Чиновники міжнародних фінансових організацій (МФО) найвищого рівня вшановують українську столицю своїми візитами нечасто. Хіба що вже після звільнення зі своїх офіційних посад досить охоче беруть участь у роботі різних конференцій і форумів на кшталт YES Віктора Пінчука або чогось подібного за дискусійно-панельним форматом. Що й недивно - відносини МФО та офіційного Києва простими і безхмарними бували, мабуть, лише коли сторони практично втрачали інтерес один до одного (а такі періоди, хоч і нетривалі, у сучасній українській історії все ж таки траплялися). А в решту часу українська влада, занадто легко погоджуючись на висунуті в обмін на транші міжнародної фінансової допомоги умови (аби лише гроші одержати, а там хай буде, що буде), потім надто часто їх порушувала…
Як, на думку представників МФО, розвивається співробітництво зараз, у чому полягають і як виконуються досягнуті домовленості - про все це в ексклюзивному інтерв'ю DT.UA віце-президента Світового банку Лори ТАК, що побувала у Києві з офіційним візитом.
- Нещодавно Світовий банк (СБ) надав Україні черговий кредит на суму 500 млн дол. США для зміцнення стабільності, ефективності та стійкості українських банків, що є частиною загальної допомоги з подолання кризи в нашій країні, про яку група СБ оголосила в березні поточного року. Тоді було сказано, що до кінця 2014-го Києву буде надано до 3,5 млрд дол. Як сьогодні реалізовуються ці плани?
- Уже зараз можна говорити про значний прогрес у наданні тих 3,5 млрд дол., про які йшлося навесні цього року. На сьогодні ми вже надали Україні 2,5 млрд дол., з яких 1,25 млрд - це пряма бюджетна підтримка, спрямована, власне, на підтримку реформ. Йдеться про фінансування шести різних проектів, які передбачають цілу низку змін, у тому числі про дві позики на підтримку політики розвитку, яка включає зміни фактично в усіх секторах української економіки.
Також ми надали інвестиційні кредити, які покликані вирішити проблеми тепло- і енергопостачання, розвитку міської інфраструктури та системи соціального забезпечення. Крім того, ми взяли на себе зобов'язання протягом цього року надати Україні ще 1 млрд дол., це буде ще одна позика прямої бюджетної підтримки, а також інвестиційні позики на реформування системи охорони здоров'я і реконструкцію енергетичної системи.
Тобто група Світового банку (власне Світовий банк, Міжнародна фінансова корпорація й Багатостороннє агентство гарантування інвестицій) змогла суттєво збільшити надавану Україні підтримку. Якщо раніше в середньому йшлося про 300–400 млн дол. на рік, то на сьогодні загальна сума нашого портфеля по Україні - близько 6,2 млрд дол. А сам кредитний портфель покриває роботу в більшості важливих секторів економіки України.
- Які виклики для сьогоднішньої України та її економіки ви вважаєте ключовими, і, відповідно, які реформи можна визначити як життєво найважливіші? Місцеві політики, експерти й чиновники зараз активно обговорюють стратегії реформування як мінімум у 10–
15 сферах, кожна з яких є надзвичайно актуальною для країни. Чи вважаєте ви, що їх варто реалізовувати одночасно (враховуючи гостроту викликів, які стоять перед нашою країною) або ж необхідно все-таки зосередитися на 3–5 пріоритетних напрямах?
- Головне для України зараз - це відновити економічне зростання, створити якнайбільше робочих місць для населення, поліпшити якість цих робочих місць. Дійсно, для того, щоб це сталося, необхідний цілий ряд змін. Але ми розуміємо, що є пріоритети, на яких необхідно сконцентруватися передусім. Найважливішими сьогодні є макроекономічна стабільність і стабільність банківського сектора.
Наступними за значущістю йдуть зменшення корупції, посилення підзвітності і підвищення рівня довіри населення до органів влади. Це підвищить ефективність державних видатків і поліпшить якість надання державних послуг населенню. Йдеться про надання як інфраструктурних послуг, так і соціальних - насамперед в охороні здоров'я та освіті. Наступними за важливістю мають стати реформа енергетичного сектора, а також поліпшення інвестиційного і бізнес-клімату для зростання і розвитку приватного бізнесу. Що, у свою чергу, також дасть змогу створити нові робочі місця. Також одним з основних напрямів має стати створення надійної адресної системи соціальної допомоги.
Тобто Україні, безумовно, потрібна всеосяжна програма, в якій усі реформи підсилювали б одна одну. Але дуже важливо збалансувати ці реформи, щоб жоден з напрямів не "просів", не одержав переваги перед іншими.
- Якщо говорити про підтримку і реформування фінансового сектора, то нам відомо, що саме зараз у Києві працює місія Світового банку. За оцінками її (місії) експертів, Україна повною мірою виконує взяті на себе зобов'язання?
- Що стосується першої позики на підтримку політики розвитку у фінансовому секторі, який ми видали трохи раніше цього року, то уряд України виконав усі свої зобов'язання. Одним із найважливіших з них було створення інституціонально ефективного Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щоб у вкладників з'явилася впевненість у банківській системі і захисті своїх заощаджень. Це однозначно позитивно позначиться на стабільності банківської системи і довірі до неї населення.
Крім цього, вживаються також інші заходи із стабілізації сектора: стрес-тестування фінустанов, аудити, рекапіталізація банків. Створюються об'єктивні критерії для оцінки, розуміння і пошуків можливих рішень у кожній конкретній ситуації. Зараз ми працюємо над підготовкою надання другого кредиту для підтримки стійкості банківської системи, і в цьому питанні також помітний істотний прогрес. Одним із найскладніших викликів, з яким досі ще доводиться мати справу фінансовому сектору України, є девальвація гривні. Це суттєво погіршує кредитні портфелі банків.
- Національний банк, з керівництвом якого ви зустрічалися під час свого візиту, на вашу думку, здійснює досить адекватну ситуації політику?
- Голова Нацбанку як ніхто інший усвідомлює всю складність нинішньої ситуації. Як показало наше спілкування, вона не тільки зосереджена на вирішенні першочергових проблем, але й має кілька сценаріїв своєї роботи залежно від потенційного погіршення або поліпшення ситуації. Національний банк провів велику роботу зі стабілізації ситуації, але й у майбутньому йому доведеться зробити ще дуже багато чого для виходу з кризи. Сподіваюся, що наша підтримка йому в цьому допоможе.
- Під час свого візиту ви також зустрічалися з главою уряду. Про що йшлося під час цієї зустрічі, які були порушені питання?
- Я вважаю, прем'єр-міністр повною мірою розуміє, що ситуація зараз в Україні дуже складна. Беручи до уваги нинішні обставини, зокрема, не тільки ситуацію на Сході країни, а й майбутні жовтневі вибори, уряду складно швидко рухатися в напрямку реформ. Є цілий ряд змін, які потребують внесення поправок до законодавства і парламентської підтримки, і це - окремий виклик, з яким при нинішньому складі парламенту впоратися непросто. Ми сподіваємося, що коли наприкінці жовтня прийде новий парламент, відповіді буде знайдено й уряд зможе закінчити розпочате, а реформи прискоряться.
- Український конфлікт уже став однією з найдраматичніших сторінок сучасної історії, змусивши розвинений світ розпочати перегляд стратегій зовнішньої політики, систем міжнародної безпеки і взаємодопомоги. Як у зв'язку з цим може змінитися роль і стратегія діяльності міжнародних організацій і, зокрема, Світового банку?
- Як ми заявляли раніше, Світовий банк уже почав цілий ряд заходів, активізувавши кілька проектів і, у тому числі, серйозно збільшивши обсяги надаваного фінансування, щоб допомогти владі ефективніше протистояти погіршенню добробуту народу України через виниклий спад в економіці. Усі проекти, ефективність яких буде для нас очевидною, ми продовжимо реалізовувати. Ми за можливості постараємося допомогти Україні зменшити наслідки тих подій, які зараз відбуваються на Сході країни. Зокрема, йдеться і про реконструкцію регіону, і про відновлення роботи бізнесу.
Водночас, про що вже теж згадувалося вище, першочерговою для Києва зараз є зосередженість на урядових реформах. Ми віримо, що, незважаючи на нинішній геополітичний контекст, ми зможемо продовжувати допомагати Україні в здійсненні необхідних змін.
- Серйозні реформи дуже часто наштовхуються на дуже серйозні конфлікти інтересів можновладців і рідко бувають популярними в широких верствах населення. Фактично, саме з цієї причини всі 23 роки української незалежності якісні структурні перетворення, як правило, або блокувалися й саботувалися повністю, або були непослідовними і фрагментарними. Як уникнути подібної долі реформ зараз?
- При здійсненні глибоких реформ найчастіше зачіпаються інтереси тих людей, яким була вигідна стара система. Дуже часто ці люди не розуміють, що реформи можуть бути і корисними, і вигідними. Бачачи загрозу втрат у короткостроковій перспективі, вони сприймають будь-які зміни, як виклик своєму нинішньому благополуччю. Для цього надзвичайно важливо розробити гарну комунікаційну стратегію, яка допомагала б людям тверезо оцінювати ті більш довгострокові переваги, які вони зможуть одержати після реалізації реформ, допомогти їм зосередитися на можливих вигодах, а не на втратах.
- Якими ви бачите сьогодні найактуальніші виклики для світової економіки і, зокрема, для економіки Центральної та Східної Європи? Які тенденції домінуватимуть у найближчі 3–5 років? Як вони вплинуть на її майбутнє в середньостроковій і довгостроковій перспективі?
- Не приховую, нинішнє економічне зростання у Європі пригнічує. Незважаючи на ті поліпшення, які відбулися у фінансовому секторі після 2008 р., ми не побачили того темпу розвитку, на який розраховували. Уряди європейських країн були сфокусовані на вирішенні негайних проблем і проведенні короткострокових змін, украй мало приділяючи уваги глибинним і структурним реформам і, фактично, не впоравшись із відповідними викликами. Тому, якщо взяти до уваги геополітичні ризики в Східній Європі, як і ризики найбільших світових економік (і, зокрема, загальноєвропейської та американської), то можна прогнозувати, що економічне зростання економіки в найближчі роки буде дуже повільним, якщо взагалі буде. Уже можна говорити про те, що в найближчій перспективі ситуація принципово не поліпшиться. Зараз дуже складно використовувати макроекономічні й фіскальні методи для стимуляції розвитку європейської економіки. Уряди європейських країн повинні зосередитися на структурних змінах, які дали б змогу поліпшити конкурентне середовище й продуктивність праці. Тільки в цьому разі ситуація змінюватиметься на краще.
- А в Києві влада достатньо зосереджена на таких змінах?
- Безумовно, українська влада має повне розуміння того, які реформи для України пріоритетні й необхідні насамперед. Як і достатнє усвідомлення вже виниклих або ще майбутніх викликів, зокрема, наближення парламентських виборів. Багато вже зроблених кроків - правильні. Але важливо не змінювати курсу, продовжуючи рух у потрібному напрямку і роблячи все можливе в рамках своїх повноважень. Зараз необхідно все підготувати до приходу нового парламенту, щоб після початку його роботи ще до кінця нинішнього календарного року здійснити цілий ряд масштабних змін.
Для України нині принципово важливо не зупинятися на досягнутому і не давати політичним і бізнес-інтересам негативно впливати на процес економічних перетворень у країні. Успішно реалізовані реформи залучать зовнішнє фінансування, що дасть можливість створити нові робочі місця, поліпшити економічну ситуацію і вийти на новий виток реформ. Але, повторюся, для успішної реалізації цього плану Україні в жодному разі не можна знижувати темпів запровадження реформ.
Персона.
Лора ТАК (Laura Tuck) обійняла посаду віце-президента Регіонального управління Світового банку по країнах Європи і Центральної Азії (ЄЦА) 24 вересня 2013 р. - через три місяці її роботи в ролі виконуючого обов'язки віце-президента.
Прийшовши на роботу у Світовий банк 1987 р. у рамках Програми молодих фахівців, вона почала з посади економіста в Регіональному управлінні країн Близького Сходу і Північної Африки. Потім була провідним економістом, керівником сектору, директором ряду департаментів. При цьому до сфери її компетенції входили питання сільського господарства, транспорту, енергетики, водопостачання, навколишнього середовища і зміни клімату, соціального розвитку й підвищення готовності до стихійних лих різних регіонів (зокрема, країн Латинської Америки і Карибського басейну, Близького Сходу й Північної Африки, а з 2002-го по 2006-й і з 2011 р. - Європи і Центральної Азії).
До приходу у Світовий банк Лора Так працювала в кількох консалтингових компаніях у сфері сільськогосподарської та продовольчої політики й оцінки продовольчих потреб. Вона також була членом викладацького складу в Прінстонському університеті в рамках науково-дослідного проекту, одержавши до цього ступінь магістра з економіки і державної політики в цьому університеті.
Пані Так жила і працювала в Африці у 1980–1987 рр.