Естонський пряник

Ідея замінити податком на виведений капітал податок на прибуток не нова, її обговорюють уже два роки. Старт реформи заплановано на 2019-й. Вона залишається одним із пріоритетів уряду, але якихось конкретних кроків на Грушевського поки що не роблять, побоюючись можливих бюджетних втрат у перші роки після заміни одного податку іншим.

За оцінками Офісу великих платників податків, вони можуть становити близько 80 млрд грн, і тут є про що задуматися. Ідеалізована багатьма вітчизняними експертами "естонська модель", яку вже перейняли Грузія і Латвія, справді приваблива для бізнесу, але Естонія пропонує своїм підприємствам не лише нульову ставку за податком на прибуток, а й значно менше адміністративне навантаження, електронні сервіси, максимально зрозуміле законодавство та мінімальне втручання контролюючих органів у роботу фірм. Про це в Україні воліють не згадувати, хоча очевидно, що сама по собі заміна одного податку іншим панацеєю не стане, якщо збережеться нинішня система адміністрування і не зміняться умови роботи компаній. І якщо вже ми хочемо використовувати естонський досвід, то чому беремо на озброєння лише його частину?

У рейтингу Doing Business-2018 Естонія перебуває на 12-му місці, Україна - на 76-му. У сфері оподаткування за останні чотири роки ми показали найбільший прогрес, піднявшись з 65-ї позиції на 41-шу. Але до Естонії, що посідає 14-те місце, нам досі ще дуже далеко. Що цікаво, загальне податкове навантаження на підприємства в Естонії вище, ніж в Україні, - 48,7% проти 37,8, але на адміністрування податків естонська компанія витрачає близько 50 годин на рік, а українська - понад 327. І порівнюючи ці цифри, мимоволі приходиш до думки, що Україні естонська модель адміністрування потрібна значно більше, ніж естонська модель оподаткування.

У 2011 р. естонську електронну систему подачі податкової звітності було визнано найкращою у світі. Усі відносини громадян і компаній з державою давно переведено в онлайн і максимально спрощено. Естонія стала адміністративним офшором, пропонуючи компаніям не знижене податкове навантаження, а ту саму легкість ведення бізнесу, про яку у нас поки що тільки мріють.

Ще наприкінці 90-х усі державні реєстри Естонії зробили електронними, а на початку 2000-х їх об'єднали в єдину інформаційну систему - так званий Х-шлях. На відміну від податку на розподілений прибуток, ця система зацікавила багато країн ЄС, досвід Естонії в державотворенні вже переймають Фінляндія, Литва, Польща, Бельгія і Португалія. "Х-шлях" на сьогодні дає змогу в один клік одержати всю інформацію, яка є про компанію або фізичну особу. Реєстри закриті, доступ до них обмежений законом про захист особистих даних, але доступ до єдиного реєстру мають усі державні органи, що суттєво спрощує й прискорює бюрократичні процедури, тому що людині не треба збирати купу папірців у трьох різних інстанціях, перш ніж прийти на зустріч до чиновника. Окрім об'єднання реєстрів на рівні держави, було впроваджено новий принцип: якщо громадянин або компанія один раз подали в держапарат якийсь документ, вони вже не повинні подавати його ще раз - документ вноситься до реєстру, і будь-яка інша держструктура може з реєстру його одержати.

Наприклад, якщо в родині народилася дитина, і пологовий будинок вніс інформацію про це до реєстру, муніципалітет цю інформацію бачить і відразу готує для родини пропозицію про варіанти державної допомоги з догляду за дитиною, яку можуть оформити батьки. Батьки, вирішивши, що хотіли б одержувати цю допомогу, натискають кнопку "так" у своєму особистому кабінеті в системі, після чого система автоматично генерує відповідну заяву в муніципалітет. А податкова, оскільки податками в Естонії обкладається будь-який прибуток від одного євро, одержує інформацію про те, що така допомога призначена та обкладається податком.

"Усі податки естонці декларують в електронній системі оподаткування. Щомісяця вони подають дві декларації - з трудових податків і податку на додану вартість. Податковим агентом з трудових податків при цьому завжди є роботодавець. Декларації заповнюються в електронному вигляді, на кожного співробітника. Податкові зобов'язання програма розраховує автоматично. Підсумкову суму компанія переводить на рахунок податкового департаменту. На допомогу податковій службі й пенсійному фонду створено трудовий реєстр, у якому фіксуються всі прийняті на роботу/звільнені співробітники", - розповів DT.UA Віталій Галицьких, керівник Талліннського офісу ЮФ "Ілляшев і Партнери".

Декларування й сплата ПДВ відбуваються за цією самою схемою: в електронному вигляді фіксуються всі угоди компанії, до угод понад 1000 євро додаються рахунки, виводиться загальна сума й відправляється платіж. На першому етапі все перевіряється автоматично, програма самостійно звіряє декларації агентів і контрагентів. Якщо автоматична перевірка виявляє невідповідності, документи перевіряє інспектор. Серйозних порушень практично немає. До впровадження електронного адміністрування махінації з ПДВ були дуже популярні в Естонії, існували так звані фабрики рахунків, що генерували фіктивний податковий кредит, але автоматизація й поступова відмова від використання розрахунків готівкою допомогли Естонії позбутися цієї напасті. Зараз більша частина зловживань з ПДВ стосується його відшкодування.

При цьому юристи не вважають, що податкове законодавство Естонії або її податкові інспектори зайво лояльні до платників. "Скажемо прямо, естонське законодавство сформульоване не на користь платника податків, там є однозначне формулювання - будь-яке рішення приймається на розсуд податкового інспектора. Що, по суті, означає, що якщо податковий інспектор вважає, що це була, наприклад, фіктивна угода, отже, це була фіктивна угода, - зазначив Віталій Галицьких. - Так, оскаржити цю позицію податкового інспектора в суді можна, але суди першої й другої інстанцій, як правило, на боці податкової. Не тому, що судді корумповані, а тому що в законодавстві думка податкової визначена як пріоритетна".

Однак юрист зазначає, що все законодавство Естонії побудоване на принципі розумності, а податкова, попри сильнішу позицію в судах, позиціонує себе все ж таки як консультативний орган. Її головне завдання не зібрати податки - усе давно автоматизовано, а проконсультувати підприємців, як ці податки правильно сплатити. Перш ніж укласти будь-яку угоду, компанії звертаються в податкову службу по консультацію: чи обкладається ця угода податками, якими, як їх оплатити. Естонська податкова служба від самого початку планує свою роботу з платниками так, щоб їх направляти, передбачаючи можливі помилки, а не потім накладати штрафи за них. На думку естонців, кожна угода проходить за індивідуальними умовами і правилами, і індивідуальний підхід до платника тут вітається, а не засуджується.

Почасти це виправдано, але перейняти цю практику, не реформувавши фіскальної служби, Україна не зможе. Адже вона створює певні ризики, якщо система корумпована, а податкова служба в кожній індивідуальній угоді бачить персональну вигоду. Ми добре пам'ятаємо, як у відповідь на свавілля фіскальної служби були спроби забрати в неї право надавати консультації платникам, Мінфін навіть погрожував писати узагальнюючі консультації для всіх, щоб відібрати у ДФСУ можливість маніпулювати різночитаннями вітчизняного податкового законодавства. Але практика не прижилася - зміни в українське податкове законодавство вносяться надто часто й завжди потребують трактувань. Незважаючи на декларовану дерегуляцію та зниження адміністративного тиску, приводів для занепокоєння в українських бізнесменів не меншає. Наприклад, за даними USAID, у третьому кварталу 2017-го ДФСУ провела понад 5 тис. перевірок малих і середніх підприємств - це найвищий показник за останні шість кварталів. Кількість кримінальних проваджень щодо суб'єктів підприємництва всіх розмірів теж зросла зі 1478 у третьому кварталі 2016-го до 2768 - у третьому кварталі 2017-го. На розгляді в судах на 1 жовтня 2017 р. перебувало більш як
45 тис. позовів платників податків до ДФСУ. Понад 37% малих і 40% середніх компаній вважають регуляторний тиск ключовим бар'єром для свого розвитку, зазначаючи і зростання корупції, і негативний вплив частих змін у законодавстві.

