Депозити в умовах війни: чому вклади в банках продовжують зростати, незважаючи на мізерні ставки

11 травня, 2022, 17:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

В умовах двозначної споживчої інфляції депозитні ставки притислися до 4,5–6% і продовжують знижуватися

Депозити в умовах війни: чому вклади в банках продовжують зростати, незважаючи на мізерні ставки
© Прес-центр НБУ

Такого не було в жодній країні світу за всю історію з моменту появи грошових відносин. В Україні третій місяць іде повномасштабна війна, однак там, де сьогодні немає активних бойових дій, відділення банків працюють, народ спокійно розплачується в магазинах банківськими картами і ніхто не шикується в черги, щоб забрати свої гроші з банкоматів чи з банківських депозитів. Ба більше, за інформацією Національного банку України, за гарячий воєнний березень 2022 року кошти на банківських рахунках українців загалом навіть зросли — більш ніж на 9%. А депозити домашніх господарств у гривні за той самий місяць зросли ще солідніше — більш ніж на 14%: із 475 до 542 млн грн. Враховуючи падіння в найбільших банках середніх ставок за гривневими вкладами на 1,5–2% (до 4,5–6%), а у валюті — взагалі до символічних 0,01% та обвальну і слабко прогнозовану інфляцію, ситуація видається більш ніж дивною.

Нинішня ситуація з банками загалом і банківськими депозитами, зокрема, кардинально відрізняється від тієї, що стихійно виникала в Україні під час значно менш серйозних, ніж війна, криз. Банківський регулятор і банкіри одностайно стверджують, що причина в їхній кращій підготовці та кращій відповіді банківської системи. Зараз банки добре капіталізовані, мають достатню ліквідність, стабільно працюють електронні платежі. Все це справді так, але нинішня стабільність має й негативні причини.

Споживча інфляція, за оцінками НБУ, в річному обчисленні прискорилася до 13,7% в березні і майже до 16% — у квітні. Зростання інфляції зумовили порушення ланцюжків постачання, нерівномірний попит, збільшення витрат бізнесу та фізичне знищення активів підприємств через повномасштабний напад Росії на Україну.

Попри всю стійкість і надійність української банківської системи, в перші дні війни українці все-таки віддавали перевагу готівці, визнають банкіри. Лише приблизно через тиждень, побачивши, що банківська система працює стабільно, дехто поніс готівку назад у банки. Справді, ризики втрати своїх депозитів через банкрутство банку тепер невисокі. Тим більше що держава в умовах війни гарантувала 100% повернення депозитів, незалежно від суми вкладів. Не те щоб це зіграло вирішальну роль, але багатьох заспокоїло.

Тому головне питання — в дохідності депозитів. За валютними вкладами в Україні останніми роками й так була дуже низька дохідність, а тепер вона впала до непристойно низького рівня і рідко сягає навіть 1%. Тимчасом такі вклади захищені від девальвації, що вже відбувається з національною валютою. Роботу офіційного валютного ринку в умовах війни було призупинено, а курс гривні до долара — зафіксовано Національним банком на довоєнному рівні 29,3 грн/дол. Однак на готівковому ринку долар зараз пропонують за ціною від 35 грн. А тим, хто виїхав із країни, валютні вклади легше використовувати за кордоном. Гривневі депозити до війни були набагато дохідніші, однак обміняти їх нині на валюту в нас у країні, м'яко кажучи, складно.

Дохідність депозитів у національній валюті почала хоч і не обвально, але досить швидко знижуватися. За два місяці, якщо дивитися на UIRD, вклади у валюті в середньому знизилися на 0,1% річних, а в гривні — від 0,3 до 0,7%, залежно від терміну депозиту. Український індекс ставок депозитів для фізичних осіб на 12 місяців сьогодні становить 7,69%. Але якщо брати перші за розмірами активів і надійністю 20 банків, зниження становило приблизно 1% на місяць і відбувалося кількома хвилями, впавши, в результаті, поки що на 1,5–2% до рівня 4,5–6% річних. Банкіри впевнені, що найближчим часом цей тренд зберігатиметься, і ставки до кінця травня знизяться ще, як мінімум, на 1%.

Причина досить банальна — банкам зараз просто не потрібні гроші вкладників, оскільки їх практично нікуди вкладати. Депозити потрібні для кредитування, але якщо грошей удосталь, а по нові кредити не приходять ані бізнес, ані населення, то не тільки знижується депозитна ставка, а й втрачається інтерес до нових залучень.

 Тим часом українці продовжують нести свої гроші у вітчизняні банки. За даними НБУ, приблизно у 2/3 банків кількість депозитів зростає. Причини приросту коштів на рахунках населення експерти пояснили відразу кількома чинниками. По-перше, кілька місяців перед війною українці активно нагромаджували готівку в очікуванні страшних потрясінь. Але, впевнившись, що банківська система працює у звичному режимі, більшість вирішила повернути кошти на рахунки, адже тримати готівку в неспокійні часи небезпечніше вдвічі.

Вкладати готівку на рахунки почали й ті, хто виїжджав за кордон у другій хвилі біженців. Річ у тому, що в сусідніх країнах практично неможливо обміняти готівкову гривню на місцеву валюту за прийнятним курсом. Якщо ж гроші лежать навіть на гривневому рахунку, то картою можна розплачуватися за кордоном за фіксованим і не дуже грабіжницьким курсом.

Також українці стали менше знімати коштів зі своїх поточних рахунків.

Однак усі перелічені експертами причини, швидше за все, теж не основні. Основна причина в тому, що людям, як і банкам, практично нікуди витрачати свої гроші. Споживчий ринок в умовах війни стиснувся до мінімуму. Люди купують тільки їжу та предмети першої необхідності. Невитрачені гроші осідають на банківських рахунках.

У короткостроковій перспективі на один-два місяці тренд до зниження депозитних ставок очевидний. Певна річ, він залежатиме від того, як банки будуть бачити динаміку своїх активів і пасивів. Якщо українці продовжать обслуговувати й погашати взяті кредити, з'явиться попит на кредити у вітчизняного бізнесу, наприклад в аграрній сфері та сфері будівництва, а якщо депозити перестануть зростати так стрімко — зниження ставок буде не таким різким. Але тренд до зниження ставок залишиться в кожному разі.

При цьому фінансові перспективи України (і, як наслідок, перспективи національної валюти та долі гривневих депозитів) доволі оптимістичні. Сьогодні українці не просто жертвують кошти, допомагаючи ЗСУ та збираючи гуманітарну допомогу, але й проводять комунальні платежі, а багато хто поступово гасить чи, щонайменше, обслуговує взяті раніше споживчі й іпотечні кредити. Виявилося, що населення України швидше, ніж вітчизняний бізнес, пристосувалося до нової економічної ситуації, а можливо, і мало більший грошовий ресурс. Або люди просто сильніше вірять у нашу перемогу над ворогом.

Важлива й міжнародна фінансова підтримка України під час війни та перспективи її продовження після нашої перемоги. Усі впевнені, що вона триватиме стільки, скільки треба. Ця допомога заспокоює суб'єктів економічної діяльності як в Україні, так і за кордоном. З іншого боку, ніяка фінансова допомога не врятувала б банківську систему без віри українців у свою державу, свою армію та свої банки.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК