Першочерговими завдання, на якому необхідно сконцентрувати зусилля влади і суспільства, є відхід від сформованої асоціальної до соціально орієнтованої ринкової економіки, що дасть можливість використати ресурси в інтересах усього суспільства, а не окремих груп з високим доходом, які складають менше 10% населення.
Про це наголошують вчені НАН України у національної доповіді — «Новий курс: реформи в Україні 2010—2015».
Важливим елементом модернізації, за словами науковців, є реформа податкової системи, яка б зменшувала податковий тиск на громадян з низьким і середнім достатком, малий і середній бізнес, стимулювала започаткування нового бізнесу і водночас за прогресивною шкалою оподатковувала б високі доходи.
«Таким чином досягається ефективне податкове навантаження як чинник конкурентоспроможності економіки, по-перше, розвиток середнього класу, по-друге, і підтримка найбідніших, по-третє», — пояснюють вчені.
В доповіді зазначається, що державне регулювання за допомогою прогресивного оподаткування є засобом зниження соціальної нерівності, який застосовується у більшості розвинених країн.
За словами науковців, прогресивний податок має автоматично запобігати надмірній нерівності населення, зокрема забезпечувати співвідношення між доходами 10% найбагатших і 10% найбідніших громадян у межах 5—7 разів. Міжнародні практики, наголошують вчені, демонструють: при перевищенні цього співвідношення в 10 разів виникають загрози соціальній стабільності в суспільстві і загалом національній безпеці.
«В таких соціально орієнтованих країнах, як Швеція, Данія, Норвегія, за допомогою державного регулювання це співвідношення підтримується на рівні 4—5 разів, у Білорусі воно становить близько 4, у Російській Федерації, за офіційними даними, — 17, в Україні, за розрахунками, що спираються на результати Обстеження умов життя домогосподарств, — перевищує 9», — підкреслюють вчені.
Детальніше читайте у статті Наталії Яценко «Новий курс» по-академічному» у свіжому номері «ДТ».