IBOX BANK першим із українських банків отримав ліцензію на здійснення діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор. Експерти вважають, що прихід банків у гемблінг забезпечить повноцінну легалізацію грального бізнесу та збереження його доходів в українському фінансовому полі, а кейс першого ліцензіата мотивуватиме інші банки звертатися до КРАІЛ за отриманням відповідних дозвільних документів.
З моменту легалізації грального бізнесу в Україні минуло майже півтора року. Нагадаємо, у серпні 2020-го президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», прийнятий Верховною Радою в липні того ж року.
Держава достатньо активно взялася за побудову цивілізованого ринку. Було створено регуляторний орган — Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ). Перші ліцензії Комісія почала видавати в лютому 2021 року. Лише за минулий рік КРАІЛ встигла видати 90 ліцензій. З них вісім — для фізичних казино, 13 — для онлайн-казино, 59 ліцензій — організаторам ігор у залах гральних автоматів. Одну ліцензію було видано організатору букмекерської діяльності (цього року додалося ще дві ліцензії). Також КРАІЛ у 2021 році видала 3960 ліцензій на гральне обладнання та 90 дозволів — на відповідність приміщення.
Крім того, Держспецзв’язку та КРАІЛ уклали Меморандум про взаємодію у сфері кібербезпеки та кіберзахисту. Комісія оголосила про постійне співробітництво з правоохоронцями та громадськими організаціями в питаннях виявлення нелегальних закладів, у результаті якого було виявлено понад 1000 нелегальних веб-сайтів і більш як 100 наземних гральних закладів.
Також було створено Реєстр лудоманів (залежних від гри) і організовано професійну асоціацію — «Всеукраїнську Раду Гемблінгу» (Ukrainian Gambling Council), до якої увійшло понад 80% усіх ліцензованих операторів ринку.
Водночас фінансові показники ринку виявилися меншими за прогнозовані. Станом на листопад 2021 року держава отримала 1,34 млрд грн від продажу ліцензій на гральний бізнес, що становило 18% від запланованих доходів у 7,4 млрд грн.
Утім, ринок перебуває в стадії становлення, і поки що не введено в дію його важливі механізми. Зокрема, цього року буде розпочато процес впровадження Державної системи онлайн-моніторингу, яка контролює ринок азартних ігор у режимі реального часу. На розгляді парламенту перебуває оновлений законопроєкт №2713-д, спрямований на врегулювання питань про податкове навантаження на гральний бізнес.
Передбачається, що одним із основних податків буде податок на валовий гральний дохід (Gross Gaming Revenue, GGR). Коректний розрахунок цього податку без допомоги системи банківського еквайрингу неможливий. Але донедавна жоден український банк не мав ліцензії на обслуговування грального бізнесу.
Піонером цього напряму став IBOX BANK, який першим із українських банків отримав ліцензії на здійснення діяльності щодо надання послуг у сфері азартних ігор. У фінустанові готувалися до цього кроку, на початку вересня минулого року запустивши послугу еквайрингу для казино з гральною ліцензією КРАІЛ в Україні.
Цікаво, що фінустанова розпочинала свою діяльність як класичний універсальний банк, але 2020 року акціонери змінили стратегію, взявши курс на перетворення на трансакційний банк повного циклу. Вибір нових пріоритетів виявився результативним: за підсумками 2021 року дохід банку збільшився вп'ятеро, а загальні активи зросли на 90%, до 3,8 млрд грн. Кредитно-інвестиційний портфель показав приріст у 67%, а балансовий капітал збільшився на 136%. Усе це позначилося на фінансовому результаті, який також зріс порівняно з 2020 роком на 378%.
Експерти оцінюють прихід банків у гральну сферу як знакову для ринку подію, яка забезпечить його подальшу легалізацію та сталий розвиток у короткостроковій і довгостроковій перспективі, забезпечить детінізацію ринку, збільшить доходи державного бюджету й захистить гравців.
На думку співзасновника аналітичного центру «Українська Фабрика Думки» економічного експерта Юрія Гаврилечка, отримання банками ліцензій для обслуговування грального бізнесу забезпечить його детінізацію.
«Прихід банків у сферу спеціалізованого обслуговування легальної вітчизняної гральної індустрії несе низку переваг для держави. Це збільшення прозорості трансакцій і посилення детінізації грального ринку, збереження грошей в українському фінансовому полі замість виведення їх за кордон через систему пов'язаних кореспондентських рахунків у зарубіжних банках», — зазначив Юрій Гаврилечко.
У свою чергу, керуючий партнер консалтингової компанії «Фінансова студія» Євген Невмержицький указує на те, що легалізація банківських платежів від доходів грального бізнесу не тільки сприяє детінізації ринку, а й забезпечує захист гравців.
«Це дуже позитивний момент, крок до того, щоб гральний бізнес виходив із «тіні». Крок до захисту учасників цієї діяльності та надходження грошей у бюджет. Якщо ліцензія надається банкам, це лише сприяє прозорості. Банк, попри те, що це зарегульована установа, користується довірою. Це захист грального бізнесу, тому що в нелегальних закладах учасникам нікуди скаржитися, якщо їх просто ошукують. Якщо ліцензія надається банку, то є захист учасників, які займаються цими розвагами», — зазначив експерт.
Керівник аналітичного центру Спілки українських підприємців Андрій Єрашов переконаний, що участь банків в обслуговуванні ринку азартних ігор дає державі можливість ефективно контролювати сплату податків операторами цього ринку.
«Річ у тім, що гральний бізнес був непрозорий, коли через нього проходила готівка. І там приховувалося, скільки він реально заробляє. Якщо це будуть розрахунки лише безготівкові, НБУ може перевірити трансакції та встановити, чи сплачені всі податки під час виграшу. У цьому я не бачу великих перешкод. Враховуючи, що Нацбанк дуже серйозно контролює інші банки, то це будуть більш прозорі трансакції», — наголосив Андрій Єрашов.
Із цим згодний Юрій Гаврилечко, який зазначає, що перший ліцензіат зіштовхнеться з пильною увагою контролюючих органів.
«Вести розрахунки податку на валовий гральний дохід (GGR) без допомоги системи банківського еквайрингу практично нереально. І тут IBOX BANK — гарний приклад того, як слід діяти й банкірам, і державі. Адже зрозуміло, що перший банк, який наважився відкрито та прозоро працювати з гральним бізнесом, неминуче опиниться під щільним — дуже щільним — контролем із боку і держави, і бізнесу, і суспільства. Отже, він сам повинен мати бездоганно налагоджені бізнес-процеси, прозору звітність і на 100% чистий бізнес», — вважає Юрій Гаврилечко.
Експерти сходяться в тому, що кейс першого ліцензіата стане прецедентом, і інші банки звертатимуться до КРАІЛ за отриманням відповідних дозвільних документів.
«Що більше буде гравців на цьому ринку, то краще. Цю ліцензію потрібно не просто отримати, а й мати штат співробітників, які там працюватимуть. Але якщо коло конкуренції збільшується, це добре», — вважає Андрій Єрашов.
«Звичайно, перший крок — це добре, оскільки попит дуже високий на цей вид розваг, і без цього неможливі розрахунки», — переконаний Євген Невмержицький.
Процес легалізації ринку азартних ігор рухається нешвидко з очевидних причин: доволі високе податкове навантаження та вартість ліцензій, тривалий досвід нелегальної роботи, відсутність системи моніторингу (запуск якої передбачається цього року). Проте цей процес триває, і прихід у сферу гемблінгу банків свідчить про те, що детінізація ринку, його підзвітність органам контролю та розвиток відповідно до загальносвітових моделей — це лише справа часу.
Більше статей Романа Івченка читайте за посиланням.