"Дельта Банк": "Боні і Клайд" по-українськи

Банкрутство "Дельта Банку" стало найбільшим на банківському ринку за всю історію незалежної України (Приватбанку, як відомо, було підставлено багатомільярдне держбюджетне плече).

І супроводжувалося воно стількома скандальними обставинами, які спливли назовні, що відносно його мажоритарного власника Миколи Лагуна виникає нездоланне бажання викликнути класичне жегловське "Злодій має сидіти у в'язниці!". Однак після вже майже двох із половиною років після виведення "Дельти" з ринку М.Лагун не обтяжений серйозними претензіями з боку правоохоронців, принаймні будь-які обвинувачення йому особисто не пред'являлися. Понад те, попри велику кількість постраждалих великих вкладників перед ним не закривалися й двері найкрутіших тусовок, ресторанів, гольф-клубів...

"Любі держдрузі"

У коментарях у відповідь на запит DT.UA Лагун відкидає наявність злого наміру в його діях, які передували виведенню з ринку фінустанови, що належала йому, заявляючи про відсутність сумнівів у законності своїх дій і дій більшої частини менеджменту "Дельта Банку". При цьому він підкреслює, що "ті самі операції можуть бути інтерпретовані по-різному, оскільки багато чого залежить від контексту: коли приймалося рішення, які завдання вирішувалися, враховувати прогнози та очікування, а також нормативну базу, що діяла на момент їхнього проведення". Мабуть, це слід трактувати таким чином, що якщо порушення й були, то лише щоб капітал "надути" або якусь "майже просту" фінансову схему провернути. Але про жодну крадіжку у вкладників, ні навіть про масштабне інсайдерське кредитування не йдеться - у героя нашої нинішньої розповіді, як він заявляє, нібито просто не було власних великих інтересів поза банківським бізнесом. (З повною версією коментарів М.Лагуна можна ознайомитися на сайті DT.UA у публікації "Банкрутство "Дельти": версія Миколи Лагуна"!).

Досвідчені банкіри - співрозмовники DT.UA цю версію почасти підтримують, зазначаючи, що головною причиною банкрутства "Дельти" було точно не кредитування пов'язаних осіб, а в схемах із виведення капіталу треба було б пошукати високопоставлених інтересантів на найвищих посадах в українській владі. Але дуже малоймовірно, щоб це було рефінансування НБУ, - надто резонансною та ризикованою ще з 2008–2009 рр. стала ця "тема".

Лагун же, як і його великі вкладники, став у результаті жертвою власних амбіцій і схильності до (не)здорового авантюризму. Але ж саме ці дві якості вкупі з казначейським бекграундом і добре відомою на ринку лагунівською спроможністю домовлятися "хоч із самим чортом" свого часу допомогли йому обзавестися не лише власним банком, а й досить корисними зв'язками у високих чиновницьких коридорах.

Неофіційний статус головного комунікатора між проблемними банками та топ-розпорядниками рефінансування НБУ під час кризи 2008–2009 рр. став тільки однією з відправних точок для сходження зірки Лагуна. За часів Януковича він уже активно збирав-скуповував проблемні кредити й банки, крутив схеми рефінансування "Нафтогазу" і входив до сотні найбагатших українців, за версією місцевого Forbes.

Та як дуже часто буває в таких випадках, під час високого злету йде земля з-під ніг і втрачається відчуття реальності. І якщо на старті "Дельта Банк" був дуже високоризикованим і вузькоспеціалізованим, але цілком працездатним і високодохідним бізнесом (хоча, по суті, НЕбанківським), то розпочатий згодом період збирання всього та вся, що погано лежить на ринку, закінчився в підсумку для банку жалюгідно. Адмінресурсом (особливо високим і найвищим) користуватися дуже заманливо, зручно та прибутково. Та от тільки він зазвичай в остаточному підсумку підводить. Причому настає цей "остаточний підсумок" у найбільш невідповідний момент... Ці самі асоціації виникають зараз, коли спостерігаєш за збиранням "мертвих і не дуже тушок" групою ТАС Сергія Тігіпка. І виходячи з того, що обмежувати це "неорганічне" зростання ніхто зі слуг державних навіть не намагається, відбувається це з найвищого дозволу та, досить імовірно, з урахуванням найвищих інтересів. Але це вже - зовсім інша історія. Лагунівська ж історія хоча й дуже показова, але високі та найвищі українські держчини так нічого й не навчила. Як кажуть, "училися-училися, а помилки ті самі".

Примітна особливість, яка відрізняє Лагуна від власників інших банків-банкрутів, - відсутність персонального поручительства з рефінансування. Цікаво й те, що Лагун - один із небагатьох власників банків-банкрутів, про якого Валерія Гонтарева, яка все ще значиться головою НБУ, відгукувалася як мінімум нейтрально (якщо не сказати з симпатією). Зокрема, восени 2015-го, тобто вже після визнання "Дельта Банку" неплатоспроможним, Гонтарева в інтерв'ю DT.UA сказала дослівно таке: "Лагун побудував банк, бізнес, так, побудував суперризиковано, але в нього реальні портфелі. Коли вивели "Дельту" у Фонд, на коррахунках був нуль, але минає шість місяців - і вже понад 2 млрд надходжень. Тобто портфель робочий, нічого не відбувається з банком, бізнес працює, він - реальний".

