Шістнадцять обраних і НАК

МВФ визнав: ситуація в українській економіці виявилася значно гіршою, ніж він передбачав у квітні. Фактично фонд санкціонував емісію на 150 млрд грн, щоб допомогти банкам і "Нафтогазу"

Київ одержав такі довгоочікувані 1,39 млрд дол. у рамках другого траншу кредиту Міжнародного валютного фонду. Новина про це облетіла всі інформаційні агентства ввечері 29 серпня. Так само, як і про те, що 4 вересня гроші надійшли на рахунок Мінфіну і Нацбанку України.

Однак значно важливіше те, про що агентства майже не пишуть у своїх новинних стрічках. А саме - яку інформацію після рішення ради директорів було опубліковано на сайті МВФ? Там міститься не лише уточнений офіційний текст меморандуму про економічну і фінансову політику та технічний меморандум, а й скрупульозний аналіз стану української економіки від експертів фонду, які брали участь у роботі місії МВФ у червні-липні.

З аналізу документів, на доповнення до інформації, яка вже раніше була опублікована DT.UA (див. "Довга дорога до траншу", DT.UA від 21 серпня 2014 р.), можна зробити чотири ключові висновки.

Перший: укотре широка громадськість довідалася про деталі домовленостей українського уряду і фонду не від власної влади, а з Вашингтона.

Нагадаємо, що спочатку текст меморандуму з'явився 1 травня на сайті МВФ, через кілька годин після затвердження програми. Лише через тиждень українську версію документа було оприлюднено на сайті Мінфіну (причому там її можна знайти, лише випадково натрапивши, оскільки ніяких банерів або лінків з головної сторінки сайту фінансового відомства немає). Нової версії меморандуму - станом на 5 вересня ц.р. - на жодному офіційному сайті української влади немає.

Другий висновок: МВФ визнає, що недооцінював глибини прірви, в яку скочується українська економіка. Насамперед це пов'язано з подіями на Сході країни.

У доповіді місіонерів міститься згадування про "небажаний сценарій", яким може піти Україна. Він передбачає падіння ВВП країни на 7,25% 2014-го і 4,25% наступного року. Також він передбачає дефіцит публічних фінансів (включаючи НАК "Нафтогаз України") до 11,6% ВВП уже до кінця нинішнього року і до 10,3% ВВП -2015-го. Нарешті, державний борг подолає критичний рівень 60% ВВП уже в найближчі місяці, досягнувши за підсумками 2014 р. 68,9%.

За підсумками 2015 р. держава Україна матиме зовнішній і внутрішній борг на рівні 83,2% ВВП. Тобто стане країною з високим рівнем держборгу, тоді як протягом багатьох років ми були країною з низьким і помірним рівнем заборгованості уряду внутрішнім і зовнішнім кредиторам.

Третій: МВФ, інші міжнародні організації і ряд зарубіжних урядів (США, Канада, Японія, ЄС) готові фактично фінансувати виключно потреби "Нафтогазу" у валюті. Для того щоб той справно міг здійснювати платежі (тож щодо "плану Маршалла для України" поки що, очевидно, тривають тільки марні розмови. - Ред.).

Згідно з розрахунковою таблицею надходження зовнішнього кредитування, загальна сума таких позик становить у 2014 р. 6,826 млрд дол. При цьому НАКу для розрахунків за газ і планового погашення єврооблігацій у вересні, за розрахунками місіонерів, необхідно 6,935 млрд дол.

Наскільки відомо DT.UA, ці розрахунки здійснювалися на основі "компромісної" ціни газу близько 334 дол. за тисячу кубометрів (385 дол. у піковий період осінньо-зимового споживання і близько 320 дол. - у решту часу). При цьому орієнтовна ціна словацького реверсу, як уже відомо, буде не менш як 360 дол.

І четвертий висновок: масштабна емісія триватиме. На кінець року НБУ муситиме викупити в уряду з метою рекапіталізації НАКу 104,4 млрд грн (на початок вересня було викуплено близько 42 млрд). Крім того, витрати держави на рекапіталізацію ряду банків і поповнення рахунків для виплат Фонду гарантування вкладів фізосіб тільки цього року становитимуть 28,7 млрд грн (улітку фонду з цієї суми було надано 5,2 млрд).

Експерти МВФ наприкінці липня вважали, що все це мало позначиться на обмінному курсі гривні. Так, згідно з програмним сценарієм, курс наприкінці 2014 р. закладено на рівні 12,5 грн/дол., на кінець 2015-го - 13,3 грн/дол.

Як кажуть, блаженний, хто вірує. Ситуація з серпневим, лише частковим, наповненням статутного фонду "Нафтогазу" показала МВФ, які насправді настрої панують на валютному ринку України. Більш того, всупереч очікуванням, у серпні відновився відплив вкладів населення в нацвалюті з банків. Про призупинення відпливу валютних депозитів годі й говорити.

Назустріч
прирученому ринку

У попередній версії меморандуму МВФ вимагав від української влади поступового зняття обмежень на валютному ринку і жорстко наполягав на незапровадженні нових. Однак у липні-серпні фактично переглянув свою вимогу, прибравши цю позицію. Іншими словами, Вашингтон погодився на адміністративне "закручування гайок", уже розпочате Нацбанком.

Як з'ясувалося тиждень тому, український регулятор зважився не лише запровадити 100-відсотковий продаж валютної виручки експортерами, а й повернути практику жорсткої перевірки зовнішньоекономічних контрактів, триденне депонування коштів для купівлі валюти на міжбанку. Забороняється дострокове погашення кредитів за договорами з нерезидентами, що активно використовувалося українськими корпораціями як інструмент виведення валюти за кордон.

Для населення запроваджено примусову конвертацію надходжень з-за кордону за системами грошових переказів, а також валютних депозитів у разі їх дострокового погашення. За кордон можна переказати не більш як еквівалент 15 тис. грн (близько 1150 дол.) на добу без підтверджувальних документів, але не більш як 150 тис. грн (близько 11,5 тис. дол.) на місяць. Обмеження на видачу готівки у касах банків збереглися колишні - 150 тис. грн на добу й еквівалент 15 тис. грн, якщо це валюта.

Щоб "натиснути" на курс на валютному ринку і повернути його в обіцяний не тільки банкірам, але й МВФ коридор 12–12,50 грн/дол., Нацбанк прийняв рішення з 2 вересня вимагати від банків скорочення ліміту загальної довгої відкритої позиції (Л13-1) з 5 до 1%, а також за фактом заморозив будь-які платежі з імпорту на час впровадження правила "Т+2". Центральний банк також поновлює практику валютних аукціонів (перший відбудеться 8 вересня) і намагається знову заспокоїти ринок невеликими валютними інтервенціями, хоча МВФ не зняв вимоги про те, що НБУ повинен до кінця року закупити в резерви 1 млрд дол. Плюс голова Нацбанку Валерія Гонтарева стала майже щодня викликати керівників 40 найбільших банків "на килим".

Ринок диктованій волі підкорився. Починаючи з ранку 1 вересня курс стрімко пішов у бік зміцнення. Правда, що дивно, найвищі котирування продажу долара що на міжбанку, що на ринку готівкових продажів ставили Укргазбанк, Укрексімбанк, Ощадбанк, "Хрещатик". Словом, ті, на які прямо може впливати держава. Втім, 2–3 вересня і вони підкорилися загальній тенденції, і курс зміцнився до 12,50 грн/дол.

Однак уже 4 вересня на ринку з'явилися заявки імпортерів, які було на три доби технічно заморожено завдяки рішенню НБУ про правило "Т+2". І девальваційна тенденція на ринку відновилася. Причому долари і євро знову стали дуже дефіцитним товаром у банківських касах.

Обстановка на ринку залишається дуже нервовою, і в Нацбанку залишилося вкрай мало неконфіскаційних інструментів. Регулятор ще може посилити ліміти видачі готівки плюс узагалі запровадити мораторій на дострокове погашення банківських депозитів.

Якщо й це не допоможе, різко зростає ймовірність конфіскаційних дій. Наприклад, валютні вклади можуть бути перераховані в гривні за офіційним курсом. У неофіційних розмовах чиновники НБУ підтверджують, що такий захід періодично обговорюється на внутрішніх нарадах як крайній.

Витрачайте те, що є

Що в такій ситуації готовий робити МВФ? Збільшувати фінансування? Ні. Фонд погодився з проханням українського уряду об'єднати третій і четвертий транші кредиту stand-by, щоб повернути програму в заплановане русло (другий транш Київ одержав із запізненням на 40 днів).

Керівник місії МВФ в Україні Ніколай Гєоргієв уже прохопився про те, що фонд дивиться на підопічних згідно з негативним сценарієм. Очевидно, це і є той найбільш "небажаний сценарій", наведений у супровідному експертному висновку за підсумками першого перегляду програми stand-by. Н.Гєоргієв пояснив, що МВФ припускає, що золотовалютні резерви до кінця 2015 р. можуть впасти до 4,4 млрд дол. (у разі оптимістичного сценарію - зрости до 23,4 млрд).

Іншими словами, у результаті сукупної дії негативних ефектів Україні знадобиться в найближчі 16 місяців 19 млрд дол. додаткового фінансування. І МВФ - як крайній захід - дозволяє уряду брати ці гроші із золотовалютних резервів.

Цікаво, що на зустрічі з банкірами на початку вересня постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше пояснив, що немає такого правила, згідно з яким фонд не може кредитувати країни, що перебувають у стані війни. Про це, як відомо, часто згадують представники адміністрації президента Порошенка. Втім, як дав зрозуміти чиновник МВФ, його організація, м'яко кажучи, не вітає, якщо кошти спрямовуються на гонитву озброєнь та інтенсифікацію воєнного конфлікту.

Тобто фонд готовий змиритися лише із загасанням конфлікту на Сході, а також почасти з компенсацією урядом економічних втрат на Донбасі. Ну й, звісно, врахувати в усіх "маяках" згортання торгівлі з членами Митного союзу.

Примус Петра Порошенка до миру на саміті НАТО в Уельсі 4–5 вересня чітко вписується в цей сценарій.

"Нафтогаз" і банки

Виділяючи другий транш, МВФ призаплющив очі на невиконання двох критеріїв програми.

Відповідно до першого, НАК "Нафтогаз України" мала провести конкурс на вибір зовнішнього аудитора і щомісяця передавати фонду підсумки такого аудиту починаючи з травня поточного року. Перші дані, як повідомляє МВФ, з'явилися в нього лише 8 липня.

Друга проблема пов'язана з тим, що Україна повинна була зобов'язати всіх власників банків проводити за потреби рекапіталізацію своїх банків. За наявною в DT.UA інформацією, до половини власників фінустанов з недостатнім капіталом повідомили про неготовність своїм коштом виконувати програму рекапіталізації.

І тут починається найцікавіше. Експерти МВФ і співробітники НБУ зважилися проводити рекапіталізацію банків за рахунок держави. Як і 2008-го.

Як повідомляється в матеріалах МВФ, станом на кінець червня всі банки, у яких не було введено адміністрацію, виконували критерій адекватності регулятивного капіталу на рівні 10%. При цьому на момент роботи місії обсяг "поганих" кредитів у банківській системі зберігався на рівні 14,6–14,7%, а підтримку ліквідності від НБУ одержували 74 комерційні банки.

Однак девальвація, що почалася після того, суттєво відкоригувала ці показники. Більш того, ризик подальшого знецінення національної валюти означає, що значна кількість банків "вилетить" за цим вкрай важливим показником банківської надійності. Стрес-тест показав, що у разі реалізації негативного сценарію рівень неповернень кредитів у системі може сягнути 27%. І банкам доведеться внести у свої статутні капітали суму, еквівалентну 3,5–5% ВВП.

Тому МВФ дозволив уряду на час дії програми stand-by витратити 2,8% ВВП (у т.ч. 0,8% ВВП до Фонду гарантування вкладів фізосіб) на фінансування банківського сектора. МВФ навіть опублікував таблицю, в якій зазначено, що Фонд гарантування вкладів фізосіб одержить від держави до липня
5,2 млрд грн (за фактом вийшло, що в середині липня одержав
4,2 млрд безповоротної допомоги). Крім того, у жовтні-грудні на потреби фонду і рекапіталізації банків уряд може спрямувати ще 23,5 млрд грн з бюджету. Згідно з розрахунками DT.UA, виходить, що МВФ дозволив уряду цього року внести в капітали банків 20,5 млрд грн. І ще до 22,5 млрд - 2015-го.

Оскільки "велика шафа гучно падає", держава рятуватиме лише великі банки. А саме ті, які "важать" не менш як 2% активів банківської системи. Або в яких перебуває щонайменше 2% депозитів усієї банківської системи.

Станом на 1 липня таких банків було лише 13 за активами (див. табл.). Серед них українські державні Ощадбанк і Укрексімбанк; російські державні Промінвестбанк, "Сбербанк Росії" і "ВТБ Банк", а також Укрсоцбанк, "Райффайзен Банк Аваль" і "Альфа-банк", що належать іноземним фінансово-банківським групам. Крім них, приватні Приватбанк Ігоря Коломойського, "Дельта Банк" Миколи Лагуна, "Надра" Дмитра Фірташа, ПУМБ Ріната Ахметова, "Фінанси та кредит" Костянтина Жеваго. Виходячи з розмірів клієнтських коштів, до цієї групи ще додаються Укрсиббанк і "Креді Агріколь", що належать французам, а також VAB Олега Бахматюка.

У разі виникнення проблем в інших банках МВФ наполегливо рекомендує їх негайно хоронити. При цьому вклади фізосіб буде відшкодовано через Фонд гарантування вкладів. Депозити акціонерів, членів наглядової ради і керівництва банків МВФ компенсувати забороняє.

У свою чергу, у Міністерстві фінансів буде відновлено підрозділ, що займався управлінням і координацією роботи державних банків.

Однак це крайній сценарій, якого МВФ намагається уникнути. Там розуміють, що нинішня ситуація на Сході України є стратегією lose-lose, за якої програють усі: і Україна, і Росія, і так звані ЛНР та ДНР. А також МВФ, який у цій ситуації відіграє роль кредитора останньої інстанції. І Вашингтон дуже не хотів би, аби український кейс допомоги з боку міжнародних організацій став би класичним негативним прикладом допомоги МВФ.

З огляду на це фонд вичікуватиме. Він чекатиме, чим закінчиться спроба мирного врегулювання ситуації на Сході країни, а також яким урядом обернуться дострокові парламентські вибори в Україні. Тому раніше грудня якихось нових надходжень від МВФ очікувати не варто.