Геєць: Україна може стати жертвою земельної експансії з боку іноземних держав

Поділитися
Україна може стати черговою жертвою експансії на земельному ринку, якщо іноземні держави отримаю...

Україна може стати черговою жертвою експансії на земельному ринку, якщо іноземні держави отримають контроль над великими масивами землі, попереджає академік НАН України, директор Інституту економіки та прогнозування Валерій Геєць.

В інтерв’ю «Дзеркалу тижня» науковець зауважив, що нинішня криза змусила багатьох світових гравців виходити за межі фінансової сфери і вкладати кошти у налагодження економічної діяльності на землі, щоб забезпечити населення своїх країн продуктами харчування.

«Світ, пройшовши такий складний шлях трансформування, не убезпечився від найпростішого: люди голодні, і досить масово», — пояснив науковець.

За його словами, Саудівська Аравія, Японія, Китай, Індія, Лівія, Корея, Єгипет визначили на рівні держави довгострокову стратегію забезпечення продовольством населення своїх країн.

«Зокрема, є надзвичайно спокуслива ідея взяти під контроль величезні масиви земель України, Росії, Бразилії, інших країн та організувати на них діяльність, спрямовану на забезпечення продовольством», — наглосив він.

Зокрема, інвестори із Саудівської Аравії ведуть переговори в Україні про виробництво продовольства на орендованих землях. Світовий банк також посилено працює над тим, щоб землі в Україні могли продаватися іноземним інвесторам, зауважив Валерій Геєць.

Він переконаний, що отримавши контроль над величезними масивами землі, іноземці організують виробництво сільськогосподарської продукції, а продукти харчування вироблятимуть на території своїх країн.

«Що на нас чекає далі? Я про це вже чув, коли дискутував із вченими з європейських країн. Вони мені говорили: «Давайте біоенергетичні ресурси, а продовольство купите». Виходить, не все гаразд і з купівлею продовольства. Подорожчало, і дуже», — підкреслив Геєць.

Так, він нагадав, що Австрія та Німеччина підтримують виробництво ріпаку в Україні для виробництва біодизелю на потужностях, які вони побудували у своїх країнах. Адже основна додана вартість саме і формується наприкінці технологічного циклу.

«Якщо не подбаємо про аграрний сектор і не наведемо лад, оголошений багатьма країнами «похід» по землі сільськогосподарського призначення з метою нагодувати своє населення реалізується за сценарієм ріпаку. Ріпак вирощуємо, продаємо Німеччині та Австрії, а самі ресурсів пального не маємо. Робочих місць — теж. Чим не країна третього світу?» — відзначив науковець.

Детальніше читайте в інтерв’ю Наталії Яценко з Валерієм Геєцем у свіжому номері «ДТ».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі