РИЗИКОВАНА КРАЇНА

Новий рік — час прогнозів. «Дзеркало тижня» звернулося до ряду експертів із двома запитаннями: які основні економічні ризики 2004 року для України та з чиїми іменами буде пов’язане економічне життя країни 2004 року. На жаль, на тлі політичної кризи не всі з запрошених до участі в опитуванні змогли знайти можливість відповісти, проте деякі з думок ми публікуємо.

Старший постійний представник МВФ
в Україні
Лоренцо ФІЛЬЮОЛІ:

1. Основними економічними ризиками для України наступного року залишаться інфляція, занадто швидке зростання обсягів кредитування й незадовільні темпи зростання основних торговельних партнерів України. Зростання обсягів кредитування комерційними банками поки що не є особливим ризиком, але його необхідно старанно відстежувати, аби встигнути запобігти кризі ліквідності банківської системи.

2. Передусім, це Президент України Леонід Кучма, прем’єр-міністр Віктор Янукович, глава НБУ Сергій Тігіпко й перший віце-прем’єр, міністр фінансів Микола Азаров.

Директор Інституту економічного
прогнозування
НАН України
Валерій ГЕЄЦЬ:

1. По-перше, це зміни умов зовнішньої торгівлі. Йдеться про зміни кон’юнктури на ринках нафти й металу. Приміром, у разі, якщо Китай затвердить себе як серйозного споживача нафти, попит на світовому ринку зросте, і навіть «включення» в світову нафтоторгівлю Іраку не зможе погасити зростання цін на неї. А українська економіка дуже чутлива до високих цін на нафту. Крім того, сьогодні продовжується падіння світових цін на продукцію чорної металургії, отже, скорочуватимуться й обсяги її експорту, і стаття доходів української економіки в цілому. Усе це відбуватиметься на тлі високих цін на зерно, які, певне, збережуться й наступного року.

По-друге, це наслідки серйозних перетворень податкової системи, проведених на законодавчому рівні. Позитивні зміни в поведінці платників податків можуть проявитися не відразу через відомий економістам ефект запізнення у розпізнаванні образів, що може тривати до півроку. У результаті спостерігатиметься зниження темпів наповнення держбюджету. Як наслідок — збільшення активності України на ринку, в першу чергу зовнішніх запозичень і зростання її зовнішніх зобов’язань.

І по-третє — це поведінка населення в період виборів, яка, судячи з результатів наших досліджень, істотно відрізняється від такої в міжвиборний період. Відбувається переорієнтування платоспроможного попиту, бо в цей період за рахунок фінансових вливань стимулюються доходи населення. А ось темпи інвестування економіки в такий час знижуються. Та й самі інвестори зазвичай «затихають» перед виборами, боячись вкладати кошти в економіку країни напередодні прийдешніх змін. Правда, російський досвід показує: щойно там пройшли вибори, активність інвесторів різко посилилася.

2. Оскільки я економіст, не вважаю коректним називати прізвища жодних політиків.