Економіка дармоїдства

24 липня, 2021, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Дедалі більше компаній, які не створюють активів, не купують активів, не експлуатують активів, але живуть

Лишайник і дерево, риба-причепа й акула — це приклади дармоїдства в живій природі, явища, яке науково називається коменсалізмом, паразитизмом. Той, хто живе дармоїдством, — дармоїд; об’єкт дармоїдства — хазяїн. Але дармоїдство як використання чужих ресурсів без віддачі чогось натомість — це й спосіб існування суб’єктів у суспільному житті.

Сучасний дармоїд шукає не милості хазяїв, він намагається, як кажуть на жаргоні, сісти на хвіст — нав’язати хазяїнові свою присутність, щоб одержати щось за чужий рахунок, на халяву. Елізабет Воткінс і Девід Старк із Колумбійського університету зауважують дедалі більше поширення організаційних форм, які не створюють активів, не купують активів й не експлуатують активів кооперативно, — вони використовують чуже як своє. Американські вчені класифікували їх як моделі мебіусного типу. Але під цією мудрованою назвою криється те ж таки дармоїдство.

Компанія Amazon на зорі розвитку інтернет-торгівлі як свою вітрину використовувала чужі магазини. Клієнтові Amazon достатньо було смартфоном із установленим на ньому застосунком сфотографувати у магазині мережі роздрібного гіганта Best Buy річ, яка сподобалася йому, і — продано!

«Senator, We Sell Ads (Сенаторе, ми продаємо рекламу)», — заявив під час сенатських слухань засновник Facebook Марк Цукерберг, відповідаючи на запитання, звідки беруться такі високі прибутки, якщо послуги надаються безплатно.

Насправді ж співтовариство GAFAM (Google, Apple, Facebook, Amazon, Microsoft) продає своїх користувачів рекламодавцям. А поряд із першими й другими — непримітні старателі, від співробітників органів дізнання до соціологічних і політологічних служб, які добувають по крупинках свою користь із розсипів безплатної та доступної інформації… Якщо ви не платите за продукт, продукт — це ви. Але дармоїди — виняток!

Google «сідає на хвіст» користувачам, коли залучає їх як безплатну робочу силу до розшифрування сканованих текстів цифрових книжок: от вам тест reCAPTCHA — прочитайте показані на моніторі комп’ютера скрембльовані зображення двох слів і введіть їх у відповідні текстові поля.

WhatsApp, творець застосунку для обміну цифровими повідомленнями, теж «сідає на хвіст» учасникам ринку. Тільки завантаж застосунок із Google Play або Apple Store, він одразу імпортує присутні на смартфоні номери контактів. Не минуло й шести років із моменту появи у WhatsApp, як він став найпопулярнішим застосунком для обміну повідомленнями у світі — понад два мільярди користувачів.

Такий підхід сповна оцінили гранди платформного бізнесу, про що свідчить ланцюжок Facebook—WhatsApp—Instagram.«Навіщо, — коментує Сергій Корсунський, — інвестувати в розробки… якщо можна одержати ковток кисню, поглинувши інший сервіс і його клієнтську базу?». 

Американський метеоролог Едвард Лоренц на конференції далекого 1972 року зробив доповідь «Передбачуваність: чи може змах крила метелика в Бразилії викликати торнадо в Техасі?». Може, нехай не в Бразилії, так у Панамі…

2006 року адміністрація Панамського каналу прийняла рішення підвищити пропускну здатність транспортної артерії за рахунок будівництва третьої лінії шлюзів із помітно збільшеними габаритними розмірами. Це породило ідею створити контейнеровози-постпанамакси.

Щоб прихід одного навантаженого постпанамакса не паралізував роботи всього портового господарства, потрібна була кардинальна перебудова й підхідних каналів, і акваторії портів, і всього логістичного ланцюжка.

От і Байоннський міст (Bayonne Bridge), який входить до п’ятірки найбільших у світі і під прольотами якого в Нью-Йорк і Нью-Джерсі, найбільш жваві порти на східному узбережжі, з 1931 року пройшли тисячі й тисячі суден, мало не змело у вихорі модернізації. Якби не унікальний проєкт, розпочатий 2013-го з підняття над водою дорожнього полотна на висоту 215 футів (понад 65 м), не обійшлося б без розбирання.

«Де Панамський канал, а де Байоннський міст?» — запитаєте ви.

Рішення про модернізацію каналу підтримали 79% панамців, які прийшли на референдум. Проєкт реконструкції Панамського каналу обійшовся в 5,25 млрд дол. На роботи з підняття дорожнього полотна Байонн-Брідж американці витратили 1,3 млрд дол., ще 2,1 млрд дол. коштували днопоглиблювальні роботи в нью-йоркській гавані. Окупатимуть же наслідки змаху крил далекого «панамського метелика» ще тривалий час водії, які їдуть у Стейтен-Айленд і за кожний проїзд мостом мають сплатити від 12,5 до 15 дол.

Обслуговування суден нової серії доступне одному-двом портам Північної Європи, двом-трьом портам в Азії та одному порту в Північній Америці. Найбільші вигодоотримувачі — китайські бізнес-структури, що як управляють каналом, так і прискорили поставки венесуельської нафти собі в Китай, а також китайські суднобудівники.

Усе за Карлейлем: революцію задумують романтики, здійснюють фанатики, а пожинають її плоди… китайські суднобудівники. У цьому епізоді саме вони «сіли на хвіст» армії американських автомобілістів, які своїми платежами ліквідовують наслідки здійснених в іншій країні інновацій.

Актор — прийнята в соціології, політології назва індивідуальних або колективних діючих суб’єктів. Претензії акторів можуть замикатися на рівні підприємств, досягати масштабів галузей або регіонів, країни загалом і навіть бути міжнародними, як у випадку «економік зовнішнього управління».

Зазіхання на дармоїдство співвимірні ступеню впливу актора. Наявність фінансово-промислових груп із притаманною їм «економікою фізичних осіб» здатна створити прецеденти дармоїдства й у вигляді Business Capture (захоплення бізнесу), й у вигляді State Capture (захоплення держави).

«Достатньо, — висловив думку відомий економіст Микола Петраков, — націоналізувати з допомогою податкової системи левову частку приватних доходів до державного бюджету, і підприємство буде приватним тільки номінально (юридично)». З іншого боку, ринки конкуруючих корпорацій дедалі більше перетворюються на ринки конкуруючих національних бюрократій і керуючих структур регіонального, а то й муніципального рівня: вже не корпорації мають витрати із входу на ті чи інші регіональні ринки, а уряди виступають ринковими агентами, що конкурують за залучення бізнесу.

Нормально, коли коменсал покладає на хазяїна регуляцію своїх відносин із зовнішнім середовищем, і це не завдає шкоди хазяїнові, нехай навіть і користі не приносить (модель «лишайник і дерево»), бо, як зауважив Вільфредо Парето, «будь-яка зміна, яка нікому не завдає збитків, а деяким людям (за їхньою власною оцінкою) приносить користь, є поліпшенням». У точці ефективності за Парето добробут суспільства максимальний, розподіл благ і ресурсів оптимальний… а дармоїдство терпиме. Держава, щоб вчасно попереджати населення про небезпеку руйнівних катастроф, все так само моніторитиме природу й безплатно передаватиме дані погодним телевізійним каналам, які мають високий прибуток, не завдаючи собі клопоту із дослідженням атмосфери.

Інша річ конфлікти держави з бізнес-важковаговиками, які за ступенем впливу можна порівняти з урядовими структурами. У New York Post уже друкують статті із закликами «Break up Amazon before it does any more damage to America» («Зруйнуй Amazon, поки Amazon не зруйнувала Америку»), настільки великої значущості для економіки країни, для економік Японії, Великої Британії, Німеччини й інших набула ця компанія, що починала 1994 року як невинна фірма з інтернет-продажу книжок.

Розвиток сучасних економіко-політичних систем дедалі більше нагадує армрестлінг: хто кого дотисне і який вигляд дармоїдства візьме гору — State Capture чи Business Capture.

Теоретично оптимальний варіант — баланс сил за Парето. Але можлива й рівновага за Нортом, яка означає, що жоден із гравців не вважає для себе вигідним витрачати ресурси на реструктуризацію угод, від чого один крок до «рівноваги Неша»: жоден учасник не може збільшити виграш, змінивши свою стратегію, якщо інші учасники своїх стратегій не змінюють…

По матерiалам: ZN.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК