Боргове незобов'язання

Попри те, що надходження до зведеного бюджету за січень-березень майже на 33 млрд грн перевищили торішні показники, обсяги відшкодування ПДВ продовжують скорочуватися, причому в березні - майже на третину. Держбюджет має намір відшкодувати компаніям загалом за нинішній рік близько 58 млрд грн, при цьому за перший квартал відшкодовано тільки 12 млрд, що на 2,5 млрд менше плану.

Саме проблеми з відшкодуванням зробили цей податок для бізнесу фактично податком із продажів, оскільки надто багато підприємств не можуть реально розраховувати на кошти, які відволікли. Понад те, складнощі з відшкодуванням - одна з причин, через які бізнес шукає різні схеми, що дають змогу хоча б частково ухилитися від сплати цього податку. У результаті фіскали нарікають на бізнес, обвинувачуючи його в схемах і несплаті, а бізнес указує на податкову, котра відшкодовує ПДВ "улюбленцям", залишаючи за бортом решту.

Звичайно, лукавлять і перші, і другі, але повноваження для того, щоб змінити нинішню ситуацію, є тільки в держави. А вона зволікає з вирішенням питання, не перший рік розповідаючи про перехід до автоматичного відшкодування з пропорційним розподілом коштів і абсолютно нічого для цього не роблячи.

Позиція злочинна, особливо за нинішніх умов, коли економіці необхідне зростання, компаніям - обігові кошти, а бюджету - податкові надходження. Адже запас міцності компаній за минулий рік істотно скоротився, вони не можуть чекати нескінченно довго своїх же грошей, тоді як "обрані" одержують їх щомісяця та без затримки. Про яку пропорційність може йтися, якщо, наприклад, "Кернел-Трейд" Андрія Веревського за три місяці 2015-го відшкодували більше, ніж за весь минулий рік, - понад 1 млрд грн, водночас інші фірми з липня 2014-го не бачили своїх грошей.

Ціна питання, за словами експертів і підприємців, у середньому 25% від суми відшкодування (торік було близько 15%). Однією з обов'язкових умов є наявність переплати податку на прибуток, а додатковим важелем тиску на тих, хто все-таки хоче по-чесному, - державні облігації, які можна одержати замість живих грошей. Торік їх видали майже на 7 млрд грн.

"Сенс у ПДВ-облігаціях був би, якби їх видавали всім. У нинішньому ж варіанті це не найпривабливіша практика для бізнесу. Ми ж розуміємо, що всі компанії заплатили живі гроші, а одержали - не всі, деяким видали облігації, та ще й із затримкою, - розповів DT.UA Тарас Козак, координатор групи "Податковий кодекс" ГП "Нова Країна". - Якщо платник податків несвоєчасно платить податки, він одержує штраф і пеню, а що одержує держава, якщо не виконує умов співробітництва? Фактично держава сама створила правила гри, призначила себе ж суддею та сама ж у цій грі шахраює. А це, як ніщо інше, зупиняє інвестиції, не тільки зовнішні, а й внутрішні".

Справді, капітальні інвестиції за минулий рік скоротилися на 24%, обсяг залучених із початку інвестування прямих іноземних інвестицій скоротився до 45,9 млрд дол., падіння становило 13,5 млрд. Навіть із урахуванням того, що 12,2 млрд із них "з'їла" курсова різниця, негативна динаміка очевидна. Компанії не хочуть працювати ні в Україні, ні з Україною.

Це недивно, адже систему вибудувано в такий спосіб: є підприємства "хороші" - їм ПДВ відшкодовують регулярно, у повному обсязі та живими грошима, є "погані" - їм нібито теж відшкодовують, але облігаціями, а є "зовсім погані" - їм просто нічого не платять. Зрозуміло, що за відкіт "погані" без проблем стають "хорошими". Ті, хто починає платити менші відкоти, одержують облігації. А ті, хто взагалі перестає платити, нічого не одержують.

Ручний напівавтомат

Якщо забути про автоматичне відшкодування як таке, то виплаті передує камеральна перевірка тривалістю 30 днів. У разі виявлення порушень проходить ще одна, уже виїзна, перевірка, це ще 30 днів. Виходить, що за законом, через місяць, максимум два компанія має побачити живі гроші. Але якщо порівняти обсяги експорту по областях у січні з обсягами відшкодування в лютому (через 30 днів), взаємозалежності не видно. Одеська та Полтавська області експортують приблизно рівні обсяги, але компаніям Одеської області відшкодували 170 млн грн, а Полтавської - тільки 22. Аналогічна ситуація з Київською та Миколаївською областями: при рівних обсягах експорту бізнесмени Київщини одержали втричі більше відшкодування. Звичайно, є передбачені законом випадки, коли виплата здійснюється несвоєчасно: перевірки, адміністративні або судові оскарження. Але це деталі, які не повинні принципово впливати на статистику. Ну не може Державна фіскальна служба перевіряти половину підприємств Миколаївської області, а з другою половиною судитися.

За словами експертів, у ДФС ще лежать незадоволені заявки на відшкодування ПДВ, датовані липнем-серпнем минулого року. Борг держави перед бізнесом продовжує зростати, цифри називають різні - від 20 млрд до 35 млрд грн. Але питання не в обсязі боргу, а в тому, що його в принципі не має бути. Оскільки механізм сплати ПДВ передбачає відволікання обігових коштів, то для того, щоб він працював правильно, ці кошти мають повертатися вчасно.

"АрселорМіттал" одержує відшкодування регулярно та у величезних обсягах, тому що це бюджетонаповнююча компанія, і державі важливо, щоб вона продовжувала працювати стабільно. А чому не одержують інші? Правильно, тому що це неважливо державі, чиновницька короткозорість не дозволяє зрозуміти, що втрата 20 середніх компаній у результаті дорівнюватиме втраті криворізького гіганта. У цьому випадку розмір заборгованості - не більш ніж маніпуляція. Будь-кому зрозуміло, що заборгованість має бути нульовою, автоматичне відшкодування - наближатися до 100%, а казначейство повинне публікувати списки не лише тих, хто одержав відшкодування, а й тих, хто його не одержав.

ДФС погоджується, що неймовірне зростання бюджетних надходжень забезпечено за рахунок, крім іншого, збільшення сплати ПДВ, і тільки в березні бюджет одержав від платників 10,3 млрд грн податку (майже на 5 млрд більше за торішні обсяги), але продовжує управляти ситуацією в ручному режимі. "Коли йдуть розмови про те, що от уже 40% відшкодовуємо автоматично, а тепер от 50%, це звичайне жонглювання цифрами. Якщо система не працює, відсотки значення не мають. Відшкодовувати ПДВ потрібно якомога більшій кількості підприємств, перевірятися мають тільки ті, хто підпадає під певні ризики. І річ не в цифрі, не у відсотку, а в системі. Якщо вона нормально працює при 50% - чудово, якщо вона й при 80% не працює, потрібно щось робити", - переконаний Артем Рудик, директор департаменту податкової політики Інституту бюджету та соціально-економічного розвитку.

Справді, ще в травні минулого року фіскальна служба повідомила, що відшкодовує близько 50% ПДВ в автоматичному режимі та планує збільшити цей показник до 70–90%. Тоді ця цифра багатьох здивувала, адже раніше Клименко, глава Міністерства доходів і зборів, яке наказало довго жити, запевнив, що вже відшкодовується 77% автоматом.

"Я переконаний, що в податковій самі точно не знають, який обсяг відшкодування нараховується автоматично. Колись ми таку інформацію запитували, але виразної відповіді не одержали, - розповів DT.UA Леонід Рубаненко, президент Союзу податкових консультантів. - Рік тому, у квітні, на зустрічі, організованій прем'єр-міністром, ми сказали Білоусу, що працювати нормально при діючій системі відшкодувань бізнес не може, пояснили, чому. Тоді Білоус нам обіцяв, що питання вирішиться без проблем. Рік минув, не змінилося нічого".

Вибірковість відшкодування, мабуть, головний недолік. Будь-яку податкову систему розхитуватиме така несправедливість. Чесної конкуренції на ринку немає, вона спотворюється, причому з подачі держави. Хто з аграріїв зможе нині потягатися з "Кернелом", якому з панського плеча мільярд перепав?

Станом на березень 2015 р. кількість бажаючих відшкодувати ПДВ зросла майже на 300 підприємств і перевалила за 2 тис., це при торгівлі, яка катастрофічно провалюється. При цьому з 2195 компаній право на автоматичне відшкодування одержали тільки 320 підприємств (1875 опинилися за бортом). Найчастіша причина відмови у відшкодуванні - середня заробітна плата на підприємстві, яка за останні чотири квартали була нижчою від 2867,5 грн. Здавалося б, от він, ще один спосіб натиснути на бізнес і вивести з "тіні" зарплати. Але підприємства не поспішають відмовлятися від "конвертів", розуміючи, що відшкодований ПДВ - це журавель у небі, а "економія" на зарплатному фонді - синиця в руках.

Далі буде гірше

ПДВ, як відомо, оплачується за першою подією, якщо грубо, то експортери продають товар, сплачують податок і чекають відшкодування за рахунок так званого внутрішнього ПДВ, сплаченого компаніями-неекспортерами. Обсяги внутрішнього ПДВ набагато менші, через що й утворюється дефіцит. Але держава в кожному разі виграє, тому що отримує прибуток незалежно від ринкової ситуації, та ще й "договорняком" вирішує, кому відшкодовувати, а кому ні. На думку деяких експертів, принцип першої події себе не виправдовує хоча б тому, що коли йдеться про валові доходи та податкові зобов'язання, то він застосовується, а коли про витрати та податкові кредити, то ні про яку першу подію не згадують.

Насправді саме діюча нині система провокує корупцію навколо ПДВ. Так чи інакше, всі законодавчі зміни, якими обростало адміністрування цього податку, - зобов'язання, кредити, відшкодування, пільги - створювали благодатний ґрунт для різних зловживань. Що простіше адміністрування ПДВ, то менше можливостей у бізнесу уникнути його сплати, а в податкової - створювати корупційні схеми навколо його обслуговування. Але чи вигідно це обом фігурантам процесу? Адже в похмурій українській дійсності, попри численні розмови про проблему відшкодування ПДВ, система рік у рік стає дедалі непрозорішою. А з липня 2015 р. до неї додадуться ще й ПДВ-рахунки, дуже ускладнивши й без того неідеальний механізм.

Судіть самі. Обігові кошти компаній скорочувалися впродовж усього минулого року, частина сум на невизначений термін відволікається при сплаті ПДВ, не повертається державою або може повернутися у вигляді облігацій, а частину сум потрібно буде задепонувати на ПДВ-рахунках, які починають повноцінно працювати з 1 липня ц.р. Уявіть собі, наскільки ускладниться робота підприємства, якщо воно ще не одержало відшкодування, а його сума вже вираховується з податкового кредиту, і її ще раз потрібно внести на казначейський рахунок.

На український ринок ПДВ "запускає" імпортер, він розмитнився та здійснює продажі. З іншого боку, є український виробник, який "випускає" на ринок податковий кредит. Далі або через торговельні мережі товар реалізується на внутрішньому ринку, або через експортерів - на зовнішніх. Імпортер відчує на собі негативний ефект від депонування останнім і найменшою мірою, тому що йому для цього не потрібні великі обсяги коштів. А от експортери та внутрішні виробники опиняться в досить важкому становищі та за нинішньої системи відшкодування ПДВ будуть змушені працювати в дуже складних умовах.

"Найпростіше тим компаніям, які мають "своїх" людей у податковій, як правило, на рівні регіональних управлінь. Решті одержати відшкодування дуже складно. Але в зону АТО, наприклад, відшкодування йде дуже легко. Про що це свідчить? Про те, що система залишилася незмінною та вимагає від платника податків не чесної праці, а пошуку знайомих у податковій, щоб комусь щось дати, - вважає Тарас Козак. - І тут уже питання не в ПДВ - це нормальний податок, що може працювати. Питання в людях, які його обслуговують, та в їхніх безпрецедентних повноваженнях. Адже закони дуже розмиті, вони трактуються податківцями так, як їм це вигідно в даному конкретному випадку. Причиною для відмови може бути будь-яка формальність, кома не в тому місці може вирішити долю компанії".

Теоретично можна відмовитися від принципу першої події та повернутися до так званого касового методу, але ця ідея суперечитиме всім нинішнім реформаторським трендам і зовсім не вигідна державі, тому що податкові надходження від ПДВ у такому разі прогнозовано знизяться. Єдиним реальним виходом із ситуації буде перехід до адекватного адміністрування системи відшкодування ПДВ, щоб компанії справді одержували свої гроші вчасно. Чи багато для цього потрібно? Та, власне, нічого, крім бажання.

Система може бути простою та прозорою, для цього необхідно звести людський фактор до мінімуму, залишивши лише поодинокі перевірки сумнівних претендентів на відшкодування. Але це, очевидно, не станеться в недалекому майбутньому. З одного боку, для справедливого відшкодування може не вистачити ресурсів. З іншого - надто багатьох фіскалів та їхніх заступників у вищих чиновницьких кабінетах доведеться відсторонити від "годівниці". А з третього боку, відшкодування ПДВ - це чудовий спосіб маніпулювати власниками великих компаній. Хто ж добровільно відмовиться від такого?