СОТ у вогні

17 серпня, 2020, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Нинішній стан справ у Світовій організації торгівлі.

СОТ у вогні

Світова організація торгівлі (СОТ) переживає найскладнішу кризу за час свого існування. Глобальні торговельні переговори застигли. Міжнародну систему врегулювання торговельних спорів заблоковано. Відсутність механізмів стримування призводить до збільшення протекціоністських заходів у міжнародній торгівлі. Генеральний директор СОТ Роберту Азеведу достроково залишає свою посаду, а держави-члени стурбовані вибором нового керівника, який зможе реформувати організацію.

Що ж відбувається у СОТ, та які можливі варіанти вирішення ситуації

Генеральний директор СОТ Роберту Азеведу прийняв рішення про відхід із своєї посади на рік раніше фактичного закінчення строку його повноважень 2021-го, давши загальне уявлення про кризову ситуацію, що склалася всередині організації. Після чого в липні цього року розпочався процес пошуку нового генерального директора. У Женеві вже були проведені зустрічі групи кандидатів із представниками урядів держав-членів. Заміщення чинного керівника СОТ заплановано на цю осінь. З огляду на деякі фактори, включно з протекціоністською політикою США, процес переобрання не проходитиме гладко, а його результат відіграє важливу роль для майбутнього організації та світового торговельного порядку в цілому.

З моменту приходу до влади президента Дональда Трампа СОТ довелося зіштовхнутися з іще більшим посиленням скептицизму Штатів із приводу ключової ідеї організації, яка полягає в зниженні міжнародних торговельних бар’єрів. До того ж криза погіршується економічною розрухою та деглобалізацією, зумовленими, зокрема, збройними конфліктами останніх років і пандемією COVID-19.

Такі дії Штатів цілком укладаються в концепцію їхніх відносин із СОТ, що просувалася ще попередніми адміністраціями. Так, за часів президента Обами США двічі вдалися до блокування кандидатів в Апеляційний орган СОТ, спочатку не допустивши переобрання представника від США 2011 року, а потім завадивши переобранню корейського судді 2016-го. 2020 року Вашингтон паралізував роботу вищої інстанції системи вирішення спорів організації, відмовившись призначати суддів до Апеляційного органу СОТ.

Невдоволення США викликане в основному двома факторами.

По-перше, система СОТ не містить стандартів або практичних положень у сфері працевлаштування та навколишнього середовища, а перенесення економічної діяльності в країни з низькими цінами виробництва та дешевою робочою силою, а також із менш суворими правовими системами та невисокими витратами на дотримання нормативно-правових вимог значно сприяло розвитку економічної нестабільності.

По-друге, недостатня увага, приділена організацією питанням надмірних концентрацій і захисту чесної конкуренції, призвела до утворення потужних монополій на національному та міжнародному рівнях, а також дала змогу Китаю, продовжуючи практикувати антиконкурентні дії, використовувати переваги від участі у світовій торговельній системі.

Малоймовірно, що найближчим часом значно зміниться вектор торговельної політики Вашингтона, і все ще залишається можливим вихід США із членства в СОТ.

Обрання нового генерального директора СОТ розцінюється як шанс на перегляд і реформування системи Світової організації торгівлі. Якщо наступний глава волітиме втриматися від серйозного відновлення наявних підходів і принципів структурування діяльності організації, слід очікувати ще більш серйозної критики цієї інституції

Яким чином Штати заблокували роботу Апеляційного органу СОТ

Порядок роботи Апеляційного органу СОТ значною мірою прописано в статті 17 Домовленості про правила та процедури вирішення спорів. Постійний Апеляційний орган складається з семи осіб, при цьому кожна справа розглядається мінімум трьома з них. Члени Апеляційного органу обираються на чотири роки та можуть бути повторно призначені ще на один строк.

Обрання відбувається з допомогою досягнення консенсусу державами — членами СОТ, а для недопуску кандидата достатньо, аби хоча б одна держава подала офіційне заперечення. Тобто фактично кожна держава — член СОТ має право вето на включення тієї чи іншої особи до складу Апеляційного органу.

Через своє невдоволення функціонуванням Апеляційного органу США використовують своє право вже не перший рік, заявивши, що не знімуть вето з призначення нових кандидатів доти, доки орган із вирішення спорів не виправить підходів до роботи.

У результаті 10 грудня 2019 року минув строк повноважень ще двох членів Апеляційного органу з трьох, що залишилися на той момент. Відтоді утворення кворуму, необхідного для розгляду апеляцій, стало неможливим. Проте апеляційні провадження, розпочаті до блокування, можуть бути доведені до кінця, оскільки члени Апеляційного органу, призначені до розгляду справи, мають право продовжувати цей розгляд і після закінчення строку своїх повноважень

На жаль, допоки США на невизначений строк блокують роботу Апеляційного органу, сторони спорів у рамках СОТ можуть зловживати ситуацією, що склалася, заморожуючи програшні справи з допомогою подання апеляцій.

Альтернативні способи вирішення торговельних спорів

В існуючих реаліях очікується, що з метою збереження можливості ефективного розгляду торговельних спорів члени СОТ скористаються одним із двох сценаріїв: або укладуть тимчасові угоди про відмову оскаржувати звіти Груп експертів у нефункціонуючій вищій інстанції, або вдадуться до альтернативних способів вирішення спорів, таких як арбітраж.

Реалізовуючи другий сценарій, частина членів СОТ, а саме: Австралія, Бразилія, Гватемала, Гонконг, Ісландія, Канада, Китай, Колумбія, Коста-Ріка, Мексика, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Сінгапур, Україна, Уругвай, Чилі та Швейцарія, підтримали ініціативу Європейського Союзу, приєднавшись до Домовленості про багатосторонній тимчасовий апеляційний арбітраж у порядку статті 25 Домовленості про правила та процедури вирішення спорів (Multi-party interim appeal arbitration arrangement pursuant to article 25 of the DSU). 

Стаття 25 Домовленості про правила та процедури вирішення спорів передбачає можливість утворення ad hoc арбітражу для врегулювання спорів, які стосуються питань, що чітко визначені сторонами. При цьому обов’язковою умовою для передачі спору арбітражу є взаємна згода сторін, виражена в арбітражній угоді.

Поки Апеляційний орган СОТ недієздатний, запропонована Європейським Союзом альтернатива робить можливим апеляційне оскарження звітів Груп експертів в арбітражному порядку.

Розроблені Європейським Союзом правила процедури максимально наближені до правил, які застосовуються Апеляційним органом СОТ, а сам розгляд планується проводити за участі трибуналу, що складається з трьох арбітрів, які обираються генеральним директором із числа колишніх членів Апеляційного органу.

Щойно Апеляційний орган відновить повноцінну роботу, альтернативний механізм припинить функціонувати та розглядати апеляції, за винятком раніше розпочатих процедур, якщо сторони не домовляться про інше.

Специфіка арбітражного механізму полягає в тому, що прийняті в його рамках рішення не підлягають затвердженню Органом із вирішення спорів СОТ і не матимуть сили прецеденту. Також для обов’язковості застосування арбітражної процедури держави — члени СОТ мають укласти між собою арбітражні угоди, тому що у разі відсутності такої угоди немає жодних гарантій, що держави, які спочатку підтримали ініціативу ЄС, не вирішать заморозити свій кейс у випадку затвердження Групою експертів невигідного для них звіту. Відомо, що на сьогодні Європейський Союз уклав подібні угоди, зокрема, з Канадою та Норвегією.

Важливо зазначити, що до арбітражу можна буде передавати тільки майбутні та поточні спори, за винятком випадків, коли Група експертів вручила сторонам попередній звіт.

Чого слід очікувати Україні

Україна стала повноправним членом СОТ 2008 року й сьогодні також входить до списку країн, які підтримали ініціативу ЄС про створення альтернативної апеляційної процедури. Але враховуючи, що Україна не укладала відповідних арбітражних угод, сам по собі факт такої підтримки не приводить до будь-яких юридичних наслідків або виникнення міжнародно-правових зобов’язань.

На даний момент Україна є позивачем у дев’яти спорах, відповідачем — у чотирьох і третьою стороною — у 45 спорах у рамках СОТ.

Враховуючи відсутність звіту Групи експертів або взаємно узгодженого рішення у восьми із 13 спорів, у яких Україна виступає позивачем або відповідачем, апеляційні скарги з таких спорів у разі укладення Україною арбітражної угоди з державою-опонентом можуть бути передані на розгляд ad hoc арбітражу. В іншому випадку кожна сторона матиме можливість затягнути процес на невизначений строк, подавши апеляцію в опустілий Апеляційний орган СОТ. У підсумку ця ситуація призведе до регулярних порушень міжнародних торговельних домовленостей і вирішення спірних питань виключно політичним шляхом, отже, з позиції сили.

Таким чином, членам СОТ необхідно відповідально підійти до вибору нового генерального директора організації. Від цього залежатимуть подальша торговельна політика та можливість створення конкурентних поліпшених умов торгівлі, зокрема й для України.

Автор дякує за допомогу в підготовці матеріалу для статті Магомеду Межієву, стажисту Юридичної фірми «Ілляшев та Партнери».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК