Чи жива ще українська економіка?

13 вересня, 2022, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Тренди, зміна яких нам допоможе

Чи жива ще українська економіка?
© Національний банк України

Про що говорить, а про що мовчить вересневий Макроекономічний огляд від НБУ.

Економіка Україна ще не абсорбувала повністю кризових явищ, спричинених війною, через те, що криза має багато компонентів, деякі негативні тенденції схильні до загострення, а знаходження актуальних політичних рішень потребує часу, особливо коли йдеться про багатоаспектну кризу. Судячи з історичних даних, українська економіка має достатньо потенціалу подолати нинішню кризу, для чого необхідно змінити певні тренди економічного розвитку, про які свідчить вересневий статистичний зріз. Виконання державного бюджету залишається стійким, зі збереженням можливості залучати подальший борговий і грантовий капітал. Державний сектор економіки має певні успіхи (логістика, енергетика), тоді як приватний сектор помітно відстає у своїх показниках, що свідчить і про наявність емоцій при виборі рішень для розвитку бізнесу, і про часткове нерозуміння напрямку розвитку економіки, а вирішення цих проблемних моментів потребуватиме більше часу.

НБУ: Споживча інфляція в Україні пришвидшується (до 23,8% р/р у серпні з 22,2% р/р у липні). Ефекти перенесення від високих цін на енергоносії, корекції курсу гривні, наслідки терористичних дій Росії та тимчасової окупації окремих територій залишаються основними чинниками посилення інфляційного тиску.

Природа нинішньої інфляції успадкована з довоєнної економіки. Український корпоративний сектор має набір базових моделей реакції на інфляційні очікування, легко наважуючись на підвищення цін задовго до того, як реальна інфляція настане та матиме місце в економічних процесах. І хоча роль Росії та її стратегії руйнування української економіки беззаперечна, переламати інфляційні тренди цілком можливо політичними рішеннями в монетарній сфері, комунікацією та більш жорстким регулюванням діяльності корпоративного сектору, зокрема фіскальними методами.

Воєнний час потребує зміни поведінки корпоративного сектору, що вимагає зусиль від керівників українських бізнесів. Висока інфляція в поєднанні з високим безробіттям — запорука того, що споживчий попит увійде в ситуацію цугцвангу, коли навіть нарощення купівельної спроможності населення викликатиме негативні наслідки через дисбаланси в приватному корпоративному секторі. Накопичення товарних залишків хоч і забезпечить додатковий попит на складські приміщення, однак це навряд чи створить позитивний імпульс. Корпоративний сектор подекуди негнучко реагує на зміну поведінки споживачів і використовує надто консервативний набір комерційних інструментів.

НБУ: Зростання кількості резюме сповільнилося, тоді як збільшення кількості вакансій триває, хоча й усе ще відстає від попиту на робочі місця. Вагому роль, ймовірно, відіграють сезонні роботи с/г, будівництво тощо. Знижується кількість вакансій в ІТ-сфері, у той час як кількість резюме стабільно зростає.

Зниження вакансій може бути пов'язано із релокацією роботодавців за кордон (за опитуванням, 42% ІТ-фірм повністю або частково провели релокацію за кордон). За даними сайту grc.ua, Київ лідирує у відновленні за кількістю вакансій у ритейлі та інших сферах. 80% респондентів, що шукають роботу, опитаних Gradus, готові працювати не за спеціальністю.

unsplash/dylandgillis

Український ринок праці переживає глибоку кризу, однак уже навіть перші ознаки пожвавлення говорять про те, що вже почався процес виходу ринку зайнятості із кризи. Готовність 80% українців та українок змінити професію свідчить про фундаментальні зрушення на ринку праці, що є можливістю для корпоративного сектору у плані зміни як бізнес-моделі, так і формату комерційної діяльності. Висока цифра готовності змінити фах може створити додатковий попит на освітні послуги, особливо коли йдеться про онлайн-освіту, професійні курси, семінари з підвищення кваліфікації. Припинення масштабного відпливу приватного капіталу за кордон може з часом привести до підвищення інвестиційної активності, що може почати створювати нові робочі місця. Позитивний аспект кризи ринку праці за умов високої інфляції полягає в тому, що 50–60% заощаджень громадян буде в найближчі місяці спрямовано на купівлю життєво необхідних товарів і послуг. За іншого сценарію ці заощадження формували би попит на нерухомість, автомобілі, банківські депозити та через депозити — на державні облігації.

Для української економіки важливіше, щоб гроші зараз працювали, а не перебували в активах із фіксованою дохідністю. Ринок ІТ-праці навряд чи матиме в повоєнній реальності ті форми, які він мав до війни, через суттєві вразливості цього ринку в умовах підвищеного рівня кібернебезпеки та відпливу капіталу з глобального технологічного ринку. Нещодавня презентація нової лінійки продукції компанії Apple показала, що зараз існує попит насамперед на хардові рішення (якість камер, якість батарей, якість екранів), а не на софтверні, на яких традиційно спеціалізувалася українська ІТ-індустрія.

Читайте також: Робота під час війни: названі найпопулярніші професії в Україні

НБУ: Більше половини опитаних Advanter підприємств працюють на 60% або нижче від довоєнного рівня. Подібні результати і в ЄБА, хоча для великих підприємств ситуація краща. Фінансовий стан бізнесу стабілізується, але зростання виробничих витрат стає перепоною відновленню. Зберігаються логістичні складнощі.

В опитуваннях бізнесових асоціацій традиційно велика частка ритейлу та, відповідно, імпортоорієнтованого бізнесу. Вважати падіння імпорту однозначною проблемою для економіки не варто, адже й без того зберігається стабільно відчутний попит на іноземну валюту, а кредитування імпортерів банківськими грішми в умовах високих відсоткових ставок може як погіршити баланси банків, так і спричинити утворення зайвих товарних залишків, що вдарить по платоспроможності імпортерів. У виробничому секторі (промисловості, аграрній галузі) скорочення ділової активності є помітно меншим, ніж у торговельній сфері, що свідчить про зміну структури самої української економіки, де пошук нових виробничих можливостей у тривалій перспективі почне витісняти споживчий попит із провідних ролей у формуванні імпульсів економічного розвитку. Український бізнес традиційно розраховує на фіскальні та регуляторні полегшення, констатуючи свій незадовільний фінансовий стан, але це традиційна модель поведінки бізнесу. І в Україні, і в Східній Європі (за винятком Туреччини), і в світі (за винятком Китаю) починається новий економічний цикл — з іншими кредитно-монетарними та фіскальними реаліями. Ігнорувати ці зміни наївно, а тому український бізнес повинен поступово звикати до того, що покращення його стану залежить від якості пропонованих ним продуктів і сервісів, а не від обсягу державної підтримки, яка хоч і могла би бути більшою, але в умовах суспільного попиту на подальше посилення оборонної політики навряд чи повною мірою можлива.

НБУ: Після тривалого розширення, у липні-серпні дефіцит зменшився навіть без урахування грантів. Хоча з початку року від'ємне сальдо залишилося безпрецедентно значним понад 416 млрд грн. Звуження дефіциту стало можливим завдяки збільшенню податкових надходжень, зокрема унаслідок повернення оподаткування імпорту товарів. Також саме в липні-серпні надійшли значні грантові кошти (понад 5,7 млрд дол. США). Дефіцит, як і раніше, покривався міжнародним і монетарним фінансуванням. Наразі щомісячний викуп ОВДП НБУ у липні-серпні утримувався в анонсованих обсягах 30 млрд грн на місяць, що зменшило тиск на валютний ринок. Водночас роловер за ринковими ОВДП у національній валюті надалі знижувався.

Зниження темпів роловеру за ринковими ОВДП у національній валюті свідчить про спробу Міністерства фінансів підтримати банківський сектор в умовах, коли попит на кредити за високими відсотковими ставками є проблемним і з погляду обсягу, і з погляду його структури. Найпопулярніше кредитування зараз, імовірно, споживче, де людина із зарплатою у 20 тис. грн бере кредит на 3 тис. грн на купівлю валізи, щоб переїхати на певний час в інше місто. Звуження дефіциту державного бюджету важливе напередодні голосування за бюджетний документ на 2023 рік, адже певну кількість зобов'язань буде просто успадковано наступним бюджетом. Політично правильним було би і в подальшому знижувати дефіцит державного бюджету пропорційно темпам відновлення економічної активності. Правильним також було би надати українській економіці можливість продемонструвати свої точки стійкості та народити імпульси для розвитку, — і для цього не обов'язково потрібні фіскальні послаблення, хоч їх і пропонують деякі урядовці.

Крім державного бюджету, слід звернути увагу на виконання місцевих бюджетів, зокрема в місті Києві. Київський муніципальний бюджет переведено в режим жорсткої економії, що є фіскально виправданим, з одного боку, однак є фактором обмеження економічної активності — з іншого. Уповільнена робота міського транспорту — важлива проблема з погляду мобільності робочої сили у столиці. Києву варто проводити окрему роботу із залучення інвестицій до столиці в умовах підвищення її безпекової стійкості.

Related video

Дивіться спецтему: Затори на дорогах: Maxar опублікували супутникові знімки російсько-грузинського кордону Поблизу одного з пунктів пропуску утворився кілометровий затор. Росіяни масового залишають країну. Війська РФ завдали нових ударів по Дніпропетровщині, випустили майже 90 снарядів — голова ОВА Під ворожі обстріли потрапили три громади. Переворот у Кремлі або "хто замінить Путіна": Патрушев, Мішустін, Шойгу? Кадиров та Пригожин в аутсайдерах – Foreign Affairs Чи помре Путін природною смертю, без допомоги наступників? Слідкувати за перипетіями внутрішньої боротьби Кремля – нелегка спроба. Політичні альянси нагорі, як правило, змінюються дуже швидко. Результати боротьби за владу залежать від сприйняття успіху, і більшість гравців вважають за краще відсидітися осторонь.  Допомога для ВПО: що зміниться з 1 жовтня Процес отримання соцвиплат спростили. ЗСУ відбили атаки ворога біля семи населених пунктів, окупанти закрили виїзд з окупованих міст Херсонщини — Генштаб Також повідомляється про те, що співробітники ЗАЕС відмовляються співпрацювати з росіянами і намагаються покинути тимчасово захоплену територію.
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК