Ефект «5–7–9»

16 листопада, 2020, 08:39 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Переваги і недоліки непарних чисел.

Ефект «5–7–9»
© Дело

Проєктом бюджету на 2021 рік на компенсацію відсотків за програмою «Доступні кредити 5–7–9%» передбачено 2 млрд грн, тобто стільки ж, як і 2020-го. Має сенс проаналізувати проміжні підсумки реалізації програми, щоб зрозуміти, багато це чи мало, і що дійсно потрібно для підтримки бізнесу на порозі чергового локдауну?

Державну програму «Доступні кредити 5–7–9%» було запроваджено за ініціативою президента України з метою спростити доступ мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування. Початково йшлося про програму «Повертайся та залишайся», з допомогою якої передбачалося повернути трудових мігрантів із-за кордону, надавши можливість отримати доступні кредити на власну справу, виділивши 2 млрд грн на цю благородну мету.

Спочатку мету програми було сформульовано амбітно і широко: сприяння розвитку суб’єктів підприємництва, збільшення обсягів виробництва, експорту, імпортозаміщення, високотехнологічного виробництва, енергоефективності, впровадження інновацій, а також сприяння створенню нових робочих місць і підприємств, поверненню трудових мігрантів до України. Іншими словами, сприяння усьому хорошому.

У початковому варіанті програми йшлося про можливість для підприємців отримати кредити до 1,5 млн грн строком до п’яти років за такими ставками:

  • 5% річних, якщо річний дохід позичальника не перевищує 25 млн грн і створюються щонайменше два робочі місця протягом першого кварталу кредитування;
  • 7% річних, якщо річний дохід позичальника не перевищує 25 млн грн (без збільшення кількості працівників);
  • 9% річних — для суб’єктів господарювання з розміром річного доходу від 25 млн грн до 50 млн.

Для позичальників під 7 і 9% ставка може знижуватися на 0,5 п.п. за кожне новостворене робоче місце (але не нижче 5%).

Різниця між «компенсаційними» (тобто 5, 7 або 9%) і «базовими» ставками (розраховуються за формулою, зафіксованою в порядку, у прив’язці до ставок за депозитами) компенсується банкам з державного бюджету Фондом розвитку підприємництва.

Епідемія COVID-19 і запровадження карантину спонукали уряд внести зміни до програми, внаслідок чого вона набула ознак «антикризової». До початкових цілей програми було додано запобігання поширенню епідемії, подолання її наслідків, а також рефінансування існуючої заборгованості підприємців за банківськими кредитами.

Коло підприємців, які можуть скористатися програмою, було істотно розширено за рахунок збільшення максимального рівня річного доходу удвічі, відповідно до 50 млн і 100 млн грн (залежно від ставки). Максимальну суму кредиту було також збільшено вдвічі — з 1,5 млн до 3 млн грн.

Безпосередньо антикризовою опцією стало включення до програми можливості отримати кредит на фінансування оборотного капіталу (до двох років під 3% річних), а також на рефінансування раніше отриманих позик (під 0% без обмеження суми кредиту). Крім того, було передбачено право позичальників на оформлення відстрочки (до дев’яти місяців) на сплату тіла і відсотків за кредитом. Водночас установлено обмеження на суму державної підтримки, яка сукупно не може перевищувати за будь-який трирічний період 200 тис. євро.

Незважаючи на велику кількість удосконалень, обсяги наданих кредитів за програмою 5–7–9% протягом другого кварталу залишалися мізерними. Наприклад, перший кредит для стартапу на 1,3 млн грн під 7% річних було надано Укргазбанком лише наприкінці травня.

Тоді ж міністр економіки Ігор Петрашко зауважив, що програма де-факто не запрацювала на повну потужність, оскільки банки не хочуть брати на себе ризики видачі коштів. Найбільшими перепонами для участі в програмі підприємці називали жорсткі вимоги до застави та прибутковості бізнесу за останні 12 місяців. Крім того, програма не передбачала можливості кредитування ресторанної та готельної сфер, які найбільше постраждали під час карантину.

Станом на 10 червня банки отримали 24,7 тис. заявок на участь у програмі, проте лише 3,5 тисячі клієнтів змогли сформувати і передати банкам відповідний пакет документів. З них практично кожну другу заявку було відхилено банком. Перелік причин відмови у наданні кредиту був таким: погана ділова репутація (60% відмов), необґрунтованість бізнес-плану (11%), невідповідність меті кредитування (12%), невідповідність закону про державну підтримку МСП (4%), збиткова діяльність (4%), перевищення обсягу виручки (3%), перевищення ліміту державної підтримки (1%).

У червні уряд вніс чергові зміни до програми 5–7–9%, зокрема, було скасовано обмеження щодо максимальної суми кредиту, дещо пом’якшено вимоги до обов’язкової прибутковості бізнесу, знято обмеження щодо напрямів використання коштів, отриманих для фінансування оборотного капіталу, тощо. Водночас було збільшено розмір «базової» ставки до рівня UIRD + 5% для діючого бізнесу та UIRD + 7% для стартапів, що істотно підвищило привабливість програми для банків.

У результаті пожвавлення кредитування за програмою таки відбулося. Якщо на кінець першого півріччя було надано лише 899 кредитів на суму 810 млн грн, то на початок серпня — вже 1755 кредитів на 3363 млн. Станом на 10 листопада кількість наданих за програмою позик збільшилась до 5373, а їхній обсяг — до 12690 млн грн. Основним користувачем програми є аграрний сектор, на який припадає понад половина загального обсягу наданих кредитів.

Найбільшу кількість кредитів було надано державними банками (крім Укрексімбанку), проте, з погляду обсягів, з великим відривом лідирує «Райффайзен Банк Аваль» (3 млрд грн, або близько чверті від загального обсягу). На другій позиції — ПУМБ (1,7 млрд грн), на третій — «Креді Агріколь Банк» (1,6 млрд), на четвертій — Кредобанк (1,3 млрд) і лише після них іде трійка державних банків (Приватбанк, Укргазбанк і Ощадбанк) з обсягом понад 1 млрд грн у кожного.

Близько 72% (9,1 млрд грн) від загального обсягу наданих у межах програми кредитів — це кредити на рефінансування раніше отриманих позик, тоді як частка нових інвестиційних кредитів (які надаються переважно державними банками)становить лише 19% (2,4 млрд), антикризових кредитів за ставкою 3% — 9% (1,1 млрд грн).

Таким чином, можна констатувати, що програма 5–7–9% фактично використовується банками для порятунку своїх клієнтів від можливого дефолту за раніше отриманими позиками. Такий результат є цілком прийнятним, особливо в умовах кризи, проте він має дуже мало спільного з метою програми, що була заявлена на старті.

За відсутності точних даних можна припустити, що кількість нових інвестиційних кредитів, наданих під 5–7–9%, не перевищує 2 тисяч (виходячи з обсягу у 2,4 млрд грн), тоді як кількість малих підприємств в Україні, за даними Держстату, становить 362,3 тисячі.

Загальний обсяг наданих за програмою кредитів є порівняно невеликим — наразі близько 1,7% від портфеля банківських кредитів у корпоративний сектор. Зазначених кредитів було недостатньо для зламу тенденції до скорочення кредитного портфеля банків, яка триває два роки поспіль. Попри надання 12,7 млрд грн за програмою 5–7–9%, залишки за гривневими кредитами банків у корпоративний сектор за підсумками десяти місяців скоротилися на 15,1 млрд грн (3,4%).

Слід назвати речі своїми іменами. Компенсуючи банкам різницю процентних ставок, уряд за рахунок платників податків виправляє критичну ситуацію з кредитуванням економіки, відповідальність за яку значною мірою лежить на НБУ.

Окрім цього, 2017 року НБУ запровадив невиправдано жорсткі вимоги до оцінки банками розміру кредитного ризику за активними операціями. Враховуючи об’єктивні реалії не надто прозорої української економіки, поєднання двох вищезазначених факторів дало логічний результат: банки практично припинили кредитувати виробничу сферу, у деяких випадках навіть скоротивши відповідні підрозділи.

Зважаючи на вищезазначені обставини, зовсім не дивно, що отримати кредит за програмою 5–7–9% може дуже обмежене коло підприємців. Якісний позичальник не може народитися у стагнуючій економіці — це очевидний висновок, якого категорично не хоче помічати НБУ.

Чи могло бути інакше?

Звернімося до досвіду протидії кризі такої близької і водночас такої далекої від нас Польщі. Програма фінансової допомоги Польського фонду розвитку (ПФР), що стартувала наприкінці квітня, передбачала надання ліквідності підприємствам на 100 млрд злотих (4,5% ВВП), у тому числі 25 млрд — мікропідприємствам, 50 млрд — малим і середнім і 25 млрд злотих — великому бізнесу.

Термін подачі заявок від мікро-, малих і середніх підприємств закінчився 31 липня. За три місяці дії програми допомогу отримали понад 345 тисяч (!) підприємств на загальну суму 60,5 млрд злотих (з можливих 75 млрд): мікропідприємствам було надано 18,7 млрд, малим і середнім — 41,8 млрд злотих. Рівень задоволення заявок сягав 90%, а вся процедура займала один-два дні.

Важливо зазначити, що умови програми ПФР передбачають можливість списання через 12 місяців до 75% заборгованості за отриманою допомогою. Критеріями для списання є продовження через рік господарської діяльності та збереження робочих місць.

Крім програми допомоги ПФР, уряд Польщі затвердив програму фінансування підприємств загальним обсягом 74 млрд злотих (3,3% ВВП), яка передбачала можливість отримання мікропідприємствами безповоротної допомоги в сумі 5 тис. злотих, рефінансування кредитів на оборотний капітал, надання гарантій за кредитами тощо.

Слід враховувати, що зазначені програми (як і наша 5–7–9%) належать до фіскальних заходів протидії кризі, тоді як монетарна політика центрального банку покликана створити умови для полегшення навантаження на бюджет.

Національний банк Польщі, зі свого боку, знизив ключову ставку з 1,5 до 0,1%, попри те, що річний рівень інфляції перевищує 3%. З метою забезпечити безперебійне кредитування обігового капіталу підприємств НБП запровадив спеціальний інструмент рефінансування банків — вексельні кредити (за ставкою 0,12%), забезпеченням за якими є векселі підприємств. Крім того, НБП започаткував масштабну програму купівлі активів: станом на початок листопада на вторинному ринку було придбано цінних паперів на 105,3 млрд злотих (4,6% ВВП).

Нічого подібного не можна сказати про Національний банк України, який, прикриваючись дотриманням формальних процедур і правил, фактично самоусунувся від підтримки економіки в стані глибокої кризи.

Отже, підсумуємо.

Керуючись принципом «на безриб’ї і рак риба», а також зважаючи на певні позитивні зрушення у кредитній політиці банків, слід визнати, що програма 5–7–9% працює в інтересах економіки. Принаймні в інтересах тих кількох тисяч підприємців, які отримали кредити, і банків, які завдяки програмі уникнули збільшення частки NPL у своїх портфелях. Але очікувати значного макроекономічного ефекту від реалізації програми поки що зарано.

Можливість отримати кредит під 0–3–5–7–9% — це значно краще, ніж те, на що наразі може розраховувати бізнес на ринкових засадах. Однак, запроваджуючи черговий карантин, держава повинна була б подбати не лише про сприяння кредитуванню, а й про надання безповоротної допомоги найбільш постраждалим категоріям підприємців.

Проте, зважаючи на обмежені можливості бюджету, субсидування бізнесу в достатніх обсягах і реалізація інших антикризових програм можливі лише за активного сприяння Національного банку з використанням усіх передбачених законом засобів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК