Присуд незговірливому ритейлу

Остаточний вердикт у справі картельної змови продовольчого ритейлу Антимонопольний комітет готовий був виголосити ще 23 грудня минулого року. Та коли члени комітету повернулися з дорадчої кімнати до залу, юристи дослідницької компанії "АСНільсен Юкрейн" попросили пару днів, аби надати додаткові документи, що вразять АМКУ.

Можна було б парирувати: якщо не наївся, то не налижешся… Але комітет пішов назустріч прохачам. Щоправда, представлені матеріали нагадували версію вже давно відомих матеріалів або ж сухі "витяги з принципів" вторинного європейського законодавства, яких компанія обіцяла дотримуватись у майбутньому.

Цим самим представники торговельних мереж затягували розгляд справи і віддаляли покару за очевидні порушення, про які DT.UA детально розповіло у публікації "Незговірливий ритейл" (DT.UA №4 від 6 лютого 2015 р.).

Справа розтяглася ще на чотири місяці. А ближче до фінішу заговорили про ймовірних претендентів на голову Антимонопольного комітету, який прийде і "вгамує" ситуацію. На передостанньому засіданні АМКУ щодо ритейлу депутат із молодої, ще не окріплої, політичної команди привселюдно голосно допитувався через мобільний: коли ж усе-таки голосуватимуть за призначення голови Антимонопольного - сьогодні чи завтра?

Проте спланований психологічний "штурм" не подіяв - вирок ритейлу оголосили 29 квітня: 15 торговельних мереж і "АСНільсен Юкрейн" оштрафували на загальну суму більш як 203 млн грн. Про кінцівку найдовшого в історії АМКУ протистояння проти відповідачів розповідає Микола БАРАШ, в.о. голови Антимонопольного комітету України.

- Миколо Яковичу, невже ви щиро вірили, що представники дослідницької компанії "АСНільсен Юкрейн" - інформаційної серцевини картелю, нададуть унікальні документи, яких ви досі в очі не бачили і не читали? Ви такий наївний?

- Ні, ми передбачали, що Антимонопольному комітетові підсунуть, скоріш за все, лукаву інформацію. Наш багаж знань у цій сфері давав змогу спокійно її спростувати. А точніше, глибина дослідження гарантує нам тверду економічну, правову позицію у наведенні порядку на ринках роздрібної торгівлі. Напрацювання АМКУ обговорили із колегами на кількох міжнародних семінарах, наші висновки у справі підтвердили провідні науковці НАН України. Але нам увесь час говорили, що от-от з'явиться хтось з-за кордону і переверне наше дослідження "з голови на ноги".

Фактично ми маємо справу з картелем, який спотворив відтворювальні процеси в економіці на національному рівні. Знаючи, яка підтримка була у відповідачів у деяких владних кабінетах, ми не мали права дати їм шанс звинуватити Антимонопольний комітет у глухоті і впертості. Тому ми відгукнулися на їхнє прохання.

По правді, надані документи не містили жодних новацій. Більш того, вони були вихоплені з контексту європейського досвіду саморегулювання і стосувалися виключно позитиву щодо діяльності торговельних мереж. Ми ж вивчали його не однобоко та упереджено, а ґрунтовно. Як в оригіналі, так і в перекладі.

Так от, Європа, як і Україна, зіткнулася з аналогічними проблемами домінування продовольчого ритейлу. Це - асиметричний обмін інформацією, який надає ритейлу ринкову владу, затримка із платежами, що призводить до необґрунтованої генерації додаткових коштів у мережевої торгівлі, нав'язування невмотивованих послуг, нерівномірний розподіл ризиків… Це і є тією недобросовісною практикою, проти якої бореться Євросоюз і тамтешнє бізнес-середовище.

На Заході у сфері збалансованості ділових відносин у роздрібній торгівлі керуються принаймні чотирма основними документами: Директивою 2011/7/ЄС Європарламенту та Ради ЄС "Про протидію затримкам платежів у комерційних угодах", Green Paper Єврокомісії щодо несправедливих торгових практик у відносинах між постачальниками та торговельними мережами (2013 р.), Європейським планом дій у роздрібній торгівлі (2013 р.) і Резолюцією Європарламенту щодо Європейського плану дій у роздрібній торгівлі (2013 р.).

Якщо ми говоримо про затримку платежів, то згадана директива констатує: "Будь-яка умова договору або діяльність, яка значною мірою відхиляється від доброчесної господарської практики та суперечить добросовісній і чесній діловій поведінці, має розглядатися як недобросовісна відносно кредитора…".

Цитую далі: "Затримки платежів впливають на конкурентоспроможність і рентабельність, оскільки кредитор змушений залучати зовнішнє фінансування внаслідок затримки платежів… Директива рекомендує встановлювати терміни розрахунків за поставлені товари від 30 до 60 календарних днів (тут і далі виділення авт. - В.Ч.) у рамках свободи договору, за умови недопущення недобросовісності відносно кредитора".

- А в нас?

- І 120 днів, і 150!

- А кількість додаткових послуг, які торговельні мережі добровільно-примусово нав'язують постачальникам?

- Понад 35! Що з цього приводу тлумачить Green Paper Єврокомісії? "Нав'язування додаткових послуг - нечесна торгова практика. Платежі постачальників на користь торговельних мереж повинні визнаватися легітимними лише у разі, коли вони стягуються за реальні послуги, є пропорційними та прозорими".

Щодо ризиків, то український ритейл повністю переклав їх на плечі товаровиробників. Останні відповідають і за низький рівень продажу продукції, і за маркування, і за логістику, і за псування… А "заохоченням" слугують штрафи. Green Paper констатує: "Перекладання на контрагентів ризиків, пов'язаних із діяльністю суб'єкта господарювання, - нечесна торгова практика".

- Тобто ЄС нормативними документами намагається виписати правила гри для тріади виробник-ритейл-покупець. А що ж торговельні мережі? Мовчки ковтають?

- Європейський бізнес розуміє: якщо він ловитиме ґав, то йому з рівня ЄС просто накажуть, як треба робити. Там так: якщо держава почала, то вона і завершить! Така вже в них дерегуляція!

Тому торговці виступили з ініціативою, дзеркальною державній, яку назвали Європейською добровільною ініціативою. В її основу лягли такі засадничі документи, як Принципи доброчесної поведінки, Рамкові основи для втілення та застосування принципів доброчесної поведінки і Процедурні правила роботи групи управління.

Запровадження кодексів етики, що на добровільних засадах закріплюють взаємовигідні механізми взаємодії, - це вже функції саморегулювання ринку. І в ЄС вони природним чином доповнюють державну ініціативу.

- Вітчизняний ритейл готовий до такої прозорості - добровільно застосувати європейські практики?..

- Під час однієї з дискусій ритейл різко змінив риторику. До того представники торговельних мереж переконували, що діють виключно і відповідно до загальноприйнятих європейських і світових тенденцій, підходів та правил. І тут на тобі: європейський досвід нам не підходить! Навіть серйозні європейські компанії слідом за нашими значуще повторювали: ну-у-у, це ж Україна! Тут своя специфіка…

- Виходить, український ритейл в Європу не квапиться і на рідних теренах жити за тамтешніми мірками також не налаштований. Для них закон неписаний! Це я щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка передбачає підтримку наших зусиль із завершення переходу до діючої ринкової економіки. У тому числі шляхом поступової адаптації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС.

- Цю колізію розрядила зустріч у Дмитра Шимківа, котрий опікується економічною сферою в адміністрації президента (АП). Представники ритейлу запропонували своє бачення виходу із очевидної кризи. Однак їхні принципи, загалом непогані, через відсутність дієвих механізмів розв'язання проблеми є явно недостатніми.

Позиція Антимонопольного комітету була твердою: оскільки картельну змову доведено, то, згідно із законом, на порушників чекає покарання у вигляді штрафних санкцій. Однак АМКУ - не фіскальний орган, тож наше найголовніше завдання - усунути перекоси та бар'єри, які заважають ефективному розвиткові ринків роздрібної торгівлі.

Їх п'ять: необґрунтованість відтермінування платежів за поставлену продукцію; нав'язування торговельними мережами додаткових послуг без належного обґрунтування їх змісту та вартості; нерівномірний розподіл ризиків у відносинах торгового та виробничого секторів; нерівномірність інформаційного забезпечення учасників відносин у роздрібній торгівлі; дискримінація інтересів малих і середніх підприємств.

І саме від темпів вирішення перелічених проблем залежав розмір санкцій. Тобто, якщо суб'єкти господарювання готові чимскоріш змінити функціонування ринку, знизити ціни, які в умовах значної інфляції справді непомірно розкручені, то це істотно вплинуло би на розмір штрафів торговельним мережам. Для нас найважливіший виграш учасників ринку і суспільства загалом, а не сума штрафів.

На усунення недоліків відвели практично місяць, у що я мало вірив. Розраховував на два…

- А розтяглося?

- На три. Але після зустрічі в АП робота справді пожвавилася. Активізувався ритейл, до діалогу долучилася Європейська бізнес-асоціація… Створили робочу групу, розподілили обов'язки, підключили юристів. Працюємо!

Між усіма начебто було порозуміння, що розв'язати проблеми ринку ритейлу можна трьома шляхами: законодавчими механізмами, державним примусом в особі АМКУ та саморегулюванням.

Великобританія, наприклад, після майже десяти років пошуку способів урегулювання проблем у відносинах між ритейлерами та постачальниками лише 2009-го прийняла Кодекс поведінки. А позаторік запровадила посаду фактично третейського судді щодо дотримання його приписів.

Інший приклад. Як саме побудоване господарське право у Японії? Спершу - закон про конкуренцію, а вже потім - комерційний кодекс, інші, які обслуговують законодавство про захист економічної конкуренції. Це щодо національних особливостей розуміння проблем конкуренції, у тому числі і мережевої торгівлі.

Україні ж, на жаль, хвалитися поки що нічим, оскільки набутки негативні, і їх треба позбуватися. Проте ритейл не квапився, запал у робочій групі почав згасати. Зрозуміло, ніхто не хотів добровільно розлучатися із 15–20 млрд грн додаткових прибутків щороку. Надто висока ціна питання! Звідси зволікання і затягування справи.

На цьому тлі революцією стало переосмислення власної позиції компанією "АСНільсен Юкрейн", яка внесла конкретні пропозиції та готова була погодити з Антимонопольним комітетом обсяг інформаційного обміну як джерела обмеження конкурентних механізмів на цьому ринкові.

Не знаю, скільки ще тривав би застій у нашій роботі, якби не напрацювання комітету підприємців АПК Торгово-промислової палати України. Інформацію про їх варіант Правил професійної етики, широко обговорений виробниками та постачальниками, Антимонопольний комітет оприлюднив на своєму сайті. Ми запропонували бізнес-спільноті, у тому числі і торговельній, внести свої пропозиції. Водночас інформацію надіслали до адміністрації президента, міністерств і посольств тих країн, які брали активну участь у розгляді справи.

Ми сказали: люди добрі, оце фактично проект, який можна взяти за основу. Тож спільно доопрацюємо і зробимо все, аби він став дієвим механізмом у відносинах виробник-торгівля-споживач.

Саме в цей час у ритейлі виник ажіотажний попит на харчові продукти. В окремих мережах підскочили ціни на деякі товари. Це остаточно підштовхнуло нас поставити жирну крапку у цій "довгограючій" історії.

22 квітня АМКУ провів слухання у справі, на якому дав змогу усім охочим виступити на свій захист. А 29-го оголосив рішення: визнати вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. І 15 торговельних мереж та "АСНільсен Юкрейн" оштрафували на загальну суму понад 203 млн грн.

