"Домашнє завдання" МВФ для Києва

Підвищувати тарифи на газ двічі на рік, дозволити НБУ обмежувати валютні операції, запровадити податок на люксові авто - це тільки дещиця рекомендацій МВФ за підсумками листопадового візиту його місії в Україну.

За останній рік тримачі єврооблігацій України та її компаній звикли до постійних стрибків їх котирувань через воєнні дії, падіння економіки та невиразні перспективи обслуговування цих боргів. Але, здається, новина про те, що Україні терміново потрібно 15 млрд дол. додаткового фінансування від МВФ, все ж таки заскочила їх зненацька. Після публікації цієї новини в Financial Times дохідність українських суверенних доларових бондів з погашенням у 2015 р. зросла з 34 до 50%.

Додаткова допомога справді потрібна, але не так уже й терміново, стверджують у Мінфіні. Україна вибрала лише 30% діючої кредитної програми фонду. "Коли виберемо 100% за діючою програмою, ніхто не забороняє нам розпочати з фондом нову", - розповідала DT.UA директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Мінфіну Галина Пахачук.

Хай там як, 11 грудня офіційний представник МВФ Вільям Мюррей звернувся до міжнародного співтовариства із закликом надати Україні додаткову фінансову допомогу. Але навіть надання передбачених програмою наступних двох траншів (третій і четвертий мають бути об'єднані) поки що під сумнівом. Зараз в українській столиці перебуває чергова місія МВФ. Частину її роботи вже було виконано раніше. Ще до формування нинішнього уряду, з 11 по 25 листопада, у Києві працювала команда фонду, яка оцінила результати роботи уряду та озвучила низку порад щодо подальшої роботи.

Ці результати невтішні. У силу об'єктивних причин, тривалого формування нової коаліції та банального небажання виконувати взяті раніше зобов'язання Україна провалила виконання багатьох структурних маяків. Тепер надолужувати згаяне доведеться з подвоєною старанністю і швидкістю. DT.UA змогло ознайомитися з висновками листопадового візиту місії МВФ, проаналізувавши її основні вердикти та зауваження до виконання меморандуму Нацбанком і урядом України.

План залишився планом

Як і під час літнього перебування місії, під час листопадового візиту до Києва співробітники МВФ мусили констатувати: їхні прогнози щодо розвитку ситуації в Україні знову виявилися зайво оптимістичними.

По-перше, сильніше, ніж прогнозувалося, впала гривня. У результаті прискорилася й інфляція - замість очікуваних 19,5% вона, за прогнозами фонду, тепер становитиме 24% до кінця поточного року і 12,5% - 2015-го.

По-друге, через сильне зниження експорту більшим, ніж очікувалося, виявився дефіцит поточного рахунку. За підсумками
2014-го він зріс до 5,3 проти 2,5%, прогнозованих під час минулого перегляду програми. Фінансовий рахунок платіжного балансу також виявився в гіршому стані через падіння прямих іноземних інвестицій, погашення газової заборгованості і зниження темпів пролонгації корпоративного та банківського боргу.

По-третє, як наслідок цих процесів і масштабних інтервенцій на міжбанківському ринку, гірші порівняно з прогнозом і справи з обсягом міжнародних резервів. Тепер цільовий показник чистих міжнародних резервів, який закладався при минулому перегляді програми, виявився поза зоною досяжності.

Зрештою, через девальвацію, зростання обсягів імпорту газу і скорочення доходів від його транзиту сильніше, ніж очікувалося, вкотре виріс дефіцит НАК "Нафтогаз України" (докладніше про це - нижче).

Як підсумок, Україна знову не змогла виконати цілий ряд структурних маяків (тобто умов, які Київ мав виконати до нинішнього візиту місії) у цих сферах.

Щоправда, є й плюси. За перші три квартали 2014 р. ВВП скоротився в річному вимірі на 3,8% менше, ніж очікувалося. Причина в тому, що приватне споживання скорочувалося не швидко, а поступово. Але з серпня погіршення в економіці почало прискорюватися, відображаючи ескалацію воєнного конфлікту на Донбасі. Тепер МВФ очікує падіння економіки на 7,5% цього року і на 4,3% - наступного. Перелом тренду й початок його відновлення експерти прогнозують уже в першій половині 2015-го.

Окрім того, Україна станом на листопад начебто справлялася із завданням втримати дефіцит сектора загальнодержавного управління в належних рамках. Причому зробила це, як зазначили у МВФ, зі значною маржею. Доходи бюджету трималися планових показників, а їх недобір через воєнні дії на Сході було компенсовано заходами економії, запровадженими в липні, девальвацією і вищою, ніж прогнозувалося, інфляцією.

Щоправда, вважають у фонді, з урахуванням зростаючої заборгованості з соцвиплат і зарплат (за рахунок одержувачів на Сході) і видатків на воєнні потреби є ризик, що до кінця поточного року дефіцит української держскарбниці все ж таки не вкладеться в планові показники. У бюджеті-2015 і фонд, і уряд планують закласти дефіцит у розмірі 3,9% ВВП; загальний показник доходів збережеться на рівні 42,3% ВВП, а видатків - на рівні 46,2% ВВП, для чого треба буде впровадити жорстку дисципліну у видатковій частині основного державного кошторису.

Правильним курсом

Політика Національного банку в питаннях валютного регулювання в останні місяці викликає значні нарікання в українського населення й експертів. З початку жовтня по 12 грудня курс долара на міжбанку знову підвищився на 21%. Але у фонді дотримуються думки, що кроки НБУ в цій сфері - і насамперед гнучкий обмінний курс - все ж таки правильні. А тому МВФ пропонує, як і раніше, продовжувати проводити аукціони з продажу іноземної валюти в невеликих кількостях, щоб спростити визначення ринкового курсу валют. При цьому Нацбанк повинен уникати частих змін правил проведення цих аукціонів.

Щоб знизити тиск на резерви, НБУ має обмежити продаж валюти уряду й "Нафтогазу" і мати план дій на випадок "надзвичайної ситуації" на валютному ринку. Цей план повинен передбачати можливість додаткових обмежень на валютні операції, якщо ситуація на валютному ринку знову почне виходити з-під контролю (хоча кількісних критеріїв цього "виходу" у фонді не дають).

Ще одна проблема, на якій акцентують експерти фонду, - неточність в оцінках зовнішнього боргу корпоративного сектора й банків, через що їх планові та фактичні погашення (а отже, і ситуація з платіжним балансом) у 2014 р. сильно відрізнялися. Щоб уникнути повторення ситуації в майбутньому, у МВФ пропонують Нацбанку почати ретельну оцінку зовнішньої заборгованості: її термінів, концентрації залежно від типу позичальника і кредитора тощо. Ознайомити експертів фонду з цією оцінкою Нацбанк повинен уже до кінця січня 2015-го.

Крім того, у МВФ радять Національному банку:

- продовжувати втримувати ефективну облікову ставку додатною в реальному обчисленні з горизонтом 12 місяців наперед;

- розробляти й використовувати власний прогноз інфляції;

- розробити зміни до закону про Нацбанк, які посилять персональну незалежність членів ради Нацбанку і посилять її наглядовий мандат, а правління НБУ перетворять на виконавчий комітет регулятора;

- фонд вітає очищення банківського сектора шляхом виведення Національним банком з ринку проблемних установ. Швидка виплата Фондом гарантування вкладів фізосіб застрахованих депозитів має підвищити рівень довіри до ФГВФО і знизити відплив депозитів із банківської системи. Але плюс до цих кроків і здійснення політики з докапіталізації банків НБУ має сформувати реєстр кредитних ризиків для фінустанов і закрити всі можливості зв'язаним особам обходити кредитні ліміти банків. Для цього регулятор повинен створити спеціалізовану групу, яка буде визначати і постійно відстежувати основні економічні групи, пов'язані з банками, та їхні кредитні ризики, а також внести відповідні зміни до законодавства.

Коригування податків

МВФ схвалює багато з ідей щодо реформування податково-бюджетної сфери, висунутих урядом. Приміром, план Мінфіну зі скорочення низки соціальних видатків і пільг, який нещодавно просочився в пресу, враховує багато з рекомендацій його найбільшого кредитора. Але є у фонду і чимало побажань/зауважень до реформаторської старанності Кабміну.

Приміром, МВФ підтримує пропозиції уряду щодо скорочення кількості податків, зниження ставки єдиного соціального внеску. Але вважає, що у разі зниження ЄСВ з 40 до 15% втрати бюджету будуть надто великими, а тому пропонує обмежитися зниженням до 25%.

До того ж фінансувати неминучі бюджетні втрати в результаті цього скорочення уряд хоче за рахунок "тимчасових розбалансуючих стрибків" ставки податку на доходи фізичних осіб і оподаткування видобувного сектора, вважають у фонді. І пропонують знизити розмір рентних платежів на видобуток газу, повернувши їх до рівня липня 2014 р. На думку місії, після липневого підвищення цієї ренти вони виявилися значно вищими, ніж прийняті за міжнародними стандартами, і гальмують інвестиції в цю галузь.

А щоб компенсувати втрати від зниження ставки ЄСВ, Кабмін міг би замінити "військовий" збір у розмірі 1,5% з доходу фізичних осіб на прогресивну трирівневу структуру ПДФО (15–20–25%). Це дасть змогу згенерувати достатньо доходів.

Друга проблема у сфері податків - те, що Київ не хоче виконувати взятого на себе зобов'язання реформувати пільгове оподаткування ПДВ аграрного сектора (що було структурним маяком з виконанням до кінця вересня), а замість зниження податку на валютні операції хоче підвищити його. Експерти наполягають, що великих сільгоспвиробників треба перевести на загальний режим оподаткування. Адже в той час як на сільське господарство припадає 10% українського ВВП, податкові надходження з нього забезпечують лише 1% доходів бюджету, або 0,4% ВВП.

Окрім вищесказаного, у податковій сфері МВФ пропонує:

- відмовитися від ідеї прогресивної шкали оподаткування пасивних доходів і встановити єдину ставку на такі доходи в розмірі 15%. Єдина ставка спростить його адміністрування й обмежить відплив капіталу;

- запровадити щорічний податок на автомобілі класу люкс, що допоможе стягувати податки з незадекларованих доходів;

- до січня 2015 р. Кабмін повинен розробити стратегію й план впровадження в життя посиленої дисципліни сплати податків для великих платників податків і осіб з високими доходами;

- переглянути критерії для автоматичного відшкодування ПДВ, у тому числі правило, яке дає таке право, виходячи з рівня середньої зарплати на підприємстві;

- до березня 2015 р. розробити нову модель управління Державною фіскальною службою для того, щоб вона чітко підпорядковувалася Міністерству фінансів, кількість податкових інспекторів була скорочена, а рішення служби були незалежними від політичного втручання. Розпочати роботу новий орган після реформи має з 1 січня 2017 р.

Газ в обмін на гроші

Не менш важлива тема - дефіцит НАК "Нафтогаз України". Через девальвацію, зростання обсягів імпорту газу і скорочення доходів від його транзиту більше, ніж очікувалося, укотре зріс дефіцит газової монополії. Тепер його прогнозний рівень на кінець 2014-го - 5,7% ВВП (проти 4,3%, прогнозованих при першому перегляді програми).

Очікуваний дефіцит у 2015 р. - 3,2% ВВП. Причому з урахуванням ситуації в економіці фонд не виключає, що субсидії на енергоносії 2015-го не скоротяться, а знову зростуть.

Щоб допомогти скоротити дефіцит монополії, у МВФ пропонують ряд кроків. По-перше, забезпечити право "Нафтогазу" швидко стягувати борги зі своїх боржників (у тому числі право накладати арешт на банківські рахунки). По-друге, скасувати нещодавно впроваджені зміни в методологію виставляння рахунків підприємствам ПЕК. І найголовніший з них - перенесення строків підвищення цін на газ для населення (і, як наслідок, підвищення цін на опалення) на 40%. Замість травня 2015 р. воно має відбутися вже в січні й потім ще раз у липні. Тарифи для промислових споживачів мають коригуватися щомісяця.

Крім того, фонд рекомендує Україні скасувати постанову КМУ №596, що зобов'язує підприємства приватного сектора до лютого 2015 р. купувати газ виключно у "Нафтогазу". Додаткові надходження від цього до бюджету будуть скромними, очікують у МВФ. Зате воно посилає негативний сигнал потенційним інвесторам про бізнес-клімат в Україні та захист їхнього права власності.

Прозоріше,
ефективніше, чесніше

Четверта сфера важливих перетворень - боротьба з корупцією в Україні й ефективність державного управління.

МВФ вважає, що ухвалений у жовтні закон про Національне антикорупційне Бюро (НАБУ) недостатньо хороший. "Зміни, внесені в останню хвилину (розгляду документа) у Верховній Раді, послабили початкову версію законопроекту", - вважають у фонді. У підсумку хоч формально Україна і виконала цей структурний маяк, але у Вашингтоні його просто не зарахували.

Тепер, щоб виправити цю недоробку, парламенту треба буде внести до закону про НАБУ цілий ряд поправок, які дозволять забезпечити джерело постійної та конкурентоспроможної оплати для співробітників цього органу, посилять його можливості з перевірки професійної благонадійності (приміром, з погляду відсутності кримінального минулого або потенційного конфлікту інтересів) і т.ін. Сам новий орган має запрацювати до кінця квітня 2015-го.

Зрештою, місія МВФ закликає Київ створити базу для розкриття інформації про активи високопоставлених осіб і взятися, врешті-решт, за судову реформу. Уже до
1 лютого у ВР мають подати проект закону про судовий збір, який повинен підвищити їхню частку в бюджеті судової системи, поліпшити ефективність судового процесу і скоротити кількість апеляцій.

Ще один структурний маяк, який "провалила" наша країна, - зміни законодавчо-нормативної бази щодо дерегуляції, які мали прийняти до кінця жовтня 2014 р. Пакет відповідних документів дотепер перебуває на доопрацюванні в Мінекономрозвитку і торгівлі й не затверджений навіть Кабінетом міністрів. Більш того, раніше озвучені зауваження МВФ і Світового банку до пакета враховані в ньому не повністю.