Я викрив корупцію, а мене звільнили. Що робити?

28 листопада, 2021, 13:02 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Захист трудових прав викривачів корупції: головні аспекти

Я викрив корупцію, а мене звільнили. Що робити?
© Depositphotos/baranq

Цього року Шевченківський районний суд м. Києва вперше в Україні підтвердив, що на уповноваженого з реалізації антикорупційної програми на державному підприємстві поширюються гарантії захисту викривачів корупції. Суд поновив на посаді директора із запобігання і протидії корупції — радника президента компанії ДП «НАЕК «Енергоатом»Олега Поліщука, звільненого після заяви про можливе порушення з боку керівництва цієї компанії

Суд:

  • визнав незаконним і скасував наказ ДП «НАЕК «Енергоатом» про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення;
  • поновив Олега Поліщука на посаді;
  • стягнув із ДП «НАЕК «Енергоатом» заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Захист О.Поліщука довів прямий причинний зв’язок між набуттям клієнтом статусу викривача корупції та його звільненням, що прямо суперечить вимогам Закону України «Про запобігання корупції».

Повідомляючи про факти корупції, викривач має розуміти, що, можливо, йому доведеться відстоювати свої трудові права в суді. Такий захист потребує активної позиції та ретельної підготовки позовної заяви.

Законодавче підґрунтя

У жовтні 2019 року до Закону України «Про запобігання корупції» було внесено системні зміни, спрямовані на створення в українських реаліях інституту «викривачів корупції».

Поняття «викривач» визначили як у профільному законі, так і в Кримінальному процесуальному кодексі України. У загальному розумінні викривач — це особа, якій стало відомо про факти корупції і яка повідомила про таке правопорушення до відповідних органів досудового розслідування, НАЗК.

Щоб стимулювати інститут викривальництва, в розділі VIII закону про запобігання корупції було встановлено гарантії захисту прав викривачів корупції, які мають захистити особу від переслідувань, пов’язаних із повідомленням про корупційне правопорушення.

Хочемо зупинитися саме на гарантіях захисту трудових прав викривача та тих аспектах, про які варто говорити в суді при оскарженні протиправних дій з боку роботодавця.

Захист трудових прав викривача корупції

Це питання врегульовано статтею 53-4 Закону України «Про запобігання корупції». Так, викривач, його близькі особи мають такі гарантії:

  • їм не може бути відмовлено у прийнятті на роботу;
  • їм не може бути відмовлено в укладенні чи подовженні договору, трудового договору (контракту);
  • їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення;
  • їх не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності;
  • керівник або роботодавець не може застосувати до них інші негативні заходи впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозу таких заходів впливу;
  • керівнику або роботодавцю заборонено застосовувати до них формально правомірні рішення і дії, які, однак, мають вибірковий характер (наприклад, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше).

Обов’язковою умовою для виникнення підстави для захисту прав викривача є прямий причинний зв’язок між негативними діями з боку роботодавця та повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень.

На особливу увагу заслуговують положення частин 4–5 статті 53-4 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до яких викривачу та його близьким особам гарантується поновлення їхніх порушених прав, а поновлення на попередній роботі має відбуватися негайно.

Водночас не варто розраховувати на «негайне» поновлення на попередній роботі, оскільки такому відновленню порушених прав викривача передуватиме складний судовий процес з активною протидією відповідача.

Захист трудових прав у суді

А тепер від теорії до її практичної реалізації, яка наразі виглядає не так легко та просто, як може видаватися на перший погляд. З одного боку, все доволі очевидно: закон гарантує поновлення порушених трудових прав. Однак реалізація таких гарантій має свої труднощі та особливості.

  1. Учасники провадження.

До участі у справі про поновлення порушених трудових прав викривача корупції в обов’язковому порядку варто залучати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) як орган державної влади, що забезпечує формування та реалізовує державну антикорупційну політику.

Пам’ятайте, що стаття 53-3 Закону України «Про запобігання корупції» гарантує викривачеві безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом його прав. При цьому у разі звернення викривача НАЗК має право здійснювати представництво в суді його інтересів у випадках, якщо представники не здійснюють або неналежним чином здійснюють його захист.

  1. Доведення набуття статусу викривача корупції.

Звертаючись до суду за захистом порушених прав викривача корупції, одразу підтвердьте такий статус. Надалі це знімає частину запитань під час розгляду справи.

Це документальне підтвердження можна оформити в такий спосіб:

— лист до НАЗК із проханням повідомити інформацію щодо набуття статусу викривача та дати, з якої на особу поширюються гарантії захисту прав. Відповідь на такий лист долучаємо до позовної заяви;

— повідомлення слідчого на ім’я НАЗК про початок досудового розслідування за участі викривача.

Таке повідомлення викривач корупції має можливість отримати в межах досудового розслідування корупційного кримінального правопорушення (частина 9 статті 214 КПК України).

КПК України встановлює обов’язок слідчого протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у письмовій формі повідомити НАЗК про початок досудового розслідування за участі викривача, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені цим кодексом. Копія зазначеного повідомлення НАЗК надається викривачу.

Як правило, орган досудового розслідування додатково не направляє такого повідомлення викривачеві, тому рекомендуємо проявити додаткову ініціативу та отримати його спеціально.

  1. Доказування факту, що порушення трудових прав пов’язане із повідомленням про можливі факти корупції.

Головні труднощі виникнуть при доказуванні того факту, що порушення трудових прав особи безпосередньо пов’язане із набуттям статусу викривача.

Частина 3 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України у цій категорії справ покладає обов’язок доказування саме на роботодавця: відповідач зобов’язаний довести, що негативні дії до викривача (прийняті рішення, вчинені дії) є правомірними та не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення повідомлення про факти корупції.

Усупереч зазначеному положенню ЦПК України, не рекомендуємо займати пасивну позицію, сподіваючись на погану роботу юристів вашого опонента.

У позовній заяві опишіть вашу роботу в компанії до повідомлення про корупційне правопорушення і після. Лейтмотивом має бути позиція, що до звернення до правоохоронних органів до позивача не застосовувалися заходи впливу, не було будь-якого упередженого ставлення, втручання в роботу тощо, а після факту повідомлення докорінно змінилася поведінка роботодавця, має місце упередженість, прийняття протиправних наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Рекомендуємо на кожне таке зловживання та порушення трудових прав викривача корупції направляти на ім’я директора (роботодавця) відповідне повідомлення (службову записку) із проханням належним чином захистити особу.

Такі повідомлення будуть додатковим доказом під час розгляду справи в суді.

Інститут викривальництва в Україні перебуває на початковій стадії становлення, механізми, прописані у Законі України «Про запобігання корупції», хоча і виглядають дієвими та всеосяжними, однак обмежені у належній практичній реалізації.

Викривач корупції, чиї трудові права порушено, буде у загальному порядку йти до суду, сплачувати судовий збір за подання позовної заяви тощо. При цьому законодавством не встановлено скорочених строків розгляду справ про захист прав викривачів корупції. На практиці це означає, що справа про поновлення на роботі, оскарження наказу про застосування дисциплінарного стягнення з урахуванням завантаженості суддів може тривати пів року і навіть більше.

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК