Фейкові "антикорупціонери"

Компанія "Дельта Вілмар СНД" добре відома як в Україні, так і за її межами і є складовою частиною міжнародної корпорації Wilmar International Limited (Сінгапур). З 2004 р. компанія інвестувала у створення власного виробництва в м. Южне Одеської області понад 250 млн дол. США. До її структури входять два заводи: один - з переробки тропічних олій, інший - із переробки олійних культур, а також комплекс з перевантаження рослинних олій у порту "Южний". У компанії налічується близько 700 співробітників.

ТОВ "Дельта Вілмар СНД" займає провідні позиції на ринку масложирової продукції в Україні, поставляючи її виробникам кондитерської, хлібопекарської, молочної та інших галузей харчової промисловості. При цьому понад 70% продукції компанії експортується в країни Євросоюзу, СНД, в Індію, Китай, Туреччину, Єгипет та ін.

Середньомісячна заробітна плата в ТОВ "Дельта Вілмар СНД" є однією з найвищих в Одеському регіоні і становить понад 18 тис. грн. Обсяг податків, сплачених у 2017 р., - близько 800 млн грн.

Торік компанія розробила черговий інвестиційний проект на суму 150 млн дол. Однак у зв'язку з масованою дезінформаційною атакою, яку розгорнула проти ТОВ "Дельта Вілмар СНД" якась благодійна організація "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди", і відсутністю відповідної реакції державних структур і правоохоронних органів на підрив ділової репутації компанії будівництво нового заводу поки що припинено.

У грудні минулого року в ЗМІ, зокрема у DT.UA (див. "Шахрайство під маскою благодійності") і телепрограмі "Гроші" на каналі "1+1", було оприлюднено матеріали журналістських розслідувань, у яких містилися дані про рейдерський характер діяльності фонду, було проаналізовано ситуацію із забороною експорту українських ліків виробництва НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" до В'єтнаму через дезінформуючі заяви фонду. Повідомлялося також, що під прицілом інтересів цієї організації опинилися компанія "Житомиробленерго", Побузький феронікелевий комбінат і ряд інших великих підприємств України.

Методика дій "антикорупціонерів" досить витончена.

- Усе почалося з того, що в листопаді 2016 р. БО "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" (МАКС) звернулася до нас із пропозицією надати допомогу "із захисту чесних інвесторів", з метою "зміцнення економічного потенціалу держави". Дивна назва організації, бланк із символічним гербовим знаком, підпис нікому не відомої персони і сам зміст листа - усе це викликало у нас сумнів, і ми на листа ніяк не відреагували, - розповідає бенефіціарний власник компанії "Дельта Вілмар СНД" Дхруба Чаран Панда. - Ми не потребували допомоги МАКС, тому не стали починати з ними листування, але як ми побачили пізніше, МАКС почав направляти так звані антикорупційні запити на адресу президента України, прем'єр-міністра, Національного агентства з питань запобігання корупції, Одеської ОДА, прокуратури, екологічної інспекції та інших органів державної влади. У них у стверджувальній формі фонд висловлював власні безпідставні припущення щодо незаконного характеру діяльності ТОВ "Дельта Вілмар СНД".

Крім того, з метою дискредитації діяльності ТОВ "Дельта Вілмар СНД" на світових ринках, МАКС надсилав запити аналогічного характеру в митну й акцизну служби Республіки Індонезія, Федеральну службу з ветеринарного та фітосанітарного нагляду Російської Федерації, на адресу зарубіжних компаній, що займають чільні позиції на ринку масложирової продукції. Ці запити містять обвинувачення в корупції, антидержавній діяльності, завданні державі збитків, у контрабанді, фальсифікації продукції, формуванні незаконних активів, злочинній діяльності, захопленні (анексії) української землі тощо.

- Уже навіть одне з перелічених звинувачень може бути приводом для судового позову.

- Ми звернулися в прокуратуру м. Києва та СБУ із заявами про вчинення злочину з боку посадових осіб названого вище благодійного фонду, - коментує адвокат Ігор Кириленко. - У відповідь одержали відверті відписки в кілька рядків. З прокуратури відповіли, що не знаходять ознак вчинення кримінального правопорушення в діях фонду, і тому немає підстав для внесення відомостей щодо цього факту до Єдиного реєстру досудових розслідувань. СБУ також відмовилася вносити відомості щодо цього факту до Єдиного реєстру досудових розслідувань і рекомендувала звернутися до суду.

У вересні 2017 р. ТОВ "Дельта Вілмар СНД" направила в Господарський суд м. Києва позов до БО "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Ми надали для цього всі необхідні документи, докази. Окрім того, на підставі ухвали суду надійшли документи з відповідних державних інстанцій. При цьому відповідач (МАКС) ніяких доказів, окрім численних і безпідставних письмових звернень на адресу суду, суду не надав.

Проте Господарський суд м. Києва в грудні 2017 р. повністю відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ "Дельта Вілмар СНД" до БО "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" у спростуванні недостовірної інформації. Я як адвокат з великим стажем ще такого незаконного й необґрунтованого рішення суду не зустрічав - воно, фактично, зводиться буквально до кількох рядків: "відсутні докази репутаційних втрат для ТОВ "Дельта Вілмар СНД" і "відсутній стверджувальний характер тверджень, викладених у листах МАКС".

Господарський суд у своєму грудневому рішенні 2017 р. "не побачив" або просто не захотів побачити репутаційні втрати та стверджувальний характер тверджень представників МАКС відносно ТОВ "Дельта Вілмар СНД". Упевнений, що будь-яка людина і/або представник юридичної особи, що поважає себе, включаючи і громадянина України С.Мудрого, діяли б аналогічно ТОВ "Дельта Вілмар СНД". Тобто звернулися б до суду по захист свого порушеного права, якби, наприклад, представники МАКС замість назви ТОВ "Дельта Вілмар СНД" використовували (вписали) у своїх листах будь-яку іншу назву або прізвище, зі стверджувальною заявою, що діяльність тієї чи іншої особи "має корупційний характер", що існують "прямі докази її злочинної антидержавної діяльності", мають місце "факти завдання нею шкоди інтересам України", що вона причетна до "анексії української землі", і її діяльність становить "загрозу регіону", що вона має стосунок до "бандитизму", "контрабанди й крадіжки держбюджету". При цьому всі ці перелічені обвинувачення (без єдиного доказу!) МАКС упродовж тривалого періоду часу надсилав би на адресу прем'єр-міністра України, президента України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національного антикорупційного бюро та ін. Невже й у цьому разі, коли все це вже стосувалося б безпосередньо громадянина і/або судді з самоповагою, такий громадянин продовжував би вважати, що в цих висловлюваннях відсутні для нього "репутаційні втрати", і розповсюджені МАКС твердження про нього не перешкоджають йому повною мірою і вчасно здійснювати своє немайнове право, а найголовніше, що подібні твердження МАКС не мають "фактичного і стверджувального характеру"?

Згідно зі ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. При цьому, згідно з положеннями ст. 277 Цивільного кодексу України і ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, обов'язок довести, що розповсюджена інформація є достовірною, покладається на відповідача, однак позивач має право подати докази неправдивості розповсюдженої інформації.

Відповідач (МАКС) не зміг надати жодного належного доказу суду щодо правдивості своїх тверджень.

Усі його заяви були голослівними, не підтвердженими документально. Представник відповідача поводився на суді неадекватно - викрикував образи, тиснув на суддю, мовляв, скаржитиметься на нього у Вищу раду юстиції та інші інстанції, якщо задовольнить вимоги позивача.

Ми надали документальні докази на підтвердження того, що інформація відповідача не відповідає дійсності, - цілий пакет документів (довідка з податкової інспекції, документи про те, що землю компанія орендує на законних підставах, тощо). Але суд не дав оцінки доказам позивача, він навіть не згадав про них у своєму рішенні, начебто їх і не було взагалі, при тому, що відповідач не надав суду жодного належного доказу, який підтверджує його обвинувачення на адресу ТОВ "Дельта Вілмар СНД" (у корупції, контрабанді, "анексії" одеської землі та ін.). Представник позивача в суді договорився навіть до того, що звинуватив ТОВ "Дельта Вілмар СНД" у фінансуванні сепаратистів (!) у Донбасі. На жодне конкретне запитання позивача представники відповідача так і не відповіли.

- Однак суд у позові відмовив. На вашу думку, на якій підставі?

- На жаль, невідомо, чим керувався суддя (С.Мудрий), виносячи таке рішення. Можливо, вирішив, що краще відмовити в задоволенні позову, ніж одержати численні скарги від представників відповідача.

- Ви подали апеляцію на рішення суду першої інстанції?

- Так, ми звернулися зі скаргою в Апеляційний суд м. Києва. І маємо намір відстоювати свою правоту.

- Рішення Київського господарського суду вже спричинило негативні наслідки для інтересів України, - говорить директор зі зв'язків із громадськістю та державними органами Владислав Талах. - Іноземний інвестор призупинив інвестицію в розмірі 150 млн дол. у будівництво нового заводу в Одеській області, а це втрата нових робочих місць і зменшення надходження податків.

На наше переконання, цей фонд, прикриваючись ширмою благодійності й патріотизму, може бути інструментом у чиїхось руках. Зрозуміло, що проводити таку масштабну дезінформаційну кампанію дві людини не можуть, вони лише пішаки, якими управляють зловмисники. Вони знайшли спосіб, як атакувати бізнес. Особи, що видають себе за борців із корупцією, просто займаються шахрайством, зводять наклепи, більш того, намагаються таким шляхом підірвати економіку нашої країни.

З одного боку, президент, прем'єр-міністр заявляють, що Україна відкрита для інвестицій, що у нас хороший бізнес-клімат, що ми вдосконалюємо податкове законодавство, щоб залучити інвесторів, а з іншого - якась організація з претензійною назвою обмовляє, працює на дискредитацію бізнесу, підрив репутації країни.

Діяльність таких добровільних "антикорупціонерів" доходить до абсурду. Так, днями з корпорації Wilmar International Limited, до складу якої входить українська компанія "Дельта Вілмар СНД", переслали листа, який нас просто вразив. Виконавчий директор Фонду "Міжнародні антикорупційні суди" Р.Броніна звернулася до Вищого суду Джакарти з позовом, у якому, серед іншого, вимагає від Wilmar International 120 тис. дол. "за завдані збитки" і заборони для міжнародної компанії здійснювати торговельну діяльність. Фантазія діячів фонду безмежна!..

Такими діями ця пані, яка, безсумнівно, є тільки виконавцем чиїхось вказівок, завдає шкоди міжнародному іміджу України, інвестиційній політиці і бізнес-клімату в країні.

- 10 жовтня ми підписали меморандум з губернатором Одеської області про будівництво нового заводу, - продовжує пан Панда. - Однак після таких спроб очорнити нашу компанію, неможливості захистити своє чесне ім'я в суді не бачу можливості для інвестування. Адже якщо такі структури існуватимуть, якщо держава в особі правоохоронних органів не може (або не хоче) захистити юридичну особу, перспективи для розвитку фактично відсутні. Я брав участь у другому Майдані, сподіваючись, що для нашого покоління ми щось будемо створювати. Те, що відбувається зараз, - це нонсенс. Як можна дозволяти маніпулювати такими гучними назвами, як "Міжнародний антикорупційний суд", і при цьому не бачити в діяльності тих, хто прикривається цим, нічого протизаконного? Ми зверталися у Міністерство юстиції, адже без його дозволу таку структуру як громадську організацію не могли зареєструвати. У Сінгапурі просто відмовили б.

Я зараз розумію тих, хто їде звідси. Чому величезні українські гроші йдуть за межі країни? Два тижні тому я спілкувався з другом, українцем, бізнесменом, який інвестував у будівництво в Польщі. Він мені каже: "Знаєш, Даниле (так мене називають), там у мене ніяких проблем немає, податкова не приходить з перевірками. На вкладений долар одержую 71 цент протягом півтора-двох років".

Ми робимо все правильно, за законом, але нас весь час атакують перевірками. У 2013 р. ми досить довго відстоювали свій бізнес, і це коштувало нам дуже багато сил. На жаль, надії на позитивні зміни в українській економіці після Євромайдану не виправдовуються. Здавалося б, бізнес має одержати стимули для розвитку. Але що відбувається? Уявіть, що якийсь іноземець приїхав сюди з наміром інвестувати, він просто подивиться і поїде назавжди.

Я не можу байдуже спостерігати за тим, що відбувається, тому що Україна для мене - друга батьківщина. Я живу в цій країні вже 34 роки і хотів би тут прожити все своє життя, до останнього дня. Я дуже люблю Київ, для мене це святе місто, тут я вчився, робив свою кар'єру, зустрів дружину, виховав дітей (у мене їх троє), тут у мене багато прекрасних друзів. І я хочу, щоб в Україні було все гаразд, і щоб мої діти не хотіли виїхати звідси, а жили й служили своїй батьківщині.

- Турбує не стільки цей фейковий фонд, скільки нинішні умови, що дають змогу безкарно вести протизаконну діяльність для таких благодійних організацій, - вважає Борис Марченко (радник). - Сьогодні ми не бачимо ефективних критеріїв оцінки подібного роду організацій. Якщо вона зареєстрована як благодійна, але не здійснює ніякої добродійності, а займається безпідставною дискредитацією бізнесу, наклепом, то в таких випадках має даватися відповідна правова оцінка таким організаціям. Чому реєструються фонди з такими гучними назвами? Вважаю, що державні структури не повинні бути байдужими до проявів рейдерства, до тих, хто намагається перешкоджати веденню бізнесу, різного роду шахраїв. В останні роки стають більш витонченими форми й методи впливу на бізнес. Хтось вишукує їх і намагається в такий спосіб тиснути на бізнес, підривати свободу економіки, яку ми намагаємося створити, щоб були відповідний клімат і умови для ведення бізнесу, створення робочих місць, наповнення бюджету країни. Така ситуація зупиняє як іноземних, так і українських інвесторів і людей, які хотіли б розвивати бізнес, вкладати інвестиції в нові виробництва, бо вони не знають, що буде завтра. Ми очікуємо належної реакції від відповідних міністерств у рамках виконання доручення прем'єр-міністра України, яке він дав на засіданні Кабінету міністрів України 6 грудня 2017 р. за фактом шахрайських дій МАКС. Ми віримо в об'єктивність правової оцінки.