- Приймаючи таке рішення, Комітет враховував якісь пом'якшуючі обставини?

- Так, це ставлення суб'єкта господарювання до вчиненого порушення; визнання порушення або співробітництво із АМКУ відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; співробітництво з Антимонопольним комітетом під час проведення розслідування у справі; дії суб'єкта господарювання з усунення порушення щодо недопущення його вчинення у майбутньому; соціальна важливість питання; негативний вплив великих штрафних санкцій у подальшому на постачальників і споживачів; вчинення дій, спрямованих на виправлення ситуації на ринку (участь відповідачів у розробці Правил професійної етики).

- Конкретизуйте перелік торговельних мереж і суму штрафних санкцій кожній, починаючи з найбільшої.

- ТОВ "Фоззі-Фуд" ("Сільпо") - 78,4 млн грн; ТОВ "АТБ-маркет" (АТБ) - 48,6 млн; ТОВ "МЕТРО Кеш енд Кері Україна" ("МЕТРО") - 23,4 млн; ТОВ "Фора" ("Фора") - 11,1 млн; ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" ("АШАН") - 9,4 млн; ТОВ "НОВУС Україна" ("НОВУС") - 9 млн; ТОВ "Фудмаркет" ("Велика кишеня") - 6,5 млн; ТОВ "Адвентіс" ("Караван") - 4,6 млн; ПІІ "БІЛЛА-Україна" ("БІЛЛА") - 4,6 млн; ДП "Фуршет Центр" ("Фуршет") - 2,9 млн; ТОВ "Край-2" ("Край" і "Країна") - 1,5 млн грн; ДП "Траверс Маркет" ("Фуршет") - 680 тис грн; ДП "Фуд-Центр" ("Фуршет") - 680 тис; ТОВ "Спар Центр" ("Спар") - 680 тис; ТОВ "Мепромаг" ("Бімаркет") - 680 тис; ТОВ "АСНільсен Юкрейн" - 400 тис; ТОВ "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" ("Перекресток") - 340 тис; ТОВ "ЕКО" ("Еко-маркет") - 100 тис; ПрАТ "Фуршет" ("Фуршет") - 56 тис грн.

- Одразу після того, як АМКУ зачитав "вирок", порушники та їхні юридичні партнери заявили, що не платитимуть штрафів і доводитимуть свою невинуватість у суді. При цьому оперували фактами, що кілька великих штрафів, накладених Антимонопольним комітетом у попередні роки, вдалося "скостити" до сміховинних сум.

- Оскаржити наше рішення у суді - це священне право відповідачів. Але де ж логіка? Якщо у них були всі можливості довести свою невинуватість в АМКУ, і вони цього не зробили, то з чим вони планують іти до суду? А щодо сміховинних штрафів, то на сьогодні у виконавчій службі лежать накази суддів по стягненню за рішеннями органів комітету понад 615 млн грн штрафів.

- У життя ритейлу несподівано увірвався ще й політичний вихор. Проти власників компанії АТБ порушили кримінальну справу за фінансування тероризму. Депутати, зі свого боку, намірилися націоналізувати майно найбільшої в Україні мережі продуктових магазинів формату "дискаунтер". Чи не перекинеться цей "патріотичний" запал на супермаркети під іншими брендами?

- Не хочу вдавати із себе такого собі політичного мольфара. Це не мій хліб! Хоча підсовували… Я цих "окрайців" наскладував дві теки: матеріалів щодо спроб політичного тиску - прихованого і відвертого, на Антимонопольний комітет упродовж усього терміну розгляду справи про картельну змову продовольчого ритейлу. Причому як із боку певних, власне українських, сил, так і зарубіжних.

Ви думаєте, мене тішить сума штрафів як таких? Аніскільки! Є більш значуща подія, ніж накладення штрафів. Це - зобов'язання торговельним мережам: протягом двох місяців привести свою діяльність, у тому числі договірні відносини із постачальниками та/або виробниками товарів, що реалізуються торговельними мережами, у відповідність із законодавством про захист економічної конкуренції через запровадження та дотримання принципів й інших положень.

І лише після усунення недоліків і викривлень на ринку ритейлу всі сторони (виробники, постачальники і торговці) мають підписати Правила професійної етики і неухильно їх дотримуватися.

- Ну, судячи із незгоди з рішенням АМКУ, наступальності представників продовольчих мереж, вони можуть не те що не підписати документа, а й, скажемо так, не вкластися у два місяці для ліквідації створених ними ж лазівок для необґрунтованого збагачення. І що тоді?

- Діяти згідно з чинним законодавством, і при невиконанні рішення АМКУ, що саме по собі є порушенням, накласти максимальні штрафні санкції у розмірі 10% від річного обороту кожної компанії. Але, повторюю, накладення штрафів на винуватих - не самоціль АМКУ.

Власники торговельних мереж урешті мусять усвідомити: ринок ритейлу перегрітий. Попит через економічну ситуацію зачавлений. Наразі ж їхні дії спрямовані на те, щоби зберегти вчорашню ситуацію, коли люди були більш-менш грошовитими, і ціни не так боляче кусалися, як зараз.

Падіння гривні зробило нас утричі біднішими. До висхідних позицій ми повернемося у кращому разі років через п'ять-сім. І в період обміління статків громадян ритейл мав би миттєво переорієнтуватися: поважати постачальника як паритетну складову продовольчого ланцюжка, працювати з ним по-справедливому, любити споживача. Рано чи пізно це доведеться зробити, перш за все, переглянути договори, відмовитися від частини положень, які вочевидь є антиконкурентними, почати реально торгувати з мінімальною можливою націнкою, за мінімальними можливими цінами… Інакше - катастрофа!

Покупець за відсутності коштів буде змушений знову повернутися на стихійні базари, у ряди бабусь, і купувати харчі прямо із землі. Причому вдовольнятиметься доволі вузьким вибором, тоді як сила ритейлу - у широкому асортименті. Якщо ж він залишиться незатребуваним, то перспектива - напівпорожні полиці, закриття торговельних офісів, скорочення персоналу… Сьогодні всі, і ритейл у тому числі, зіткнулися із найсправедливішим, незговірливим регулятором - споживчим попитом. Із ним домовитися неможливо.

Звісно, можна махнути рукою. Утім, не забуваймо, що вплив ефективності роздрібної торгівлі на розвиток економіки в цілому є найбільшим. Якщо "впливовість", скажімо, електроенергії, газу та санітарних послуг становить 0,08, нерухомості - 0,18, фінансових і товарних брокерів - 0,32, то індекс впливу роздрібної торгівлі - 0,46. Тому наведення ладу тут - це реальний стимул для нашого виробництва. Не ми це довели, а зарубіжні дослідники.

- Роздрібна торгівля - потужний продуцент, а закону про внутрішню торгівлю немає. Нонсенс! Звідси: за відсутності чітких правил гри люфт допустимих зловживань надто великий. Розробкою Правил професійної етики ви намагаєтеся його звузити, хоча це не функції Антимонопольного комітету.

В ідеалі це мало би виглядати так: АМКУ зафіксував порушення, а влада, виходячи із пріоритетів і стратегії розвитку держави, проблем трудових ресурсів, соціальних, зобов'язана відгукнутися відповідною постановою уряду, адресним законопроектом. Так?

- В ідеалі - так! Але оскільки законопроекту немає, то, як на мене, Правила професійної етики цілком могли би стати його основою. Тим більше ґрунтуються вони на низових проблемах, напрацювання і моделі стовідсотково дієві.

Ніде немає бездоганних правил гри, однак усі тягнуться до ідеалу. У цивілізованих країнах цей ступінь наближеності набагато вищий, ніж в Україні. На будь-якому ринку, включаючи ритейл, апріорі існує несправедливість. Її можна змести або спробувати обійти. Так от, переважна більшість, на жаль, оминає перешкоду замість того, щоб прибрати її з дороги.