Метаморфози українського безробіття

У травні продажі автомобілів в Україні впали до рекордного мінімуму. У країні було продано лише 3 тис. авто, хоча бували часи - до кризи 2008 р., коли на місяць продавалося в середньому по 50 тис., повідомляють у Всеукраїнській асоціації автоімпортерів і дилерів. Цифра луною прокотилася і по інших секторах. Зіштовхнувшись із затяжним падінням продажів, бізнес почав різати свої витрати і з цією метою звільняти працівників. Приміром, за даними DT.UA, тільки на автовиробнику АІС планують скорочення персоналу майже на 40%. Інші компанії якщо й не скорочують співробітників офіційно, то винаходять інші способи заощаджувати на них.

Хоча поки що офіційно ситуація з безробіттям в Україні перебуває в рамках пристойності, проблеми із зайнятістю торкаються дедалі більшої кількості людей. На тлі офіційного скорочення безробіття в країні процвітає його зростання, не відображене у цифрах. Компанії переводять співробітників на неповний робочий день, відправляють у відпустки за свій рахунок або урізають зарплати. Які масштаби процесу, де головні постраждалі і чим загрожують проблеми на ринку праці для країни?

Уперед, у минуле

Під ударом - працівники не тільки автопрому, заощаджувати на персоналі намагається дуже багато хто, причому цей процес починає ставати тотальним.

Формально з грудня 2013 р. по квітень 2014-го офіційне безробіття в Україні не зросло, а навіть знизилося - на 2,7%. Але уважний аналіз даних Державної служби статистики свідчить, що це не так. Порівняно з груднем 2013 р. у квітні 2014-го (останні доступні дані) кількість найманих працівників в Україні зменшилася на 0,6% (з урахуванням анексії Криму). Якщо порівнювати з квітнем минулого року, падіння становитиме вже 3%, або майже 300 тис. чоловік.

Однак навіть це - лише верхівка айсберга, адже процес звільнення в Україні довгий і тоскний, до того ж чимала частина населення працювала без офіційного працевлаштування.

У консалтинговій компанії EY (колишня Ernst&Young) порахували, що тільки в першому кварталі 2014 р. 10% опитаних нею компаній урізали персонал у середньому на 4% (усього опитали понад 50 компаній з десяти галузей). Ще 12% компаній заявили, що готують скорочення в другому кварталі поточного року й урізатимуть у середньому 6% робочих місць.

Голова Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів Олег Назаренко говорить, що такої кризи, як нині, його галузь не переживала за всі роки незалежності. Схожий у градусі песимістичності оцінок і Сергій Вермінський, віце-президент Української асоціації меблярів. "Ситуація в галузі - дуже важка, важча, ніж під час кризи шість років тому, - вважає С.Вермінський. - Більшість компаній затримують зарплату на місяць-два, і якщо компанія має замовлення лише, скажімо, на три дні з п'яти на тиждень, то й персонал на роботу вони виводять тільки на ці три дні. Оплата, відповідно, також".

Щоправда, від кризи 2008–2009 рр. нинішня ситуація на ринку праці дещо відрізняється. "Коли криза вибухнула в 2008 р., кількість вакансій у нас на сайті за три тижні обвалилася на 70%, а відвідуваність здобувачів зросла майже на 50%, - зазначає генеральний директор порталу Rabota.ua Микола Михайлов. - Зараз глибина падіння поки що набагато менша: 25% за вакансіями з листопада 2013 р. Зростання кількості здобувачів також порівняно невелика". За даними опитування EY, якщо в першому кварталі 2014 р. про скорочення персоналу заявили 10% компаній, то під час кризи 2008–2009 рр. таких було 38%.

Однак справа не стільки в тому, що сьогодні ситуація значно легша. Просто після кризи 2008–2009 рр. багато компаній переглянули свій підхід до звільнення персоналу. Нині вони хочуть скорочувати витрати, не звільняючи людей, а просто зменшуючи їхні "трудодні" і "людино-години". "Після досвіду 2009 р. бізнес став ставитися до скорочень обережно. Розуміє, що якщо перегне палицю, може відразу ж постраждати", - говорить М.Михайлов.

Приміром, керівництво автодилера "ВіДі Груп" замість скорочення персоналу просто перевело частину співробітників з бек-офісу на 4-денний робочий тиждень. У мережі взуттєвих магазинів "Інтертоп" персонал "попросили" брати по кілька днів відпустки за свій рахунок. А в консалтинговій компанії PwС з метою економії п'ятницю зробили коротким робочим днем, кажуть співрозмовники DT.UA у цих компаніях. "За моїми спостереженнями, персонал і зарплату ріжуть практично всі компанії, - зазначає керівник аналітичного відділу ІК SP Advisors Віталій Ваврищук. - Деякі консалтингові фірми обов'язково відправляють співробітників у неоплачувані відпустки на два-три тижні; у фінансовому секторі багатьом просто заморозили зарплати в гривнях і не подовжують контракти з тими, у кого вони скоро закінчуються".

Ще частина компаній переглядають свою зарплатну політику. Приміром, у співробітників третини компаній фармацевтичного сектора оплата праці прив'язана до курсу долара, говорить партнер і керівник практики Human Capital у компанії EY Ольга Горбановська. Нещодавня глибока девальвація гривні ускладнила ситуацію з виплатою зарплат. Тому 15% опитаних EY бізнес-представників цього сектора заявили, що або відмовляться від прив'язки до валюти, або обмежать курс, за яким виплачуватимуть компенсації своїм співробітникам.

Тож офіційна і реальна оцінки тенденцій на ринку праці в Україні розходяться дуже серйозно. У Міжнародній організації праці прогнозують, що у 2014 р. рівень безробіття в нашій країні не перевищить 8%. Це на 0,8% вище, ніж роком раніше, але на 0,8% нижче, ніж у період кризи 2008–2009 рр. Але насправді наслідки кризи в економіці й політичному житті відчують на собі значно більше, ніж ці 0,8% працездатних співгромадян.

Збіглося

Зараз на ринку робочої сили України - справжній "ідеальний шторм", накладання всіх можливих несприятливих факторів, які, напевно, можна собі уявити.

По-перше, знижувати економічну активність підприємців давно підштовхувала рецесія в економіці. "Ситуація в галузі погіршувалася всі останні роки, досягнувши свого дна у 2013 р. і зараз. У великих компаніях галузі, в яких до кризи працювало до 400 людей, сьогодні трудиться 60–70. Виживає тільки економ-сегмент і виробники luxury-меблів", - говорить С.Вермінський з Української асоціації меблярів.

Точно так само відсутність попиту - чи то на внутрішньому, чи то на зовнішньому ринку - давно тисне і на багато інших секторів. "Українські вагони, приміром, просто нікуди продавати - внутрішній ринок малий, російський уже пересичений, - розповідає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. - Тому багато вітчизняних заводів - Стахановський, Крюківський, Дніпровагонмаш - давно скорочують своє виробництво, а разом з ним і свій персонал".

"Навіть в умовах рецесії багато компаній навчилися працювати ефективно, а от в умовах воєнних дій у країні - поки що ні", - говорить Андрій Кривокоритов, голова компанії з пошуку персоналу Brain Source International в Україні. Проблем бізнесу додали стрімка девальвація, анексія Криму і воєнні дії на Сході країни, переконаний він. За даними компанії GfK Ukraine, у квітні індекс споживчих настроїв українців укотре погіршився на 5,5 пункту - до 61,0 пункту. Це мінімум за кілька останніх років; ще у квітні 2013 р. настрої були на рівні 86,2 пункту.

Але якщо населення не купує, то бізнес просто не продає. "Потенційні покупці відкладають придбання авто через девальвацію гривні і нестабільність на Сході країни, - говорить, приміром, О.Назаренко з ВААІД. - Українці воліють поки що не витрачати своїх заощаджень, які спочатку планували витратити на купівлю автомобіля, тому що не впевнені, що завтра ситуація ще не погіршиться, і їхні заощадження знадобляться "на чорний день".

Нестабільність у країні торкнулася майже всіх галузей економіки, розповідає Ольга Горбановська з EY. За її словами, персонал скорочували або планують скорочувати в FMCG, банківському, телекомунікаційному, страховому та інших секторах.

Є, звичайно, і винятки, але їх небагато. "IТ-сектор, особливо IТ-аутсорсінг, сільське господарство, як і раніше, наймають співробітників. Основна причина в тому, що вони зав'язані не лише на внутрішній, а й на зовнішній ринок", - вважає А.Кривокоритов. Але все, що стосується внутрішнього споживання, - під ударом. І особливо відчутний він, звичайно ж, на Сході країни. Наприклад, за даними Rabota.ua, у травні 2014 р. кількість вакансій у Донецькій області впала на 75% порівняно з січнем, у Луганській - на 90%, тоді як у частині західних областей кількість оголошень про пошук персоналу за цей період, навпаки, серйозно зросла.

Однак проблема у тому, що такий удар по зайнятості населення матиме для України ефект передбачення, яке саме справджується. Останні кілька років вітчизняну економіку підтримувало на плаву здебільшого зростання витрат населення. Приватне споживання становить близько 70% у ВВП і торік зросло на 7,8%. Як випливає з даних GfK Ukraine, погіршення ситуації в економіці та нестабільність у політичному житті країни вже призвели до падіння споживчих настроїв серед населення, а отже, і витрат звичайних громадян. Але скорочення персоналу ще більше підірве купівельний дух українців.

"Звичайно, вплив безробіття на споживання не такий помітний, як, приміром, вплив девальвації. Але загалом логіка така, що скорочення зайнятості призводить до падіння доходів громадян, а немає грошей - немає споживання, і як результат, економіці стає ще гірше", - зазначає директор дослідної компанії "CASE-Україна" Дмитро Боярчук.

За прогнозами SP Advisors, за підсумками 2014 р. приватне споживання в Україні не зросте, а навпаки, впаде на 6,1%. Як підсумок, знизиться і ВВП з відповідними негативними наслідками для зайнятості. За прогнозами МВФ, у 2014 р. український ВВП скоротиться на 5%, за прогнозами ЄБРР - на 7%.

Як довго триватиме коматозне затишшя на українському ринку праці? Спрогнозувати розвиток політичної ситуації та конфлікту на Сході країни зараз дуже складно. А отже, складно говорити і про перспективи її економіки. В Rabota.ua зазначають, що деякі ознаки поліпшення вже є: "У березні-квітні компанії були просто в шоковому стані. Але, здається, всі розуміють, що бізнесу треба вчитися жити в нових умовах. Уже в травні і на початку червня ринок праці дещо оживився". Щоправда, до стабілізації ситуації в країні розраховувати на серйозне пожвавлення ринку праці, як і раніше, не доводиться, вважає контент-експерт Rabota.ua Тетяна Пашкіна. Тож очікування світлого майбутнього поки що краще відкласти на наступний рік.