Не вірусом, так карантином

Карантин має протривати до 24 квітня, але морально всі ми готуємося до його подовження. Щодня відстежуючи динаміку й мимоволі накладаючи українські дані на експоненти країн, в яких епідемія розпочалася раніше, ми розуміємо, що до кінця квітня кількість підтверджених заражених в Україні буде страшною: Іспанія почала березень із 84 захворілими, закінчила - із 96 тисячами.

Ймовірно, наші показники будуть скромнішими, все ж таки ми розпочали карантин раніше, а тести в нас економлять, але епідемія ще точно не піде на спад. Зате рівень життя людей стрімко знизиться, а рівень напруги в суспільстві зросте. Чи переживуть затяжний карантин ті, хто врятується від вірусу, - одне з головних питань на сьогодні.

Разом із компанією "Нью Імідж Маркетінг Груп" DT.UA поставило запитання співгромадянам про те, на скільки часу їм вистачить запасу міцності, і як довго вони зможуть залишатися вдома та не голодувати. Результати сумні.

Із 1200 респондентів (які відповідали, природно, онлайн) приблизно 90% - це люди працездатного віку від 22 до 60 років. Трохи більше половини з них (53%) проживають із дітьми, 37,4% - зі старими, тобто утримують не тільки себе, а й близьких. Коли щось станеться з доходами годувальників у цих родинах або із самими годувальниками, решті буде дуже важко, враховуючи, що з накопиченнями в українців туго.

Поки що ситуація з працевлаштуванням як таким не виглядає катастрофічною (див. рис. 1).

DT.UA

Усе-таки більшість після запровадження карантину доходів не втратили, або продовживши працювати в штатному режимі, або перейшовши на "віддаленку" із збереженням заробітної плати. І водночас хтось почав одержувати менше, хтось пішов у неоплачувані відпустки, когось звільнили. Частка тих, хто з початку карантину втратив доходи, становить 25,8%. І вона зростатиме, якщо карантин подовжать. Аналітики Інституту майбутнього спрогнозували економічні втрати за різних варіантів карантину, і вони лякають. Український бізнес має доволі скромні резерви.

Навіть умовно респектабельні компанії роками жили з установкою, що все зароблене в Україні треба перш за все з неї вивести. От чому наш головний інвестор - Кіпр, що вклав у нашу економіку торік близько мільярда доларів. Але чи захочуть компанії повертати гроші зараз, не розуміючи, чи зможуть вони працювати, на яких умовах, як довго протриває карантин, що буде з продажами і режимом роботи? Тут зі списком тих, хто може працювати в карантин, визначалися так довго й болісно, що дехто вже встиг відправити співробітників по домівках, а тепер терміново повертає їх назад. При цьому цілі сектори просто зупинилися на невизначений термін.

Та й ті, хто продовжить роботу, зазнають труднощів, - зовнішні ринки закриваються, географія поставок змінюється, споживання, як внутрішнє, так і світове, переходить у режим задоволення лише базових потреб. І тут ми не на коні, бо, поклавши руку на серце, мобільність ніколи не була сильною ознакою українського бізнесу навіть у стабільні часи.

Що гірше почуватимуться компанії, то нижчими будуть доходи їхніх співробітників. А знижуватися там уже особливо нічому. Після запровадження карантину матеріальне становище не змінилося лише у чверті сімей, решта втратили, й чимало (див. рис. 2): 19,4% опитаних - понад половину доходів, 18,6% - половину, 15,6% - третину доходів, 10% - узагалі весь заробіток.

DT.UA

Уряд пропонує роботодавцеві підсобити у вигляді допомог із тимчасового безробіття. Але, як і в будь-яких відносинах із державою, є багато "але"... По-перше, звернення за цією допомогою - добра воля роботодавця і його соціальна відповідальність перед співробітниками, і добре, якщо з начальством пощастило. По-друге, для її одержання компанія не повинна мати заборгованості по сплаті ЄСВ за останні п'ять років і взагалі бути зразковим платником податків. По-третє, порахувати самостійно, скільки зможуть одержати від держави твої співробітники, неможливо, але ці суми однозначно не перевищать мінімальної заробітної плати, тобто 4723 грн на місяць. І головне, допомогу цю нададуть лише в тому разі, якщо в держави на неї будуть гроші. А їх немає.

Дефіцит держбюджету за підсумками січня-березня становив 27,5 млрд грн. Найгірша ситуація з митними надходженнями, там недобрали майже 20 млрд грн за три місяці. І поліпшення не очікуємо - через карантин як в Україні, так і у світі. Залишок коштів на єдиному казначейському рахунку, за даними Держказначейства, на 1 квітня становив 10,5 млрд грн. Якщо Україна продовжить баритися із підписанням Меморандуму з МВФ і одержанням грошей від Фонду, то коштів не вистачить ні на допомоги з тимчасового безробіття, ні на пенсії з зарплатами. Що ще гірше, що довше триває карантин, то менше податкових надходжень збирають до бюджету. І навіть ті, хто одержує зарплату нині, через місяць уже може зіштовхнутися із затримками виплат.

При цьому, описуючи матеріальне становище своїх сімей до карантину, тільки 1% респондентів відповів, що доходів їхньої родини вистачає на все що завгодно. Решта й у ситі часи жили набагато скромніше: 48,2% опитаних доходів сім'ї вистачало на їжу й одяг, а на покупки на кшталт холодильника/телевізора потрібно було накопичувати; 23,2% - можуть собі дозволити й холодильник, але щось дорожче - вже ні; 20,6% - узагалі мали кошти лише на їжу, навіть купівля їжі та одягу потребувала накопичень.

І, зважаючи на все, накопичення ці якщо і є, то дуже скромні (див. рис. 3). Приблизно 57% респондентів відповіли, що наявних заощаджень їм вистачить лише на місяць. Враховуючи, що більшості з опитаних усе-таки вдалося зберегти роботу і заробіток, можна зробити висновок, що живуть українці все ще в режимі "від авансу до получки", тобто будь-які незаплановані витрати (наприклад хвороба родича) або втрата доходів одним із працюючих моментально відкидає родину за межу бідності. Близько 20% респондентів упевнені, що нинішні заощадження дозволять їм протриматися близько двох місяців карантину, три-чотири місяці витримають лише 11% сімей.

DT.UA

І, попри посилення карантину, 46% учасників опитування зазначили, що планують шукати додаткового заробітку на час карантину, а 11% - планують шукати роботу, щоб пережити важкі часи. На жаль, багатьох очікує розчарування. І, звичайно, пліч-о-пліч із зубожінням іде зростання злочинності, до чого багато хто вже готується. Близько 56% респондентів вважають, що подовження карантину може підвищити кількість крадіжок у магазинах, 46% - кількість нападів на вулицях, 45% - кількість випадків мародерства.

Згідно з моделлю Інституту майбутнього, якщо карантин подовжать до травня, Україна втратить приблизно 6,5% ВВП 2020 року, а економіка щодня втрачатиме до 2,5 млрд грн. Якщо карантин подовжать ще довше, національний ВВП за підсумками року може скоротитися більш як на 10%. І треба розуміти: що довше карантин протриває, то більше часу знадобиться економіці для того, щоб після нього відновитися.

Якщо влада не хоче голодних бунтів, заворушень і тривалої економічної кризи, вона повинна шукати компромісний варіант карантину, ресурси для держбюджету й кошти для підтримки населення. Саме для цього нам задобляться кошти, які пропонують МВФ та інші наші партнери. І тут не час крутити носом, перебираючи вимоги МФО, чи гратися в популізм, розповідаючи, що ліпше померти, ніж скоротити витрати на кіно. Нині настав час для розумних і швидких рішень. Очевидно, що карантин, який обмежує скупчення населення, конче потрібен. Карантин, що обмежує роботу реального сектору, - згубний. І нам потрібна модель, яка дає можливість збалансувати обмежувальні заходи так, щоб ми не померли від голоду, поки боїмося померти від коронавірусу. Але поки що в Україні ходити на роботу не можна, а от на шашлички в сусідній парк - без проблем.

Більше матеріалів Юлії Самаєвої читайте тут.