Днями Державна фіскальна служба вкотре відзвітувала про приголомшливі успіхи в січні-квітні 2015-го.
Збори до держбюджету майже на 34% перевищили торішні показники та за окремими статтями зросли в рази. Девальвація на допомогу, як кажуть. Хоча коли порівняти номінальні успіхи податківців із 60-відсотковими річними темпами інфляції та майже триразовою девальвацією української національної валюти, то цифри відразу виглядатимуть не так вже щоб дуже. Тим паче, що на тлі "податкового тріумфу" продовжують звучати численні скарги на беззаконня та формене свавілля фіскалів і в центрі, й на місцях. І виникають сумніви в тому, що новопризначений голова ДФС Роман Насіров зуміє впоратися як із корупцією у відомстві, так і з його іншими численними патологіями. Особливо у відведений урядом тримісячний термін.
Ще навіть не запрягають
На першій нараді з підлеглими новий топ фіскалів попросив їх написати звіти про виконану за останні півроку роботу та плани на наступні три місяці... Класичний бюрократичний прийом, який явно дисонує з образом 36-річного реформатора, який раніше очолював профільний парламентський комітет. А він, за ідеєю, мав бути в курсі поточного стану справ у фіскальній службі. І вже точно не цікавитися планами підлеглих, а братися за реформи, керуючись власним їхнім баченням. За наявності останнього вкупі з чіткою організацією процесів, злагодженою командною роботою та жорстким контролем за виконанням доручень трьох місяців має вистачити для реформування будь-якого, найбільш забюрократизованого та зашкарублого відомства. А для вникання в ситуацію та її чіткого розуміння, на думку експертів, досить і трьох тижнів. Але це якщо не втрачати дорогоцінного часу на розгойдування зі складанням звітів і планів (а що, для подібних випадків можна, крім анкетування, ще і якусь соціологію замовити).
Першими озвученими намірами Насірова стали зниження ЄСВ до 20% і вдосконалення системи електронного адміністрування - м'яко кажучи, не головні лиха нашої податкової системи. Та й домагатися зниження єдиного соціального (як і інших змін податкового законодавства) - першочергове завдання не пана Насірова, а швидше, його номінальних кураторів - міністра фінансів Наталії Яресько та її заступника Олени Макєєвої. До речі, вони й про боротьбу з корупцією в ДФС, і про кадрові перестановки поки що говорять більше, ніж новий шеф податкової. В основному, правда, в загальних рисах, особливо про трансфертне ціноутворення, про схеми та "ями" не каже ніхто...
Отже, є серйозні побоювання, що й під кінець року (можете самі вибрати, якого) ситуація у фіскальному відомстві та податковій системі загалом принципово не зміниться. І чергового главу ДФС привели на це місце не заради реформ і змін, а задля збереження статус-кво в службі. І поки він "гратиметься" з податковими ставками та електронними сервісами, тіньові схеми продовжать безперешкодно працювати, вбиваючи бізнес і відлякуючи потенційних інвесторів. Точнісінько, як це було при попереднику, який теж, до речі, вийшов із фінансово-бізнесового середовища.
Ключовою помилкою попереднього керівника ДФС Ігоря Білоуса була саме надмірна зосередженість на змінах податкового законодавства за повної безрезультатності будь-яких реформ у роботі самих податкових органів. У підсумку за минулий рік проблем зі зловживаннями податківців вирішено не було. Понад те, ситуація погіршилася, а адміністрування обросло новими корупційними схемами, і це при постійно зростаючому фіскальному тиску. Те, що Білоус, на відміну від своїх заступників, не був звільнений, а "пішов сам", як і те, що в ЗМІ почали з'являтися повідомлення про його можливе призначення на посаду голови Фонду держмайна, свідчить про те, що його "недалекоглядна" позиція на посаді голови ДФС не викликала надто серйозного несхвалення у верхах. Підтвердженням чого є й те, що помпезно оголошене внутрішнє розслідування не спричинило жодних наслідків (крім звільнення), а його результати так і не були піддані розголосу. Десь у стінах ГПУ розчинилися
20 тис. сторінок матеріалів про зловживання в службі. Зам'явши історію з розслідуванням, увагу громадськості переключили на відкритий конкурс із відбору нового керівника ДФС.
Кадрова постановка
Охочих було чимало. Комісія, яка проводила відбір кандидатів, принаймні декларативно виходила з того, що новий глава ДФС повинен мати не тільки певний запас знань, а й досвід роботи на керівних посадах у великих структурах, а головне - досвід їхнього реформування. У результаті у фіналі залишилися два кандидати - Роман Насіров, який на той момент очолював парламентський комітет з питань податкової та митної політики, і Андрій Коломієць, фіндиректор найбільшого криворізького підприємства "АрселорМіттал".
"На мій особистий погляд, досить сильна сторона Насірова - це глибоке знання предмета, він не є людиною системи, що, безумовно, допоможе йому в реформуванні Державної фіскальної служби. При цьому він є досить сильною особистістю, - запевняв DT.UA Валерій Пекар, член конкурсної комісії. - І я був би нечесним, якби це не сказав, ми враховували той факт, що Насіров на посаді голови ДФС матиме підтримку з боку великої політичної фракції. Такі само сильні сторони має і Коломієць, крім політичної підтримки. Але замість цього в нього є інший козир - він (Коломієць. - Р.І.) абсолютно незаангажована людина, яка разом з тим має досвід реформування та керівництва дуже великою організацією, чим не може похвалитися більшість кандидатів, котрі мають і необхідні знання, і особистісні якості".
Однак незаангажованість кожного з претендентів на цю посаду можна (і потрібно) ставити під сумнів, адже йдеться про дуже "ласе місце", на якому багато впливових сил хотіли б бачити свого ставленика. При цьому жодних обмежень у комісії не було, вони могли подавати на розгляд прем'єру й трьох, і п'ять претендентів. Але третього, рівного Насірову та Коломійцю, на думку журі, не знайшлося. З чим, звичайно, теж можна сперечатися.
Попри проведений відкритий конкурс, списки претендентів, трансляцію виступів, які міг подивитися будь-хто, незадоволених результатом виявилося чимало. Що недивно, адже особистість нового керівника виявилася дуже неоднозначною, а його біографія - більш ніж багатозначною. Чого тільки варта робота в Державній продовольчо-зерновій корпорації України в епоху Януковича. І тут важливо зрозуміти, що конкурсна комісія від початку та до кінця була консультативним органом, а за Кабміном зберігалося право остаточного рішення: або вибрати з двох запропонованих, або взагалі все це проігнорувати та призначити в результаті когось іншого. Прем'єр нібито зберіг обличчя та вибрав із запропонованих кандидатів.
Та от запитання: чи справді Насіров вийшов у фінал виключно завдяки своїм особистим якостям? Адже формально для голови комітету парламенту перехід на посаду глави ДФС - це фактичне зниження в чиновницькому табелі про ранги (причому відразу на дві-три позиції). І, за великим рахунком, що може змусити успішних людей, які відбулися (до числа яких можна сміливо віднести й топ-менеджера найбільшої компанії Коломійця), йти на чиновницьку зарплату та розгрібати авгієві стайні фіскальної служби?
Романтикам може здатися, що за цим стоїть патріотизм, бажання змін, намір сумлінно служити суспільству. Це все звучить пишномовно й, можливо, знайшло б відгук у серцях підприємців рік тому, але вже нині, у кризовому 2015-му, у подібний альтруїзм віриться важко. Адже всім відомо, на які фінансові потоки сідає хазяїн будівлі-висотки на Львівській площі. Та й хоч якими добропорядними були наміри претендента, 45-тисячна армія бувалих бюрократів, якою по суті є фіскальна служба, з легкістю "затре, пережує та виплюне" будь-якого Дон Кіхота.
Пророцтво, яке самозбувається
Не можна сказати, що на відкритій співбесіді Насіров вражав і чимось принципово відрізнявся від інших кандидатів. Єдине - його виступ був найкоротшим, з відведених десяти хвилин йому вистачило неповних п'ять для того, щоб розповісти про своє бачення майбутнього податкової служби. Головними завданнями було названо поліпшення адміністрування податків шляхом спрощення податкової звітності, забезпечення наповнення бюджету та боротьба з корупцією. Саме в такому порядку, тому що потім, вторячи заявам Макєєвої, Насіров почав ставити боротьбу з корупцією на перше місце та обіцяти кадрові чистки, про які на співбесіді навіть не заїкався.
У цілому бачення майбутнього ДФС у Насірова збіглося з думкою переважної більшості претендентів. Не вистачало деталізації, конкретики, реальних кроків, необхідних для вирішення поставлених завдань. Члени конкурсної комісії побачили в цьому стратегічне мислення, зазначивши, що багато кандидатів концентрувалися на якихось конкретних проблемах, а Насіров представив стратегію, не заглиблюючись у деталі, окресливши основні та головні проблеми, які потребують розв'язання. Що ж, може, і так, адже громадськість бачила лише одну групову співбесіду з кількох. Але сказати правду, названі ним завдання очевидні навіть для людей, далеких від податкової сфери.
Також здобувачів просили назвати три вимірювані показники ефективності їхньої роботи на посаді. Із цим виявилося ще складніше. На першому місці стояли показники виконання держбюджету, вони ж стали єдиними вимірюваними та найбільш неправильними індикаторами, тому що саме бажання будь-що виконати план із наповнення бюджету є потужним стимулом тиску фіскальної служби на бізнес. Далі Насіров казав про відповідність реформ "Стратегії-2020", меморандуму з МВФ, програмі уряду, коаліційній угоді та під кінець згадав про зменшення кількості скарг із боку платників податків, без відсоткових уточнень, просто про зменшення. Якщо це може служити розрадою, то ніхто зі здобувачів не впорався із поставленим завданням на 100%, назвавши всі три показники, але людей, які зробили це краще за Насірова, було більше половини. А його ставка на виконання держбюджету - це той маячок, на який не можна не реагувати.
Нині, наприклад, завдяки девальвації, проблем із наповненням бюджету немає в принципі та в доступному для огляду майбутньому, вочевидь, не буде. Водночас це не полегшує життя підприємцям, фіскали продовжують їх пресувати, причому не заради суспільного, а для дуже навіть конкретного персонального блага. Яскравий приклад - Сумський завод гумотехнічних виробів. До комісії, яка проводила розслідування діяльності ДФС, подавалася інформація про факт вимагання з боку податкової та про те, що керівництво заводу, яке відмовилося платити винагороду, перебуває під дуже сильним пресом місцевих податківців. Реакція обтяжуюча - розслідування вщухло, а місцеві фіскали відтоді просто рвуть на частини підприємство. Подібні проблеми відчувають підприємці в Харкові, Одесі, Києві та інших містах. І це в котрий раз демонструє бізнесу, що з податківцями краще не сперечатися, що скаржитися даремно, що домовлятися вигідніше. От вам і виконання показників бюджету, і скорочення скарг платників податків заодно.
І, можливо, у нинішній ситуації не зайвим було б від загального перейти до конкретики. Розкриваючи свої погляди на боротьбу з корупцією, Насіров говорив про мотивацію співробітників, люстраційний процес, відновлення кадрового потенціалу (саме відновлення, жодних "чисток, звільнень і посадок"), викорінення корупційних складових із законодавства. І мовчав про притягнення до відповідальності, реагування на претензії, закриття схем. І вже зовсім широко виглядали сентенції про "зміну ментальності, проведення пропагандистської роботи та переконування бізнесу (!) у необхідності платити податки й не давати хабарів". Як, наприклад, переконати інші підприємства Сумської області не давати хабарів, якщо вони на власні очі бачать, чим це чревате? Ментальність, кажете, змінити?
"Реформа має розпочинатися зі зміни підходів до роботи самих податківців, які донині не перевіряють підприємства, а ходять до їхніх керівників за грошима: от заплатите нам, і ми підемо. Як мінімум, потрібно звільнити співробітників, які заплямували себе, сформувати групу, що перевірила б результативність актів податкових перевірок, - ділиться своїми міркуваннями з DT.UA Леонід Рубаненко, голова Союзу податкових консультантів. - Офіс великих платників працює так "ефективно", що в деяких із цих платників уже фактично відсутня система бухгалтерського обліку. Навіщо вона їм?! Вони платять 10 млн до бюджету, і всі задоволені. А насправді, якщо компанії перевірити, то виявляться недоплати й по 40, і по 50 млн. Але перевірок ніхто не проводить, є взаємовигідні домовленості. І з них потрібно розпочинати реформу".
Та справді показовою стане робота з регіональними підрозділами, саме вона продемонструє спроможність чергового головного фіскала як керівника та його щире бажання щось змінити в системі. На сьогодні три чверті начальників обласних податкових - це виконувачі обов'язків. З одного боку, це зменшує їхній ступінь відповідальності за те, що відбувається в областях, з іншого - є потужним важелем тиску з боку тих, хто може призначити їх на посаду або не призначити. Грубо, але людей тримають на короткому повідку, що дає змогу контролювати ситуацію та регулювати її в будь-який час. Білоус за рік не виправив цього, не хотів чи не міг, уже інше питання. Але якщо Насіров поставиться до цього питання так само, жодна реформа за межі його кабінету не вийде.
Принаймні у нового глави ДФС не буде тих проблем із заступниками, які були в його попередника. "Безумовним позитивом є те, що він іде на посаду зі своєю командою, причому це не люди системи. При проведенні розслідування діяльності попереднього керівництва ДФС ми неодноразово зазначали незлагодженість роботи керівництва, викликану тим, що заступники Білоуса фактично йому не підпорядковувалися, - зазначив Дмитро Алексєєнко, голова Громадської ради при ДФС. - Будемо сподіватися, що новим керівникам удасться координувати свої дії, адже часу в них мало, а впевненості в тому, що вони спроможні не витратити цей час даремно, у нас усе ще немає. Ми не розуміємо досі, чому саме Насіров виявився найсильнішим кандидатом".
Насіров вважається ставлеником В.Хомутинника, а в 2011–2012 рр. очолював "Укрнафту", через що багато хто пов'язує його з І.Коломойським. Однак саме він був одним із ініціаторів нещодавнього підвищення рентних платежів для видобувних компаній, що з інтересами екс-губернатора Дніпропетровщини не в'яжеться. Ще менш переконливим є "козир" Насірова, який дозволив йому нібито перемогти в конкурсі, - 51-ше місце в списку "Блоку Петра Порошенка", яке він одержав за квотою партії УДАР. Утім, це не применшує тієї обставини, що голова адміністрації президента Б.Ложкін, за даними джерел DT.UA, теж жваво цікавився долею кандидата Насірова (мабуть, через наявність у послужному списку останнього кількох років роботи в компанії Concord Capital І.Мазепи), а його кандидатуру на посаду особисто затверджував Арсеній Яценюк. Вочевидь, Насіров виявився саме тією компромісною фігурою, яка влаштувала всі ключові групи впливу в нинішній українській владі...
***
На реформування ДФС відведено менш як сто днів, до жовтня має бути проведена податкова реформа, яка ляже в основу бюджету 2016 р. Часу на наступні кадрові перестановки немає, і коли Яценюк картинно встановлює Насірову випробувальні терміни, і перший, і другий розуміють, що за умов нинішнього цейтноту це лише гра на публіку. А метушня у високих кабінетах у вигляді загравання з відкритими конкурсами та показною публічністю при відборі "потрібного" переможця лише посилила побоювання, що на зміну Білоусу прийшла його бізнес-чиновницька копія, людина, яка навряд чи зважиться на серйозне обмеження інтересів людей, котрі привели його на посаду. А без такого обмеження реальних реформ у пана Насірова, як і практично у всіх його попередників, точно не вийде.