Ігор КАЛЄТНІК: "Проект урядової програми виглядає досить вихолощеним"

У нещодавньому інтерв'ю DT.UA перший віце-спікер Верховної Ради Ігор Калєтнік говорив про необхідність організації більш системної та продуктивної законодавчої роботи українського парламенту, зокрема в контексті розгляду економічних законопроектів. Однак дійсність виявилася протилежною - після майже тритижневого блокування трибуни на нинішньому тижні розгляд законопроектів у сесійному залі українського парламенту знову припинився, не встигнувши навіть толком відновитися. Крім того, деякі заяви та оцінки пана Калєтніка під час нашого нещодавнього спілкування не тільки стали провісниками дуже знакових процесів у нафтопереробному секторі, а й послужили приводом для проведення нашим виданням журналістського розслідування, яке наштовхнуло нас на дуже цікаві висновки та нові запитання до першого віце-спікера парламенту.

- Ігорю Григоровичу, півтора місяця тому ви були доволі оптимістично налаштовані з приводу ефективності законодавчої роботи Верховної Ради 7-го скликання. А який настрій зараз? Чи є взагалі ефективні шляхи попередження рецидивів простоїв у майбутньому і які?

- У мене і зараз настрій оптимістичний. Насправді ми бачимо з вами те, що кожна дія завжди викликає протидію. В цьому аспекті можна сказати, що ми три тижні з керівниками фракцій обговорювали єдине питання: персональне голосування і дотримання чинного законодавства, тобто регламенту. Регламенту, який передбачає особисте голосування, але й передбачає заборону блокування трибуни.

Ми домовилися, прийняли зміни до регламенту, президент підписав і "Голос України" оприлюднив. І що? Вже наступного дня ми знову бачимо блокування трибуни, яке заборонене діючим регламентом Верховної Ради. Тобто опозиція, блокуючи трибуну і ставлячи нові "ультиматуми", порушує закон. Вони сьогодні вимагають від голови Верховної Ради відкликати позов до Вищого адміністративного суду щодо позбавлення депутатських повноважень народних депутатів Веревського і Власенка.

Прте це неможливо зробити, тому що є рішення регламентного комітету, прийняте більшістю голосів з відповідним кворумом. Були питання - є переголосування в комітеті. Після цього було проведено велике обговорення, яке більше нагадувало політичне ток-шоу, ніж нормальний діалог людей, які хочуть почути одне одного. Гучні та патетичні заяви, які звучали від опозиції під час погоджувальної ради, стихли відразу після того, як вийшла преса.

Всі одразу заспокоїлися і тут же увійшли в правовий формат спілкування. Формат, який передбачає чіткі конкретні дії тієї чи іншої посадової особи, в даному випадку - голови регламентного комітету В.Макеєнка і голови Верховної Ради Володимира Рибака. Вже є рішення Вищого адміністративного суду щодо Веревського, а щодо Сергія Власенка рішення ще не прийнято.

Тобто треба заспокоїтися і почати діяти строго в рамках чинного регламенту. Це - єдиний шлях налагодження ефективної роботи.

А нове блокування парламенту не на користь нікому, крім його ініціаторів. Нині є нагальні соціальні питання, які потребують законодавчого вирішення, перегляд бюджетного та податкового законодавства, є проблеми в аграрному секторі, коли на черзі посівна кампанія.

- Представники влади вже неодноразово звинувачували опозицію в економічному саботажі. Що конкретно треба так нагально розглядати? Наведіть приклади.

-Будь-ласка. Наприклад, майже щороку перед початком посівної кампанії парламент вносить корективи до бюджету, виділяючи додаткові кошти аграріям на компенсацію втрат, понесених у зв'язку із зимою.

Спочатку Міністерство аграрної політики здійснює інвентаризацію площ озимих культур. Така процедура проводиться щорічно, і 2013-й - не виняток. Цього року зима була складною. Сніг змінювався дощем, тобто на полях утворилась льодова кірка. А це означає, що було перекрито доступ повітря до посівів. Тому я не виключаю, що великий відсоток озимих культур має бути пересіяний.

Щороку за результатами такої інвентаризації Кабінет міністрів приймав рішення про перегляд бюджету і виділення додаткових коштів на пересів. У межах 200–300 млн грн. Так має бути і цього року.

Ми чекаємо звіту від уряду, хочемо нарешті побачити його програму активізації економіки.

На сьогодні урядом для першочергового розгляду внесено 24 законопроекти. З них 17 - економічного спрямування. Яким чином виконавча влада має досягати результатів, коли парламент демонструє свою бездіяльність?

Тому гальмування роботи Верховної Ради неприпустиме. І якщо ми кажемо, що хочемо жити у правовій державі, потрібно самим почати давати приклад того, як дотримуватися закону.

- Є великі сумніви, що регламентний комітет прийняв це рішення без порушення чинного регламенту. Була інформація, що комітет не збирався, було тільки зібрано підписи та й усе. Чи не тому опозиція так діє, що вона фактично опинилася загнаною в глухий кут?

- По-перше, кворум був, і 27 лютого комітет засідав. Відповідно до цього є протокол засідання і є відповідне подання у вигляді рішення, яке направлене голові Верховної Ради. Голова ВР не повинен здійснювати перевірку стенограми засідання чи, наприклад, протоколу ведення засідання. Він діє на підставі отриманого рішення комітету. Рішення комітету підписується його головою та секретарем - це два народні депутати з різних фракцій.

По-друге, регламентний комітет у цей день розглядав два подання. Було подання представника фракції "Свобода" Блавацького, яке стосувалося позбавлення депутатських повноважень народного депутата Веревського з Партії регіонів. А депутат з фракції Партії регіонів звернувся з приводу позбавлення повноважень народного депутата з фракції "Батьківщина" Сергія Власенка. Тобто ініціаторами були як "Свобода", так і Партія регіонів.

Щодо інших питань, які в цьому контексті є, то вони виходять за рамки того, яке рішення може приймати Верховна Рада чи регламентний комітет. Дана норма щодо неможливості суміщення чітко визначена Конституцією України.

У правовій площині це рішення є виключно компетенцією Вищого адміністративного суду, і він має дати оцінку, чи суміщали вони, чи писали вони заяви, і чи діяли народні депутати Веревський і Власенко у рамках закону.

Регламентний же комітет лише дав висновок, що під час розгляду цього питання було встановлено наявність таких-то ознак, які можуть свідчити про суміщення мандата народного депутата з адвокатською діяльністю.

- Завдяки "кнопкодавству" Верховна Рада минулого скликання працювала досить ефективно, принаймні з точки зору діючої влади, в контексті прийняття необхідних, зокрема уряду, законопроектів. Нині виникла ситуація, в якій очевидна наявність певних проблем з досягненням кворуму, необхідного для проходження через парламент тих чи інших законопроектів, призначень тощо. Що зараз найбільше, на ваш погляд, заважає формуванню ефективної більшості в нинішньому парламенті? І чи можлива все ж таки участь у ній фракції Компартії?

- Фракція Компартії була і залишається політичною силою, яка має свою позицію. Позиція фракції КПУ полягає в тих програмних принципах, з якими партія живе вже багато років і з якими ми йшли в тому числі й на вибори 2012 р. Тому ні під кого підлаштовуватися ми не будемо. Голосування за ті чи інші законопроекти відбуватиметься лише після глибокого аналізу доцільності їх ухвалення. Це - основні принципи, за якими ми сьогодні працюємо.

Тобто ключове для нас питання, не хто ініціатор того чи іншого законопроекту, кому і для чого він потрібен, а що цей законопроект дасть для розвитку держави і для людей, і чи це часом не вузькопрофільний лобізм? Якщо формально оформлена більшість необхідна для того, щоб голосувати за все, що заманеться, такої позиції не поділяє ні наша фракція, ні я особисто. Тому таке питання у нас навіть не стоїть.

