Новий план Маршалла для України: платформа у форматі Рамштайн і Фонд відновлення

Конференція в Берліні, що відбулася 25 жовтня за участі топ-посадовців ЄС, послів G7, міжнародних партнерів та української влади, — це крок до серйозного планування відновлення. Розказуємо про новий план Маршалла для України, що його пропонує Захід.

Місією поколінь назвали майбутню відбудову України канцлер Німеччини Олаф Шольц і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Членство України в НАТО не можна виключати – голова Мюнхенської конференції з безпеки

50 експертів світового рівня працювали над пропозиціями та планом «Відновлення України». Він має стати новим планом XXI століття і викликом, над втіленням якого працюватимуть покоління. Йдеться про десятиліття і не про відбудову на рівні до війни, а про новий стрибок для України — у Green Deal, модернізацію, діджиталізацію, сучасні рішення та європейські стандарти.

Оригінальний план Маршалла не просто відбудував країни, а зупинив поширення комунізму Європою та розпочав процес інтеграції — ЄС. Від нового плану Маршалла для нашої країни очікування не менші. Адже результатом відновлення і реформування України має стати членство в Європейському Союзі.

Глобальна коаліція: новий план Маршалла та платформа відбудови

Відновлення за західним сценарієм передбачає реалізацію плану з допомогою інклюзивного інструменту — європейської платформи відбудови.

Європейські експерти називають високою ймовірність лідируючої ролі у платформі G7 та України, які призначають координатором американця зі світовим ім'ям. Чому американця? У такий спосіб — із європейською платформою та американським координатором — буде досягнута глобальна коаліція навколо відновлення України. Координатор долучить до роботи фахівців із Єврокомісії та створить посаду генерального інспектора з великими повноваженнями для нагляду за потоками фінансування та можливостями розслідування звинувачень у корупції.

На початковому етапі платформи виробляється антикорупційна підзвітна і прозора система відбудови. Надалі весь процес відновлення, як очікується, перейде під контроль Єврокомісії. Адже інтеграція України в ЄС має йти паралельно з відбудовою та впровадженням реформ. Країна-донор повинна зберегти контроль над коштами, які фінансує на відновлення України. Це необхідно для забезпечення прозорості та підзвітності.

Це був варіант, озвучений експертами до конференції в Берліні.

Під час конференції лідери ЄС залишили відкритими питання деталізації роботи платформи, даючи можливість висловити бачення Банкової та уряду.

Єдина позиція Євросоюзу і України: інклюзивна прозора платформа донорів, яка координує процес відновлення на кількох рівнях, є центральним інструментом координації допомоги від усіх донорів, визначає інституційні рамки відбудови та механізми фінансувань.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

План Маршалла: Шольц та фон дер Ляєн закликали партнерів подумати про відновлення України вже зараз

«Нам потрібне ноу-хау. Нам потрібна експертиза Європейського банку, МВФ — як ми можемо оцінити потребу в інвестиціях, координувати заходи, прозоро використовувати ресурси та звітувати про це… Будуть нові закони, нові інституції, боротьба з корупцією та нові стандарти», — зазначила Урсула фон дер Ляєн, акцентувавши, що Україна у платформі відбудови відіграватиме провідну роль.

Запустити платформу ЄС та Україна сподіваються вже до початку наступного року.

Пропозиція Банкової: формат Рамштайну

Президент Володимир Зеленський укотре наголосив: Україна продемонструвала, що залишається фізичною, енергетичною та продовольчою безпекою світу й після перемоги зможе заміщувати «брудні російські енергоресурси». Взамін нашій країні потрібна безпека у небі та на землі у вигляді зброї й ППО, а також фінансова та інституційна допомога.

Зеленський запропонував координаційну платформу у форматі спільного «фінансового Рамштайну» за аналогією з оборонним, який довів свою ефективність. Платформа, за баченням офісу президента та уряду, має діяти під головуванням ЄС, США та України. На борту — міжнародні фінансові партнери та країни-донори.

Формат — регулярні зустрічі у складі G7, міжнародних партнерів, представників міжнародних фінансових організацій, включаючи Світовий банк, МВФ, ЄБРР, з метою координації допомоги, визначення пріоритетів, джерел і механізмів фінансування, пошуків інвестицій, враховуючи впровадження страхування воєнних ризиків. MIGA виділило Україні вже 30 млн дол. на реалізацію пілотного проєкту зі страхування інвестицій.

Під платформою офіс президента розуміє і «чітке та своєчасне спрямування ресурсів». Особливо на Fast Recovery Plan вагою в 17 млрд євро для негайної критичної відбудови — енергетичної та транспортної інфраструктури, лікарень, шкіл, житла.

«Ми розробили прозорий план першочергових кроків у відбудові — це те, що необхідно Україні буквально для виживання. Не завтра, не наступного року. Не на конференції у Британії... Саме зараз!» — заявив Зеленський, акцентувавши, що Україна не отримала жодного цента на реалізацію Fast Recovery.

Тим часом Україна спрямувала на швидке відновлення 125 млн євро, що становить лише 5% від потреби.

Фонд відновлення як перша інституція відбудови

Місяць тому в офісі президента анонсували створення Фонду відновлення України як головного фінансового інструменту.

На конференції в Берліні Володимир Зеленський озвучив новий анонс: Фонд має запрацювати з наступного місяця.

Наразі формат роботи Фонду — у складі держбюджету чи центрального органу виконавчої влади — офіційно не анонсується.

Відповідно до попереднього тексту законопроєкту, який обговорюють у колах міжнародників та експертному середовищі, більш імовірно, що Фонд функціонуватиме у другому варіанті.

Позитивним є те, що у президента врахували наші рекомендації щодо представництва у наглядовій раді Фонду мінімум 50% донорів і передбачили навіть 75% представників міжнародних інституцій та інших країн.

Однак занепокоєння викликає несамостійність роботи Фонду, який, за запропонованим варіантом та формальними повноваженнями, має ризик стати технічно «гаманцем Кабміну».

Серед головних ризиків щодо діяльності Фонду відновлення є такі:

— політична залежність. Попри створення наглядової ради із 75% представників донорів, ключові питання вирішує Кабмін;

— відсутність координаційної функції;

— можливість неформального впливу на органи місцевого самоврядування, які позбавлені права самостійно подавати проєкти на фінансування;

— відсутність прозорих і публічних процедур визначення виконавців;

— несистемність — точкові рішення без визначення ключових питань відновлення, наприклад, відбір проєктів до фінансування, затвердження та виконання плану відбудови.

Для подолання цих ризиків в інституції має бути спеціальний статус, де Кабмін відіграватиме роль лише під час її створення чи ліквідації та не матиме впливу на поточну діяльність і гроші. Фонд повинен виконувати координаційну функцію, це дасть можливість комплексно розуміти ситуацію з відновленням та уникнути подвійного фінансування проєктів. Обов'язковими для інституції, яка розпоряджається коштами міжнародної допомоги, грантами та бюджетними ресурсами, має бути конкурсний відбір як проєктів, так і персоналу. На обов'язковості конкурентного відбору проєктів наголошувала і директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва.

Перша і головна інституція відбудови також повинна враховувати принципи, задекларовані в Лугано, у тому числі партнерство та інклюзивність, що передбачає врахування думки регіонів, громадськості, можливість участі органів місцевого самоврядування.

Крім того, для забезпечення стратегічного підходу у відбудові в Україні має діяти комплексний закон про відновлення з урахуванням вимог європейського законодавства, а не точкові рішення.

Також нині існує кілька сценаріїв і версій щодо майбутніх розпорядників коштів. Не виключено, що вони діятимуть паралельно, бо можливе застосування різних механізмів фінансування. Зокрема, йдеться про варіант надходження коштів на відбудову бюджетним інституціям, які організовуватимуть конкурси, а також напряму від донора через електронну систему до добре перевірених підрядників. У ЄС дедалі наполегливіше лунає наратив про відсутність потреби змішувати кошти відновлення від міжнародних партнерів із бюджетними.

Подолати відкати

Там, де великі гроші, зазвичай і велика корупція. Це негативне явище може відновитися першим після війни.

Високі стандарти верховенства права та боротьба з корупцією стосуються більшості вимог Єврокомісії для збереження Україною кандидатства в ЄС.

І хоча конференція в Берліні пройшла без гучних слів про корупцію із акцентом підтримки роботи антикорупційних органів, усі розуміють, що один-два скандали, пов'язані з відмиванням коштів, — і очікуваної підтримки не буде.

Європейські експерти називають проблеми, які залишилися з довоєнного часу: олігархи досі залишаються монополістами у сферах енергетики, бізнесу, будівництва, а політики та чиновники не гребують відкатами. Витрати на великі будівельні проєкти можуть бути завищеними до 30%. Величезні ресурси, сотні мільярдів доларів, які отримуватиме Україна на відновлення, можуть призвести в тому числі і до зародження нової олігархії та провалу зусиль відбудови, як це було в Афганістані.

Міжнародні експерти дедалі більше висловлюють занепокоєння щодо спроб олігархів грабувати економіку під час війни. Адже на шальках терезів нині корупція та відновлення. Другого не буде, якщо вже на початках відбудови переважить корупція.

Очікувано, у ЄС пропонують десяту частину ймовірних втрат на відкатах спрямовувати на боротьбу з корупцією — підтримку антикорупційних проєктів, журналістських розслідувань, спостерігачів.

Тому Україні важливо нарощувати темпи антикорупційної реформи, яка триває вже вісім років і яка є однією із найбільш швидкісних у світі. І хоча нам ще дуже далеко до ідеалу та перемоги над корупцією, провідні моделі антикору діють.

Україна вразила світ на полі бою. Вразить перемогою. Нині ж мусить вражати бажанням реформ, якісним відновленням і прозорістю.

Сьогодні важливим і показовим є те, що риторика ЄС змінилася з «Україні потрібно»на «нам потрібно».

Україна вже дедалі частіше звучить як наступний член ЄС.

Лідери Євросоюзу високо оцінюють уміння України комунікувати із міжнародною спільнотою, що врешті стає визначальним у залученні допомоги.

Однак українській владі вже варто налагоджувати таку ж дружню комунікацію із Японією, яка 2023 року перебирає на себе головування у G7 на наступний рік. Відповідно, на конференції неодноразово звучала єна — валюта Японії.

Поки меседжі Японії в основному про засудження дій Росії, напади та подальшу підтримку у відновленні. Разом із тим попередньо Японія планує підтримати досвід, який напрацювала Німеччина у відновленні України.

Наступною ж уже третьою міжнародною подією такого масштабу після Лугано та Берліна стане конференція з відновлення, що відбудеться в середині 2023 року у Лондоні. До того часу очікується, що в Україні вже будуть відпрацьовані та діятимуть на практиці механізми відбудови.

Більше статей Мартіни Богуславець читайте за посиланням.