Фінмону всупереч

Опублікований днями Basel AML Index розчарує тих, хто очікував істотних зрушень у боротьбі з відмиванням коштів: середній показник індексу залишається на позначці 5,2 із 10 (де 10 — максимальний ризик) і лише шість країн із 141 змогли за рік поліпшити свій показник більш як на один пункт. Виходить, що, попри повсюдне посилення регуляцій, які принесли чимало незручностей бізнесу, перемог у війні з відмиванням грошей ми все ще не спостерігаємо.

«Антивідмивний» індекс Базельського інституту управління (the Basel Anti-Money Laundering (AML) Index) дає можливість ранжувати країни з погляду загроз і ризиків у сфері протидії відмиванню грошей (ВГ) і фінансуванню тероризму (ФТ).

Базельський індекс у версії 2020 року будується на основі 16 індикаторів, що відображають різні аспекти функціонування системи протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Ці індикатори передбачають оцінку:

1) якості структури протидії ВГ/ФТ;

2) хабарництва і корупції;

3) фінансової прозорості та стандартів;

4) громадської прозорості та підзвітності;

5) правових і політичних ризиків.

Базельський комітет у такий спосіб намагається просувати політику «знай свого клієнта» (know your customer, KYC), яка в низці країн має значні прогалини, а в інших її зовсім не існує. Спроба розробити універсальні стандарти, прийнятні для банків усіх країн, спрямована, в тому числі, на посилення контролю за транскордонними банківськими операціями.

Політика KYC, по суті, нагадує компетенції Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), хоча в наміри Базельського комітету не входить дублювати дії FATF. Вважається, що пруденційні заходи сприяють стабільній політиці, а відтак, і безпеці та стабільності банків і цілісності банківських систем. Цим і пояснюється співпраця Базельського комітету з Офшорною групою банківського нагляду (OGBS) у впровадженні рекомендацій FATF щодо банків.

Політика «знай свого клієнта» передбачає не стільки боротьбу з відмиванням грошей, скільки посилення транспарентності в розрахунках як складову стратегії управління банківськими ризиками. Багаторівнева ідентифікація клієнта, перевірка рахунків, моніторинг фінансової історії — складові комплексу попереджувальних заходів, спрямованих на мінімізацію системного ризику банківського сектора (так званої пруденційної політики).

У дев’ятому випуску BASEL AML-2020 Україна серед 141 країни опинилася на 67-й позиції (5,23 бала). Варто зазначити, що попередні випуски BASEL AML, які укладаються з 2012 року, передбачали аналіз 125 країн на базі 12 індикаторів. Згідно з рейтингом 2019 року, Україна перебувала на 43-й позиції. Саме тому позиції України в рейтингу слід відстежувати за набраними балами, а не за позицією в ньому.

BASEL AML в його аналізі ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму оцінює позиції України, серед іншого, і в числі країн пострадянського регіону. Дослідження демонструє, що середній рівень ризику для країн пострадянського регіону становить 5,4 бала, на що здебільшого впливають ризики, пов'язані з корупцією та хабарництвом. Загалом країни Центральної Азії (Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан) мають вищий ризик ВГ/ФТ порівняно з країнами Балтії (Латвія, Литва, Естонія) (див. табл.).

За передбачуваної методології оцінки, Киргизстан (27%), Латвія (30%) і Україна (36%) демонструють найнижчі показники з погляду ефективності, тоді як Вірменія має кращий рейтинг як з технічної відповідності (80%), так і з ефективності (45%). Для України ж показник технічної відповідності становить 69%.

Взаємозв'язок між корупцією і відмиванням грошей має враховуватися урядами в разі, якщо вони прагнуть зробити свої системи ВГ/ФТ більш ефективними. Згідно з рекомендаціями, банк повинен «знати свого клієнта». В Україні, за винятком чотирьох держбанків, інші банки є акціонерними, в статутному капіталі яких явно присутній капітал обвинувачених у корупції. Згідно з методологією розрахунку індексу, Україна як країна, дестабілізована війною, зі слабким верховенством права і пресою, що перебуває, за оцінками зарубіжних експертів, під впливом олігархів, може потенційно стати об'єктом зловживань із боку злочинців.

Корупція і хабарництво фактично блокують прозорість банківського сектора і ставлять під сумнів можливість підвищити громадську доступність до інформації.

Щодо оцінки фінансової прозорості варто відзначити, що, незважаючи на увагу, яку приділяють проблемі розкриття інформації про кінцевих власників компаній (бенефіціарів), зусилля України щодо підвищення прозорості структур власності викликають розчарування у розробників BASEL AML.

Водночас слід враховувати, що оцінки, отримані в результаті аналізу певних показників індексу, не мають розглядатися як фактичне вимірювання процесу відмивання грошей і фінансування тероризму. Індекс Базельського інституту, базуючись на даних по фінансових потоках, здебільшого демонструє картину відмивання грошей в окремих аспектах, а саме — пов'язаних із спотворенням митної статистики.

Прикметно, що в Україні з набуттям чинності 28 квітня 2020 року нової редакції Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» правила фінансового моніторингу значно посиляться. Будемо сподіватися, що такий крок фінмоніторингу сприятиме поліпшенню позиції України в наступному рейтингу BASEL AML.