Промінь оптимізму МВФ крізь туман світової економіки

Останній вік-енд ознаменувався проведенням спільної щорічної зустрічі МВФ і Світового банку у Вашингтоні. Відгриміли офіційні промови й реляції, розставлені основні акценти в оцінках перспектив світової економіки та фінансів. У ключовій промові виконавчий директор МВФ Крістін Лагард озвучила помірковано оптимістичну оцінку розвитку світової економіки. Фонд переглянув свої прогнози зростання світового ВВП на оптимістичніші. Згідно з останнім оглядом світової економіки World Economic Outlook, прогноз зростання загальносвітового ВВП поліпшено до 3,7% у 2017 р. і 3,8% у 2018-му. Виконавчий директор також озвучила три пріоритети з погляду МВФ для світової економіки: усунення фундаментальних макроекономічних дисбалансів, зменшення нерівності як між країнами і регіонами, так і всередині окремих економік, а також створення перспектив розвитку й поліпшення життя майбутнім поколінням (куди включається проблема зміни клімату, боротьба з корупцією, мирне вирішення потенційних воєнних конфліктів і продовження процесу міжнародної кооперації.)

Однак між рядків оптимістичних реляцій світових лідерів прослизають нотки серйозного занепокоєння й невизначеності подальших перспектив світової економіки. Серед основних ризиків необхідно зазначити "трампаноміку" і Brexit.

Намір американської адміністрації знизити ставки податку, при тому що рівень безробіття зараз перебуває, за оцінкою Федеральної резервної системи Сполучених Штатів (ФРС США) близько рівноваги, призведе до зростання інфляції. Поза сумнівом, у відповідь ФРС буде більш прискореними темпами підвищувати рівень відсоткових ставок, що призведе, за інших рівних умов, до зміцнення долара та погіршення поточного рахунку платіжного балансу США. Адміністрація Трампа прагне компенсувати це погіршення шляхом двосторонніх переговорів (з позиції сили, звичайно) з основними торговельними партнерами - Китаєм, Мексикою, Японією. Однак такий шлях - вочевидь тупиковий і веде до порушення узвичаєної світової торгової системи.

Розлучення Великої Британії та Євросоюзу також загрожує світовій економіці багатьма невизначеностями. Це може як уповільнити зростання економіки Туманного Альбіону й континентальної частини Європи, так і дестабілізувати фінансові ринки.

Залишаються також актуальними уповільнення темпів зростання китайської економіки й ризик її "жорсткого приземлення", враховуючи численні структурні диспропорції величезної економіки Піднебесної.

Слід зазначити, що нинішнє невелике прискорення світової економіки пов'язане, швидше, з екстенсивним зростанням, тоді як підвищення продуктивності глобальної економіки тупцює на місці.

Якщо взяти до уваги зростання сепаратистських настроїв у Європі й посилення політичного впливу націоналістичних партій, а також пов'язані з цим проблеми міграції, то перспективи економічного зростання Європейського континенту також перебувають у зоні турбулентності.

Що все це означає для України? По-перше, доводиться з жалем констатувати, що при темпах зростання в 2% Україна дедалі більше - майже удвічі - відстає від зростання світової економіки. Уповільнення в темпах реформ дедалі більше віддаляє нас за рівнем життя від європейського співтовариства, намір приєднатися до якого ми проголосили серед основних пріоритетів.

Очікуване підвищення відсоткових ставок Федеральною резервною системою (і, швидше за все, іншими центральними банками) зробить дорожчими для України можливі запозичення на фінансових ринках, обслуговування боргу, що, відповідно, зменшить приплив капіталу.

Нові проблеми в Європі (іспанська політична криза, прихід до влади націоналістичних сил у багатьох європейських країнах) відволікатимуть увагу європейців від наших проблем і, відповідно, послаблюватимуть підтримку України. І, нарешті, наше тупцювання на місці в реалізації основних структурних реформ (а саме: у створенні антикорупційного суду, завершенні пенсійної реформи, реалізації прозорого плану приватизації збиткових державних підприємств і створенні ринку землі) затягує продовження програми розширеного кредитування МВФ, підриваючи довіру потенційних інвесторів до України.

Тому ключ до вирішення наших проблем перебуває тут, в Україні, і часу для їх розв'язання залишається дедалі менше.