Учений: У світі відбувається відмова від ринкових свобод на користь держконтролю

Сьогодні у цілій низці держав відбувається відмова від ринкових свобод на користь державного контролю, констатує доктор економічних наук Сергій Кораблін.

«Санація неспроможних підприємств передбачає їхню активну націоналізацію. При цьому практично в усіх індустріальних країнах майже найважливішими антикризовими ліками виступають масовані державні вливання», — відзначив учений у статті для «Дзеркала тижня».

За його словами, в світі спостерігається стихійний перегляд неоліберальных постулатів.

«Однак якщо в економічній політиці й збережеться тенденція до посилення контрольних функцій держави, вона не означатиме механічного повернення до класичних кейнсіанських ідей, не кажучи вже про соціалістичні. Очевидно, має йтися про поглиблення структурної політики держави», — припускає експерт.

На його думку, нинішня криза є системною як за своєю географією і глибиною, так і за масштабами поставлених завдань, причому рішення багатьох з них залишаються невідомими й шукаються методом спроб і помилок.

«Сліпа віра в безпомилковість ринку знову зіграла злий жарт із його паствою. Її знову захоплено зненацька, і так само, як десять років тому, під час азіатської кризи, вона не готова відповісти на ключове запитання: куди мають спрямовуватися фінансові/грошові потоки», — відзначає він.

Учений підкреслює, що допомога надається не тільки життєздатним підприємствам, а й банкрутам, які спровокували кризу, а це суперечить економічній логіці, принципам конкуренції та суспільної моралі.

«Колапс системних компаній може призвести до посиленням національних потрясінь. Тому критичною сьогодні є інституційна політика дер­жави, яка відображає її уявлення про національні інтереси, структурні пріоритети та механізми їхнього досягнення», — пояснює він.

Кораблін зазначає, що Україна в цьому сенсі накопичила багатий негативний дос­від. У її економіці, за словами вченого, утвердилося «панування підгодованих монополій, процвітанню яких активно потурає державний популізм, не обтяжений турботами про майбутнє країни».

«Відверта бай­дужість до всіх питань, не пов’язаних з особистою управлін­ською та політичною рентою, виправдовується вимогами «дерегулювання» та «свободи ринку». У результаті його вітчизняні обрії рід­ко виходять за межі роздрібної торгівлі імпортними товарами», — відзначає він.

При цьому вчений додає, що, почавши із знехтування технологій та інвестицій, Україна перетворилася на експортера некваліфікованої робочої сили.

«Тому, якщо в індуст­ріальних країнах гостро стоїть питання про посилення наглядових і контрольних функцій дер­жави, то в Україні очевидна необхідність повної ревізії її ролі та зав­дань у суспільному житті», — переконаний він.

Докладніше читайте у статті Сергія Корабліна «Сопілочка Щуролова» у свіжому номері «ДТ».