Корупційний детонатор техногенних катастроф. Чому корупція та безвідповідальність чиновників як у центрі, так і на місцях дедалі більше загрожують не лише довкіллю, а й життю людей

Таке багатогранне явище, як 3, можна визначити як використання адміністративного ресурсу, а саме - службового становища, можливостей і повноважень, з метою отримання особистої вигоди. Загальновідомо, що корупція призводить до неефективного використання матеріальних і фінансових ресурсів, уповільнює економічне зростання і підриває довіру до державних інституцій.

Не менш важливим аспектом корупції в державних органах влади є негативний вплив на навколишнє середовище. Зокрема, корупція в інститутах, що відповідають за охорону навколишнього середовища (ОНС) в Україні, місцевих органах влади і контролюючих цю діяльність органах перерозподіляє кошти, що виділяються на ОНС або утилізацію відходів, у приватні "кишені" корупціонерів. Вона також призводить до катастрофічних наслідків для здоров'я природи і населення і, зокрема, може служити причиною техногенних катастроф. Корупція в системі охорони навколишнього середовища також посилює соціальну напругу і підриває довіру населення до інститутів влади в цілому, коли приватні інтереси корупціонерів від влади вступають у конфлікт із суспільними інтересами населення в охороні природи і, власне, життєвого середовища. В Україні найбільш вразливим місцем для корупції в сфері ОНС є регуляторна діяльність місцевої влади у використанні коштів, у тому числі і бюджетних, для підтримки чистоти повітря, води і захисту природи, утилізації відходів, контролю інспекцій, видачі різного роду дозволів і ліцензій, договорів на економічну діяльність або цільове використання землі.

Тим часом різноманітні екологічні та техногенні аварії/катастрофи більшого чи меншого масштабу стаються дедалі частіше, що свідчить необхідність особливої уваги до відповідної проблематики як на найвищому державному рівні, так і на місцях. Здавалося б, країна, яка пережила техногенний катаклізм такого масштабу, як вибух на реакторі Чорнобильської АЕС, мусила б особливо гостро реагувати на відповідні загрози. Однак отриманий за останні три десятки років "імунітет" має зворотний знак: глибоко вкорінені байдужість і безвідповідальність ще й щедро підживлюються корупційним добривом. Тож уже не надто й дивують новини, наприклад, про масштабні вибухи та пожежі на нафтобазах (як під Васильковим дворічної давності) чи сміттєзвалищах (як на сумнозвісному Грибовицькому під Львовом торік). Однак навіть забрані тими катастрофічними подіями життя людей не роблять різнорангових чиновників більш відповідальними та пильними до відповідних загроз. Чому? Та саме тому, що надто часто, крім безвідповідальності та байдужості, ще одним чинником зростання загроз стає корупція. Яскравим ілюстративним прикладом може служити поточна ситуація з величезним сміттєзвалищем у Києво-Святошинському районі між селами Крюківщина та Тарасівка неподалік Києва. Уже не перший рік величезні гори сміття висотою з дев'ятиповерховий будинок на площі близько 23 га отруюють повітря і воду навколишніх сіл, а також становлять безпосередню загрозу для здоров'я десятків тисяч людей, які живуть поблизу неї.

І хоча через протести місцевих активістів і населення звалище тимчасово закрили, місцеві жителі спостерігають, що його територію продовжують використовувати. Більш того, в безпосередній близькості від звалища на глибині не більш як півметра проходить міжнародна газова магістраль, що поставляє блакитне паливо в Європу і ще дев'ять областей України. З настанням теплої погоди на звалищі зафіксували виділення великої кількості метану, який може в будь-який момент вибухнути. Вибух біля газопроводу може призвести до техногенної катастрофи великого масштабу. Також слід зазначити, що звалище в Крюківщині розташоване лише в 7 км від міжнародного аеропорту "Київ" (Жуляни), хоча за законом ця відстань має бути мінімум 15 км. Численні зграї птахів, що кружляють над горами сміття, становлять серйозну загрозу для літаків, що злітають і сідають на злітно-посадкову смугу серед житлових кварталів.

Незважаючи на багаторазові звернення до місцевих і обласних органів влади, пікети і багатоденні блокади звалища, фіксацію порушень і документування зловживань місцевої влади з боку місцевої громади, питання закриття звалища і цивілізованого вирішення проблеми утилізації сміття залишаються відкритими. Подібні приклади по Україні зараз складно не те що навести, а навіть просто перелічити…

Причинами корупції в сфері охорони навколишнього середовища в Україні, притаманними будь-якому іншому сектору економіки, є недосконалість законодавства і необов'язковість виконання законів, відсутність підзвітності та прозорості в рішеннях влади, в цьому разі місцевих, низький рівень професіоналізму і слабкий контроль за виконанням законів з боку контролюючих органів. А величезні хабарі за використання території сміттєзвалища роблять місцеву владу "глухою" до закликів громадськості.

Стратегія боротьби з корупцією в сфері ОНС може включати збільшення прозорості та підзвітності в рішеннях і посилення механізму громадського контролю за рішеннями влади. Ефективним механізмом може стати надання повноважень спеціальним представникам громадськості і групам активістів при контролі за прийняттям рішень щодо використання фінансових коштів, процесів утилізації, землекористування та економічної діяльності, особливо в природних зонах.

У процесі боротьби з корупцією особливе місце мають займати громадське розслідування з об'єктивним висвітленням у мас-медіа з метою формування громадської думки про згубні наслідки корупції в справі охорони навколишнього середовища та активізація суспільства на боротьбу з цим злом.