Із цими словами Гонтаревої не дуже корелює офіційна заява НБУ про визнання "Дельта Банку" неплатоспроможним. У ній зазначалося: "Агресивний розвиток корпоративного бізнесу АТ "Дельта Банк" і брак досвіду в обраному сегменті призвели до значного погіршення якості кредитного портфеля та скорочення ліквідності банку".

НБУ, до речі, був основним драйвером ідеї націоналізації "Дельти", яку, однак, заблокував Мінфін на чолі з Наталією Яресько (читайте - МВФ). Гонтаревій не вдалося переконати Ощадбанк купити "Дельта Банк" навіть за одну гривню. Голова правління "Ощаду" Андрій Пишний, коментуючи такий варіант, був недвозначним: "Активів ("Дельта Банку") недостатньо для виплат за наявними зобов'язаннями. Будь-який з варіантів передбачає необхідність значної докапіталізації Ощадбанку".

За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), ринкова вартість 85,5 млрд грн активів "Дельти", які значаться на балансі, - 29 млрд (34% від балансової вартості). У їхньому числі кредити фізособам оцінені в 11,3 млрд грн (з балансових 29,5 млрд), юрособам - у 9,94 млрд (37,8 млрд).

Аудитори "Ернст енд Янг" (EY) під час forensic audit виявили, що "Дельта Банк" за останні три роки життя (з березня 2012-го по березень 2015-го) приховав збитків як мінімум на 42 млрд грн. І принаймні з квітня 2014-го, з огляду на реальні показники нормативів ліквідності, "Дельта" була неплатоспроможною. А якщо дивитися на реальний показник достатності регулятивного капіталу, то банк був неплатоспроможним ще... з квітня 2012-го.

В EY також указували на такі практики в роботі "Дельти", як відсутність договорів застави в кредитних справах позичальників, завищення вартості застав, подвійна застава активів, видача кредитів після присвоєння банку статусу проблемного тощо.

Абсурдність ситуації доходила до того, що "Дельта Банк" за нацстандартами фінзвітності за 2014 р. декларував... прибуток у 46,3 млн грн. Хоча те, що з банком не все гаразд, було зрозуміло ще за підсумками 2013-го, коли його відсоткові витрати перевищили доходи на 303,8 млн грн. І доводи, що банк був "заточений" на одержання комісійних доходів, які "зашивав" у свої продукти, виглядають, м'яко кажучи, непереконливо.

Однією з можливих причин схвальних відгуків голови НБУ про Лагуна та його збанкрутілий банк злі язики називають давню співпрацю в операціях (схемах?) із ОВДП, зараховуючи обох до неформального клубу скарбників, які працювали за часів Януковича на "Сім'ю" (через Колобова). Тут учасники ринку згадують у тому числі про "прогін" ОВДП, випущених для докапіталізації "Нафтогазу", через ICU і "Дельта Банк". Ну а виведенням через операції з ОВДП прибутку з держбанків нині цікавиться навіть Генпрокуратура...

У цьому самому контексті пригадується гучна "депозитна" історія близьких родичів Гонтаревої, видача НБУ вже під її керівництвом рефінансування для "Дельти" під 2 млрд грн (на що Валерія Олексіївна у випадку інших банків була зазвичай скупою), відсутність персональної гарантії М.Лагуна з рефінансування, кримінальні провадження ГПУ і НАБУ по сумнівних операціях "Дельта Банку", у яких правоохоронці вважають співучасниками злочинів у тому числі посадових осіб НБУ.

Суди і пересуди

На 1 липня 2017 р. ФГВФО у межах гарантійної суми виплатив вкладникам "Дельти"
15,58 млрд грн, а сукупні виплати потягнуть на 16,1 млрд. Це найбільші витрати Фонду по банках-банкрутах.

За даними ФГВФО, обсяг коштів фізосіб у "Дельті" з категорії "200+" - 8,8 млрд грн, а борг банку перед НБУ з рефінансування на початок квітня становив 8 млрд (на момент введення тимчасової адміністрації - 9,3 млрд грн). З огляду на вищенаведені невтішні оцінки Фонду про реальну вартість активів "Дельти", очевидний ризик, що або вкладники "200+", або НБУ своїх коштів не одержать (між ними саме тривають позови з цього приводу в судах). Не кажучи вже про юросіб, серед яких також Ощадбанк і Державна іпотечна установа (ДІУ), які також розраховують на повернення своїх мільярдів. Сумарні вимоги кредиторів до "Дельта Банку" - 53,7 млрд грн.

Задля справедливості зазначимо, що кредитний портфель "Дельти" справді не повністю "мертвий". Ознаки життя показує насамперед його роздрібна частина, що й забезпечило деяке зменшення боргу банку перед НБУ (на 1,3 млрд грн) і погашення 25% (на суму близько 3,7 млрд) зобов'язань "Дельти" перед ФГВФО (цей борг у 14,8 млрд утворився через гарантійні виплати Фонду). У лютому В.Гонтарева заявляла про зменшення боргу "Дельта Банку" перед ФГВФО і НБУ на 5,3 млрд грн.

Об'єднання цих сум в одну навряд чи було випадковим з огляду на масштабні судові баталії між НБУ і Фондом, які ніяк не можуть поділити, кому ж дістанеться "виручка" банку. Частіше в судових протистояннях перемагає ФГВФО, про що свідчить у тому числі рішення Київського апеляційного госпсуду від 14 лютого 2017 р. у справі, де предмет спору НБУ і ФГВФО - 3,36 млрд грн, які ліквідатор "Дельта Банку" перерахував Фонду, а не Нацбанку.

НБУ програв Фонду навіть у Вищому госпсуді - у справі на 220 млн грн, отриманих "Дельтою" у результаті погашення облігацій Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, які випускалися під гарантії Кабміну. Такі судові спори між НБУ і ФГВФО зовсім не рідкість й у випадку інших банків-банкрутів (зокрема, "Фінанси і кредит", Златобанк, "Надра"). Передумова для конфліктів - протиріччя норм різних законів. Якщо НБУ як забезпечений кредитор може претендувати на кошти банків-банкрутів позачергово на підставі Закону "Про заставу", то ФГВФО апелює до Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до норм якого Нацбанк може опинитися лише в сьомій черзі кредиторів.

Нині суди Київської області розглядають принаймні п'ять позовів НБУ до М.Лагуна про звернення стягнення на предмет іпотеки. Торік Нацбанк заявляв про спроби стягнути з нього 767 млн грн за майновим поручительством (земельні ділянки). Тоді ж НБУ скаржився, що спрямував Лагуну три вимоги про необхідність виконати зобов'язання, але "Укрпошта" повернула їх "через неможливість вручити адресату".

НБУ хвалився, що в першому кварталі 2017-го виграв три судові спори з майновими поручителями "Дельта Банку" про звернення стягнення на іпотечне майно, яке оцінювачі оцінили в 63,6 млн грн. НБУ судиться, зокрема, з ТОВ "Крем-1", серед засновників якого - Лагун Антоніна Іванівна. Слід розуміти, сестра М.І. Лагуна?

Відсутність же персонального поручительства з рефінансування Гонтарева пояснювала тим, що позики надавалися в тому числі під заставу паперів ДІУ з держгарантією, завдяки чому, мовляв, виходила "максимально можлива оцінка застави". Але важливий нюанс: папери ДІУ не покривали всього боргу "Дельти" перед НБУ.

Кримінал

"Дельта Банк" - як мінімум один із "лідерів" серед банків-банкрутів за кількістю кримінальних проваджень, відкритих правоохоронними органами після його банкрутства. Причому, на відміну від багатьох інших фінустанов, у цьому випадку силовики цікавляться не тільки топ-менеджментом.

Слідство по одній з найбільш резонансних кримінальних справ - №12014100000000703 - здійснює Генпрокуратура. Це провадження охоплює ряд сумнівних операцій "Дельти", зокрема, можливе використання 4,1 млрд грн рефінансування НБУ (з отриманих 2014-го 10 млрд грн,) на придбання валюти (535 млн дол.) з наступним її перерахуванням за кордон в інтересах
12 пов'язаних компаній, окремі посадові особи яких були співробітниками "Дельта Банку". Це - дані слідчих. У цих операціях фігурувало також ТОВ "Боні й Клайд", про яке публічно згадували в ГПУ.

Генпрокуратура не виключає, що співучасниками зазначених злочинів були посадові особи НБУ. Нинішній заступник голови якого Катерина Рожкова, у свою чергу, не виключала в публічних заявах, що з "Дельта Банку" могло виводитися рефінансування.

У рамках цієї справи вже повідомлено про підозру екс-голові ради директорів "Дельта Банку" Олені Поповій. У лютому пройшов обшук у приміщенні, яке використовувалося "колишнім власником "Дельта Банку". У судових матеріалах він позначений як "ОСОБА_4" (у форматі "ОСОБА_Х" зазвичай шифрують саме фізичних осіб). Тобто слід розуміти, могло йтися саме про М.Лагуна?..

"Дельта Банк" також фігурує в списку десятка банків, підозрюваних НАБУ в розтраті 12 млрд грн рефінансування НБУ при сприянні працівників Нацбанку (кримінальне провадження №52016000000000119). За даними детективів НАБУ, розтрата рефінансування відбувалася з використанням кореспондентських рахунків банків, відкритих у Meinl Bank (Австрія), Bank Frick&Co. AG (Ліхтенштейн), Bank Winter&Co AG (Австрия), East-West United Bank SA (Люксембург).

Схема в загальному вигляді реалізовувалася в такий спосіб. Український банк розміщував свої кошти на рахунку в іноземному банку. Останній під заставу цих грошей видавав кредит для компанії, так чи інакше пов'язаної з українським банком. Коли ж компанія-позичальник не повертала іноземному банку кредит, він списував з коррахунку українського банку заставлені кошти. За "дивним" збігом обставин, таке списання часто відбувалося навіть після того, як НБУ визнав відповідний український банк неплатоспроможним.

З "Дельта Банком" була схожа історія (щоправда, списання коштів відбулося незадовго до офіційного визнання його неплатоспроможним - у січні 2015 р.). За даними НАБУ, з коррахунку "Дельти" в Meinl Bank було списано 87 млн дол. через невиконання компанією Silisten Trading Limited (Британські Віргінські Острови) своїх кредитних зобов'язань перед Meinl Bank.

Що це було - "класичне" виведення коштів із банку чи один із прикладів схеми "малювання" капіталу, яку використовували чимало українських банків для штучного поліпшення показників капіталізації, нині, слід розуміти, намагаються з'ясувати детективи НАБУ.

ФГВФО заявляв, що з коррахунків "Дельта Банку" в іноземних банках було списано коштів на 437 млн дол. І тут виникає запитання: чи справді банку було потрібне рефінансування НБУ? І чи міг він устояти, якби не сумнівні операції?

В.Гонтарева розповідала, що одна з операцій "Дельта Банку" "взагалі мала ввійти в історію світового шахрайства". "31 грудня 2014 р. ми встановили, що коррахунок у розмірі 227 млн дол., які банк показував у себе як актив, ніколи не існував. Тобто банку бракувало капіталу, і він з допомогою технічних проводок заплутував нас. Але в результаті не дожив навіть до стрес-тесту", - пояснила вона. Складно зрозуміти, як такі факти співвідносяться з нейтральними або навіть позитивними характеристиками "Дельти" та її власника...

До речі, до Лагуна є претензії в правоохоронців не тільки Білорусі (через банкрутство тамтешнього "Дельта Банку"), а й України. У рамках кримінального провадження №12015100060007940 Нацполіція проводить розслідування за фактами заволодіння "колишнім головним акціонером "Дельта Банку" (цитата з судових матеріалів) коштами в сумі 241,8 млн дол. і наступної легалізації цих коштів. Нагадаємо, 70,6% акцій "Дельти" належали М.Лагуну.

Постановою від 5 квітня 2017 р. Печерський райсуд надав слідчим доступ до документів про реєстрацію договорів "Дельта Банку" і кіпрської Kalouma Holdings Limited про залучення коштів на умовах субборгу. Ця ж компанія фігурує в згаданому вище провадженні ГПУ №12014100000000703 про виведення 535 млн дол. з "Дельти".

Із банком-іноземцем - Bank Winter&Co AG - пов'язане й кримінальне провадження №12015100060007565, у рамках якого поліція підозрює колишнього першого заступника голови ради директорів "Дельти" Віталія Масюру у виведенні 50,6 млн дол. Ще на початку 2016 р. його оголосили в розшук. Банкір у коментарі для DT.UA обвинувачення відкидав і припускав, що справа може мати замовний характер, натякаючи на М.Лагуна.

У неоднозначних операціях засвітилася й корпорація Cargill, яка була власником 29,39% акцій "Дельта Банку". Cargill поступилася правом вимоги до банку позичальникам "Дельти", у результаті чого ті одержали можливість зарахувати "однорідні зустрічні вимоги", що для банку означало втрату активів. Із серії судових спорів із цього приводу значна частина триває. Cargill висловлювала думку, що ці операції відповідають українському й міжнародному законодавству. ФГВФО класифікував ці операції як виведення активів
(2,5 млрд грн).

У пошуках інсайду

Одне з відкритих запитань: якою була реальна частка інсайдерських кредитів у портфелі "Дельта Банку"? Навіть в офіційних матеріалах ФГВФО по forensic audit, на відміну від інших банків, ці дані не наводилися. Що, не виключено, можна вважати наслідком хитросплетіння операцій, які провели в банку зокрема перед банкрутством.

В.Гонтарева привселюдно запевняла, що в "Дельта Банку" "практично не було кредитів пов'язаних осіб". А прес-служба НБУ у відповіді на запит DT.UA вирішила уникнути конкретики, зазначивши, що посилення вимог НБУ по пов'язаних особах було затверджено постановою від 12 травня 2015 р., тоді як "Дельту" визнано неплатоспроможною в березні 2015-го.

"НБУ не здійснює банківського нагляду за банком, у якому введено тимчасову адміністрація, здійснюється ліквідація, крім одержання звітності у встановленому Нацбанком порядку. Водночас Фонд гарантування здійснював форенсик-аудит "Дельта Банку". Можливо, у процесі цього аудиту було виявлено пов'язані з банком особи", - припускають у Нацбанку.

Раніше джерела DT.UA неофіційно повідомляли, що обсяг "інсайду" в портфелі "Дельти" може бути як мінімум 11,2 млрд грн, або близько 30% корпоративного портфеля. Але якщо врахувати кошти, виведені через іноземні коррахунки інобанків, цю суму можна помножити принаймні на два.

І тут питання навіть не в якості роздрібних кредитів. Гонтарева заявляла: "…банк видав 4,5 млрд грн фіктивних кредитів приватним особам через одне відділення банку. 63 тис. чоловік "одержали" кредити, навіть не довідавшись про це. А сам банк ці гроші просто перетворив на готівку і вивів".

Нині тривають судові спори ФГВФО з позичальниками, які можуть мати ті чи інші ознаки пов'язаності з бенефіціарами й екс-топ-менеджментом банку.

Так, ще в червні 2016-го Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов "Дельта Банку" до ТОВ "Факторіал М" (раніше називалося ТОВ "Боні і Клайд") і вирішив стягнути з відповідача 3,19 млрд грн. От тільки нюанс - "Факторіал М"/"Боні і Клайд" уже на ліквідації... За даними держреєстру, основний вид діяльності "Факторіалу М" - виробництво кіно- і відеофільмів, телевізійних програм. Статутний капітал - 10 тис. грн.

Серед "дорогих" історій - позови ФГВФО під 2 млрд грн до структур, пов'язаних з агрохолдингами ТАКО й "Інсеко". М.Лагун розповідав, що залучив ТАКО до управління "Інсеко", який дістався йому за борги. Передбачалося, що активи "Інсеко" мали перейти до ТАКО після виплати боргів. Але, слід розуміти, не склалося. Принаймні значна частина боргів залишилася, позичальники збанкрутували, перспективи повернення коштів туманні.

Ще один непростий великий боржник - ТОВ "Дніпрометалсервісгруп". Підприємство ліквідовано ще на початку 2016-го, а великі борги перед "Дельта Банком" (за оцінками ФГВФО, 3,6 млрд грн) залишилися.

Згідно з матеріалами кримінального провадження №12015100060003249, кредит для ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" "Дельта Банк" надавав Нацбанку як забезпечення під його позики. І як зазначали слідчі МВС, хоча оцінка боргу ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" вказувалася в реєстрах НБУ на рівні 2 млрд грн, "насправді це майно коштує в кілька разів менше". "Таку завищену оцінку банк надав, щоб ухилитися від формування резервів під цей кредитний портфель, а також під такий дорогий актив легко було одержати рефінансування", - констатувалося в матеріалах справи.

telegraf.in.ua

Серед великих позичальників/боржників "Дельта Банку", з якими судився ФГВФО, - структури, пов'язані з В.Новинським ("Херсонський суднобудівний завод"), Р.Ахметовим (ТОВ "ЕСУ" - власник "Укртелекому"), В.Нусенкісом ("Донецьксталь"), В.Хмельницьким і А.Івановим ("Кримська девелоперська компанія"). ЗМІ писали, що серед позичальників "Дельта Банку" були й структури Д.Фірташа, водночас його збанкрутілий банк "Надра" сам висував вимоги до "Дельти" (на 17 млн дол.).

Чи не найяскравіша боргова історія останнього часу - визнання судами недійсними договорів застави, які укладали з "Дельтою" підприємства з корпорації "УкрАВТО" Т.Васадзе. Як наслідок, з-під застави "Дельта Банку" "виїхали" сотні автомобілів Mercedes-Benz, Chevrolet, Opel, ЗАЗ. І на такому тлі ФГВФО продав право вимоги до "УкрАВТО" майже на 1 млрд грн за 244 млн грн структурі, в якій простежувався опосередкований зв'язок із... дочкою Т.Васадзе. При цьому в "УкрАВТО" заперечували зв'язок корпорації з покупцем його боргів. Із формального погляду, можливо, і коректне твердження (питання юридичних смаків), а по суті - більш ніж сумнівне.

Заставно-депозитні баталії

Фонд гарантування вкладів фізосіб повідомляв, що визнав нікчемними угоди "Дельта Банку", укладені для виведення активів, на 19,3 млрд грн, 93,6 млн дол. і 18 млн швейцарських франків. ФГВФО вказував, зокрема, на угоди обтяження активів "Дельти" заставою на користь окремих кредиторів банку: у випадку ДІУ - на 3,9 млрд грн, Ощадбанку - на 2 млрд. Тобто фактично йшлося про передачу "Дельта Банком" своїх кредитних портфелів як забезпечення під депозити окремих вкладників. При цьому у Фонді розповідали, що в "Дельті" зависли кошти ДІУ на 3,5 млрд грн, Ощадбанку - на 3,3 млрд, Укрексімбанку - на 1,6 млрд.

Судові війни ФГВФО, наприклад, з Ощадбанком і ДІУ зі змінним успіхом тривають уже кілька років. І загалом виглядає доволі забавно (якщо не сказати нерозумно), що держструктури не можуть мирно між собою домовитися. Трагікомічності додає креатив юристів. Зокрема, ДІУ в рамках одного з позовів вимагає в суду... частково скасувати постанову НБУ про віднесення "Дельта Банку" до проблемних.

Усі ці історії перетворило на фарс задоволення Вищим спеціалізованим судом по розгляду цивільних і кримінальних справ позову М.Лагуна до Ощадбанку й скасування його поручництва перед держбанком за борговими зобов'язаннями "Дельти" на суму близько
4 млрд грн. Нині цю справу розглядає Верховний суд.

Деякі інші великі вкладники банку тужаться врятувати свої кошти "манівцями". Зокрема, право вимоги компанії "МТС" до "Дельти" на 1,5 млрд грн через фінансових посередників перекочувало до позичальників банку, зокрема з Helen Marlen Group. Конфліктує з ФГВФО співвласник мережі "Фокстрот" В.Маковецький, який намагається в судах відстояти право на активи, передані "Дельтою" як забезпечення по депозитах на 1,2 млрд грн.

Перед банкрутством "Дельта Банку" тисячі дрібніших вкладників хімічили більш традиційним способом - дробленням депозитів, щоб вкластися в гарантійні суми. Причому з матеріалів кримінального провадження НАБУ складається враження, що таким могли займатися також родичі В.Гонтаревої... Фонд гарантування заявляв про заморожування виплат вкладникам "Дельти" на суму близько 3 млрд грн через підозри в дробленні депозитів. У Фонду були запитання до 18 тис. вкладників. Але зрештою три чверті з них одержали доступ до гарантійних виплат.

На тлі всього цього букету сумнівних операцій у "Дельті" виникає запитання: невже НБУ відкладав рішення про визнання банку неплатоспроможним не тільки через тривалу дискусію з приводу системності, можливої націоналізації, передачі його під контроль Ощадбанку, ДІУ, інших структур тощо? Можливо, все більш банально - час затягували, щоб "успішно" завершити сумнівні операції в банку, яких було ну дуже багато?..

Офіційно: коментар ФГВФО з приводу ситуації з "Дельта Банком"

На запит DT.UA до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб редакція отримала офіційний лист за підписом заступника директора-розпорядника Світлани РЕКРУТ.

Надаємо стислий зміст відповідей на наші запитання. Варто зазначити, що коментарі ФГВФО містять, м'яко кажучи, дещо інший погляд на події навколо "Дельта Банку", ніж у його колишнього мажоритарного акціонера.

Кредитний портфель АТ "Дельта Банк" є різнорідним за структурою. Він складається з власного та придбаного кредитних портфелів.

Так звані інсайдерські позики входять до власного портфеля банку. При цьому проблеми такого кредитування пов'язані не лише з кредитами прямо (за законодавством) пов'язаних з АТ "Дельта Банк" осіб, а і з кредитами потенційно пов'язаних осіб.

Щодо операцій з пов'язаними особами слід зазначити, що найбільш відомими та значними за наслідками є операції з акредитивами на суму більш як
110 млн дол. США, відкритими на користь одного з акціонерів банку. Частина таких операцій не відображена в обліку банку, будь-яка документація, яка підтверджувала б такі операції, взагалі відсутня...

У подальшому пов'язана особа використала фіктивні акредитиви для проведення окремими великими позичальниками банку операцій з одностороннього зарахування вимог, що призвело до припинення обслуговування кредитів і може призвести до повної втрати великих активів банку...

При перевірці правочинів, укладених протягом року до визнання банку неплатоспроможним, були виявлені факти виведення активів за участі пов'язаних з банком осіб (співробітників, окремих фінансових установ, пов'язаних з менеджментом банку).

Так проводились операції з погашення кредитів з високоліквідним забезпеченням коштами поручителів, що перебували на рахунках банку. Внаслідок чого банк втратив права вимоги до позичальників і високоліквідне забезпечення, при цьому поручителі набували права регресу за кредитами, а реальних коштів, які можна було б використати для забезпечення діяльності банку, на погашення кредитів не надходило.

Таким чином, були виведені активи банку, які могли бути використані для задоволення вимог кредиторів, а деякі вкладники були поставлені у більш сприятливі умови, ніж інші, -замість коштів на рахунках у проблемному банку їм було надано право регресу до позичальника в той час, коли інші кредитори можуть отримати задоволення своїх вимог в загальному, визначеному законом, порядку...

В окремих випадках з пов'язаними особами проводились операції з продажу кредитного портфеля (відступленню майнових прав за кредитними договорами). При цьому таке відступлення могло здійснюватися за значно заниженою ціною, без проведення оцінки майнових прав, а покупці розраховувалися за майнові права коштами з рахунків у самому банку, тобто без реального зовнішнього залучення коштів.

Зокрема, до нікчемних правочинів було віднесено такі операції:

- з продажу/відступлення прав вимоги за кредитами - на суму 1,4 млрд грн;

- з погашення кредитів з порушенням чинного законодавства - на суму 5,8 млрд грн;

- з незаконним перекредитуванням - на суму 34 млн грн.

За всіма виявленими фактами банком подані заяви до правоохоронних органів про вчинення злочинів.

При проведенні аналізу виявлено 14 контрагентів, що проводили операції з банком. При цьому інсайдер банку був директором і/або акціонером такої юридичної особи. Банк їх не визначав як пов'язаних осіб. В цілому розрахункова сума збитків, визначена ТОВ "Ернст енд Янг Аудиторські послуги" в результаті аналізу діяльності банку (не лише за операціями з інасайдерами), за проаналізований період становила 42,1 млрд грн (ця сума збитків розрахована на основі вибіркового аналізу і не може вважатися сумарним збитком банку).

Кредитний портфель АТ "Дельта Банк" є різнорідним по структурі - він складається з кредитів юридичних і фізичних осіб, а також із власного та придбаного кредитних портфелів. Придбаний в інших банків кредитний портфель є проблемним через низьку якість перевірки кредитів при їх купівлі. Зараз банком проводиться робота з відновлення прав за придбаним кредитним портфелем, але якість портфеля досить низька. Він став проблемним ще задовго до введення тимчасової адміністрації, а його обсяги є дуже значними. Загальна сума надходжень від погашення кредитів за період з дня визнання банку неплатоспроможним становить майже 6 млрд грн.

Коли проблемність банку стала очевидною, і він фактично не мав можливості виконувати свої зобов'язання, з окремими кредиторами були укладені договори застави, згідно з якими банк передав у забезпечення виконання власних зобов'язань іпотеку, цінні папери, майнові права на кредитний портфель банку.

Майже всі договори були укладені під відкладальною обставиною - введення у банк тимчасової адміністрації. Договори укладались або в період фактичної неплатоспроможності, або дещо раніше, в деяких випадках - з порушенням правил обліку.

Отже, метою таких правочинів є "закріплення" найбільш ліквідних активів банку у разі початку процедури виведення банку з ринку за окремими кредиторами в обхід інших кредиторів.

До нікчемних було віднесено правочини щодо обтяження активів "Дельта Банку" заставою на користь окремих кредиторів із порушенням чинного законодавства:

- ДІУ: сума нікчемних правочинів - 3,9 млрд грн;

- Ощадбанк: сума нікчемних правочинів -
2,04 млрд грн;

- "Банк Авант": сума нікчемних правочинів -
0,6 млрд грн;

- п'ять окремих кредиторів: сума нікчемних правочинів - 4,5 млрд грн.

Вартість активів, обтяжених заставою на умовах нікчемних правочинів, може принципово вплинути на можливість задоволення вимог кредиторів четвертої черги, тому банк активно оскаржує у судах такі застави та намагається вилучити записи щодо обтяжень з державних реєстрів обтяжень рухомого майна.

Банкрутство "Дельти": версія Миколи Лагуна

- Як ви можете прокоментувати низку кримінальних проваджень щодо операцій "Дельта Банку"?

- Питання банкрутства "Дельта Банку" є резонансним, а тому увага з боку правоохоронних органів абсолютно закономірна. Відсутність подібного роду розслідувань було б дивним і нелогічним.

Зараз існує багато чуток, припущень, версій і поглядів щодо окремих операцій банку. А тому саме розслідування в рамках кримінальних проваджень має всебічно їх розглянути та надати правову оцінку.

При цьому потрібно розуміти, що одні й ті ж операції можуть бути інтерпретовані по-різному, адже дуже багато залежить від контексту: коли приймалися рішення, які завдання вирішувалися, враховувати прогнози і очікування та нормативну базу, яка діяла на момент їх проведення.

Усі озвучені мільярди і сотні мільйонів бентежать уяву, але не витримують перевірки фактами і логікою.

Наприклад, припущення, що отримане рефінансування від НБУ було нібито виведено з банку, і називається фантастична сума у понад 4 млрд грн. При цьому статистика показує зовсім інші цифри. Досить просто подивитися на баланс банку в динаміці, щоб побачити, що в період з початку 2014 р. по початок березня 2015-го (дата введення тимчасової адміністрації) кошти клієнтів зменшилися на 5 млрд грн і на 650 млн дол. Водночас приріст кредитів рефінансування від НБУ становив лише 2,5 млрд грн. Крім того, за цей же період "Дельта Банк" сплатив НБУ відсотки за користування його ресурсами на суму близько 1,1 млрд грн. Про яке виведення коштів можна говорити, якщо банк залучив 2,5 млрд грн рефінансування та заплатив з них НБУ відсотки на суму 1,1 млрд грн, а потім профінансував відплив клієнтських грошей на суму 5 млрд грн і 650 млн дол.?

Це проста логіка і математика! Хоча розумію, що версія про виведення мільярдів звучить набагато цікавіше, але не хочу нікого засмучувати, вона не має нічого спільного з реальністю.

Крім того, в межах вказаних кримінальних проваджень проведено численні експертизи, які підтвердили відсутність збитків "Дельта Банку" і законність таких операцій.

- Чи згодні ви з тезою/припущенням, що якби не було в тому числі цих сумнівних операцій, то "Дельта Банк" міг би уникнути банкрутства?

- Для мене було вкрай важливим зберегти життя "Дельта Банку" у будь-який спосіб (націоналізація, приєднання, поділ, продаж активів і зобов'язань тощо). Однак, на превеликий жаль, події і протистояння виявилися сильнішими.

