Осінні подарунки. Вже перша вереснева декада принесла Україні значне пожвавлення фінансових ринків. Інфляція ожила ще в серпні

Ціни

Опубліковані Держкомстатом цього тижня цінові індикатори за минулий місяць недвозначно підтвердили: дефляція в Україні завершилася. Після паузи, яка тривала цілих чотири місяці, у серпні індекс споживчих цін (ІСЦ) додав одразу 1,2%. Ціни виробників, які знижувалися з початку літа, в останній його місяць підвищилися на 0,9%.

Втім, дефляція і до цього була дуже умовною. І не тільки тому, що мала здебільшого сезонний характер. Стосовно торішнього рівня ціни продовжували зростати (хоча темпи зростання індексу і сповільнювалися, досягнувши вже досить комфортних для українських реалій 6,8% за січень—липень). У серпні ж річні темпи зростання знову різко прискорилися — до 8,3%.

Державні відомства та аналітики дружно «заспокоїли» громадськість: приріст ІСЦ за минулий місяць зумовило адміністративне підвищення цін.

«За рахунок збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги було сформовано 91,7% загального рівня інфляції (або 1,1 процентного пункту із загального показника в 1,2%. — Ю.С.), тобто зміна цін на решту товарів і послуг забезпечила тільки 8,3% збільшення ІСЦ», — підрахували в Мінекономіки.

«Внесок в ІСЦ підвищення цін на природний газ для населення на 50% становив 1,0 п.п., ставок акцизного збору на тютюнові вироби та алкогольні напої — 0,2 п.п.», — уточнив у своїй «інфляційній» записці Національний банк.

Ціни на продукти харчування і безалкогольні напої при цьому начебто практично не змінилися (-0,1%). Але, як з’ясувалося, сталося це лише завдяки сезонному зниженню цін на овочі та фрукти (на 11,1 і 4,2% відповідно). Найвідчутніше в серпні впали ціни на цибулю (33,4%), буряк (25,3), перець (25,1), помідори (23,8), моркву (21,5%).

Однак це зниження було «з’їдено» підвищенням цін на інші продовольчі товари. Так, ціни на молоко й олію підскочили в серпні на 4,2 і 5,8% відповідно, цукор подорожчав на 2,6%, хліб і хлібопродукти — на 2,4%.

Держкомстат зазначив також збільшення цін на продукцію переробки зернових минулого місяця на 10,8%.

Очевидно, що врожай, який не виправдав сподівань, ще неодноразово дасться взнаки і вдарить не тільки по доходах зернотрейдерів, а й по кишенях простих українців. Уже більш як дворазове подорожчання гречки і півтораразове — картоплі, схоже, тільки перші симптоми. Ціни на весь спектр продуктового ряду обов’язково потягнуться за «лідерами», хоч би скільки уряд розказував про відсутність для цього об’єктивних передумов.

Навіть якщо об’єктивних причин справді не буде — спекулятивні обов’язково зіграють на всю котушку. Ну, хто з «ринкових» операторів, які неодноразово розігрували і провокували такі «шалені» підвищення цін, відмовиться погріти руки на їхніх нових стрибках? Потім, звичайно, Кабмін підвищені ціни обов’язково стабілізує. Але вже на якісно іншому рівні.

Кишені українців спустошуватимуть не лише ціни на продовольство.

«Аналіз динаміки тарифів у цьому сегменті свідчить про те, що в серпні було зафіксовано підвищення цін тільки на газ, — пишуть у своїй записці аналітики «ІНГ Банк Україна». — Разом з тим ми вважаємо, що це підвищення найближчим часом призведе також до зростання тарифів на опалення і гаряче водопостачання. Ми вважаємо, що тарифи на ці послуги можуть зрости на 25%».

Практично неминуче зроблять свій внесок в ускладнення цінової ситуації і такі чинники, як фіскальна політика уряду, а також грошово-кредитна — Національного банку.

Починаючи з весни в Україні спостерігається більш ніж упевнене зростання грошових агрегатів. З 1 березня ц.р. обсяг грошової маси зріс більш як на
76 млрд. грн., або майже на 16%. Показник грошової бази (готівка в обігу плюс банківські резерви) перевищив 14-відсотковий ліміт нарощування, передбачений умовами угоди з МВФ ще за підсумками липня (приріст агрегату з початку року становив на той момент 14,8%).

За підсумками серпня грошова база трохи скоротилася (на 1,5%). Сталося це, судячи з пояснень НБУ, у результаті зниження (на 23,6%, до 20,0 млрд. грн.) сум на коррахунках банків у НБУ.

Нинішнього літа завдяки надзвичайній щедрості Національного банку цей показник нерідко перевищував планку в 30 млрд. грн. за необхідного рівня банківських резервів, за підрахунками самого НБУ, в 11,7 млрд.

Нацбанк у своєму останньому оперативному звіті про стан грошово-кредитного ринку зазначив, що зниження ліквідності стало «насамперед наслідком акумулювання коштів у національній валюті на рахунках уряду в НБУ». Їхній обсяг у серпні збільшився майже в 1,6 разу — до 13,8 млрд. грн.

Навряд чи ці гроші збирають під виплати за зовнішніми борговими зобов’язаннями — для їхнього покриття цілком згодилася б валюта, яка прийшла з траншем МВФ. Не хочеться вірити і в те, що уряд уже підготував ці гроші для виплат пану Фірташу за відомим судовим рішенням.

Не виключено, що уряд акумулює ресурси, готуючись піднести електорату якийсь сюрприз під місцеві вибори. От тільки не вилізли б такі «сюрпризи» боком — і населенню, й економіці.

Щоб не випустити остаточно з пляшки інфляційного джина, Нацбанку, схоже, доведеться усерйоз відкоригувати свою монетарну політику. Всіляко підкреслюючи власну готовність підтримати економіку цього року, грошово-кредитний регулятор уже тричі знижував свою дисконтну ставку, до якої зараз прив’язані і ставки за його активними операціями. Останнє зниження — із 8,5 до 7,75% — відбулося 8 серпня. Нинішнє ж значення дисконтної ставки, до речі, стало від’ємним у реальному вимірі, опинившись нижче нинішніх річних темпів інфляції після їхнього серпневого стрибка (до 8,3%).

Ставка рефінансування овернайт (під забезпечення держпаперами), яку Нацбанк пообіцяв у меморандумі з МВФ утримувати додатною, у реальному вимірі має лише мізерний запас міцності і становить зараз 8,75% річних.

Напевно, не за горами — підвищення відсоткових ставок (у тому числі й облікової), котрі ми обіцяли вашингтонським опікунам використовувати як основний інструмент монетарної політики і забезпечення гнучкості валютного курсу.

Валюта

Що ж стосується валютного курсу, то й він із настанням осені помітно пожвавився. У серпні, коли ринок практично спав, було зареєстровано одне з найзначніших цього року збільшень обсягу золотовалютних резервів Нацбанку (на 1,82 млрд. дол.). Однак це сталося в основному завдяки 1,89 млрд. дол. від МВФ, які надійшли 10 серпня.

Сальдо купівель валюти НБУ на міжбанківському ринку при цьому скоротилося за минулий місяць більш як у 6,5 разу і становить усього 125 млн. дол. (тоді як у попередні п’ять місяців цей показник перебував у межах від 817 млн. до 1,32 млрд. дол.).

На готівковий ринок із банківської системи узагалі пішло 398 млн. дол. (у 2,7 разу більше, аніж місяцем раніше, — 149 млн.). Обсяги купівель готівкової валюти, які в нацбанківській статистиці прийнято приписувати населенню, минулого місяця перевалили за два мільярди, при цьому обсяг продажів незначно знизився — із 1,75 до 1,72 млрд.

Із настанням осені домінуючі колись ревальваційні тенденції практично відразу змінилися протилежними — девальваційними. В останні тижні і навіть місяці курс долара був практично зафіксований біля позначки 7,89 грн./дол. Гривня, яку від зміцнення утримувало лише втручання НБУ, минулого тижня почала раптом дешевшати, дозволивши вартості долара перескочити позначку
7,9 грн./дол.

Випадково чи ні, сталося це в той час, коли президентська делегація перебувала в Китаї. В її складі, окрім президента, перебував і Володимир Стельмах, який щойно призначив Сергія Арбузова своїм першим заступником (а на час своєї відсутності — в.о. голови).

Традиційно на ринок на початку місяця вийшов «Нафтогаз» із купівлею валюти під газові контракти. При цьому валютні потоки від експорту зерна практично зупинено: лобі зернотрейдерів поки що марно закликає уряд і митницю випустити з вітчизняних портів більш як 20 завантажених зерном суден, деякі з них стоять біля причалів понад півтора місяця.

До 7 вересня, коли починався черговий політичний сезон, учасники валютного ринку стали помітно нервуватися, і курс підскочив до позначки 7,95 грн./дол.

