Державному агентству резерву України потрібен євроремонт

23 жовтня, 2015, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 40, 23 жовтня-30 жовтня 2015р.
Відправити
Відправити

Державний резерв України за більш як 20 років свого існування дійшов до того стану, в якому просто не здатний виконувати свою головну функцію - надати державі резерви у скрутний час.

Державному агентству резерву України  потрібен євроремонт

Державний резерв України за більш як 20 років свого існування дійшов до того стану, в якому просто не здатний виконувати свою головну функцію - надати державі резерви у скрутний час. Ні, не можна сказати, що ці державні запаси абсолютно порожні - там, попри "зусилля" 19 керівників відомства, усе ще щось є. Навіть в АТО відомство передало чимало продуктів, палива, інших речей, необхідних фронту. Водночас волонтери роблять набагато більше. Є всі підстави вважати, що ще кілька років такого безвідповідального ставлення держави до Держрезерву, і ця система самознищиться.

У нинішньому стані Держрезерв не здатний допомогти державі

Держрезерв не реформувався із дати свого заснування - з 1991 р. Це типове централізоване пострадянське відомство, яке зовсім не відповідає вимогам часу. Воно складається із центрального апарату (колись 200 людей, але нині 77 за новим штатним розкладом), 39 підприємств (з яких лише 26 - економічно активні) і понад 450 відповідальних зберігачів різних форм власності. Наші підприємства - це елеватори, склади, нафтобази, млини, холодильники і навіть цукровий завод. Подібні по своїй суті структури існують у всіх країнах світу. Водночас у жодній з них її адміністрування не вбивало б системи так, як в Україні. І це відбувалося свідомо.

Систему Державного резерву спеціально доводили до банкрутства - метою було "обнуління" резервів. З огляду на останні кілька років "управління" це подібне до того, як наш східний сусід "примушує до миру" своїх українських "братів" - жодного шансу чинити опір з огляду на забезпечення держави стратегічними резервами не було. Із системи "виймали" найкращі підприємства та організації. Чого варте виведення восьми елеваторів "під гул революції" з підпорядкування Держрезерву до Міністерства АПК із подальшим запланованим рейдерським захопленням - одним із найбільш ймовірних варіантів.

Понад десять років Держрезерв недофінансовувався в обсязі, потрібному для виконання своїх функцій. А з 2012 р. із загального фонду бюджету фактично не надходили гроші на накопичення. Місяцями співробітникам не виплачувалися зарплати. Не було навіть можливості закупити найнеобхідніші канцтовари. Водночас у ЗМІ агентство згадували, лише коли відбувалося немотивоване зростання цін на товари: "Де ж Держрезерв із своєю функцією згладжування цінової волатильності?". Читати це смішно - вже багато років відомство в принципі не могло вирішити подібних проблем, бо не мало для цього ресурсів.

Бардак, який панував і подекуди ще панує на підприємствах Держрезерву, навіть складно описати. Нещодавно під час аудиту виявилося, що на одному з наших підприємств керують невідомі нам люди - важко зрозуміти, звідки вони взялися. Ми звернулися до відповідних органів.

У Державного резерву - виконавчих проваджень судів на мільярд гривень. Це доведені випадки шахрайських дій щодо державних резервів. Звичайно, не факт, що ми цей мільярд для держави отримаємо. Більшість боржників вже перебуває у стані банкрутства чи ліквідації. Решта намагаються у будь-який спосіб уникнути повернення грошей. Чого лише вартий останній випадок, йдеться про компанію, що поставила нам у 2011 р. неякісні нафтопродукти. Ми вже виграли суд, який зобов'язав компанію замінити це пальне і виплатити штраф у понад 23 млн грн. Однак очікувати отримання цього великого штрафу навряд чи варто, адже статутний фонд компанії - кілька тисяч гривень. І таких виконавчих проваджень у нас багато. Чи ще випадок, коли зерно, яке належить Держрезерву, на суму 30 млн грн кілька разів на папері безпідставно змінювало свого власника. За цю оборудку ми звільнили директора цього підприємства. Звернулися до суду, чекаємо рішення.

У принципі система Держрезерву працює, процес іде, а от результату немає. Головний висновок стосовно нашої роботи в умовах АТО - система не є мобільною. І тут навряд чи йдеться про корупційні причини цього недоліку. Просто регулятивні акти абсолютно не відповідають реаліям сьогодення.

Від моменту надходження запиту від Міністерства оборони на певні ресурси для своєї діяльності до їх отримання минає кілька місяців - і це в умовах війни! Це стосується таких життєво важливих ресурсів, як нафтопродукти, намети, білизна, продукти харчування. Вони не потрібні на фронті через три місяці. Танкам необхідне пальне, щоб зараз виходити в бій, але для надання пального потрібне тривале погодження в різних кабінетах.

Проте відпуск резервів - це не єдина проблема, ще оперативно потрібно їх закуповувати й освіжати. Нині це - забюрократизована процедура із можливістю її призупинення у будь-який момент у судах, Антимонопольному комітеті тощо. Фактично Державний резерв за цей рік зміг закупити тільки консерви (600 тис. банок) і дизельне паливо (18 тис. т). Хоча мав би закупити 1,8 млн банок консервів, поновити видане торік на фронт пальне, ті самі намети та інше для армії тощо.

План освіження, згідно з яким мають бути поновлені матеріальні цінності, був затверджений нещодавно, тому виконати його повністю Державному резерву не вдасться через те, що занадто мало часу залишилося до кінця року. Причому такий план - це не лише нові закупівлі. Відповідно до нього ті цінності, що майже прострочені або вже прострочені, мають бути реалізовані, а на їх місце закуплені нові. Ця процедура займає мінімум два місяці. У найкращому разі ми зможемо закупити їх до кінця року. Реформа в цьому сенсі має бути радикальною і визначати, що у подальшому Держрезерв повинен підпадати під спеціальні норми закупівель (у т.ч. електронні закупівлі!)

Подібних прикладів чимало. Моя місія - виведення Держрезерву з того дна, де він був, і рух у напрямку європейської моделі Держрезерву. До зрозумілої, ефективної та некорумпованої системи відомства.

А як у них?

У жодній країні ЄС таких тривалих термінів закупівель немає. На моє запитання, як ви контролюєте те, що ваші матеріальні цінності не буде прострочено, вкрадено тощо, мої колеги з Європи реагують із подивом. У них це не питання відповідальності керівників Держрезерву, а сфера впливу правоохоронних органів. Принципи, на яких будується робота цього органу, виключають можливість корупції. Досягнути цього в України - наша мета.

У Литві таких випадків розкрадання держрезервів не було з кінця 90-х минулого століття, у Польщі - з початку 2000-х. Відсутні проблеми і з освіженням. Діє принцип 50% - у законі прописано, що після закінчення половини гарантованого часу зберігання матеріальні цінності в обов'язковому порядку освіжують. У нас за законодавством резерви на освіження йдуть після закінчення терміну зберігання. Старі резерви не продають, а утилізують за рахунок державних коштів, які не виділяються! Глухий кут.

Для зберігання державних матеріальних резервів широко застосовується приватно-державне партнерство. У Польщі товари медичного резерву зберігаються у логістичних центрах фармакологічних компаній. Державний резерв як агенція формує номенклатурний перелік та обсяги й укладає договір на освіження та забезпечення належного зберігання цих запасів. Державний резерв Поль_щі координує лише питання виконання цих зобов'язань, а питаннями логістики - зберіганням, освіженням, відпуском - займається приватний сектор, отримуючи за це гроші. Литва планує цей підхід поширити на зберігання не лише медпрепаратів, а й продуктів завдяки залученню великих продуктових мереж.

Досвід колег з Європи став предметом нашого глибокого вивчення. Ми спеціально не розглядали приклади "гігантів" держрезерву, які можуть собі дозволити великі накопичення: США, Німеччини тощо. Водночас Литва, Польща, Чехія, Угорщина та Словенія - це країни, досвід яких нас зацікавив. Висновки очевидні. В усіх перелічених країнах, крім Чехії, не існує мобілізаційного резерву. Всюди до зберігання резерву залучаються приватні компанії. Єдине, що не вдалося дослідити, це які суми державні бюджети виділяють для формування резервів, адже у багатьох країнах це є державною таємницею. Проте очевидно, що кошти регулярно виділяються бюджетами країн, а запаси постійно збільшуються.

