За умов відсутності належної координації уряд та Національний банк України часом здійснюють фіскальні та монетарні заходи із фактично протилежним впливом на економіку, заявив у статті для «Дзеркала тижня» міністр економіки України Богдан Данилишин.
«Значна проблема антикризової політики в умовах відсутності координації полягає в тому, що негативні наслідки у макроекономічній сфері, які уряд досить часто сприймає як помірну ціну досягнення інших пріоритетів, а тому не потребує їх подолання, спонукають НБУ до дій, спрямованих на корекцію макроекономічних наслідків урядової політики», — зазначив міністр економіки.
У якості прикладу відсутності координації між урядом та НБУ Данилишин навів ситуацію, яка виникає при зростанні бюджетного дефіциту.
«Уряд виходить з допустимості та неминучості дефіцитного фінансування бюджету в умовах кризи, тому потребує активної позиції НБУ на ринку ОВДП. Проте Нацбанк, розглядаючи дефіцит як ключовий інфляційний ризик, здійснює синхронну антиінфляційну політику, зв’язуючи ліквідність і гальмуючи тим самим економічну активність», — констатував міністр.
На думку Данилишина, це створює вкрай несприятливу ситуацію в українській економіці.
«Виникає «вибухонебезпечна» фіскально-монетарна «суміш», за якої уряд напружує зусилля для належного фінансування бюджетних видатків як рушія внутрішнього попиту, а стерилізаційні операції Нацбанку обмежують спроможність пропозиції реагувати на виклики з боку попиту», — констатував міністр економіки.
При тому він зауважив, що репутація НБУ як прозорої фінансової інституції є далеко небездоганною.
«На додачу до неадекватної монетарної політики, навколо Нацбанку регулярно спалахують скандали, пов’язані з непрозорим розподілом рефінансування, селективним продажем валюти за пільговим курсом, підозрами у причетності до валютних спекуляцій тощо», — заявив Данилишин.
Детальніше читайте в статті Богдана Данилишина «Уряд і Національний банк: у пошуках спільної стратегії» у свіжому номері «ДТ».