Податки воєнного часу

Економічні втрати України приголомшують. Загалом з 2014-го по 2020 рік через агресію Росії Україна втрачала щорічно близько 22–23 млрд дол. (дані британського Центру економіки та бізнес-досліджень, СEBR). Передусім через зниження інвестицій, що їх завжди зупиняють тривалі конфлікти, та скорочення експорту. Але з початком широкомасштабного вторгнення росіян наші втрати зросли в рази, лише інфраструктурної шкоди заподіяно на суму більш як 100 млрд дол. Зупинили роботу повністю 30% підприємств, ще 27% призупинили діяльність, розраховуючи її відновити за першої ж можливості, яка стрімко віддаляється. Близько 6,7 мільйона українців залишили домівки та робочі місця, переїхавши на Захід України, понад три мільйони — взагалі виїхали в треті країни. Загальна активність на вітчизняних сайтах з пошуку роботи скоротилася чи не вп’ятеро, а кількість власне вакансій — з п’яти тисяч до п’яти сотень на день.

Економіка помирає.

Якщо її не вдасться швидко реанімувати, всі звитяги наших Збройних сил можуть виявитися марними. Добре, що це розуміють в уряді, пропонуючи бізнесу не просто ковток свіжого повітря — безперешкодний доступ до кисневої станції. Мова про зміни до податкового законодавства, які Кабмін пропонує впровадити на весь період воєнного стану.

Що з оподаткуванням?

Головне — підприємці та компанії з оборотом до 10 млрд грн отримують можливість сплачувати єдиний податок з обороту у 2% за правилами, що діють наразі для ФОП третьої групи. Тобто переважна більшість вітчизняного бізнесу звільняється від сплати ПДВ, податку на прибуток чи інших платежів, а загальне податкове навантаження скорочується в рази.

Ба більше, ФОПи до березня 2023 року можуть сплачувати єдиний соціальний внесок на час війни за бажанням. А ФОПи другої та третьої груп можуть не сплачувати ЄСВ також і за мобілізованих найманих працівників. Загалом упродовж усього воєнного стану та ще три місяці після його завершення не буде жодних перевірок щодо сплати ЄСВ, і ані штрафи, ані пеня за несплату цього збору не застосовуватимуться.

Повністю звільняється від оподаткування імпорт, що використовується у виробництві товарів оборонного призначення.

Акциз на пальне скасовується, а ПДВ зменшується до 7%. Жодних податкових зобов’язань узагалі не виникатиме, якщо підакцизну продукцію підприємства було примусово вилучено (чи передано як гуманітарну допомогу) на потреби держави, передано ЗСУ, теробороні, територіальним громадам.

Якщо в ході бойових дій підприємство втратило товари, придбані із ПДВ, воно звільняється від будь-яких податкових зобов’язань. Аналогічно і якщо товари було передано на потреби військовим чи територіальній обороні.

З березня цього року звільняються від сплати податку за землю ті платники, земля яких розташована на територіях проведення бойових дій. Сплата мінімального податкового зобов’язання за такі землі скасовується на два роки — до кінця 2023-го.

Що з адмініструванням?

Електронні сервіси подачі звітності та прийняття електронних документів від платників податків на час воєнного стану працюватимуть виключно у робочі дні з 8-ї ранку до 18-ї вечора.

До податкових кредитів у системі адміністрування ПДВ дозволено включати суми, за якими ще не зареєстровано податкових накладних, але за умови, що в наявності є первинні документи. Втім, такі накладні мають бути зареєстровані впродовж наступних шести місяців із моменту припинення воєнного стану.

Благодійна або гуманітарна допомога на час війни не вважається доходом і не включається до розрахунку загального оподаткування. Причому норма стосується не лише учасників бойових дій, а й благодійників, сил цивільного захисту (установ, підприємств, організацій) і фізичних осіб, які або проживають там, де ведуться чи велись активні бої, або вимушено залишили домівки через війну.

Загалом право визначати порядок сплати податків на весь період воєнного часу закріплюється за урядом, і з урахуванням кардинальних змін підприємці, як і податківці, із нетерпінням чекатимуть подальших уточнень від влади.

Що з контролем?

Будь-які нарахування пені на час війни скасовуються.

Натомість відновлюються як усі види фактичних перевірок, так і камеральні перевірки, в тому числі заяв на відшкодування ПДВ.

Розрахункові операції із застосуванням РРО/ПРРО у режимі офлайн можна проводити понад встановлені законодавством часові ліміти. Втім, для балансу встановлюється відповідальність за незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари чи послуги з використанням електронних платіжних засобів.

На період дії воєнного чи надзвичайного стану зупиняється перебіг строків давності за здійснені порушення. Втім, на цей же період заморожено і відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями чи бездіяльністю контролюючих органів.

При цьому мораторій на перевірки контролюючих органів скасовується для компаній, що займаються виробництвом, зберіганням і транспортуванням пального, спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Заборгованість із відшкодування ПДВ, яка раніше мала би погашатися разом із пенею у 120% облікової ставки НБУ, на час війни гаситиметься без цієї пені, якщо заборгованість виникла через форс-мажорні обставини.

***

Загалом ми маємо непогану систему стимулів для відновлення роботи реального сектору із дрібкою посилення контролю, без якого, будемо відверті, також не обійтися. Але найважливіше, на наш погляд, інше — зміни самого підходу влади до відносин із бізнесом. Роками експерти малювали різним українським прем’єрам і міністрам фінансів криву Лаффера, показували, що на певному етапі збільшення податкового навантаження неминуче призводить до скорочення платежів до держбюджету, закликали знизити тиск на бізнес, аби збільшити державні доходи, розказуючи про успіхи країн, які давно зрозуміли, що якщо корови не годувати, а лише доїти, то вона здихатиме.

Їх не чули ніколи. А навіть коли робили вигляд, що чують, то зміни приймали дуже обережні, а тому маловпливові.

Шкода, що для таких карколомних змін в українському оподаткуванні знадобився такий страшний привід. Та добре, що вони все ж відбулися. І якщо цей тимчасовий податковий експеримент матиме позитивний досвід, ми зможемо розраховувати на принципово новий податковий кодекс і для мирних часів, буквально виборовши собі давно омріяну радикальну податкову реформу.

Усі статті Юлії Самаєвої читайте за посиланням