Нині ми готуємо новий закон про стратегічні резерви України. Основа цього закону - литовський, польський та угорський досвід. Принципових спірних питань немає. Є технічні нюанси, наприклад, на кого можна було б передати мобілізаційний резерв, як координувати та формувати нафтопродуктові резерви. Проте це деталі.

Дорожня карта реформування Державного резерву

Завдання нової команди Держрезерву - зробити так, щоб ця система могла працювати ефективно і прозоро, використовуючи внутрішні резерви для свого забезпечення.

Сутність реформи - перехід від централізованої, пострадянської моделі до децентралізованої змішаної моделі держрезервів, спрямованої на забезпечення стратегічних запасів і грошових ресурсів. Переходимо від принципу "все для всіх у будь-яких випадках" до принципу "найнагальніші потреби плюс гроші". Раніше категорії грошей у моделі стратегічних резервів нашої держави не існувало. Хоча багато чого можна у разі потреби закупити з ринку - і не потрібно витрачатися на склади та логістику. Так роблять у країнах Європейського Союзу.

Резерви, які зберігатиме у подальшому Держрезерв, будуть справді стратегічними. Вони забезпечуватимуть потреби держави насамперед в особливий період, допомагатимуть з урегулюванням надзвичайних ситуацій і навіть слугуватимуть гуманітарною допомогою.

Номенклатура зберігання має бути переглянута. На сьогодні понад 500 підприємств зберігають щось абсолютно застаріле, непотрібне для держави і навіть отримують за це гроші. Кількість номенклатури мобілізаційного резерву - більш як 36 тис. найменувань. Однак і в стратегічному державному резерві кількість номенклатури має бути зменшена з 70 до 20 одиниць.

Запланована система Державного резерву до 2017 р. має бути трирівневою. На першому рівні - координатор, аналітичний центр - власне Державний резерв, який визначатиме, що потрібно й для чого. На другому - міністерства-розпорядники (Міноборони, Мінагропрод, МОЗ і МНС). На третьому рівні - державні та приватні підприємства-зберігачі. У структуру Державного резерву також за власним бажанням можуть бути включені й органи місцевого самоврядування. Базисом Держрезерву в новій структурі визначено домогосподарства, які і так завжди мають власні запаси "на чорний день", але це довгострокова мета, якої вже досягли Швеція, Швейцарія тощо.

Згідно з новою концепцією реформування Держрезерву, у нього забирають функцію інтервенції на ринки для збереження цінової стабільності - про нереальність виконання цього завдання йшлося вище. Так само планується вилучити мобілізаційний резерв. Його потрібно переглянути, що можливо - реалізувати, що неможливо - списати та передати згодом.

Зберігання державного стратегічного резерву відбуватиметься на двох майданчиках. По-перше, на державних підприємствах. На наш погляд, у зберіганні зерна повністю покладатися на приватний сектор недоречно. Ще є потреба у кількох державних складах, які забезпечуватимуть зберігання промислових і продуктових товарів. Все інше, що виходить за межі мінімальної номенклатури стратегічного резерву держави, має зберігатися у приватного сектора. З приватними компаніями мають укладатися договори. Обиратимуть компанії на відкритих тендерах, із чітко визначеними тарифами і відповідальністю.

Гроші на цю реформу не знадобляться - всі зміни будуть здійснюватися за рахунок внутрішніх резервів. Сподіваємося, що величезна сума судових рішень на нашу користь рано чи пізно перетвориться на важливий ресурс, який допоможе здійснити реформу без залучення коштів держави.

У рамках оновленої структури ми плануємо організувати холдинг, в який зберемо елеватори і комбінати хлібопродуктів, що зберігатимуть зерно і матимуть можливість швидко його переробити. Кому цей холдинг буде підпорядковуватися згодом, це вже питання, але на першому, перехідному, етапі - однозначно Держрезерву. Він може належати до Міністерства аграрної політики або іншого органу і повинен мати правильну корпоративну структуру: наглядову раду, незалежних директорів, якісне корпоративне управління. Працювати він має прозоро, тарифи повинні бути уніфіковані. Такий підхід дасть змогу гарантувати відсутність корупційної складової незалежно від того, хто очолюватиме цей холдинг або Державний резерв загалом.

На часі - паливний резерв

Важливою подією у рамках співпраці між Державним агентством резерву України та подібними органами європейських країн став круглий стіл "Україна-ЄС: формування стратегічних резервів", що відбувся 24 вересня за нашою ініціативою. Представники Польщі, Литви, Угорщини та Австрії поділилися із нашими міністерствами своїми напрацюваннями щодо накопичення державних резервів. Особливу увагу було приділено саме резервуванню нафти та нафтопродуктів. Круглий стіл започаткував, а краще сказати, відновив давно призупинену співпрацю із Європейським Енергетичним співтовариством, адже тепер питання створення резерву нафтопродуктів - уже не проект, а реальні дії. Європейське Енергетичне співтовариство - міжнародна організація, створена під егідою Європейського Союзу та покликана впроваджувати політику енергетичної безпеки ЄС у країнах, що не входять до його складу. Експерт із формування резервів нафтопродуктів презентував на круглому столі концепцію імплементації для України, розроблену секретаріатом, і висловив готовність щодо подальшої ефективної кооперації.

У рамках круглого столу відбулася зустріч у прем'єр-міністра країни Арсенія Яценюка, який висунув ідею створення паливного резерву, що, крім нафти та нафтопродуктів, містив би й запаси газу та вугілля. Питання надважливе, враховуючи залежність України від отримання цих ресурсів з-за кордону, яке часто обтяжене політичним фактором.

Зараз ми розробляємо модель створення паливного резерву України на базі Держрезерву. Україна - чи не єдина країна на континенті, яка взяла на себе зобов'язання з формування резервів нафтопродуктів відповідно до Євродирективи 2009/119/ЄС від 14 вересня 2009 р. і ще нічого для її імплементації не зробила. Накопичення запасів нафти/нафтопродуктів - це тривалий процес, та й гроші, потрібні для виконання цієї євродирективи, швидко не з'являються. Треба як мінімум накопичити ресурс на 61 день середньоденного споживання, хоча деякі країни роблять накопичення в обсязі споживання на 90 днів. Це робота тривала - виконати Євродирективу 2009/119/ЄС ми маємо до 2023 р.

Робоча група з імплементації євродирективи була створена у липні цього року, на наше прохання, першу зустріч вона провела у вересні. А після заснування платформи з обміну досвідом з європейськими системами резервів і проведення круглого столу Держрезерв заручився підтримкою з боку секретаріату Європейського енергоспівтовариства, який працює з країнами по впровадженню вимог євродирективи. Для участі в робочій групі Держрезерву були направлені експерти з нафтових ринків і незалежні консультанти секретаріату, на рахунку яких не один успішний досвід імплементації цього документа. План роботи групи включає формування моделі нової структури нафтопродуктів, проект плану дій з імплементації, підготовку первинного та вторинного законодавства як основи діяльності новоствореного фонду, а також обговорення ефективних способів фінансування.

Related video

Залишається запитання: на якій базі створювати цей резерв? В інших країнах майданчиком для формування резерву нафти та нафтопродуктів є Державний резерв, він володіє потужностями для зберігання та повинен, відповідно до стратегії свого реформування, ці нафтопродукти кудись передавати. Навіщо створювати щось нове, якщо можна зробити паливний резерв на базі існуючих нафтобаз? На згаданому вище круглому столі було запропоновано створити холдинг із зберігання нафтопродуктів на базі існуючих потужностей Державного резерву України. До кінця 2015 р. концепцію створення цього органу буде винесено на розгляд Кабінету міністрів.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості погодилося, що головним у цій групі зі створення паливного резерву буде Державний резерв. У нас є все необхідне - досвід, потужності, а головне, чітке розуміння того, що відсутність паливного резерву загрожує економічній безпеці нашої держави. Заради цієї безпеки і працює Державне агентство резерву України.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}