Підприємці ставлять «двійку» Тендерній палаті

02 листопада, 2007, 16:01 Роздрукувати Bипуск № 41, 2 листопада-10 листопада 2007р.
Автори
Відправити
Відправити

Досі суспільно-політичні дис­кусії навколо стану держзакупівель в Україні, ролі Тендерної палати...

Автори

Досі суспільно-політичні дис­кусії навколо стану держзакупівель в Україні, ролі Тендерної палати й інших установ та організацій базувалися на даних, оцінках і офіційних документах органів влади, свідченнях керівників підприємств і держустанов. Соціологічне дослідження, результати якого наведено нижче, вперше дозволяє почути «колективний голос» тих, кого криза держзакупівель зачепила в першу чергу - підприємців і службовців органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

У серпні ц.р. Хмельницька обласна громадська асоціація «Поділля Перший» (www.ppngo.org) опитала понад 80 представників тендерних комітетів і 400 підприємців - учасників торгів у восьми областях, які представляють усі регіони України. Партнерами дослідницького проекту стали Бюро статистич­ного аналізу (Інститут соціології НАН України) і Асоціація агенцій регіо­нального розвитку України; підтримку надав Фонд сприян­ня демократії Посольства США в Україні.

/img/st_img/2007/645/table.gif
/img/st_img/2007/645/table.gif
Склад опитаних не дозволяє говорити про охоплення думок усіх груп замовників або учасників торгів (наприклад, у вибірку не ввійшли замовники з числа державних підприємств). Однак він достатньо представницький, аби робити висновки про ключові тенденції.

У центрі уваги дослідження - ряд найгостріших питань прозорості й ефективності державних закупівель. Як свідчать його результати, низка змін законодавства про держзакупівлі не зробила державні торги відкритішими і прозорішими. Навпаки - швидше за все, вона запустила механізми формування й посилення корупційних зв’язків. Так, серед підприємців найпоширенішими джерелами інформації про держторги були запрошення замовників (49%) і інформаційний бюлетень ТПУ(49%). Тільки близько третини називали веб-портал zakupivli.com, який, за ідеєю, мав стати основними «інформаційними ворітьми» у світ держзакупівель як для бізнесу, так і для простих громадян.

Поширеність прямих запрошень замовників насторожує. З одного боку, вона може пояснюватися формуванням навколо того чи іншого замовника кола «своїх» постачальників товарів, робіт і послуг. З іншого - чимало замовників змушені самостійно шукати учасників для своїх торгів, оскільки висока вартість різних виплат на користь «консультантів»-посередників відбиває у малого і в середнього бізнесу бажання змагатися за бюджетні гроші. Тому, щоб набрати трьох учасників, потрібних для проведення торгів, замовник іде на всілякі крайнощі. Очевидно, що така «організована замовником конкуренція» неминуче супроводжуватиметься негласними операціями, далекими від ідеалів тендерного й антикорупційного законодавств.

У середньому витрати підприємців, пов’язані з участю в торгах (плата за тендерну документацію, оформлення тендерного забезпечення, послуги консультантів тощо), становили від 5 до 19 тис. гривень. При цьому їх максимальна сума перевищувала 300 тис. грн. Нагадаємо, що режим закону про держзакупівлі «включається», коли вартість закупівлі становить 20 тис. гривень...

За даними замовників, у 68 зі 100 торгів підприємці-учасники мали оплачувати тендерну документацію, середня вартість якої коливалася від 2,5 до 12 тис. гривень. Максимальна сума плати, вказана респондентами, - 330 тис. грн.!

Крім того, оформлення тендерного забезпечення у серед­ньому коштувало підприємцям від 8 до 85 тис. гривень.

Більшість учасників торгів заявили, що на час опитування (серпень) їх було внесено до каталогу учасників торгів Тендерної палати. Лише третина зареєструвалася з власної волі, а більше половини - після «пропозиції тендерного комітету». Це сумна новина для Міжвідомчої комісії з питань держзакупівель. Її липневе роз’яснення про те, що реєстрація в цьому каталозі обов’язкова тільки з 1 вересня, виявилося менш переконливим, аніж прозорі натяки «консультантів», що торги без реєстрації не відбудуться. За даними підприємців, які брали участь в опитуванні, її вартість становила в середньому 5 тис. гривень, щомісячна «абонплата» - ще 700 грн., а виписка-довідка - 600 грн.

Навіть побіжні розрахунки свідчать, що різні платежі учасників торгів на користь «консультантів» та структур, що зай­маються веденням різноманітних каталогів, цілком можуть варіюватися від 2 до 10% вартості закупівлі (оцінки КРУ, Асоціації міст України тощо).

Гірка чаша надмірних платежів і зволікань не оминула й замовників. Відповідно до результатів дослідження, за розміщення інформації про тендери вони в середньому платили від 3,5 до 8 тис. гривень. Середня вартість навчання одного члена тендерного комітету коштує тисячу гривень. Ці витрати цілком прийнятні для якогось великого державного підприємства, але не для тисяч сільрад, мерій чи органів виконавчої влади!

І зовсім убивчі дані про тривалість усієї процедури закупівлі. За оцінками представників тендерних комітетів, вона становила від 57 до 103 днів (максимальний термін - 270 днів, мінімальний - 14). Витрачати більш як три місяці, щоб укласти контракт на організацію харчування в школах або ремонт доріг?!

Не дивно, що серед причин невдоволення роботою тендерних комітетів підприємці на перше місце поставили складність процедур закупівель, які визначаються не замовниками, а чинним законодавством.

Найбільш резонансною (хоча й цілком очікуваною) виявилася оцінка підприємцями і замовниками діяльності Тендерної палати. Нагадаємо, що з середини 2005 року ТПУ послідовно вводилася в систему держзакупівель як громадська організація з безпрецедентними повноваженнями для громадського контролю, боротьби з корупцією, становлення більш раціональної й ефективної системи закупівель тощо. Аби уникнути звинувачень в упередженості із боку як адептів, так і противників палати, автори дослідження, формулюючи запитання, взяли ті положення в чинному законі, які визначають мету, завдання і конкретні напрями діяльності ТПУ.

Думки опитаних стали справжнім «холодним душем» для громадського контролера. Оцінки виконання Тендерною палатою ключових завдань - підвищення раціональності й ефективності витрати держкоштів, прозорості держзакупівель, конкуренції, громадського контролю - ледь перевищують два бали за 5-бальною шкалою, а за деякими завданнями (раціональність і ефективність) навіть не дотягують до двійки. Порівняно високі оцінки зусиль, спрямованих на підвищення професійного рівня спеціалістів, швидше за все, пояснюються наявністю у ТПУ повноважень із регулювання таких послуг, а також активним просуванням своїх курсів.

Конкретні напрями роботи палати (різні дослідження в сфері держзакупівель, аналіз ринків, організація семінарів і конференцій тощо) отримали вищі оцінки тільки серед замовників. Очевидно, великою мірою завдяки тому, що практично всі офіційні документи (від оголошень про закупівлі до рішень Міжвідомчої комісії) публікуються, відповідно до чинного закону, у виданнях ТПУ.

Всі замовники, котрі дали свої пропозиції щодо підвищення прозорості держзакупівель, говорили про необхідність суттєвої зміни законодавства, зокрема стосовно ролі Тендерної палати і ТОВ «Європейське консалтингове агентство», власника веб-порталу zakupivli.com («ліквідувати монополію або взагалі ліквідувати ТПУ й ЄКА»). Основні пропозиції підприємців - спростити процедуру оприлюднення інформації та проведення торгів, «скасувати ТПУ», перевести управління закупівлями на регіональний рівень. Переважна більшість замовників і практично всі підприємці, які відповіли на запитання, заявили про негативний досвід спілкування з ТПУ.