Більшість, яка слухняно голосує за все підряд, - це пережиток парламенту минулого скликання, і в цьому сенсі сьогоднішній законодавчий орган уже набагато якісніший за попередній. Що ж до більшості, яка необхідна для прийняття ключових для країни рішень, - вона буде завжди. Більше того, щодо ряду законопроектів, які необхідні для ефективної роботи держави, у нас цілком може формуватися навіть конституційна більшість.

- Тобто ситуативне голосування в інтересах діючої влади можливе, але коли питання буде того варте і фракція комуністів вважатиме це доцільним? І про які законопроекти йдеться, коли ви кажете, що відносно них може скластися конституційна більшість?

- Я не говорив би про ситуативність. Це очікуване і прогнозоване голосування або неголосування. Ми як фракція комуністів ніколи не шарахалися із боку в бік і не будемо цього робити в майбутньому. Про все, за що ми будемо голосувати чи ні, ми відкрито сказали, коли йшли на вибори. Мова йде про те, що ми не будемо голосувати за приватизацію і продаж землі, погіршення соціальних стандартів, зниження або скасування пільг для незахищених верств населення.

Ми, натомість, будемо голосувати за скасування пенсійної реформи, медичної реформи, за націоналізацію стратегічних об'єктів, які мають перейти в державну власність. Це ті законопроекти, за які сьогодні, на мій погляд, може проголосувати конституційна більшість.

На сьогодні підготовлено цілий ряд важливих законопроектів, щодо яких точиться серйозна дискусія, зокрема законопроект про трансфертне ціноутворення, який усі в кулуарах нині обговорюють. Адже, з одного боку, він зачіпає дуже серйозні інтереси, а з іншого - при тих обсягах капіталів, які сьогодні через різні схеми виводяться за кордон, життєво важливо врегулювати це питання. В інтересах держави та її громадян, але без серйозної шкоди інтересам легального бізнесу.

Це мають бути законопроекти, які спрощують умови ведення бізнесу в Україні. Також необхідно серйозно вникнути існуючі процедури державних закупівель і переглянути їх. Дослідження за останній рік показали, що тінізація операцій у сфері державних закупівель зросла вдвічі. Дедалі менше інформації публікується, дедалі більше результатів тендерів стають відомими вже по факту, коли закупівлю здійснено. Тобто на часі розробка нового законопроекту про прозорі механізми використання державних коштів та про державні закупівлі, ця проблема справді назріла.

Також, на мою думку, потребують вирішення питання земельного законодавства. Ця сфера доволі зарегульована. А через те, що торік багато законопроектів, які регламентують земельні питання, приймалися поспіхом, сьогодні ми маємо негативні наслідки. Зокрема, це стосується створення Державного земельного кадастру.

- Ви згадали трансфертний законопроект і необхідність балансування інтересів держави та бізнесу. Ви вже ознайомлювалися з його змістом? Які є зауваження?

- На перший погляд, видається, що потребує перегляду в бік зниження мінімальний поріг вартості операцій, на які поширюватиметься дія законопроекту про трансфертне ціноутворення, інакше у податківців не додасться багато роботи. Про що йдеться? У нинішньому варіанті цей поріг встановлений у 50 млн грн. При цьому потрібно враховувати, що, наприклад, за 2012 р. була зафіксована лише 131 поставка загальною вартістю 50 млн грн і більше від одного українського підприємства на адресу одного нерезидента.

Доволі значна їх частина належить до підприємств металургійної галузі України. Другу потужну групу складають експортери сільськогосподарської продукції. Схема поставок українських зернових та олійних культур, соняшникової олії, шроту - найбільш типова - експорт до різних країн світу із використанням посередника.

Загалом такі масштабні операції (понад 50 млн грн) торік здійснювали лише 72 експортери. Однак обсяг поставок дуже значний - 25 млрд дол., що становить 36% від загального обсягу українського експорту в 2012 р.

А якщо врахувати, що через посередників іде близько 50% експортних операцій, то в такий спосіб податківцям доведеться відстежувати, умовно кажучи, 60–65 експортних операцій на рік.

Тож у цьому контексті цей законопроект потрібно суттєво доопрацювати. І це не єдине зауваження. Є й речі, які не влаштовують бізнес, зокрема стосовно методу визначення вартості.

- Чи ви вже мали можливість ознайомитися зі змістом урядової Програми стимулювання економіки? Якщо так, то як ви могли б прокоментувати цей документ?

- Мені відомо, що програмою уряду на активізацію економіки на 2013–2014 рр. передбачений цілий ряд конструктивних і правильних речей, які мали б справді активізувати економіку. Зокрема, передбачалося скасувати більшість пільг для окремих груп товарів і окремих галузей, ввести в дію цілу низку законопроектів, які сприяли б детінізації економіки.

Тому досить дивною виглядає ситуація, що проект урядової програми, який узгоджений із різними відомствами і оприлюднений на сайті Мінекономіки, виглядає досить вихолощеним. І якщо раніше говорилося про те, що закон про трансфертне ціноутворення дасть додатково до державного бюджету близько 20 млрд грн, то сьогодні чомусь називається цифра в межах 500 млн. Ми бачимо, що питання пільг на різні товари взагалі поки що знято з розгляду. Не виключено, що існують різні групи лобізму тих чи інших інтересів, але якщо аналізувати ситуацію в комплексі та обирати стратегічні цілі, то на ці кроки потрібно йти.

Бо без цього буде складно пояснити, звідки при минулорічному дефіциті держбюджету близько 50 млрд грн взяти реальні джерела наповнення в обсязі 380 млрд грн (саме таку цифру озвучив уряд), які передбачено на фінансування програми. Адже без цього урядова програма виглядає більшою мірою як декларативний документ, котрий, швидше за все, не дасть очікуваного результату.

- Ви можете передбачити труднощі проходження цього документа через парламент?

- Що стосується фракції КПУ, то була заява лідера нашої фракції про те, що відповідно до закону про Кабінет міністрів уряд має надати програму своєї діяльності. І тільки після цієї заяви програму почали ініціювати до розгляду. 27 лютого її було розглянуто, і зараз ми очікуємо її в Верховній Раді. Єдине можу сказати, що ми дуже уважно вивчатимемо цей документ. І нас як фракцію цікавить не "галочка", що виконано пункт регламенту і подано програму відповідно до закону у Верховну Раду. Нас цікавить ця програма з точки зору того, що вона даватиме, аби змінювалося на краще життя наших громадян, аби економіка країни працювала, що вона даватиме для забезпечення видаткової частини державного бюджету. Тобто як у цілому ця програма сприятиме створенню належних умов для того, щоб ожила економіка.

- Ви згадали про лідера фракції. А чи не вважаєте ви, що Петра Миколайовича вже час на цій посаді замінити? Чи відповідає дійсності інформація про існування між вами серйозних протиріч?

- Комуністична партія України зараз як ніколи монолітна та єдина в своїх поглядах, позиціях, намірах. Лідер парті - Петро Симоненко - є дуже серйозним авторитетом для кожного члена КПУ. І те, що на цих виборах нас підтримали майже 3 млн громадян України, багато в чому означає існування великої довіри саме до нього як до лідера фракції.

Я вважаю себе членом команди нашої партії, фракції Компартії, і з надзвичайно високою повагою ставлюся до Петра Миколайовича - кожна його порада є для мене важливою. Знаю і відчуваю, що і в нього є довіра до мене як до народного депутата, члена президії парламенту, і надзвичайно цією довірою дорожу.

- Під час нашого попереднього спілкування важливою виявилася тема, пов'язана з незаконним увезення нафтопродуктів в Україну. Скориставшись вашою експертною порадою, DT.UA виявило величезну невідповідність між обсягами пального, ввезеного "Укрзалізницею" та розмитненого ДМСУ. Як ви можете прокоментувати таку ситуацію?

- При проведенні відповідних розрахунків і зведенні цих даних дуже важливо розуміти особливості процедур і режимів митного оформлення. Після публікації згаданих вами статей у DT.UA я також звернувся до Міністерства доходів і зборів - вони проводили перевірку. Перевіряла викладену у статті інформацію і Генеральна прокуратура.

Що є на сьогодні? Ситуація виглядає так, що при використанні "експертної поради", скоріш за все, виникла проблема неправильної інтерпретації з боку журналіста. Адже порівнювати дані "Укрзалізниці" і митниці в такий спосіб, як у статті, не зовсім коректно. Оскільки навіть обсяги імпорту-експорту із суміжною країною необхідно порівнювати дуже обережно і за кількома методиками.

Під "країною" можна розуміти і країну відвантаження, і країну підприємства-відправника, і країну, через яку здійснюється розрахунок за контрактом. Тому робити порівняння, не знаючи специфіки, не зовсім правильно.

Є кілька підводних каменів. По-перше, "Укрзалізниця" надає дані щодо того обсягу товару, який фактично переміщався через кордон без урахування мети такого ввезення. Це може бути і імпорт, і транзит, і т.ін. По друге, нафтопродукти зазвичай імпортуються за тимчасовими деклараціями. Декларація "закривається" протягом від 30 до 90 днів, адже строк доставки товару від пункту перетину на кордоні до митниці призначення може становити до 30 днів. А дані митниці формуються лише на закритих деклараціях.

Застосування тимчасових декларацій є досить поширеною практикою, оскільки значна частина нафтопродуктів поставляється за контрактами, які передбачають формульний підхід до формування ціни. Тобто ціна на нафтопродукти може формуватися з прив'язкою до ціни на нафту на біржі.

Також існують певні особливості класифікації переміщуваних товарів "Укрзалізницею" та Державною митною службою України. Класифікатором товарів, який використовує "Укрзалізниця", передбачено коди товарів "бензини моторні" та "дизельне паливо". А УКТЗЕД, яким користуються митні органи, таке поняття, як "дизельне паливо", не передбачено. Натомість є лише поняття "газойлі" (дизельне паливо, пічне паливо та інші товари).

За даними Держмитслужби, протягом 2012 р. у митному режимі "імпорт" оформлено 7 млн тонн нафтопродуктів. Із зазначено обсягу 5,5 млн тонн було переміщено залізничним транспортом (дизельне паливо - 3,6 млн, бензини моторні - 1,9 млн тонн).

Відомості митниці про імпортовані бензини моторні збігаються з даними "Укрзалізниці", з урахуванням перехідних обсягів. Це "Укрзалізниця" і підтвердила у своєму листі.

- Ще однією з тем, яку ми обговорювали під час попереднього інтерв'ю, була ситуація у вітчизняній сфері нафтопереробки. Порушивши це питання, ви тоді випередили цілу низку важливих подій, які після цього почали відбуватися на цьому ринку, - і заяви профільного міністра, і придбання Одеського нафтопереробного заводу "Східно-європейською паливно-енергетичною компанією". Ви щось знали, чи це випадковий збіг?

- Я прогнозував, як і зараз прогнозую, цілий ряд подій, що відбуваються. Не може наша країна, яка здатна виробляти вдвічі більше нафтопродуктів, ніж сусіди, бути виключно імпортозалежною в цій сфері. Не може бути країна, в якій шість нафтопереробних заводів, використовувати і жити лише за рахунок того, що завезуть. Безперечно, ми маємо виробляти свою продукцію. І дуже важливо, щоб ця продукція була якісною.

На превеликий жаль, жоден український нафтопереробний завод не може випускати якісне пальне, зокрема бензин марки Євро-5. А в переважній більшості автомобілів використовується сьогодні саме ця марка. Це ж стосується дизельного палива. Для цього потрібно модернізувати українські заводи. Ми робили аналіз, і можу сказати: щоб запустити й налагодити роботу більшості заводів, випускати якісне пальне, потрібно вкласти дуже великі інвестиції. А для цього треба порахувати, яка буде потім економіка і яка буде рентабельність цього підприємства. Наприклад, за оцінками експертів, у модернізацію Херсонського НПЗ, щоб він випускав якісний продукт, необхідно вкласти близько 1,5 млрд дол. Ми розуміємо, що для цього потрібен дуже серйозний інвестор, який піде на цей крок лише в тому разі, якщо чітко знатиме, що відповідні потужності будуть завантажені, що він вироблятиме продукцію, яка буде продаватися та експортуватися, але при цьому матиме прийнятну рентабельність.

У цьому ж аспекті можна згадати й дискусійне питання, яке тривалий час обговорюється, - про доцільність застосування імпортних мит на сиру нафту. Питання непросте, адже є, зокрема, експортні мита з Росії. І це ускладнює конкуренцію з тими самими білорусами, які в рамках Митного союзу користуються певними виділеними їм квотами, але без урахування експортних мит мають зовсім іншу ціну виробленого продукту. Сьогодні ледь жевріє робота Кременчуцького нафтопереробного заводу. Одеський НПЗ, як ви зазначили, купила українська компанія. До речі, це чи не вперше, коли "ЛУКОЙЛ" продає щось із своєї власності. Це досить показовий факт. І він означає: якщо "ЛУКОЙЛ" уперше продав свій нафтопереробний завод, то, напевно, в нового власника є чітке бачення того, як саме його модернізувати і як його завантажити, щоб він випускав якісну продукцію.

- Експерти дуже скептично поставилися до можливості швидкого перезавантаження і запуску заводу, про яке говорив міністр. І тут виникає таке запитання: а чи вам щось відомо про компанію СЄПЕК Сергія Курченка? Чи справді вона здатна запускати такі серйозні виробничі процеси і залучати такі серйозні інвестиції? Ще рік тому про цю компанію взагалі ніхто не знав на українському ринку.

- Я володію лише тією інформацією, яка є в більшості ЗМІ, яка загальнодоступна. І наскільки ця компанія здатна інвестувати відповідні кошти, щоб реалізувати такий досить амбітний проект, покаже лише час. Але я далекий від думки, що компанія, яка здійснює таку серйозну покупку, робить це просто так. Мабуть, є якісь розрахунки, домовленості у вигляді відповідних контрактів - і на поставку сировини, і на збут продукції. Відомо, що ця компанія досить динамічно розвивається. Її власник нещодавно придбав футбольний клуб "Металіст", займається серйозною благодійною діяльністю.

Те, що видно неозброєним оком, - компанія сьогодні взяла вектор у напрямку виробництва на території України. Це досить добрий сигнал, адже це в тому числі і нові робочі місця. Отже, якщо такі купівлі здійснюють, це свідчить про те, що є певна активізація, і ми можемо очікувати, що в цьому сегменті економіки України можуть відбуватися позитивні процеси. Адже було неправильно, що з шести нафтопереробних заводів жоден не працював повноцінно.

Як я вже неодноразово зазначав, для нас зараз принципово важливо налагодити в країні власне виробництво продукції, яку ми цілком здатні виробляти на внутрішньому ринку. І, як наслідок, отримувати додану вартість, вливання відповідних коштів в економіку тощо. А це, своєю чергою, заробітні плати, соціальні видатки, будівництво інфраструктури, бюджет розвитку. До мене сьогодні приходять десятки звернень про закриття шкіл і лікарень. Люди запитують: що таке сталося у нас у країні, що відбувається таке лихо? Як це так, закрити районну лікарню? Куди їхати лікуватися? В інший район? Це дуже важливі першочергові речі, на які потрібно реагувати дуже гостро. Адже ніяка реформа не може замінити життя людини, яке складалося десятки років, коли вона знала, де розташована лікарня, де школа, де дитячий садок, амбулаторія. Адже це - основні складові, на яких має будуватися життя цілої країни. І якщо про них не подбати сьогодні-завтра, то невдовзі будь-які реформи будуть даремними.