Громадянство за інвестиції

Згідно зі звітом Конференції ООН щодо торгівлі й розвитку за 2018 р. у країнах СНД (у тому числі в Україні), рівень припливу інвестицій знизився на 27%, що є найбільшим падінням з 2005-го.

Повсюдна корупція, недовіра до судової системи, політична й економічна нестабільність - головні фактори, які відлякують інвесторів і не сприяють припливу іноземного капіталу до країни.

У багатьох європейських країнах поряд із класичними інвестиційними програмами діють і програми так званої інвестиційної імміграції. Держава залучає приватні іноземні кошти в економіку, а натомість видає громадянство або посвідку на проживання. Найчастіше другий паспорт "купують" заради забезпечення персональної й економічної безпеки в країні першого громадянства, свободи пересування та перебування в більш розвинених країнах, а крім того, доступності європейської освіти і медицини. Створення подібної державної програми в Україні могло б сприяти припливу прямих іноземних інвестицій і підвищенню інвестиційної привабливості країни у світі.

Сьогодні у світі є 11 країн, які видають громадянство в обмін на інвестиції без вимоги проживання на території країни, - це Мальта, Кіпр, Чорногорія, Молдова, Туреччина, Гренада, Сент-Кітс і Невіс, Антигуа й Барбуда, Вануату, Домініка, Сент-Люсія. Ще низка країн (США, Канада, Австралія, Іспанія, Португалія, Латвія, Бельгія, Греція) пропонують резидентство за інвестиції, - такий формат передбачає переїзд заявника в країну й одержання громадянства після певного часу проживання.

Приміром, мальтійський паспорт сьогодні можна одержати через так звані комбіновані інвестиції. Заявник має вкласти кошти в держоблігації, придбати нерухомість і, крім того, внести контрибуції до бюджету. Програма інвестиційної імміграції на Мальті робить істотний внесок у ВВП країни. Крім того, вона стимулює зростання кількості робочих місць, активізацію ринку нерухомості та приплив коштів в освітні й соціальні структури.

Чорногорська програма - поки що наймолодша та найбільш інноваційна серед аналогічних - передбачає контрибуції: 100 тис. дол. за сім'ю з чотирьох осіб (громадянство за інвестиції може видаватися одразу кільком членам сім'ї) і інвестування у схвалені державою інфраструктурні проєкти.

"Найпопулярніші європейські програми одержання громадянства за інвестиції - мальтійська, кіпрська. Україна, країна з економікою, що розвивається, а також схожим історичним досвідом, могла б запровадити програму одержання громадянства за інвестиції, подібну до чорногорської. Відкритість процесу одержання документів, прийняття й реалізація антикорупційних законів, а також лібералізація валютного та податкового законодавства є ключовими факторами для успішної роботи такої програми в Україні", - пояснила старший консультант податково-юридичного відділу Ernst&Young Юлія Глєбова.

Український потенціал

За словами експертів, в Україні можна реалізувати найбільш інноваційну програму інвестиційної імміграції. Кошти, отримані в обмін на громадянство, можуть використовуватися для розвитку проєктів соціальної сфери - медичні установи, ЖКГ, соціальне житло для сімей ветеранів АТО. Адже, як правило, у соціальні проєкти класичні інвестиції залучити практично нереально. Це може підняти інвестування в соціальну сферу на якісно новий рівень і до того ж зробити українську програму інвестиційної міграції найбільш інноваційною, такою, що не має аналогів у світі.

"В Україні потенційно можуть бути реалізовані два формати видачі громадянства за інвестиції. Один - через контрибуції в розмірі близько 200 тис. дол. для сім'ї з чотирьох осіб. Другий - у разі інвестування в схвалені урядом інфраструктурні проєкти. Це може коштувати дорожче - 400–450 тис. дол.", - розповів експерт у сфері інвестиційної імміграції, перший віцепрезидент одного з ключових гравців на ринку інвестиційної міграції компанії Discus Holdings LTD Мілан Цимболінець.

Подібна програма дала б Україні можливість збільшити приплив іноземного капіталу, але для того, щоб запустити процес, знадобляться серйозні зміни в імміграційне законодавство та створення окремого підрозділу в профільній держструктурі. І головне, потрібне бажання влади впроваджувати й розвивати такий інструмент залучення додаткових інвестицій. І якщо з політичною волею поки що ситуація не дуже зрозуміла, то які зміни в законодавстві необхідні, відомо.

Істотні перешкоди для запуску програми в Україні - заборона подвійного громадянства, вимога щодо проживання на території України протягом останніх п'яти років і володіння українською мовою для одержання громадянства.

"Цілком реально внести зміни до законодавства, які щодо окремих категорій заявників допоможуть спростити процедуру одержання громадянства, що може містити в собі в тому числі й скасування вимоги стосовно відмови від інших громадянств, - вважає партнер адвокатського об'єднання S.T. Partners Сергій Тюрін. - Щодо строків внесення змін, то тут усе залежить від ВРУ. Оскільки імплементація цих норм потребує внесення змін до законодавства України, то процес прямо залежить від ефективності роботи й зацікавленості парламенту в прийнятті доповнень і змін".

Окрім внесення змін до вже існуючого законодавства, для запуску програми необхідний законопроєкт, який регулюватиме весь механізм одержання й розподілу інвестицій, а також надання громадянства заявникам. Окрім того, у ньому мають бути визначені державні органи або структури, які проводитимуть перевірку заявників, і незалежні приватні міжнародні структури, які здійснюватимуть контроль над використанням інвестицій.

Як це працює

Інвестиції сумнівного походження - один із головних ризиків у сфері інвестиційної імміграції, тому для того, щоб залучати в країну тільки "чисті" гроші й видавати громадянство особам із незаплямованою репутацією, потрібно проводити ретельну перевірку всіх заявників та їхніх коштів. Україна має в кого перейняти досвід, - міжнародна практика в цьому питанні пропонує різні варіанти.

Усі експерти сходяться на думці, що мальтійська система перевірок заявників - найжорсткіша. Там перевіряють походження всіх коштів заявника, не тільки тих, які буде інвестовано. Для України критерії відбору заявників можуть бути трохи м'якшими, проте є низка обмежень, що мають бути враховані.

У Чорногорії, як і на Мальті, перевіркою інвестиційних мігрантів займаються незалежні міжнародні спеціалізовані компанії. На Мальті, приміром, перевірки проводять американські фахівці з компанії Thomson Reuters. Вони ж перевіряють заявників на Кіпрі й у деяких карибських юрисдикціях.

"Держструктури не повинні мати функціоналу перевірки благонадійності заявників, інакше корупції не уникнути. Але фінальне слово має лишатися за державою - рішення повинен ухвалювати спеціальний колегіальний орган з представників Міністерства внутрішніх справ або Міністерства економіки", - наголошує Мілан Цимболінець.

За словами експерта, перевірку походження коштів має здійснювати відділення комплаєнс-контролю банку, який повинен бути схвалений урядом. Через цей самий банк згодом мають проходити всі платежі як з контрибуцій, так і у форматі ескроу (у випадку з поворотними інвестиціями). У перевірці коштів беруть участь ті ж незалежні міжнародні компанії та держава, але в консультаційному режимі.

Після того, як інвестиції зайшли в країну, їх теж необхідно контролювати. Для цього в результаті відкритого тендера ряд компаній стають державними концесіонерами та відстежують, чи використовуються інвестиції належним чином. А державне агентство за участі концесіонерів проводить регулярний моніторинг проєктів, куди ці інвестиції було залучено.

* * *

Український паспорт може зацікавити насамперед громадян країн, які не мають безвізового режиму з ЄС, інвесторів у галузі медицини, IT або агросектору.

Як зазначає експерт E&Y Юлія Глєбова, український ринок має значні перспективи з погляду ведення бізнесу, такого як відкриття R&D центрів у галузі медицини або IT, інвестування у стартапи, що швидко розвиваються. А у разі зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення може очікуватися великий приплив інвесторів і в аграрний сектор України.

Однак як будь-яка нова ініціатива, програма інвестиційної імміграції несе й певні ризики для держави. Головний - залучення інвестицій сумнівного походження, а отже, ймовірність відмивання грошей через програму та залучення громадян з неоднозначною репутацією.

Крім того, є певні ризики, які у свою чергу несуть бажаючі одержати українське громадянство за інвестиції. Йдеться про розкриття інформації про джерела доходів. Як зазначає адвокат Сергій Тюрін, якщо під час перевірок законності джерел доходів заявника буде встановлено, що кошти було отримано незаконним шляхом, то така інформація може бути передана компетентним правоохоронним органам для проведення відповідних розслідувань.

Та незважаючи на всі ризики й перешкоди, потенційний економічний ефект від запровадження програми складно назвати непомітним. Як зазначає Мілан Цимболінець, у разі успішного запуску програми в Україні за перший рік держава потенційно може залучити близько 20 млн дол., за другий рік - 50 млн, за третій - 70 млн. Про такі суми може йтися, якщо Україна затвердить формат одержання громадянства за контрибуції. Якщо формат програми передбачатиме не тільки контрибуції, а ще й поворотні інвестиції в економіку країни, то за перші три роки можна залучити вдвічі, а то й утричі більше коштів. Реалізувати програму в нашій країні цілком реально, це лише питання політичної волі.