"Лісова мафія" проти реформ

15 листопада Кабмін затвердив Стратегію реформування лісового господарства – рамковий документ, який визначає принципи розвитку галузі в Україні на п'ятирічний термін. Стратегія, як і більшість документів такого формату, витримана в дусі стандартних положень про забезпечення прозорості діяльності, підвищення ефективності та відповідності європейському курсу держави.

За деякими даними, істинним підґрунтям її прийняття, була необхідність протокольного попадання у строки і виконання однієї з процедурних вимог в рамках євроінтеграції. Однак ефект, вироблений цим де-факто прохідним документом на представників галузі, виявився настільки показовим, що Стратегія може виявитися революційної – правда, не з тим результатом, на який розраховували протестуючі проти її прийняття лісники.

Буря в лісі

Лісове господарство, зважаючи на незначну економічну вагу – на рівні не більше 0,5% ВВП - практично весь період незалежності України залишалася на периферії державної політики. В результаті, до 2017 року галузь являє собою фактично закриту систему, консерватизм і низька модернізація якої обумовлена, в тому числі, і персональним кадровим складом – середній вік близько 50 000 працівників лісгоспів становить 57 років. Голова асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття Ігор Соболевський оцінює соціальне охоплення галузі в 12 млн осіб (з урахуванням сімей задіяних в деревообробці трьох мільйонів українців).

23 листопада актив Всеукраїнської профспілки працівників лісової галузі - до 400 осіб - зібрався в київському готелі "Турист",, щоб опротестувати прийняття Стратегії. Серед претензій, що пред'являються до документа - підготовка без участі людей, які в очах працівників лісгоспів вважаються авторитетами, і ігнорування вже підготовлених напрацювань. Так, Валерій Самоплавский, екс-міністр лісового господарства в емоційному виступі перерахувавши всі свої заслуги перед галуззю ще з часів УРСР, поскаржився, що до нього не вважали за потрібне прислухатися, і назвав себе "пасинком".

У Лісагентстві заперечують, що винесений на розгляд Кабінету Міністрів документ опрацьовувався на численних робочих групах за участю представників галузі та наукових кіл, проте профспілки констатують недостатню "експертність" таких експертів. За словами голови Профспілки працівників лісової галузі Степана Кривовязого, процес реформування і будь-який програмний документ у цій сфері повинен обов'язково враховувати точку зору галузевої профспілки, так як всі трансформації можуть вплинути на кількість зайнятих і умови їх роботи.

Проте ключовий протест викликали не світоглядні (досить стандартні), а господарські положення документа.

Стратегія передбачає створення нового суб'єкта господарювання з корпоративними правами, який повинен оптимізувати всі господарські процеси в галузі. Підприємства-лісгоспи втрачають при цьому статус юридичної особи, а разом з ним - можливість здійснювати господарську діяльність. "Нам кажуть – ви будете визначати політику, писати закони, а господарювати буде такий лісовий "смотрящий". Ми не збираємося на це погоджуватися", - сказав один з учасників з'їзду – представник Волинського управління лісового та мисливського господарства. "Абсолютно неприйнятним є створення єдиного господарюючого суб'єкта, якогось монополіста, що призведе до ліквідації лісгоспів. Такі ідеї народжуються від бажання приватизувати українські ліси", - впевнений Степан Кривовязый.

Зараз заготівля та продаж деревини повністю замкнута на регіональних лісгоспах, що і зумовило закритість галузі і фактично її недоступність для контролю. Пілотний проект з проведення онлайн-моніторингу, впроваджений восени 2016 року фахівцями Укрдержліспроекту і Держгеокадастру виявив масштаби незаконної діяльності в лісгоспах. "В Закарпатській області була здійснена супутникова зйомка території на площі 7 тисяч 881 квадратний кілометр. Було виявлено 530 незаконних вирубок загальною площею 774,33 га", - заявив, презентуючи систему моніторингу на засіданні Кабміну, міністр агрополітики Тарас Кутовий, тим самим давши старт підготовці до реформування галузі.

Навіть якщо винести за дужки корупційну складову роботи лісгоспів, в яку залучені лише одиниці учасників системи лісового господарства, стурбованість представників галузі планами створення єдиного ДП зрозуміла. За даними проекту ФАО, питома вага виручки від реалізації лісової продукції, товарів і послуг складає більше 70% в структурі фінансування лісгоспів. І тепер цей ресурс буде розподілятися під посиленим централізованим контролем.

З іншого боку, єдиний центр управління дозволить більш справедливо розподіляти по галузі доходи і вирівняти соціальний дисбаланс. Зараз рівень зарплат в лісгоспах різниться в рази – від мінімальних 3600 грн на Півдні країни, де рубати фактично нічого до цілком переконливих 20 000 + на Заході і в Центрі. Лісники пропонують покривати різницю в оплаті праці з державного бюджету, а не за рахунок доходів багатших лісгоспів. "Ліси на Півдні завжди були дотаційними", - говорить голова Житомирської обласної організації профспілок працівників лісового господарства Володимир Ткачук.

Концентрація господарської діяльності на одній компанії з висококваліфікованим менеджментом і єдиним підходом до бізнесу дозволить вирішити ще одну проблему галузі, про яку воліють не говорити самі лісники – низьку ефективність лісовиробництва в Україні. Через застарілі технології, високу складову ручної праці, а також неоптимальні породні структури лісів, показник заготовленої деревини на одного штатного працівника у лісовому господарстві України в півтора рази нижче, ніж у Білорусі та у 4(!) рази нижче ніж у Німеччині: 395 куб. м в Україні проти 428 в Білорусі, 860 – у Чехії і 1519 в Німеччині (за даними ФАО, 2015 рік).

Показник ефективності також штучно занижується в силу величезного масштабу незаконних рубок. З цієї точки зору створення єдиної господарюючої системи також більш оптимально, так як вона буде більш контрольована і прозора. "Стратегія пропонує роз'єднати господарську та контролюючу функції", - пояснює заступник голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар, нагадуючи, що це один з базових антикорупційних принципів, на дотримання якого наполягає Євросоюз.

Припущення про бажання приватизувати або віддати в концесію лісові господарства він називає абсурдними - світовий досвід, за винятком лише кількох країн, доводить хибність такого шляху. "Держави, які віддали лісу в концесію зараз намагаються повернути все назад, так як модель себе не виправдала. Тому такий варіант нами навіть не розглядалося",- підкреслює він.

Навпаки - юрисдикція Держлісагентства буде розширена на комунальний лісгоспи, а також лісгоспи, які знаходяться у віданні Міноборони, які зараз діють у власній системі координат. Таким чином єдиний електронний облік деревини буде поширений на всю галузь і будуть перекриті можливості для тіньового обороту лісу.

Це йде в розріз з інтересами тих, кого прийнято називати "лісовою мафією", хто контролює незаконну вирубку та збут лісу на площах насаджень, розпорошених нині по трьом відомствам, крім Мінсільгоспу, і хто очікувано виступає сьогодні проти цієї реформи.

Відкрите питання –чи була акція повністю самоорганізованої, або лісові профспілки спиралися на підтримку у вищих органах влади. В українській практиці "кураторства" автономність навряд чи можлива, враховуючи столичну локацію з'їзду, і плани по продовженню саботажу – на поточний тиждень заплановані протестні акції лісників в областях.

Підсумком Всеукраїнського зібрання профспілкового активу лісогосподарської галузі стало підписання резолюції на керівництво держави з вимогою анулювати прийняття Стратегії і відмовитися (з приміткою "беззастережно") від створення зовнішнього лісогосподарського підприємства.

Також пропонується виділити 25 млн грн на підготовку наукових кадрів у сфері лісового господарства та 730 млн грн - на програму "Ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів". Також, щоб не допустити повторення претензій на зміну статус-кво лісовий актив вимагає перепідпорядкувати Лесагентсво від Мінагрополітики безпосередньо до Кабміну та надати агентству статус головного розпорядника бюджетних коштів.

Якщо профспілки хотіли привернути увагу до проблем в галузі, то їм це вдалося, однак ефект може бути зворотним активістами. Як зазначив народний депутат, член парламентського комітету з аграрної політики і земельних відносин, питання лісового господарства були на периферії на тлі більш актуальні проблем в країні, однак бурхливий протест проти навіть першого наближення до реформування усе змінив.

"Їм забезпечено активний інтерес правоохоронних органів і НАБУ. Реакція на рамковий документ була дуже симптоматичною", - сказав співрозмовник.