Кури не клюють

21 жовтня, 2020, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Чому МХП — лідер з виробництва та експорту української курятини, але не зі сплати податків Україні.

Кури не клюють
© Наша Ряба

За останні три роки МХП Косюка мав би сплатити 146 млн дол. податку на прибуток, а сплатив лише 10 млн. Пояснюємо, чому найбільший український виробник та експортер курятини уникає сплати податків.

У 2018-му «Миронівський хлібопродукт» (МХП), аби обійти квоти ЄС на поставки курятини, застосував новий вид нарізки, який не відповідав жодному із курячих продуктів, регламентованих європейськими квотами. Курячі грудки із кісткою всередині (тепер у ЄС це звуть Batman cut) експортувалися поза квотами до Нідерландів, Польщі та Словаччини, там уже кістку видаляли, і компанія продавала європейцям звичайне філе, але вже у необмеженій кількості. Зрештою, ЄС був змушений збільшити квоти, аби зупинити «бетменівське» свавілля українського виробника на європейському ринку. Саме тоді на МХП і звернули увагу у SOMO — Центрі досліджень транснаціональних корпорацій, який з 1973-го аналізує практики та вплив на світ таких виробничих титанів, як МХП. Аналітики вирішили розібратися, що ж це за миронівська птиця така, і... жахнулися. Посилання

Ні, їхній звіт, який ми опишемо нижче, не про філігранні способи нарізки курячих тушок, він про філігранну нарізку прибутків і вражаючу податкову оптимізацію. Це розлога і ґрунтовна відповідь на запитання, чому МХП при його потужностях, об’ємах експорту та лістингу на світових біржах не знайти у топ-100 найбільших платників податків України.

«Миронівський хлібопродукт», або МХП, — найбільша сільськогосподарська компанія в Україні та один з провідних виробників птиці в Європі. Компанію створено 1998 року. Наразі це вертикально інтегрований холдинг з виробництва харчової продукції, переважно курячого м’яса. Має домінуюче становище на ринку птиці в Україні — 38% курячого м’яса. Є одним із найбільших українських експортерів: 2019-го третину з 728 тис. тонн курячого м’яса, виробленого МХП, було експортовано до країн ЄС. Іншими важливими напрямками експорту курятини цієї компанії були Близький Схід і Північна Африка (32%) та Євразія (24%). Птахофабрика МХП у Вінниці є найбільшою птахофабрикою у ЄС. Компанія має свої підрозділи в інших країнах, зокрема у Нідерландах та Словаччині. Мажоритарним власником МХП (65%) є Юрій Косюк, який за президентства Ющенка отримав звання Героя України.

Податкові гастарбайтери

МХП досить умовно українська компанія. Фабрика у Вінниці, земельні банки, численні потужності для вирощування та зберігання зернових і виробництва комбікормів — це, радше, сировинна база, ніж рідна домівка для МХП. З 2006-го по 2017 рік материнська компанія МХП розташовувалася у Люксембурзі, потім вона переїхала на Кіпр. Крім неї, наразі сім її «дочок» також зареєстровані в Люксембурзі, на Кіпрі, Британських Віргінських Островах, а також в Об'єднаних Арабських Еміратах (див. рис.).

ZN.UA

Усі перелічені країни — відомі податкові гавані. Не менш цікаво, що ці іноземні «дочки» МХП перебувають під управлінням довірчих фірм і мають мізерну кількість працівників. Зареєстровані на Кіпрі Eledem Investments, Raftan Holding та WTI Trading Limited мають у штаті лише секретарів. MHP S.E. та MHP BVI не розголошують про себе жодної інформації. Але материнська компанія групи MHP S.A. у Люксембурзі у офіційному звіті зазначає, що не має працівників узагалі. Реєстрація у податкових гаванях, помножена на відсутність співробітників, — чіткий сигнал, що заплутана корпоративна структура МХП має лише одну мету: скорочення податкових зобов’язань компанії. МХП організував свою корпоративну структуру таким чином, щоб збільшити право на державну підтримку та максимізувати ефект такої підтримки.

При цьому МХП продовжує «розширювати» компанію та навіть бере для цього мільйонні позики у міжнародних фінансових організацій (див. табл.).

ZN.UA

Ми сподіваємося, що МФО позичають гроші на розширення МХП, бо не сумніваються, що сприяють розвитку української економіки. І переконані, що держави-донори, які виділяють кошти, ЄБРР чи ЄІБ дуже здивуються, дізнавшись, що їхні кревні ідуть насправді на фінансування компанії, через податкову оптимізацію якої держава Україна лише втрачає.

Окрім підтримки МФО, «Миронівський» також користується опосередкованою підтримкою страхування експортних кредитів, яку надає нідерландська страхова Atradius DSB. За рахунок коштів нідерландського уряду Atradius покриває будь-які страхові збитки нідерландським компаніям, що ведуть бізнес із МХП. І з 2012-го по 2020-й Atradius застрахувала поставки контрагентів «Миронівського хлібопродукту» на 53,7 млн євро.

Підтримують МХП і в Україні: бізнес Косюка мав підтримку з державного бюджету України і 2017-го (1,4 млрд грн), і 2018-го (близько 970 млн). А відшкодування ПДВ, яке одержав холдинг із держбюджету за 2018-й, 2019-й і неповний 2020 рік, становило близько 2,2 млрд грн.

Тобто отримує компанія коштів чимало, а от скільки сплачує, питання на мільярди. З 1995-го в Україні агрокомпанії можуть обирати між сплатою податку на прибуток підприємств і сплатою фіксованого сільськогосподарського податку. І якщо податок на прибуток напряму залежить від того, скільки компанія заробила грошей, то базою для обрахунку сільськогосподарського податку є рілля, якою володіє компанія, та вартість цієї землі. І, звісно, МХП обирає цей варіант, бо він «дешевший» для холдингу: за відсутності нормального ринку землі вартість її умовна і суттєво занижена.

У своїх проспектах при лістингу облігацій компанія зазначала, що фактична ставка сільськогосподарського податку для компанії протягом 2005–2014 років була на рівні 0,1% доходів. У наступні роки сільськогосподарський податок було замінено єдиним податком для сільськогосподарських товаровиробників. І податкове навантаження на МХП зросло до 2,2% від доходу. Але це все одно не порівняти із 18% податку на прибуток підприємств. За обрахунками SOMO, якби підприємства МХП грали за загальними правилами і не користувалися спеціальними податковими режимами, вони за 2017–2019 роки сплатили б до державного бюджету більш як 146 млн дол. податку на прибуток. Але завдяки існуванню єдиного податку ця сума вийшла в рази меншою — 10,7 млн дол. за 2017–2019 роки.

З 2003 року, якби компанія не користувалася надто щедрими спеціальними податковими режимами в Україні, а натомість підпадала під дію встановленої країною податкової ставки податку на прибуток, вона сплатила б близько 759 млн дол. податку на прибуток підприємств.

Сплачений МХП податок на додану вартість теж міг би бути в рази більшим, але не склалося. Бо МХП — експортер, і держава вчасно відшкодовує холдингу сплачений податок. За підрахунками SOMO, з 2007-го по 2019-й холдинг отримав відшкодування ПДВ і субсидій на 1,1 млрд дол. Прибутки холдингу за цей період становили 1,3 млрд дол. — абсолютно порівнювані суми, погодьтеся.

МХП «економить» на сплаті податків під час емісії своїх цінних паперів. Офіси на Кіпрі та у Люксембурзі дають можливість МХП зменшити 15-відсотковий податок на продаж цінних паперів до 2%, завдяки угоді між Україною та Кіпром про уникнення подвійного оподаткування. Загалом МХП за останні 14 років зміг уникнути сплати 98 млн дол. податку на продаж цінних паперів завдяки цій схемі.

Ці та інші фіскальні вигоди, за результатами аналізу SOMO, дозволяють МХП залишати собі майже весь отриманий прибуток. Українські «дочки», які фактично цей прибуток створюють, спочатку виплачують його Raftan Holdings Limited на Кіпрі, потім кошти перераховуються кіпрській материнській компанії MHP S.E. І оскільки пан Косюк був і є мажоритарним акціонером МХП, більшість дивідендів потім виплачується кіпрській холдинговій компанії WTI Trading Limited пана Косюка. З 2013-го, коли холдинг почав виплачувати дивіденди, і до останнього розподілу дивідендів у квітні 2020 року компанія пана Косюка на Кіпрі отримала приблизно 390 млн дол. І податки з них заплатила там же.

Цілком зрозуміло, звідки у Юрія Косюка знайшлися 50 млн дол. на власний літак, 80 млн — на будинок і 120 млн дол. — на яхту, а сам Косюк роками не залишає десятки найзаможніших українців. Не зрозуміло інше: чому Герой України цілеспрямовано будує свій бізнес так, щоб Україна від цього взагалі нічого не отримала. Так, МХП — потужний роботодавець, а його підприємства — суттєва підтримка для українських регіонів. Але чи достатньо цього? МХП хвалиться, що за 2017–2019 роки сплатив до бюджетів усіх рівнів 12 млрд грн податків, це 428 млн дол. І щонайменше 150 млн дол. не сплатили, використовуючи різноманітні способи оптимізації, жодного разу не порушивши законодавства, до речі. Бо не МХП і не Косюк, а держава Україна — рекордсмен із надання різноманітних пільгових режимів і субсидіарної підтримки «точок зростання». Це держава створює легальні можливості для зниження податкового тягаря всередині країни та широкий інструментарій для виведення податкових зобов’язань за її межі. Це Україна власноруч породжує одного за одним косюків, а потім скаржиться на низьку культуру платників податків.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК