Ваші гроші під загрозою списання

24 липня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Фінустанови та держслужби матимуть повний доступ до рахунків і за потреби зможуть блокувати роботу компанії

1 липня Верховна Рада в першому читанні прийняла законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу. Документ може спровокувати тектонічні зміни в різних сферах бізнесу: від нерухомості до агросектору, від діяльності великих корпорацій до ФОПів. Ось лише основні нововведення, які стосуватимуться бізнесу та доходів фізичних осіб, нерухомості й IT-сфери.

Невиїзд підприємців за кордон

Наразі в Україні виїзд може бути обмежений для тих, хто не платить аліментів і має банківські борги. Їхні імена та реквізити включають до загального реєстру. А тепер у зазначеному законопроєкті його автори розширюють обмеження на виїзд за кордон для директорів юросіб, які мають податковий борг понад 1 млн грн.

Усе б нічого, але надається дуже обмежений термін для погашення цієї заборгованості: до списку можна потрапити за «несплату протягом 30 календарних днів». Але ж за 30 днів складно погасити такий обсяг. До того ж така сума податків може назбиратися і в середнього бізнесу, особливо зважаючи на карантин і форс-мажори, що їх провокують локдауни.

Окрім того, ДФС може трактувати деякі норми, що стосуються боргів, у різний спосіб. Лише потім ідуть процедури оскарження, суди. І виходить, що увесь цей період для керівника підприємства може бути обмежено виїзд за кордон. А якщо бізнес спеціалізується саме на міжнародній діяльності?

З одного боку, це потрібна норма. Щоб бізнес платив податки, не затримував погашення боргів і був чистий і прозорий. Але з іншого — це, по-перше, нова санкція, якої раніше не було, а по-друге, вона все ж досить жорстка.

Податок на прибуток підприємств

Цей пункт більше стосується великих компаній і холдингів, але може зачепити й середній бізнес, який нарощує оберти чи виходить за кордон. Про що в ньому йдеться? Якщо говорити зрозумілою мовою: знизити оподаткування, перенісши збитки з минулих років, уже не вийде.

Що маємо зараз? Компанії, які зазнають збитків протягом кількох останніх років, можуть їх «переносити» в наступні роки. Тобто, скажімо, цього року компанія отримала прибуток. Отже, його потрібно обкласти податком у 18%. Але компанія може з цього доходу відрахувати збитки, які були в минулі роки, і в такий спосіб знизити податок. Тобто умовно потрібно буде сплатити 18% не з 1 млн грн, а, скажімо, з 300 тис. Бо 700 тис. грн — це збитки з попереднього року.

У новому законопроєкті великий бізнес у подібних операціях обмежують. Можна буде знизити базу оподаткування лише на 50%.

Звільнення від оподаткування стартапів

Норма передбачає звільнення від оподаткування стартапів, які отримують кошти від Фонду розвитку підприємництва та «Українського фонду стартапів» (UFS). Це стосується як фізосіб, так і юросіб. Усе, що отримують через ці фонди, не оподатковується.

Це — дуже хороша ініціатива. Було б гарно, якби її залишили після всіх поправок. Проте вона все ж має одне «але». Стартапів, які отримують фінансування від UFS, насправді не так багато. За останні півтора роки кошти надали близько 200 проєктам на суму 5 млн дол. Тоді як ми чи не щодня бачимо на тематичних сайтах інформацію про залучення від бізнес-ангелів чи інвестфондів мільйонні суми, від 1 до 10 млн дол., лише в один проєкт. Тож пункт у законодавстві цілком хороший, але ще є куди рухатися в напрямі допомоги IT-бізнесу.

Розширення прав контролюючих органів

Сьогодні ми маємо ситуацію, за якої контролюючі органи можуть списати податкову заборгованість, відображену самим платником податків у своїх податкових деклараціях, якщо її розмір перевищує 5 млн грн і протягом 90 днів не було спроб її погасити. У такому разі борг списується автоматично з банківського рахунку.

Що буде тепер згідно з тією нормою, яку пропонують у законопроєкті? Податкова без звернення до суду зможе списати з рахунків підприємців абсолютно будь-яку суму боргу. Тобто вже не буде оцього обмеження в 5 млн грн. Важливий момент: це стосується не лише бізнесів, а й фізосіб. Адже в них теж може виникнути податковий борг. Відтак, абсолютно будь-який борг можуть стягнути з банківських рахунків або накласти на них арешт, зупинивши роботу компанії.

Тобто нові норми закладають такий фундамент взаємодії банків і контролюючих органів, за якого фінустанови та держслужби матимуть повний доступ до рахунків і за потреби можуть блокувати роботу компанії.

Запит на будь-яку інформацію

Сьогодні є певні встановлені норми, за яких податкова може вимагати від підприємців надати ті чи інші документи. «Ви не зареєструвалися платником ПДВ. Чому? Надайте документи». Тобто є якась причина.

Як пропонують це робити в новому законі: податкова може запитувати всі документи, які вважатиме за потрібне. І просити їх у розширеного кола: фізосіб (як платників податків), нерезидентів, юросіб. Податкова може запитувати й вимагати будь-яку інформацію від них: не лише з того питання, що стосується безпосередньо спору, а й з інших.

Про податкову заставу

Ця норма вже була, але її пропонують змінити й розширити. Тут може бути аналогія з отриманням кредиту. Коли ми беремо кредит, то банк вимагає щось під заставу — нерухомість, автомобіль, цінні папери. Схоже й тут: щоб активів не вивели й не продали у разі наявності податкового боргу, податкова накладає цю податкову заставу. У законопроєкті розширили цю суть у тому, що рішення податкової про оцю заставу приймається за один день.

Екологічні податки

Одна з небагатьох норм, яку варто було б підвищити ще раніше. У новому варіанті ми бачимо, що майже вдесятеро зросли штрафи за забруднення водойм. Якщо зараз за скидання у річку фосфатів підприємство можуть оштрафувати на 1287 грн, то в новому законопроєкті штраф зросте до 10 297 грн. Також збільшено штрафи за викиди в атмосферу. Не вдесятеро, але все ж таки.

Податок на нерухомість

Зараз дуже лихоманить ринок нерухомості. З 1 липня змінилися правила оцінювання нерухомості. Раніше під час оцінювання вартість могли занизити для того, щоб був нижчим податок. Не 5 млн, а 2 млн грн — відповідно, процент податку був уже суттєво нижчим. Так от, з 1 липня впровадили електронну систему, в якій в окремих випадках, навпаки, відбувається підвищення вартості нерухомості. Якщо нерухомість коштує 2 млн грн, то, ввівши до реєстру всі необхідні дані, можемо отримати оцінку в 2,5 млн. Відтак, податки суттєво зростуть.

Окрім того, законотворці хочуть збільшити податок за купівлю-продаж нерухомості. Здебільшого це стосується тих, хто продає більш як три об'єкти нерухомості на рік, — для них ставка ПДФО зросте до 18%. Ця норма стосуватиметься, зокрема, й первинного ринку — незавершеного будівництва.

Звільняється від оподаткування тільки житло, збудоване за державні кошти.

***

Оптимізація збору податків, поза сумнівом, корисна й актуальна річ. Однак підвищувати податки варто дуже продумано, обґрунтовано й стратегічно. Адже в той час, як у Європі (у тій же Польщі, приміром) податки для малого й середнього бізнесу знижуються (у Польщі податок на прибуток зменшили з 19 до 9% для бізнесів з оборотом менш як 2 млн євро), в Україні встановлюються нові правила гри.

Грати «в білу» — це ефективно, але тоді, коли є розуміння, що ви на «білому боці».

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК