НБУ vs "Динамо". Хто заб'є в наші ворота?

Поділитися
НБУ vs © iSport.ua
Ви чули, як 20 березня тремтіли стіни Окружного адміністративного суду міста Києва? Це брати Суркіси обурювалися, що комісія НБУ визнала ФК "Динамо" пов'язаною з Приватбанком особою й зазіхнула на кров'ю та потом зароблені кошти клубу.

Ви чули, як 20 березня тремтіли стіни Окружного адміністративного суду міста Києва? Це брати Суркіси обурювалися, що комісія НБУ визнала ФК "Динамо" пов'язаною з Приватбанком особою й зазіхнула на кров'ю та потом зароблені кошти клубу.

Суд позов частково задовольнив, визнавши неправомірним і скасувавши рішення комісії НБУ з питань визначення пов'язаних осіб. Це рішення не остаточне, попереду ще апеляція, призначена на 23 травня. Подія ця не така незначна, як здасться на перший погляд, і може мати далекосяжні наслідки тепер уже не тільки для НБУ та Приватбанку, а й для платників податків. У певний спосіб вони можуть вплинути й на майбутній судовий розгляд, розпочатий 19 травня власниками єврооблігацій "Привату". Йдеться про десятки мільярдів гривень, які у разі програшу української сторони ляжуть на плечі державного бюджету. Справжня битва за "Приват" іще попереду. А його колишні власники з компанією не мають наміру її програвати.

Справа №...

Це не єдиний позов, поданий Суркісами проти НБУ, Приватбанку й Фонду гарантування вкладів фізосіб. З аналогічними "динамівським" претензіями до Окружного адмінсуду звернулися й шість пов'язаних із Суркісами офшорних компаній, і "А-Банк", мажоритарні акціонери якого - брати Суркіси, а міноритарні - їхні дочки.

Не встигнувши порадіти тому, що вирвалися з партнерства з І.Коломойським, Суркіси відразу засмутилися, що фактично опинилися в заручниках у держави. За даними джерел DT.UA, внаслідок націоналізації Приватбанку родина Суркісів втратила понад 248,6 млн дол. і 574 тис. євро в кіпрській філії банку як юридичні особи та ще 1,04 млрд грн в Україні - уже як фізособи. Суми чималі, і треба розуміти, що будь-яке рішення на користь позивачів зобов'яже державу їх виплачувати. Але не тільки в грошах справа.

Суть усіх спорів зводиться до одного - неправомірності рішення №105 комісії НБУ з питань визначення пов'язаних із Приватбанком осіб і зупинки ФГВФО операцій щодо поточних, депозитних, кореспондентських або інших рахунків у Приватбанку.

Суркіси домоглися того, що всі судові засідання проходять за зачиненими дверима, адже йдеться про розкриття банківської таємниці. Тому про перебіг процесів ми можемо судити лише на підставі вже прийнятих рішень. Вони поки що хоч і проміжні, але багато в чому красномовні.

Наприклад, НБУ 2 лютого при розгляді позову від ФК "Динамо" подавав прохання про відведення судді Кузьменка В.А. Що цікаво, представник Приватбанку прохання НБУ підтримав, а от представник ФГВФО у вирішенні цього питання поклався на суд. Така позиція бентежить, враховуючи, що всі три організації є відповідачами в справі.

Чим же суддя не догодив НБУ? За версією Нацбанку, позивач подав кілька ідентичних позовів, чим забезпечив потрапляння хоча б одного з них до "потрібного" судді. Юристи підтверджують таку можливість, як, утім, і можливість спростування цього факту.

"Дійсно, існує ймовірність потрапити на розгляд справи до "потрібного" судді шляхом подачі кількох ідентичних позовів з подальшим відкликанням тих позовів, які потрапили до інших суддів, - розповів DT.UA керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз. - Система автоматичного розподілу справ, що діє у всіх судах, працює за принципом випадкових чисел, тому справа може потрапити до будь-якого судді, і, відповідно, якщо той самий позов буде поданий багаторазово, він розподілиться й на "потрібного" суддю. Така процедура називається "каруселлю". Однак довести, що вчинено такі дії позивача навмисно та спеціально з метою вибору "потрібного" судді, не можна, бо позивач завжди може послатися на відсутність у нього будь-якого наміру". Це почасти пояснює, чому суд не прислухався до доказів Нацбанку, незважаючи на те, що позовів справді було кілька, і буквально наступного дня після того, як Окружний суд відкрив провадження щодо одного позову ФК "Динамо", два інші аналогічні було позивачем відкликано.

Утім, у НБУ були й інші претензії до судді, наприклад, задовольняючи клопотання "Динамо", він повернув адміністративні позови, не давши можливості НБУ з ними ознайомитися. Справу розглядав у скорочений термін, вимагаючи при цьому надати величезну кількість документів від відповідачів, включаючи ті, які не стосуються предмета доведення, задовольняв клопотання позивача, що суперечать адміністративному законодавству. Але всі претензії НБУ були кваліфіковані, як "суб'єктивні припущення", і суддя Кузьменко розгляд справи продовжив.

Не сильні відповідачі і в апеляції рішень. Приватбанк у першому апеляційному спорі у справі "Динамо", 20 квітня 2017-го, не досягнув успіху, тому що не оплатив повною мірою судовий збір, приклавши платіжку на 1760 грн замість необхідної на 3031 грн. Великодушний суд надав юристам банку час на "усунення недоліків", внесення потрібної суми судового збору, після чого справу розглянуть по суті. Звісно, є сумніви в тому, що люди, які з труднощами справляються з формальностями, зможуть донести до суду цю саму суть. Як зазвичай у нашій країні, губишся в здогадах, що це - ідіотизм чи корупція, повна профнепридатність чи бізнес по зливу рішень за наш рахунок?

ФГВФО теж нема чим похвалитися - його представники до своєї апеляційної скарги не лише не додали документів про сплату судового збору, а й забули вказати в ній, чи хочуть брати участь у засіданні апеляційного суду або ж просять суд розглянути справу без їхньої присутності. Простіше кажучи, саму скаргу склали недбало. У наявності як мінімум дефіцит кваліфікованих юристів у лавах тих, хто ще недавно обіцяв притиснути до нігтя й екс-власників "Привату", і всіх їхніх інсайдерів.

Залишаються надії лише на НБУ, апеляція якого розглядатиметься 23 травня ц.р. Юристи НБУ напевно постараються зібрати серйозну доказову базу, щоб оскаржити попереднє рішення, але…

Відкриваючи "динамівську" справу, суддя вже вимагав у регулятора надання величезної кількості інформації та документів, що стосуються справи. Йдеться про папери, що підтверджують списання коштів ФК "Динамо"; підстави для цього списання з посиланнями на чинне законодавство; інформацію про орган і посадову особу, що приймала рішення про списання коштів; копію письмового рішення про списання; підставу для визнання недійсними договорів між ФК "Динамо" і Приватбанком і багато інших документів, які за ідеєю є вичерпною доказовою базою.

Тим більше, що для більш-менш обізнаних спостерігачів зв'язок власників "Динамо" з екс-власником Приватбанку очевидний. Адже президент ФК Ігор Суркіс і колишній співвласник банку Ігор Коломойський разом володіють телеканалами "1+1", "2+2" і "ТЕТ". Ігор Суркіс і Ігор Коломойський також співвласники кількох офшорних компаній, наприклад, CME Cyprus Holding на Кіпрі й Alstrom Business на Британських Віргінських Островах. За інформацією DT.UA, банки Коломойського й Суркісів теж "дружили" - Приватбанк, наприклад, передав у користування "А-Банку" свій софт, унікальний і технологічний, і трирічна ліцензія обійшлася останньому в смішні… 560 баксів.

Навіть у справі "6 офшорів", уже програній Приватбанком у судах двох інстанцій, проглядається зв'язок між бізнесменами. Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP - це ті самі шість компаній, які теж подали позови на НБУ, ФГВФО і Приватбанк. Як пам'ятаємо, вони також мають претензії до 105-го рішення НБУ і вважають, що до пов'язаних з колишніми власниками банку осіб не належать. Усі згадані компанії засновані в один день, зареєстровані за однією адресою в Британії, поштову адресу вказують теж одну, щоправда, уже на офшорних Віргінських Островах. Відмінність між ними лише в тому, що станом на 20 лютого 2017 р. три перші компанії належали Ользі Романовій - дружині Ігоря Суркіса, а інші - Поліні Ковалик, першій дружині його брата Григорія Суркіса.

До речі, 27 грудня минулого року брати Суркіси, їхній батько, дочка Ігоря Марина, дочка Григорія Світлана та її мати Поліна дружно звернулися в Окружний адмінсуд Києва з позовом до НБУ, ФГВФО і тимчасового адміністратора Приватбанку з вимогою скасувати рішення про визнання їх пов'язаними особами. Точніше, знову подали кілька позовів, але залишився у провадженні лише один, що потрапив до судді Аблова. А попутно заявники визнали свої зв'язки один з одним. Але чи достатньо цього для того, щоб визнати їх пов'язаними з колишніми власниками банку?

Bail-in, bail-out

Список пов'язаних з банком осіб був складений НБУ в 2015 р., а розширений 2016-го, їхня відповідальність посилена, а всі угоди, укладені банком з пов'язаними особами на неринкових умовах, визнаються недійсними з моменту їх укладання, незалежно від того, коли компанія була визнана пов'язаною стороною.

Незважаючи на ці зміни, робота з доведення "пов'язаності" - це трудомісткий процес, що потребує високої кваліфікації всіх учасників процесу, включаючи суддів, що ведуть подібні спори. Окрім власників акцій банку й топ-менеджменту, до пов'язаних належать будь-які особи, через які проводяться операції в інтересах пов'язаних осіб і на яких пов'язані особи можуть здійснювати вплив під час здійснення таких операцій. Керівники або власники афілійованих з банком структур. Юрособи, керівники або власники яких визнані пов'язаними з банком, або будь-яка фізособа, через яку проводилися операції в інтересах пов'язаних осіб. І головна проблема в необхідності довести не зв'язок як такий, а факт того, що операції дійсно проводилися "в інтересах". Очевидне для обивателя не завжди очевидне для судді. І сам факт, що хтось вирішив депонувати кошти в кіпрській філії "Привату", нічого не означає, якщо не зуміти довести, що власник банку або вплинув на це рішення і/або одержав вигоду від цих операцій.

Звісно, тінь, кинута судовими рішеннями не на користь НБУ на методику визначення пов'язаних осіб, і складність доведення прямої вигоди екс-власників Приватбанку від їхніх операцій матимуть вагомі наслідки.

Тимчасова адміністрація Приватбанку разом з НБУ окремі пасиви банку, які, на думку регулятора, були пов'язані з його колишніми акціонерами, обнулили й перевели в капітал. Той самий bail-in ціною близько 29 млрд грн. З родини Суркісів, за інформацією DT.UA, у капітал банку списали сукупно 7,7 млрд грн. До речі, конкретно ФК "Динамо" bail-in не торкнувся.

От що відповіли на запит DT.UA у Нацбанку: "Судові процеси поки що тривають. Національний банк не розголошує й не коментує їхніх деталей. Водночас Національний банк здивований позицією ТОВ "ФК "Динамо Київ". Як відомо, під час роботи тимчасової адміністрації в Приватбанку всі юридичні особи одержали нетривалі обмеження на проведення видаткових операцій у силу закону. Однак обмеження були зняті досить швидко. Зауважуємо, що bail-in не стосувався футбольного клубу, тому ні про яке, навіть гіпотетичне, порушення його прав не йдеться. Більш того, футбольний клуб "Динамо" має діючу кредитну лінію в банку з наявною заборгованістю. Наявність судового процесу при відсутності предмета позову - нонсенс".

Аж ніяк - хочеться заперечити регулятору. Адже предмет цього позову, як і всіх інших, - спроможність НБУ у визнанні інсайдерів банку, і результат цієї справи вплине на долю інших "пов'язаних". А серед них теж чимало тих, хто не хоче втрачати свої "кревні".

У пул bail-in потрапили, наприклад, і євробонди "Привату", що обурило багатьох інвесторів. Власники цих бондів наприкінці грудня 2016-го об'єдналися в спеціальний комітет для спільного захисту своїх інтересів - усього п'ять фондів, серед яких британські, американські й швейцарські. Спільно власники євробондів володіють різними випусками цінних паперів на суму 372 млн дол.
І вони будуть боротися за ці гроші.

А справи Суркісів їм у цьому допоможуть. Немає сумнівів, що й вони мають намір відстоювати втрачені кошти до останнього, підключивши всі можливі ресурси, включно з національною любов'ю українців до футболу. І цілком можуть досягнути успіху. Не вийде в них, з'являться інші незгодні. За інформацією DT.UA, проти НБУ подано вже 24 позови від інсайдерів Приватбанку, і це лише початок.

Так, в Україні не прецедентне право, і рішення про неправомочне визнання їх пов'язаними особами не пошириться на всіх численних партнерів І.Коломойського. Але компетентність НБУ, що витратив два роки на створення списку інсайдерів банку, буде поставлено під сумнів. Адже якщо регулятор і нове правління Приватбанку не зможуть довести настільки очевидний зв'язок бізнесу Суркісів з колишніми акціонерами фінустанови, чи велика ймовірність, що вони переможуть в інших, складніших справах?

Після того, як Приватбанк повернув американській корпорації Cargill 70 млн дол., які також були примусово конвертовані в капітал після націоналізації, власники єврооблігацій звернулися до Приватбанку, НБУ й ФГВФО з вимогою відшкодувати інвестиції і їм за прикладом Cargill. Для них кожна поступка в цьому питанні - вагомий аргумент, а будь-яка зачіпка - привід для спору.

Власники облігацій уже заявили про намір оскаржити примусовий обмін цінних паперів на акції банку в Лондонському міжнародному арбітражному суді, і вони розраховують одержати не тільки моральну компенсацію. На думку юристів, Лондонський міжнародний арбітражний суд обов'язково враховуватиме позицію українських судів щодо того, хто є пов'язаними з Приватбанком особами й за якими критеріями такі особи визначалися.

Коли держава націоналізувала Приватбанк з безпрецедентним за обсягами інсайдерським кредитним портфелем, сумнівними заставами під ці кредити й дірою в капіталі, вона зробила величезну послугу колишнім власникам банку, поклавши на держбюджет вирішення всіх проблем фінустанови. Але жевріла надія, що власники й пов'язані з ними особи не вийдуть сухими з води і як мінімум будуть покарані рублем за той стан, у якому банк опинився, і за створені для фінсектора ризики. Поки що ми не спостерігаємо особливої старанності влади й нових власників Приватбанку у спробі притягнути до відповідальності його колишніх власників. А якщо в боргову яму не сядуть вони, у ній опиняться українські платники податків.

Уже процитований нами Віктор Мороз є ще й радником власників облігацій "Привату". Відповідаючи на запитання DT.UA, він, окрім іншого, зазначив один дуже важливий момент, що розкриває позицію не лише кредиторів, а й колишніх власників банку: "Насправді заявлена НБУ значна кількість кредитів, виданих пов'язаним особам, фактично покладена в основу націоналізації банку, на сьогодні не знайшла підтвердження. У колишніх власників банку існують підстави для оскарження рішення держави про націоналізацію Приватбанку, однак, наскільки мені відомо, поки що це не входить у їхні плани".

Тобто в майбутньому поставлені під сумніви перелік пов'язаних осіб і методика їх визначення можуть стати основою для спроб через суди повернути банк попереднім власникам. Ну звичайно, це перспектива не місяців, а років. Адже бажано повернути банк уже у чудовому, забезпеченому за рахунок платників податків фінансовому стані.

За три минулі роки бюджет витратив понад 50 млрд грн на докапіталізацію Ощадбанку, Укрексімбанку й Укргазбанку. Ще 117 млрд грн влили в Приватбанк, і сума не остаточна, кінцеві цифри стануть зрозумілі після аудиту, проведеного EY. Але чи не занадто високу ціну платить держава за те, що є власником половини банківської системи? А в які бюджетні, і не тільки, втрати виллється подальша "неповороткість" і лояльність влади до екс-власників Приватбанку, ми можемо лише здогадуватися. Але суми будуть приголомшливими, це точно.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі