Представники Тендерної палати не повинні долучатися до прийняття управлінських рішень у сфері державних закупівель, вважає експерт Асоціації міст України та громад з питань бюджету Юрій Ганущак.
На його думку, замість Тендерної палати, яка є громадською організацією, варто застосувати громадські колегії, які відіграють роль консультативних при державних органах. «Також неприпустиме включення до органу, що приймає управлінські рішення, депутатів Верховної Ради», — додає Ганущак, зазначаючи, що це суперечить статусу парламентаріїв.
За словами експерта, ще одним порушенням організації закупівель є існування посередників між замовником і постачальником. Адже замовник завжди зацікавлений у зменшенні ціни, в той час як посередник, маючі на меті отримання прибутку, навпаки, зацікавлений у підвищенні цини. «Тому за нормальної організації закупівель треті особи залучаються лише як експерти і лише з ініціативи замовника, насамперед при підготовці тендерної документації», — пояснює він.
Крім того, наголошує Ганущак, участь сторонніх організацій у процедурі закупівель має бути зведена до мінімуму. «В нашому ж випадку посередницькі «послуги» нав’язували вже на етапі розміщення оголошення через надумані вимоги до розміщення оголошення в системі Інтернет, які задовольнялися лише однією комерційною фірмою, — зауважує спеціаліст. — Де при цьому був Антимонопольний комітет — питання, вочевидь, риторичне».
Говорячи про інші недоліки системи державних закупівель в Україні, Ганущак називає неврегульованим питання оплати за тендерну документацію, виконання багаторіних контрактів, захист від корупції, необмежене коло суб’єктів, що мають право оскаржувати результати тендеру тощо.
Детальніше про це читайте у статті Юрія Ганущака «Система державних закупівель: як має бути» у свіжому номері «ДТ».