Новий законопроект «Про регулювання містобудівної діяльності», про який «Дзеркало тижня» вже писало, цими днями було прийнято Кабінетом міністрів і 29 листопада передано на перше читання у Верховну Раду.
Розроблений робочою групою під керівництвом віце-прем’єра Сергія Тігіпка, новий законопроект, як оголосили його творці, покликаний пожвавити вітчизняну будівельну індустрію. Ця галузь після кризи, що вибухнула два роки тому, опинилася в стані, близькому до колаптоїдного, і потребувала допомоги держави. Очевидно, уряд усе ж таки знайшов у собі сили подати їй руку допомоги.
Безумовно, не йдеться про якісь фінансові вливання у будівельну сферу. Єдиний інструмент,
яким зараз держава може скористатися, — це лібералізація відповідного законодавства і максимальне спрощення адміністрування будівельних проектів.
Законопроект уперше за десятиріччя регулювання (або спроб регулювання) будівельної сфери не переписує законодавчої бази ще радянських часів, а виглядає повноцінним, створеним з нуля документом. Деякі прописані в ньому норми видаються мало не революційними, у зв’язку з чим окремі експерти уже висловлюють припущення, що він може наразитися на опір чиновників, якщо справа дійде до реалізації.
Приміром, кількість дозвільних процедур має скоротитися з нинішніх 93 до 23, а термін одержання всіх необхідних дозволів — із 415 до 60 днів. Що стосується купівлі землі, то нині з моменту заявки на продаж землі і до моменту укладання договору проект має пройти 50 процедур, включно з розглядом на двох сесіях і проходженням двох депутатських комісій. У разі ж ухвалення нового закону кількість процедур скоротиться до шести, а сесії і комісії взагалі виключать з цього процесу. Кроки, м’яко кажучи, своєчасні, зважаючи на те, що зараз у рейтингу Світового банку за складністю дозвільного законодавства в будівельній галузі Україна посідає 179-те місце з 183 країн.
Для більшої частини об’єктів, які зводяться в Україні, законопроектом узагалі буде передбачено декларативний принцип початку будівництва і введення в експлуатацію. Йдеться про об’єкти першої-третьої категорій, тобто про житлові і громадські будівлі (крім шкіл і лікарень) низької, середньої і підвищеної поверховості. При цьому дозволи видаватимуться не на юридичних осіб, а на сам об’єкт.
Таким чином, законопроект полегшить можливість запуску проекту — відтепер план нового об’єкта має просто вписуватися в існуючий генплан населеного пункту, в якому вже будуть враховані зауваження і розробки всіх профільних комісій і органів, від екологів до пожежників. Надалі ці органи не братимуть участі у створенні і введенні об’єкта в експлуатацію, що покликано різко скоротити «накладні витрати» на їхні висновки і дозволи. При видачі дозволу на будівництво перевірятиметься не технічна частина проекту, а лише наявність документів відповідно до діючих норм. У процесі будівництва обов’язковим буде технічний нагляд, а от страховий — за бажанням інвестора (утім, рідко який інвестор відмовляється від послуг страхових компаній при будівництві).
Як сказав С.Тігіпко на прес-конференції, присвяченій майбутній будівельній реформі і передачі в парламент розробленого законопроекту, у разі відсторонення основного масиву чиновників від бюрократичного процесу корупція в будівництві може скоротитися кардинально — на 90%. Не будемо розмірковувати про реальність цієї цифри, але на сьогодні шокуюча і глибинна корумпованість будівельної індустрії вже відлякує не тільки вітчизняних підприємців, які чимало бачили на своєму віку, а й іноземних девелоперів, котрі в якийсь момент вирішили залучити інвестиції на малоосвоєний український ринок. Якщо корупційну складову якимось дивом зменшать, то очікується, що іноземні будівельні компанії значно активніше працюватимуть в українських містах, що приведе до загострення конкуренції між усіма учасниками ринку.
За оптимістичними прогнозами віце-прем’єра, лібералізація будівельного законодавства має забезпечити головний результат, очікуваний інвесторами і покупцями житла, — зниження собівартості житлової нерухомості на 20—30%.
Серед норм, запропонованих законопроектом, є чимало таких, що здатні порушити звичний рух корупційної машини, яка запускається при будівництві кожного хоч трохи значущого об’єкта. Приміром, принцип «єдиного вікна» для реєстрації прав власності і на нерухомість, і на ту землю, на якій вона зведена, а також упровадження електронного документообігу, що виключає прямий контакт між забудовником і чиновником.
Відтепер не тільки проектувальник нестиме юридичну відповідальність за цілість і безпеку будівлі, а й залучений до будівництва експерт, причому як особа фізична. Адже нерідко трапляються випадки, коли компанія-оцінювач тієї чи іншої будівлі, задіяна на стадії її зведення, згодом просто випаровується або кардинально змінює штат. І якщо з будівлею стався якийсь інцидент, то відповідальність за неї та життя її мешканців уже по суті ніхто не ніс. При цьому для проектувальників об’єктів четвертої і п’ятої категорії, які несуть техногенні ризики (тобто мостів, атомних станцій тощо), відповідальність буде посилено.
Посилено також вимоги до монополістів та їхніх посадових осіб, відповідальних за комунікації об’єкта. Так, інвестор не муситиме спілкуватися з енергетичними компаніями безпосередньо (тільки через «єдине вікно» на базі органів архітектури), а у разі порушення ними строків на підключення до інженерних мереж ці компанії нестимуть фінансову відповідальність.
Ще один очікуваний результат земельної реформи — створення багатостраждального містобудівного кадастру на центральному і регіональних рівнях. За підрахунками Мінрегіонбуду, кадастр обійдеться в 500 млн. грн. Проте головне завдання — це введення його в дію, і доля кадастру в столиці тому сумний приклад.
Законопроект був розроблений під керівництвом Сергія Тігіпка за участі Міністерства регіонального розвитку і будівництва, Держкомпідприємництва, Української будівельної асоціації, профільних асоціацій з усіх областей, а також юристів компанії Baker & McKenzie і консультантів кількох іноземних бізнес-об’єднань, які працюють в Україні. Серед найактивніших співавторів законопроекту Тігіпко назвав Льва Парцхаладзе, Андрія Миргородського і Ларису Скорик, яка очолює експертну комісію Української будівельної асоціації. Ця сама робоча група працює і над постановою Кабінету міністрів, що регулюватиме всі питання, не вирішені новим законом. Тобто будівництво в країні фактично регулюватиметься цими двома актами, а решта нібито підуть у небуття.
І Сергій Тігіпко, і глава будівельного відомства Володимир Яцуба наполягають на тому, що Верховна Рада має прийняти новий законопроект без радикальних змін, які можуть його розбалансувати. Як їхню позицію сприйме парламент, поки що передбачити складно, оскільки будь-які дії, спрямовані на підвищення прозорості бюрократичних процесів, традиційно наражаються на опір (приклад — провалення ініціатив з антикорупційного законодавства).