«Картина маслом»

Связи связями, но надо же, в конце концов, и совесть иметь.

З к/ф «Попелюшка»

Стаття «Підприємці ставлять «двійку» Тендерній палаті» у попередньому номері «ДТ» влучила в точку. Тендерна палата вийшла з поствиборного летаргічного сну і зайнялася черговим «бичуванням» «ДТ» і його журналістів. Закиди традиційні. Мовляв, «наклеп» на «громадського контролера» пояснюється сімейними, родинними, особистими, інтимними, бізнесовими зв’язками авторів газети (потрібне — підкреслити). Схоже, попереду — більш інтелектуальні натяки на американську, британську та японську розвідки, а також гватемальську хунту. На цьому дуже хочеться закінчити замітку: що з них узяти — «лабають умираючого», нехай лабають. Однак...

У «червоний день календаря» голова правління ТПУ пан Володимир Лаба і прес-секретар пан Андрій Васейко радісно розказали журналістам, що палата виграла суд у «Дзеркала тижня». А наступного дня на своєму офіційному сайті Тендерна палата навіть стала вимагати від газети офіційних спростувань, посилаючись на рішення Печерського районного суду.

30 жовтня зазначений суд справді частково задовольнив позов Тендерної палати до газети. Але його рішення не набрало сили, оскільки юристи редакції в обов’язковому порядку подадуть апеляційну скаргу. Просто в цій країні, крім «висновків» ТПУ, ще є Цивільний кодекс, який відводить до 30 днів на подачу апеляційної заяви. Настійно радимо ознайомитися. Він продається у фойє Апеляційного суду міста Києва.

Гідні уваги також предмет судового спору і саме рішення суду. Позов ТПУ стосувався кількох речень зі статті «Сімейні обійми» державних закупівель» (№34 від 15 вересня 2007 року). У ній були оприлюднені відомості про статут Тендерної палати України та про її членів. Вони грунтуються на копіях документів із реєстраційної справи палати в Міністерстві юстиції. «ДТ» навіть оприлюднило копію протоколу одного із січневих позачергових з’їздів палати. Відповідно до документів, принаймні із серпня 2006-го по січень 2007-го керівниками або засновниками переважної більшості громадських організацій — членів палати були люди з прізвищами «Яценко» і «Врублевський».

ТПУ не оспорювала достовірності жодного зі згаданих або цитованих у статті документів, а також відповідних відомостей. При цьому вона вперто повторює, що «матеріали» автора цієї статті «є відверто цинічними, наклепницькими, оскільки не підтверджені реальними фактами». До речі, досі ніхто не оспорив у суді і дані про засновників і керівників близько 60 громадських організацій і приватних компаній, які були оприлюднені «ДТ» на початку вересня. Це «сузір’я з галактики ТПУ» також поцятковане прізвищами «Яценко» і «Врублевський»...

Що ж обурило палату? «Підозра» газети, що ТПУ є лише «імітацією» громадського контролю, і риторичне запитання про відповідність статуту ТПУ законодавству. А також наступна фраза: «До березня цього року Тендерна палата мала право робити «висновки», простіше кажучи — давати дозволи на проведення найбільш корупційно небезпечних тендерних процедур — закупівель у одного виконавця. Йдеться про багатомільйонні, якщо не мільярдні суми, віддані на відкуп кільком сім’ям». Мовляв, це все «недостовірна» і «неправдива інформація».

Ось тут можна починати сміятися. Не лише відповідно до закону — відповідно до «висновку» самої ТПУ № в-48/03 від 17 березня 2006 року палата справді мала право узгоджувати такі процедури закупівель! Виходить — ліва рука не знає, що робить права?!

Крім того, ці процедури дійсно оцінюються в усьому світі як найбільш корупційно небезпечні. Припущення ж про «сімейний відкуп» виглядає цілком логічним, якщо не спростовувати достовірність відомостей про членів ТПУ та її статут у зазначений період часу. Та й сама ТПУ цього не спростовує!

Однак Печерський районний суд визнав саме це висловлювання таким, що не відповідає дійсності, є недостовірним і ганьбить ділову репутацію палати. При цьому суд мотивував рішення виходячи от із чого: «Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» не визначено, що при наданні ТПУ висновку про проведення закупівель у одного виконавця за державні кошти — надання такого висновку є можливим лише на мільйонні або мільярдні суми. Також законом не визначено, що при наданні ТПУ такого висновку зазначені кошти йдуть «на відкуп кільком сім’ям...»

Як казав герой свіжого телесеріалу: «Картина маслом»…