Таким чином, на думку підприємців і замовників, Тендерна палата радше є частиною проблеми непрозорості й неефективності держзакупівель, а не інструментом її вирішення. Про що, до речі, свідчить і звернення учасників загальноукраїнського круглого столу «Реформування державних закупівель: змінимо закон разом», який нещодавно проведено у Харкові бюлетенем «Редукціон».

…Чи почують цей «колективний голос» своїх співвітчизників народні обранці, президент і новий Кабінет міністрів? «Демократична коаліція» ввела законопроект про держзакупівлі в число першочергових, однак на час написання цієї статті його тексту, схоже, ще не існувало. Щоправда, за нашими даними, дехто з фігурантів закупівельного скандалу із списку БЮТ уже взялися до написання своїх «варіантів». Чи погодяться з їхніми «аргументами» партнери з «НУ-НС»?

Тим часом, на відміну від вітчизняних можновладців, міжнародна спільнота вкотре продемонструвала вміння чути і враховувати думку громадян України. Атлантична рада і група країн - членів Ради Європи з питань боротьби з корупцією (GRECO) оприлюднила свої доповіді про корупцію в Україні, у яких дала оцінку станові системи держзакупівель і рекомендації щодо її вдосконалення.

P.S. Офіційна презентація результатів дослідження асоціації «Поділля Перший» відбудеться 7 листопада на четвертому Форумі агенцій регіонального розвитку України (www.narda.org.ua ) в Києві.

Оцінки стану держзакупівель в Україні: Атлантична рада і доповідь GRECO

Як відзначається в жовтневій доповіді впливової Атлантичної ради США «Корупція, демократія й інвестиції в Україні», корупція в нашій країні настільки поширена, що «може загрожувати економічному добробутові та національній безпеці».

«Базуючись на своєму дослідженні, робоча група ради дійшла висновку, що державні закупівлі - одна з найбільш корумпованих сфер діяльності держави. Нечіткі законодавчі норми залишають процес державних закупівель у руках кількох чиновників, а відсутність контролю часто призводить до значних бюджетних втрат. Чинний закон про держзакупівлі наділяє громадську організацію під назвою «Тендерна палата України» широкими повноваженнями... ТПУ має право бути єдиним представником інтересів суспільства в закупівельних рішеннях і таким чином контролює систему держзакупівель. Відповідно до закону, органи влади, відповідальні за закупівлі, а також учасники торгів зобов’язані інформувати ТПУ практично про кожен крок, пов’язаний із процесом закупівель. Таким чином, ТПУ має у своєму розпорядженні важелі для тиску на органи влади або державні підприємства, коли, як припускають критики парламенту, ці підприємства або органи влади не підуть на поступки, що можуть бути вигідними для ТПУ або для близьких до неї компаній».

Група країн - членів Ради Європи з питань боротьби з корупцією (GRECO) вважає, що «наявний рівень корупції в Україні становить реальну загрозу для принципів демократії та законності». На думку експертів GRECO, зміни до законодавства про закупівлі впровадили «таку структуру, відповідно до якої повноваження органів влади, котрі раніше належали департаментові координації держзакупівель Міністерства економіки, були передані різним інститутам поза контролем уряду - Антимонопольному комітетові, Спеціальній контрольній комісії і Тендерній палаті. Члени парламенту мають вплив на всі перелічені установи.

Більше того, Тендерна палата є громадською організацією, на яку не поширюються вимоги підзвітності та прозорості, які застосовуються до органів влади. Недавні зміни в системі держзакупівель міжнародна спільнота критикує як суперечливі й виняткові, оскільки нова модель може бути доступна для політизації через змішування функцій контролю і прийняття рішень.

Група оцінки GRECO приєднується до цієї точки зору і рекомендує ретельно переглянути законодавство, аби привести його у відповідність до європейських норм та стандартів у частині прозорості, підзвітності та повноважень із розробки відповідної політики».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК