е-декларування: старт чи фініш?

Скандали навколо електронного декларування вщухли, система нібито запрацювала, з'явилися навіть перші декларації посадовців, заповнені вже за новими правилами. Утім, говорити, що все проходить без сучка й задирки, рано. Усе ж таки недаремно ламалися списи на старті.

Нові декларації заповнюються у вигляді опитувальника на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) і підписуються електронним цифровим підписом. Важливе нововведення - в декларації тепер вказуються дати придбання майна і його вартість, а також істотно розширені коло об'єктів декларування та інформація про них.

Зокрема, до нових об'єктів декларування віднесено не тільки готові об'єкти, а й незавершене будівництво. Юридичні особи, в яких декларант або члени його сім'ї є кінцевими бенефіціарами, також зазначаються. А ще - нематеріальні активи, включно з об'єктами інтелектуальної власності (торгові марки, патенти, авторські права тощо). Якщо в попередній версії декларувалося лише погашення позик, то тепер потрібно вказувати всі видані та отримані позики, що перевищують 68,9 тис. грн, і уточнювати, чим власне забезпечені ці зобов'язання.

Якщо чиновник входить до складу керівних, ревізійних або наглядових органів громадських або професійних об'єднань, благодійних організацій, це теж відображується в його декларації.

Крім уточнення об'єктів декларування, система хороша тим, що всю інформацію акумульовано на одному ресурсі (сайт НАЗК), громадськість має до неї доступ, можливий пошук за ключовими словами, спрощено моніторинг способу життя посадовця і порівняння його із задекларованими показниками. Крім того, первинний автоматичний контроль здійснюється ще на етапі подачі декларації - в деяких випадках при дефекті в заповненні поля декларація взагалі не може бути подана.

"Принципова відмінність нової системи від старої - це динамічний контроль змін майнового стану і можливість моніторингу відповідного способу життя і задекларованих даних, - пояснює юрист ЮФ "Ілляшев та партнери" Галина Мельник. - Природно, багато чиновників захочуть приховати належне їм майно, подарувати чи передати його неблизьким родичам, тіткам, бабусям. Стара форма декларації не передбачала декларування угод з передачі такого майна, натомість нова вимагає вказати не тільки об'єкти, якими володіє безпосередньо декларант, а й ті, якими він має право побічно розпоряджатися в силу того, що об'єкти передано далеким родичам. Неподання таких даних або факти передачі належного майна третім особам можуть стати приводом для розслідування антикорупційних органів. Звісно ж, ефективність використання цих можливостей залежатиме вже від активності антикорупціонерів".

Утім, на цьому переваги нової системи закінчуються. Деякі нові вимоги важко виконувати на практиці (наприклад вимогу декларувати цінне рухоме майно, в тому числі придбане до початку роботи системи електронного декларування). А окремі вимоги невиправдано обтяжливі. Наприклад вимога подавати упродовж року повідомлення про отримання доходу/придбання майна на суму понад
50 мінімальних зарплат (68,9 тис. грн). Такі угоди в будь-якому разі буде відображено в декларації за цей рік, а подача окремих повідомлень збільшує адміністративне навантаження на їх обробку, що не завжди виправдано.

При цьому подати уточнену декларацію можна тільки протягом семи днів від дати подання початкового варіанта, а подальша подача уточнень можлива тільки за запитом до НАЗК. Неможливо подати уточнення до повідомлення про істотну зміну майнового стану протягом звітного року.

У деяких випадках обсяг декларованої інформації - відповідно до форми декларації, розміщеної на сайті НАЗК, і роз'яснень НАЗК про порядок заповнення декларації - не відповідають Закону "Про запобігання корупції" (далі - Закон).

Відомості, які зазначаються в е-декларації за затвердженою НАЗК формою, але не передбачені Законом:

- дата народження декларанта і членів його сім'ї;

- грошові активи, доходи, фінансові зобов'язання членів сім'ї декларанта;

- факт зміни ПІБ у звітному періоді;

- площа та реєстраційний номер об'єкта незавершеного будівництва;

- вартість корпоративних прав;

- ідентифікаційний номер;

- електронна адреса, телефон, факс, поштова адреса юридичної особи, бенефіціаром якої є декларант/члени його сім'ї;

- місцезнаходження фінансової установи, в якій зберігаються грошові активи;

- країна, в якій декларант поніс витрати.

Відомості, які Закон вимагає вказувати, але в е-декларації їх немає:

- факт знаходження об'єкта незавершеного будівництва на земельній ділянці декларанта/членів його сім'ї;

- номінал корпоративних прав (частка в статутному капіталі в грошовому еквіваленті);

- вартість майна, переданого в забезпечення фінансових зобов'язань декларанта.

"Ці юридичні нестиковки напевно будуть використовуватися чиновниками при юридичних спорах і відкривають для декларантів можливість уникнути відповідальності за подачу недостовірної інформації завдяки тому, що в новій формі декларації було допущено ці юридичні суперечності", - зазначає Галина Мельник.

При цьому очевидні методологічні недоробки в структурі декларації як на рівні Закону "Про запобігання корупції", так і на рівні роз'яснень НАЗК до порядку заповнення декларації. Наприклад, деякі показники відображаються одночасно в кількох розділах декларації, і через відсутність детальної індивідуалізації об'єктів це може призвести до плутанини та некоректних висновків про те, що мають місце два різні об'єкти декларування, тоді як насправді це один і той самий об'єкт.

Одним із ключових моментів, за словами юриста, є питання про те, станом на яку дату декларуються майно, активи та інші об'єкти. Чітко не вказано, слід декларувати показники, актуальні станом на кінець звітного періоду, чи ж усі об'єкти декларування, що виникли у звітному періоді, незалежно від їх наявності на кінець звітного періоду. Закон про це мовчить, що забезпечує НАЗК широке поле для маневру, хоча такий важливий аспект варто було б відобразити саме на рівні Закону.

Прикметно, що в різних актах НАЗК містяться різні погляди на це питання. Наприклад, в рішенні НАПКА від 10 червня 2016 р. №3 (затверджує форму е-декларації) говориться про те, що відомості в декларації вказуються з урахуванням їх актуальності на останню дату звітного періоду. А от у роз'ясненнях до порядку заповнення е-декларації (рішення НАЗК від 11 серпня 2016 г.) міститься вимога відображати в декларації факти, що мали місце упродовж звітного періоду, але на останній його день уже неактуальні (наприклад робота за сумісництвом).

Юристи сходяться на думці, що для того, щоб система реально запрацювала, необхідно вносити величезну кількість уточнень і змін. З огляду на те, що кількість чиновників у країні величезна, тільки на першому етапі декларації повинні подати 47 тис. декларантів. Якщо змін не прийняти, не зробити процес простим і прозорим, реально моніторити відповідність способу життя чиновників їх доходам буде неможливо, оскільки це потребуватиме значного часу і людського ресурсу. При цьому і штат НАЗК, і строки давності настання відповідальності за подачу недостовірних даних - обмежені величини.