«Український саміт»: А ПОГОМОНІТИ?

Класно виконана у частині адмінселебретиз, щорічна конференція журналу The Еconomist у Києві (29 березня ц.р.) з погляду продуктивного діалогу виявилася очевидним неформатом. Мало в кого вистачило духу понад шість годин (із перервою на обід) обговорювати проблеми, про які стільки всього сказано й написано. Ближче до обіду дискусія звелася до банального «а погомоніти?», а на фініші - втратила більше половини аудиторії.

Найактивніші представники «українського та міжнародного бізнес-співтовариства» (заявлена цільова аудиторія форуму) гнівно запитували: «А де представники уряду?! Вони не хочуть нас слухати!» Хоча навіть затятим оптимістам не слід було сподіватися, що той-таки Сергій Тігіпко, відкинувши урядово-міністерські справи, буде з 9-ї до 17-ї години виловлювати із словесного потоку слушні поради та пропозиції.

Максимум інформації було подано упродовж перших двох із половиною годин. Перший заступник голови президентської адміністрації Ірина Акімова говорила про економічне зростання, відновлення внутрішнього ринку, скорочення дефіциту («це динаміка в потрібному напрямку») й ухвалення «другого за значенням закону (після закону про держзакупівлі) - про містобудівну діяльність», що скорочує кількість дозволів на 40%… Було обіцяно запустити ринок землі (з доступом як для українців, так і для іноземців) з 1 січня 2012 року, а також ухвалити закон про державний борг (про необхідність якого експерти говорять, мабуть, ще з початку століття).

Ще дві позиції - про чіткий поділ шахт на життєздатні і збиткові (з прицілом на приватизацію) та створення в першому півріччі поточного року єдиного депозитарію цінних паперів - вочевидь перекочували у виступ Ірини Михайлівни з промов її попередників. Оскільки розв’язання проблеми немає от уже добрий десяток років.

Віце-прем’єр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко більш докладно зупинився на питаннях консолідації (скорочення дефіциту) держфінансів, повторив тезу про необхідність виходу на економічно обгрунтовані тарифи, «популярні вони чи ні», і заявив про готовність зробити у 2012 році НАК «Нафтогаз України» бездефіцитним. Принагідно якось дивно поагітував за якнайшвидше прийняття пенсійної реформи: а ви знаєте, які пенсії у нинішніх пенсіонерів?! 60% з них одержують пенсії нижче 1000 грн.! Ніби запропонована урядом пенсійна реформа розрахована на ефект сьогодні, цієї ж миті, а не на можливе поліпшення ситуації лише в дуже віддаленій перспективі, для майбутніх поколінь пенсіонерів.

Пообіцяв також, що до «до кінця тижня» буде подано три законопроекти про легалізацію заробітної плати та робочих місць, а в найближчій перспективі - «п’ять-шість законів», які регулюватимуть порядок держзакупівель у монопольних сферах. «Я вважаю, що проблеми насамперед в адмініструванні», - заявив віце-прем’єр, маючи на увазі податкову та митну служби.

Юлія Тимошенко, яка мала виступати другою, але увійшла до залу саме тієї миті, коли вже оголосили виступ Тігіпка, говорила на подив лаконічно. І переважно - про дефіцит демократії та проблеми з правосуддям у країні. А також про угоду про асоціацію з ЄС, яка, на її думку, допоможе Україні стати на путь істини.

Якщо до цього списку додати Віталія Кличка, котрий як «молодий лідер» виступив під завісу ранкової сесії, то з підбором ньюсмейкерів організатори саміту впоралися.

Та все ж таки, що там із реформами? На побутовому рівні ми їх відчуваємо постійно - насамперед за зростанням цін у платіжках за компослуги. Одначе суми зростають, монополісти - багатіють, а якість - не поліпшується.

І на рівні країни от уже десять місяців державна машина штампує реформаторські плани у чималій кількості (а декларує - просто-таки в гігантській), а рухаємося ми чи то вбік, чи то в тупик.

Дрібні підприємці, які з волі розробників Податкового кодексу змушені закривати свій бізнес, приречені на багатомісячні ходіння по банках, податкових і райадміністраціях. Зернотрейдери «отримали насолоду» від заборони на вивезення зерна, епопеї з квотуванням і тепер уже філософськи дивляться на спроби в законодавчому порядку монополізувати зерновий експорт. І коли
І.Акімова передає представникам бізнесу президентський меседж про те, що після 31 березня на зміну квотам мають прийти «митні заходи», цього ж дня,
29 березня, Мінекономрозвитку оприлюднює плани подовжити квоти до 1 липня ц.р. А Кабмін наступного дня подовжує.

Топ-менеджмент промислових підприємств уже відчув ще одну реформу - автоматичне відшкодування ПДВ. Виявилося, що воно: а) надається мізерній кількості підприємств (станом на березень ц.р. - приблизно одному з 10 тис.); б) не цілком автоматичне (селекцією наданих підприємствами даних усе одно займаються чиновники).

Що стосується іноземних інвесторів, то вони добре поінформовані (або принаймні чули) про порядки в наших судах і регулярно читають якщо не сам Dоing Business, то хоча б аналітику на цю тему, що фіксує величезні проблеми в сфері регулювання бізнесу. Генеральний директор відомої нафтової компанії, яка щойно отримала штраф від Антимонопольного комітету, заявив на саміті, що АМКУ - це інструмент уряду для адміністративного впливу на ринки, та аж ніяк не інструмент розвитку конкуренції.

«Ви казали, що відкотів при відшкодуванні ПДВ не буде. Яким чином це досягатиметься?» - допитувався модератор у першого заступника голови президентської адміністрації. Відповідь була довгою, але починалася вона з того, що треба проводити відкриту дискусію...

У чергову «дискусію» (якщо не сказати більш грубо) відправлено не тільки тему ПДВ. До кінця травня - початку червня відкладено ухвалення нового пенсійного закону (чудова ілюстрація до слів С.Тігіпка, що «ми не повинні боятися робити непопулярні реформи»!). За офіційною версією, президент вирішив, що треба продовжити роз’яснення пенсійної реформи в регіонах. Насправді ж у стані правлячої коаліції немає необхідних 226 голосів за підвищення пенсійного віку для жінок та інші непопулярні заходи.

А раз немає пенсійної реформи, то й чергового траншу кредиту від Міжнародного валютного фонду теж немає. Про це недвозначно заявив на саміті представник МВФ в Україні Макс Альєр.

До другої серйозної реформи, що полягає у приведенні до відповідності з європейськими нормами українського законодавства про держзакупівлі, нас усіма силами, у тому числі й відмовою від надання кредиту, підштовхує ЄС. Але нині ситуація навряд чи простіша, ніж торік. Судячи з висловлювань високопосадовців, підготовку «галузевих» законів про те, як реформувати держзакупівлі, віддадуть на відкуп самим галузям-монополістам, і, звісно, вони напишуть те, що їм треба. Чи буде ця галузева «творчість» хоч якось узгоджуватися з європейським досвідом, сприяти економії державних коштів? Наївне запитання.

Насамкінець спробуємо показати, що не всім так сумно.

«13 вересня 2015 р. Газета El Pais. Стрімке зростання України в рейтингу Світового банку. Минулого тижня Світовий банк оприлюднив щорічний звіт «Ведення бізнесу-2015» (Dоing Business 2015). Згідно зі звітом, Україна цього року суттєво поліпшила свій успіх, досягнутий за останні роки, і увійшла до першої двадцятки країн-реформаторів у світі за показником простоти ведення бізнесу. Україна, яка ще кілька років тому у глобальному рейтингу знаходилася на 145-му місці серед 183 країн, зуміла піднятися більш ніж на 120 позицій і посісти 20-те місце…»

«8 серпня 2017 р. International Herald Tribune. У Ялті Україна перетворила G20 на G21. З 5 по 7 серпня глави держав і найвпливовіших країн світу зустрічалися в українському місті Ялта… Учасники саміту одноголосно ухвалили включення України 21-м членом ексклюзивного клубу держав, визнаючи провідну роль країни у Східноєвропейському регіоні…»

І так далі, і таке інше. 2016-й - в Україні зафіксовано найвищий показник народжуваності в Європі, без дати - Україна переходить на відновлювальні джерела енергії та Україна - найдемократичніша держава в Східній Європі.

Загалом, Кампанелла з Богданом Гаврилишиним відпочивають...

Це - не ми. Це - уривки з презентованого 29 березня в МЗС проекту з підвищення відкритості України у світі. Розробник - компанія CFC.

Готувати подібні проекти, напевно, не так і складно. Чого не скажеш про їх реалізацію...