Причини банкрутства "Дельта Банку" були об'єктивними, зокрема:

- майже третина кредитного портфеля банку перебувала в Криму, Донецькій і Луганській областях;

- якість кредитного портфеля, який був сформований в інших областях, катастрофічно погіршилася (девальвація, втрата значної частини експорту та ринків збуту, загальне погіршення економіки);

- позичальники, навіть висококласні, включаючи підприємства державного сектора, припинили обслуговувати свої кредити;

- через девальвацію пасиви банку в еквіваленті зросли майже в 1,5 разу (валютна частина пасивів банку становила майже 50%), а активи, особливо валютні, істотно знецінилися;

- загострення процесу примусового стягнення (права кредиторів). При цьому для банку надходження з проблемного портфеля були вагомим джерелом надходжень;

- непідконтрольна паніка і масовий відплив коштів вкладників унаслідок серії інформаційних атак, загострення політичної ситуації в країні та на Сході України.

У банку дійсно була вкрай агресивна стратегія, спрямована на органічний приріст (власного кредитного портфеля) і неорганічне зростання (купівля інших банків і кредитних портфелів), і ми не були готові до такого макроекономічного сценарію падіння. Але ця стратегія, плани та прогнози були відкритими для клієнтів банку, ЗМІ та схвалені регулятором.

А от імовірність макроекономічного падіння була вкрай невисокою і навіть, певною мірою, форс-мажором. У ситуації, яка склалася, хотілося б більше підтримки від держави не для акціонера, а для кредиторів і вкладників. І, на мій погляд, це було б цілком логічно та обґрунтовано.

- Чи оголошували вам правоохоронці підозру? Якщо так, то у рамках якого кримінального провадження?

- Ні, мені не вручалося повідомлення про підозру в жодному кримінальному провадженні.

Однак у мене немає сумнівів щодо законності моїх дій і дій більшої частини менеджменту "Дельта Банку".

А тому, зі свого боку, я всіляко співпрацюю зі слідством, надаю всю необхідну інформацію, яка в мене є, та з'являюся на всі виклики правоохоронців. Якщо в "Дельта Банку" і було корпоративне шахрайство, то розібратися в цьому я хочу більше, ніж будь-хто інший.

- Як ви можете охарактеризувати свої відносини з Валерією Гонтаревою? Чи можете підтвердити або спростувати інформацію про ділові контакти до її призначення головою НБУ (зокрема, в контексті спільної роботи "Дельта Банку" та компанії ICU на ринку операцій з цінними паперами, в тому числі ОВДП)?

- Фінансовий світ досить тісний, всі один одного знають і спілкуються. Валерію Олексіївну, як і багато інших колег на ринку, я знаю давно, і відносини у нас завжди були виключно діловими.

- Чому, на відміну від інших власників найбільших і великих банків, НБУ не вимагав від вас персональної гарантії за кредитами рефінансування?

- Рефінансування "Дельта Банк" отримував на загальних підставах, відповідно до діючих інструкцій. Як забезпечення НБУ були надані високоліквідні застави, які двічі і більше покривали рефінансування.

Сподіваюся, що в процесі ліквідації заставне майно буде реалізовано по пристойній ціні.

Наразі питання збереження та ефективності реалізації майна лежить у зоні відповідальності ліквідатора. Ні я, ні колишній менеджмент банку не маємо можливості проконтролювати та вплинути на вказаний процес.

- Який обсяг інсайдерських кредитів у портфелі "Дельта Банку" ви визнаєте?

- У мене як акціонера банку не було іншого бізнесу. Я займався тільки банківським бізнесом, відповідно, потреби в фінансуванні інших напрямків у мене не було.

- Як ви прокоментуєте результати forensic audit "Дельта Банку", який проводила компанія "Ернст енд янг", відповідно до яких "Дельта Банк" в останні три роки приховав збитків принаймні на 42 млрд грн?

- Я не обізнаний із результатами аудиту, тому мені важко щось коментувати. Тим паче, я не знаю, які конкретно завдання стояли перед аудиторами, які методи використані для його проведення, що саме аудитори вважають збитками і які події вплинули на таке трактування - всі ці моменти важливі для прийняття оціночних суджень.

Але з опублікованих у відкритому доступі фрагментів аудиту видно, що самі аудитори дають розкриття щодо неможливості точного визначення цифр і їх застосувань у силу різних причин, у тому числі через тривалість періоду, відсутність достатніх даних для аналізу, невизначеність курсів валют і подій.

Говорити про збитки наразі передчасно, так як процедура ліквідації не завершена, а на балансі банку залишається багато активів. Повторюся, що наразі питання їх збереження та ефективності реалізації лежить у зоні відповідальності ліквідатора. Ні я, ні колишній менеджмент банку не маємо впливу на вказаний процес.

Якщо ліквідатором банку прийнято рішення продавати ліквідний актив з дисконтом близько 75%, можливо, і з дотриманням встановлених процедур, то це виключно його зона відповідальності.

Хоча я переконаний, що є інші, більш ефективні варіанти реалізації активів. Ну а такі дії впливають на наповнення ліквідаційної маси і на визначення остаточної суми збитку або взагалі його відсутності.

- Чи будете ви готові як поручитель виконати боргові зобов'язання перед Ощадбанком, якщо Верховний суд скасує рішення ВССУ, яким було визнано недійсною вашу поруку?

- На даний момент є рішення суду, яке набрало законної сили, а тому говорити про можливі сценарії передчасно.