Прощавай, коньяче, і здрастуй, укрньяче!

Так, з 2026-го Україна повинна відмовитися від використання назви "коньяк" для продуктів українського виробництва. Наприкінці січня Мінагрополітики планує обговорити з вітчизняними виробниками нову назву. Поки що лідирує бренді, хоча серед варіантів є й більш оригінальні - сонцедар, бурштин, дубняр і, звичайно, укрньяк. Але такі зміни торкнуться не лише коньяку, адже умови Угоди про асоціацію поширюються на значний спектр товарів. Такі звичні для нас слова, як, наприклад, "шампанське", "фета", "мадера", "херес" або "кальвадос", незабаром будуть застосовуватися до продукції конкретних виробників, а не назв певних видів товарів.

Такі зміни зумовлені зобов'язаннями з визнання та охорони географічних зазначень, що походять із країн ЄС, які взяла на себе Україна у зв'язку з підписанням Угоди. Слід зазначити, що розділ IV Угоди, в якому містяться положення про географічні зазначення, набув чинності в Україні з 1 січня 2016 р., а в повному обсязі Угода набула чинності 1 вересня 2017-го, але виробникам дали час на зміну назв їхньої продукції.

Географічним зазначенням, відповідно до ст. 22 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (далі - Угода ТРІПС), є зазначення, яке визначає товар як такий, що походить із території одного із членів, регіону або місцевості на його території, коли дані якість, репутація або інші характеристики товару значною мірою пов'язані з його географічним походженням.

У Законі України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" (далі - Закон) замість терміна "географічне зазначення" використовується термін "зазначення походження товарів". І попри те, що цей термін відповідно до Закону містить у собі ще три поняття (просте зазначення походження товару, найменування місця походження товару та географічне зазначення походження товару), загалом він не вступає в протиріччя з визначенням, наведеним в Угоді ТРІПС.

Станом на дату вступу в силу розділу IV Угоди, у відповідний Державний реєстр України внесено 3110 об'єктів, повний перелік яких можна знайти на сайті ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент) за посиланням http://base.uipv.org/kzpt/.

Як зазначається в ч. 2 ст. 205 Угоди, якщо географічне зазначення охороняється відповідно до даної Угоди, то використання такої охоронюваної назви не підлягає будь-якій реєстрації користувачів і сплаті додаткових зборів.

Це означає, що особи, товар яких маркірується зазначеннями, зареєстрованими на підставі Угоди, не мають одержувати додаткових ліцензій та окремо реєструвати їх, як того вимагає Закон щодо не згаданих в Угоді географічних зазначень. Вони вже є суб'єктами, які мають право:

- використовувати зареєстроване географічне зазначення шляхом нанесення його на товар або етикетку, на упаковку товару, застосовувати в рекламі, записі на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар;

- вживати заходів щодо заборони використання географічного зазначення особами, які не мають на це права;

- вимагати від осіб, які порушили його права, припинення цих порушень і відшкодування матеріальної та моральної шкоди у встановленому законом порядку.

Таким чином, уже сьогодні при виявленні порушень своїх прав на географічне зазначення, наприклад, виробник шотландського віскі (scotch whisky) може ініціювати притягнення до юридичної відповідальності порушника. До юридичної відповідальності можна віднести такі види:

- цивільна (подача позовів у суд про припинення порушення та відшкодування збитку);

- адміністративна (подача відповідних заяв у компетентні державні органи з метою притягнення до відповідальності);

- кримінальна (подача заяв про скоєння злочинів).

Якщо притягнення порушників до цивільної та кримінальної відповідальності в сфері інтелектуальної власності потребує, як правило, заяви відповідного правовласника, то до адміністративної можуть притягнути державні органи й за власним бажанням, виявивши відповідне порушення прав.

Так, Антимонопольний комітет може порушити справу та притягти до відповідальності за неправомірне використання позначень або поширення інформації, що вводить в оману (ст. 5, п. 15¹ Закону України "Про захист прав від недобросовісної конкуренції"). Митні органи можуть порушити справу про порушення митних правил за переміщення товарів через митний кордон України з порушенням митних правил (ст. 476 Митного кодексу України). Правоохоронні органи можуть притягнути до відповідальності за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності (ст. 51² Кодексу про адміністративні правопорушення).

Однак є в Угоді й позитивний аспект відносно використання географічних зазначень, що їх багато споживачів в Україні ідентифікують як видові. Статтею 208 Угоди визначено перехідний період для певних зазначень, коли виробники можуть продовжувати використовувати їх. Так, десятирічний період від моменту вступу в силу Угоди надано таким найменуванням: a) Champagne, b) Cognac, c) Madera, d) Porto, e) Jerez/Sherry, f) Calvados, g) Grappa, h) Anis, i) Armagnac, j) Marsala, k) Malaga, l) Tokaj, а семирічний - таким: a) Parmigiano Reggiano,
b) Roquefort, c) Feta.

Таким чином, уже сьогодні виробникам продукції, де активно вказуються на етикетках такі звичні для українців поняття, як "коньяк", "шампанське" або інші, більше схожі на зазначення виду товару, ніж його географічне походження, варто утриматися від такого використання. Коньяк виробники можуть називати бренді, шампанське - ігристим вином тощо. А перехідний період краще використати для налаштування свого бізнесу на нові правила.