Світовий банк: Україна мусить захистити найбідніших

Замороження деяких неадресних соціальних пільг дозволить заощадити, перерозподілити і спрямувати на допомогу найбіднішим та найуразливішим верствам населення України близько 0,7% ВВП. Таку рекомендацію дав віце-президент Світового банку по регіону Європи та Середньої Азії Шигео Катцу в статті для «Дзеркала тижня».

«Україна мусить забезпечити захист найбідніших і найуразливіших верств населення у період економічного спаду та закласти фундамент для стабільного і швидкого відродження економіки», — наголосив віце-президент СБ.

При цьому він відзначив, що рівень бідності в Україні знизився вдвічі — з більш як 47,2% у 2003 році до близько 24,5% — у 2006-му.

«Цей успіх — одне із найістотніших досягнень у зниженні бідності в регіоні Східної Європи та Середньої Азії — нині опинився під загрозою, оскільки реальні доходи скорочуватимуться, вартість соціальних трансфертів зменшуватиметься, а безробіття зростатиме», — застеріг Шигео Катцу.

Зараз Україна, за інформацією Катцу, витрачає на соцдопомогу 2,5% ВВП. При цьому ефективність адресності програми соціальної допомоги найбіднішим в Україні перевищує 70%, тобто 70% цієї допомоги фактично одержують бідні.

Однак, наголосив віце-президент СБ, «ця програма не отримує належного фінансування і тому не досягає всіх людей, котрі її потребують, тоді як багато інших видів соціальної допомоги характеризуються низьким рівнем адресності».

Підвищення адресності, на думку Шигео Катцу, можна забезпечити шляхом заморожування пільг за професійною ознакою та інших неадресних соціальних виплат (на зразок житлово-комунальних субсидій), а також збільшення фінансування програм з належним рівнем адресності, таких як програма соціальної допомоги найбіднішим.

«У такий спосіб, за оцінками Світового банку, можна заощадити, перерозподілити і спрямувати на допомогу бідним близько 0,7% ВВП. Ми тісно співпрацюємо з владою над вирішенням цього завдання», — повідомив віце-президент Світового банку.

Докладніше читайте у статті Шигео Катцу «Долаючи кризу» у свіжому номері «ДТ».