит інтересами "національної безпеки країни" і звинуватив іноземних постачальників алюмінію та сталі у демпінгу. Відповідне розслідування провела Комісія з міжнародної торгівлі США та визнала демпінг з боку постачальників металів, включаючи й Україну, який "завдає шкоди американській промисловості".
Власні потужності США становлять близько 110 млн т сталі на рік і торік були завантажені трохи більше як на 70%, а імпорт становив 30–35 млн т. Випуск первинного алюмінію у США - менш як 1 млн т на рік, а імпорт - близько 6 млн т. Найбільший постачальник металів у США, зокрема, 16% сталі та майже 50% алюмінію, - Канада. Також в імпорті сталевої продукції значущі частки, від 7 до 13%, у Бразилії, Південної Кореї, Росії та Євросоюзу. Росія, Китай і ОАЕ мають приблизно по 10% у поставках алюмінію.
Експорт української сталі в США торік оцінюється в 166 млн дол. США. Він складався з листового прокату (35 млн дол.), сортового прокату (55 млн) і труб (76 млн дол.). Основні українські експортери сталі, чиї інтереси можуть постраждати, - "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Метінвест" та "Інтерпайп". Якщо плани Трампа втіляться в життя, це означатиме скорочення глобального експорту сталі в США. Недопоставлені за океан обсяги мають перерозподілитися по решті світу, пропозиція зростатиме, а попит скорочуватиметься. Це, у свою чергу, може призвести до зниження світових цін на металургійну продукцію, за нашими оцінками, на 10% і до відповідного зниження виручки українських експортерів металопродукції, які є також найбільшими платниками податків. Факт малоприємний, але для економіки країни й валютного ринку не смертельний, оскільки нові американські мита не поширюються на чавун, якого торік Україна поставила в США на більш як 400 млн дол.
Однак запровадження цих мит рано вважати невідворотним фактом. Уже заявлено про початок переговорів США з питань мит принаймні з тими, кого вони вважають союзниками, - Євросоюзом і Японією. Результатом таких переговорів цілком може стати відмова США від протекціоністської політики в обмін на зниження мит на американські товари в інших країнах. Іншими словами, згадані мита можуть виявитися не інструментом захисту американського ринку, а лише переговірною позицією для агресивного просування інших американських товарів на світові ринки. На наш погляд, з підписанням Трампом рішення про мита крапку в питанні ще не поставлено. На жаль, Україна вкотре є не суб'єктом, а об'єктом того, що відбувається, і не може вплинути ні на перебіг переговорів, ні на їхній результат.