Готівковий ринок відреагував на ці стрибки негайно. За даними finance.ua, середній курс продажу американської валюти в київських обмінних пунктах на 8 вересня підскочив до 7,97 грн./дол. (що означає приріст близько 6—7 коп. за кожен долар порівняно з показниками кінця серпня).

Прогнози

Вищі посадовці (утім, як і експерти) дружно запевняють громадськість у відсутності серйозних причин для девальвації гривні.

Особливо несподівано щедрим на заяви (з огляду на традиційну гру в мовчанку) був голова Нацбанку Володимир Стельмах. Спочатку (ще перебуваючи в Китаї) він заявив, що «коливання (курсу) будуть, але стресів не буде», оскільки під впливом позитивних економічних чинників для цього нема підстав.

Цього тижня голова НБУ спрогнозував, що поточного року курс гривні не опуститься нижче від 8 грн. за долар. «Різких коливань не буде тому, що ми будемо вирівнювати хвилі», — сказав він, роз’яснивши принагідно, що оскільки «на початку року гривня була дещо міцнішою, ніж зараз, то за результатами року ми вийдемо десь на 8, можливо, нижче від 8 гривень».

І нарешті, виступаючи на засіданні Ради регіонів у Бучі (Київська область), Стельмах пообіцяв, що «курс теж має бути стабільним», додавши, що «звісно, великого зміцнення ми не передбачаємо».

Усі ці слова сьогодні погано сприймаються на віру. У пам’яті ринку ще дуже свіжі події початку осені 2008-го. Саме цими днями два роки тому фінансистів і громадськість теж годували схожими запевняннями, а в результаті фінансовий ринок і всю економіку ледь грець не побив у міру того, як котирування долара летіли до співвідношення один до десяти з гривнею.

Тому обібрані восени 2008-го співвітчизники навряд чи повністю довіряють запевнянням голови НБУ, котрий незадовго до масштабної девальвації долара усерйоз просторікував про справедливий курс чи то по 2,50, чи то по 3,6 гривні...

На щастя, цього разу банківський регулятор підкріпив (знову з «невеличким запізненням») вербальні інтервенції продажем реальної валюти на ринку. «Психотерапія», якщо вірити директору департаменту зовнішньоекономічних відносин НБУ Сергію Круглику, обійшлася у трохи більш як 110 млн. дол.
(79 млн. дол. у вівторок і 33 млн. — у середу). Ці ін’єкції начебто повернули ринок у нормальний стан: уже в четвер Нацбанк купив 17 млн. надлишкових доларів.

Подальша ситуація, відповідно до загальних запевнянь, поки не викликає серйозних побоювань. Очікування стабільності валютного курсу підтверджуються й офіційно. Нагадаємо, що при розрахунку показників проекту державного бюджету на 2011 рік використовується курс 7,95 грн./дол., тоді як держбюджет поточного року розробляли виходячи з курсового орієнтира на рівні 8,00.

Рівень споживчої інфляції цього року Мінекономіки прогнозує до 12%, а на наступний рік у бюджеті закладають 8,9% збільшення ІСЦ.

Аналітики і банкіри дружно нагадують про запас міцності, що є в української сторони не лише завдяки домінуючим до останнього часу тенденціям посилення національної валюти, а й угоді з Міжнародним валютним фондом. Фонд підписався під зобов’язанням щокварталу перераховувати Україні близько 1,9 млрд. дол. (1,25 млрд. СПЗ).

Гроші мають перераховуватися після кожного чергового аудиту виконання українською стороною умов програми, затвердженої наприкінці липня ц.р. Серед яких, до речі, записана вимога про необхідність збільшення гнучкості валютного курсу в Україні з метою запобігання шокам, подібним до тих, що сталися восени 2008 року.

Серед установлених критеріїв-маяків — вимога не витратити з чистих резервів більш як 2,86 млрд. порівняно з їхнім рівнем на початок липня. Валові резерви Нацбанку становили на той момент 29,5 млрд. дол., чисті були значно меншими — 19,2 млрд.

Поки українська сторона впевнена, що їй удасться виконувати всі умови угоди з МВФ, і проблем із «маяками» не має бути. Відповідаючи в четвер, 9 вересня, на запитання журналістів, чи не призведе виплата боргу RosUkrEnergo до банкрутства НАК «Нафтогаз», прем’єр-міністр Микола Азаров випромінював оптимізм: «Скажу вам відверто, зараз фінансово-економічна ситуація в країні така, що її ніщо не може похитнути, навіть друга хвиля кризи».

Ех, нам би, грішним, таку ж упевненість!