Перереєстрацію бенефіціарів подовжуватимуть, а компанії, в яких власники — тільки фізичні особи, знову стануть нецікаві реєстраторам

Український бізнес знову лихоманить, оскільки до 10 жовтня треба пройти перереєстрацію бенефіціарних власників компаній, а якщо в когось немає бенефіціарних власників, то потрібно подати заяву, що їх як не було, так і немає. При цьому бенефіціар має прийти особисто з нотаріально засвідченою копією паспорта, а також намалювати документ під назвою «Структура власності». І якщо раніше компанії, в яких власники — фізичні особи, були звільнені від цього абсурду, то тепер такої поблажки їм вирішили не робити.

От цікаво, чому?

Невже хтось думає, що якщо компанія зареєстрована на підставну особу, а реально нею управляє якийсь суддя, прокурор чи навіть депутат, то тепер у них коліна затремтять, і вони прийдуть «здаватися» і писати правду? Мовляв, власник — водій маршрутки Вася Пупкін, але насправді це прокурор Петя Іванов? Хтось дійсно так думає? Правда? Було б смішно, якби не було так сумно.

Тому вважаю, що для компаній, якими володіють фізичні особи, це абсолютно безглуздо, і чиновники просто захотіли отримати фонди на цю реєстрацію. Інакше як пояснити цей абсурд?

Також цілковитим абсурдом є вимога про подачу заяви громадськими організаціями, що в них немає жодного бенефіціара. А звідки він у них візьметься, якщо в них статус неприбуткових організацій? Чи хтось думає, що суддя або прокурор, який створив громадську організацію, піде та заявить, що насправді він там відмиває гроші, але організація неприбуткова?

Причому, якщо компаніям можна здавати документи в гарних центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП), то нещасним громадським організаціям треба йти до Мін’юсту та стояти в черзі в коридорах. І при цьому точних вказівок, як доводити, що «вони не верблюди», немає від слова взагалі. Непросте завдання — довести те, чого немає. Багато чого немає в цьому житті, і що, усе тепер доводити?

Було б цікаво отримати інформацію про те, чи заявився хтось «інший» як бенефіціар у компаніях, у яких власники фізичні особи, і чи з'явилися бенефіціари в громадських організацій? Хоч одного можна показати? Боюся, що ні, просто безглузде витрачання грошей платників податків і часу керівників підприємств.

Дуже хочеться сказати депутатам: «Не там шукаєте». Як завжди, не там, де загубили, а там, де видно. Але якби лише це.

Інша незрозуміла дурість — це так звана ідентифікація фізичної особи з допомогою нотаріально засвідченого паспорта. Який сенс у нотаріальному засвідченні паспорта, взагалі не зрозуміло, якщо бенефіціар має прийти особисто в ЦНАП, де реєстратор звірятиме фото в паспорті з його власником? Враження, що нотаріусам вирішили дати заробити, іншого пояснення немає.

А особистий прихід — це з якої опери в наш час загальної діджиталізації? Невже за наявності електронного цифрового підпису (ЕЦП) не можна було всі документи відправляти Інтернетом? Іноземні партнери, стурбовані питаннями відмивання коштів (а поняття бенефіціарного власника взяте звідти), і не думали про всі ці черги, талончики та особисту появу в якомусь присутственому місці. А звірка бенефіціара з фото дівчинкою, яка приймає документи та, по суті, є представником канцелярії? Думаєте, це просто — переконатися в справжності фотографії та оригіналу того, хто прийшов на зустріч?

От якщо «оригінал» хворіє або за кордоном або ще з якоїсь причини не може прийти, то тут усе просто: прямуйте до каси для сплати штрафу, причому немаленького — 17 тис. грн на перший раз.

Слід віддати належне — дозволили здавати документи в будь-якому ЦНАП. Ми вибрали такий центр на Троєщині й не прогадали: велика простора будівля, зал, відведений під прийом документів. Хоча за старими мірками це лише канцелярія, яка реєструє документи, що здаються, без їхньої перевірки. Молоді приємні в спілкуванні дівчата, приймаючи документи, поводяться чемно, але під масками не видно, усміхаються чи ні. Хоча це не має значення.

Однак ми пішли в серпні, відразу після появи форм, які треба заповнити. Хоч як дивно, змогли все здати з першого разу. Але коли приїхали забирати документи, то виявилося, що ми не поставили якусь галочку, тому забрати їх не можемо. Скажіть мені, от галочки ставити — це теж із серії відмивання грошей? Хоча, швидше, ні, а просто коли галочки ми не поставили, то тепер можемо отримати документи за гроші. Теж спосіб державі заробити?

Годинник почав тікати 11 липня, коли набув чинності наказ Мінфіну «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності» №163. Із цього моменту розпочався відлік трьох місяців, за які, як передбачалося, всі підприємства України здадуть інформацію про своїх бенефіціарів.

А як виглядає горезвісний документ про структуру власності? Що там такого унікального?

Наприклад, якщо власник одна людина, то так, як показано на рисунку.

ZN.UA

Не розумію, що тут нового з того, чого немає в реєстрі Мін’юсту? Навіть паперу і то шкода на таку дурницю.

Однак великим акціонерам «повезло» несказанно, тому що в них вимагають подати ідентифікаційні коди на кожного акціонера. А вони цих акціонерів роками не бачили й найчастіше знайти не можуть! Колись моїй знайомій приходили запрошення попередніх власників акціонерного товариства ще багато років після того, як вона вже не проживала за тією адресою.

Поки підприємства розібралися та підготували всі документи, саме й розпочалися черги та списки з черговими вночі, — усе як за старих радянських часів, адже треба подати відомості про 1 350 000 підприємств! Вдумайтеся, скільки потрібно дівчат у ЦНАП і Мін’юсті, щоб за короткий термін прийняти відомості в такої кількості підприємств!

І тоді депутати зареєстрували законопроєкт №5807 «Про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи», яким термін здачі документів подовжується на рік.

Крім того, знову дозволяють компаніям, у яких власники — тільки фізичні особи, не подавати відомостей. Усе це в нас у країні вже було! Граблі все ті самі!

Також намагаються скасувати й нотаріальне засвідчення паспорта.

До 10 жовтня залишилося не так багато часу на те, щоб його прийняти, а потім підписати президенту. Встигнуть?

Хочу зауважити, що бізнесу неабияк набридло постійно мати справу з реєстрацією та перереєстрацією своїх документів, отримувати ЕЦП та інші «заходи» до держорганів у зв'язку з тим, що депутати вирішили щось змінити в законодавстві. Ще свіжі в пам'яті нещодавні зміни до статуту у зв'язку із захистом учасників. Скажу навіть більше: мої знайомі вирішили вивести з учасників свого іноземного партнера, тому що немає більшого головного болю, ніж іноземний учасник, особливо в невеликій компанії.

Депутатам треба навчитися перш за все того, що сьогодні все є в реєстрах, — беріть і формуйте свої документи та не мордуйте бізнесу. А найголовніше — розпочати реально боротися з відмиванням коштів, а не перетворювати це на фарс і знущання над людьми.

Всі статті автора читайте за посиланням