Хто сховався на Кіпрі: структура бізнесу та пошук бенефіціарів

Кіпр — одна із найбільш близьких для українського бізнесу юрисдикцій. Шість тисяч українських компаній мають засновників на Кіпрі, це 30% від усіх юросіб із іноземними засновниками в Україні. А ще це найпопулярніше місце реєстрації з-поміж інших юрисдикцій. Кіпр також на другому місці за кількістю запитів до підрозділів фінансової розвідки, за даними Держфінмоніторингу 2019 року. Зокрема, було відправлено 30 запитів (більше лише до Латвії — 50 запитів). Із запровадженням Нацбанком вимоги встановлювати бенефіціарів своїх клієнтів для визначення ризиковості операцій, відповідно до закону про відмивання грошей і фінансування тероризму, інформація з кіпрського реєстру стала ще більш затребуваною, адже інколи вона може допомогти встановити реального власника бізнесу. Аналітики YouControl розібрались у структурі бізнесу, пов'язаного із кіпрськими компаніями.

Формально офшорний режим діяв на Кіпрі з 1977-го по 2003-й, — за рік до вступу в Європейський Союз тут на вимогу ЄС розпочали реформу законодавства для посилення контролю за підприємствами. Кіпр, як і європейська Мальта, не є офшором у повному розумінні цього поняття, він частково розкриває дані про власників зареєстрованих тут компаній.

Типова кіпрська компанія — яка вона?

Загалом типова кіпрська компанія виглядає так: в її структурі є власник (як юридична особа, так і фізична) — один або кілька; у неї є секретар, тобто людина або компанія, яка займається діловодством та обслуговуванням, і директор — теж або людина, або компанія. Компанія також має адресу реєстрації — зазвичай це адреса в офісному центрі або ж у так званій секретарській компанії, яка її обслуговує. До 2019 року фірми на Кіпрі можна було реєструвати і прямо в житлових будинках, але після вступу в дію нового законодавства цю норму скасували. Раніше ж компанії можна було знайти у приватних маєтках, квартирах і навіть готелях. Інколи адреса компанії виявлялася просто поштовою скринькою.

Види організаційних структур кіпрських компаній

До відходу від офшорного законодавства ці дані на Кіпрі не розкривалися. Зараз же будь-хто, у кого є доступ до реєстру юридичних осіб цієї держави, може отримати інформацію про компанію. Основна складність полягає у тому, що, навіть маючи всі ці дані про кіпрську компанію, можна так і не дізнатися, хто її реальний власник.

Найпростіше, коли у кіпрської компанії лише один кінцевий власник, і це фізична особа із некіпрським громадянством. Швидше за все, ця людина і є реальним власником компанії, а її ім'я буде значитись у кіпрському реєстрі. Значно складніша ситуація у випадку, якщо ця фізична особа — кіпріот. Юристи міжнародної корпоративної практики Antoniou McCollum&Co LLC згадують про так званих тіньових власників і директорів. Справді, на Кіпрі поширеною є практика довірених осіб: власником будь-якої компанії може стати довірена особа, юрист-кіпріот, який за договором буде власником частки якогось підприємця у компанії. Таких юристів у компанії може бути два або більше, і що більше таких номінальних власників, то більше зазвичай і власників реальних. Але слід пам’ятати, що два кіпріоти-власники не означають двох реальних власників, — кожен із них може мати кількох різних довірителів.

Ще одна поширена практика приховування реального власника компанії — фірми-мотрійки. Скажімо, ви розкриваєте реального власника однієї фірми, і ним опиняється інша фірма (а буває, й не одна). І при виявленні бенефіціарів цієї компанії-власниці знову трапляється ще одна фірма-бенефіціар. Такий ланцюжок може довго не закінчуватись, але його часто складно прослідкувати до реального власника, — наприкінці такої вервечки часто перебуває або довірений кіпріот, або компанія із «справжньої» офшорної юрисдикції, наприклад Британських Віргінських Островів або ж Аруби, які не відкривають своїх реєстрів.

Як можна дізнатись, хто є реальним власником компанії

Один із опосередкованих способів — аналіз директорів і секретарських компаній, а також адреса реєстрації. Буває, що один і той же власник користується послугами одного й того ж юриста, тому призначає його директором чи секретарем компанії. І при зміні власника може змінитися адреса її реєстрації та посадові особи на тих, які близькі до реального власника. Але це лише допоміжний інструмент.

Секретарсько-директорські послуги на Кіпрі — це усталений бізнес; може бути так, що юрист є директором низки компаній. Наприклад, кіпріот Георгос Лантас керує понад сотнею фірм, тому покладатися на те, що саме він виведе на реального власника, складно. Крім того, у разі проблем із конкурентами або законом у реального власника у країні його реєстрації значно простіше вберегти бізнес, адже встановити власність без довірчого договору або ж інсайдерської інформації складно навіть для фахівців у досудовій експертизі.

Для України такий аналітичний підхід не завжди придатний, бо 99% компаній, які проаналізував YouControl, мають різних директорів, що не перетинаються у компаніях одного власника. Тож розпізнати такі управлінські зв’язки можна хіба що через історичну призму.

Та ж проблема і з адресами. Дійсно, часто підприємці при реєстрації користуються послугами одних і тих же юристів, тому компанії прописуються за однією адресою. Але однакова адреса — також опосередкований показник, за яким можна встановити власника; швидше, це допоміжний інструмент.

Найближчим часом на Кіпрі очікується ухвалення нового закону, який зобов’язуватиме довірених осіб і компанії-мотрійки розкривати реальних бенефіціарів підприємств. «Навряд чи це сильно позначиться на популярності юрисдикції серед українського бізнесу, — для анонімізації власників і досі залишаються реальні офшори, Кіпр же збереже свої позиції як податкового раю та європейського захисту активів», — коментує представниця Центру протидії корупції Олена Щербан.