Однобічна орієнтація антикризових заходів є очевидним доказом системної невизначеності української влади у цих питаннях, вважає професор Інституту стратегічних оцінок Анатолій Гальчинський.
«Жодна з країн, зокрема й Україна, не має будь-яких шансів уберегтися від руйнівних наслідків кризи. Чи усвідомлюють це вітчизняні очільники? Швидше за все, це запитання є зайвим», — відзначив Гальчинський.
«Однобічна орієнтація антикризових заходів, їх спрямованість на стабілізацію лише банківської сфери, тоді як особливої підтримки потребує нині і промисловий сектор, зорієнтовані на експорт металургійний комплекс, машинобудування, інші галузі, є очевидним доказом системної невизначеності влади у цих питаннях», — переконаний експерт.
На його думку, утопічними є намагання влади повернути стабільність банківському сектору без стабілізації реальної економіки, насамперед промисловості, де минулого місяця падіння виробництва сягнуло 4,1%.
«Така безпорадність влади не може не турбувати. Я добре знаю, яким чином долалися наслідки кризи 1997–1998 років. Тоді економічна ситуація в нашій державі була на порядок складнішою. Однак влада змогла не лише вберегти економіку від, здавалося б, неминучого дефолту, а й надала відчутних імпульсів зростанню. Нині, на жаль, ми бачимо інше», — підсумував Гальчинський.
Докладніше читайте у статті Анатолія Гальчинського «Нинішня фінансова криза — початок кінця. Далі — новий початок?» у свіжому номері «ДТ».