"До податкового законодавства Естонії теж періодично вносяться якісь поправки, та все ж таки глобальних змін у податковій системі не було з 2000 р. Саме в цей час у країні було впроваджено податок на виведений капітал. Звичайно, підприємствам стало легше, вони перестали виплачувати цей податок, реінвестиції зросли. Але були й інші фактори, що суттєво полегшили роботу фірм, - вважає Віталій Галицьких. - Наприклад, у 2004 р. Естонія вступила в ЄС, що допомогло розвитку бізнесу й залучило інвесторів. Окрім того, за останні 17 років значно розвинулися електронні послуги держави, що дуже спростило адміністративне навантаження на компанії. Не можна сказати, що якийсь один із цих факторів був вирішальним для розвитку підприємництва й економіки. Швидше за все, оцінювати треба ефекти від усіх цих заходів у комплексі".

На додачу до максимально простого податкового адміністрування й однієї з найкращих у світі системи електронної держави Естонія впровадила так зване е-резидентство, запропонувавши громадянам інших країн стати резидентами Естонії, усього лиш заповнивши анкету на сайті.

Вигода держави від впровадження е-резидентства непряма й, на перший погляд, ніяк не пов'язана з податковими або адміністративними преференціями, які пропонує Естонія. Проте карта е-резидента містить електронний цифровий підпис і дає можливість одержати всі надавані державою послуги, у тому числі й зареєструвати фірму, не відходячи від комп'ютера.

Ідея е-резидентства народилася для того, щоб фінські компанії, в яких завжди з Естонією були досить тісні економічні контакти, реєстрували там свої підприємства і податки платили вже Естонії. Вони не пропонували їм низьких ставок, пільг, але вони запропонували їм зручну й просту систему реєстрації та ведення бізнесу. Ефект не змусив на себе чекати. Порівняно з Фінляндією конкуренція в Естонії значно нижча, податкові ставки такі самі, а зручність адміністрування на порядок вища. Звичайно, йдеться не про великі корпорації, а про середній і малий бізнес, як правило, про нові компанії, яким складно виходити на висококонкурентні ринки Фінляндії. Згідно з класифікацією ЄС, в Естонії взагалі немає великого бізнесу, усі підприємства в країні потрапляють у сектор МСБ, причому малий бізнес зі штатом до п'яти співробітників переважає. Але динаміка вражає, лише в 2016 р. у країні було зареєстровано понад 20 тис. нових компаній, а в 2017-му - ще 22 тис.

"Е-резидентство дозволяє відкрити фірму онлайн, не приїжджаючи в Естонію, максимально швидко - година на подачу заявки і ще максимум п'ять днів на її розгляд. Але швидше за все, компанію зареєструють протягом одного-двох днів. Звичайно, можна зареєструвати фірму й через нотаріуса, але збір, підготовка й оформлення документів заберуть кілька тижнів, потребуватимуть вашої присутності й послуг перекладача, адже все діловодство ведеться естонською мовою, а онлайн-реєстрація можлива віддалено й англійською", - пояснив DT.UA юрист.

Е-резидентство привабило в Естонію не лише фінів. На цей час українці лідирують за кількістю зареєстрованих юридичних осіб в Естонії - понад 314, ще 1600 заяв про надання е-резидентства від наших співгромадян очікують рішення департаменту поліції та прикордонної охорони країни. Доти, доки виробничі потужності не перенесено на територію Естонії, відкрита фірма податків там не платить. Але адміністративні послуги країни настільки привабливі, що компанії, особливо які надають IT-послуги, дедалі частіше вибирають для себе "переїзд" у Таллінн. Судіть самі - країна ЄС зі стабільною економікою, ефективною податковою політикою й безпрецедентно простими відносинами з державою.

Обмежившись упровадженням податку на розподілений прибуток, Україна все одно програє конкурентну боротьбу за платника податків, тому що послуги, пропоновані Естонією, уже значно привабливіші за її систему оподаткування, але ж вони продовжують розвиватися. Якщо вже ми прийняли Стратегію розвитку цифрової економіки, то чому б не використовувати досвід Естонії щодо створення дійсно зручної системи, яка максимально спрощує всі відносини компаній і громадян з державою.