Бюро економічної безпеки стартує. Чого чекати?

25 листопада розпочинає роботу Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Напередодні Верховна Рада ухвалила ключове рішення, яке було необхідним для початку його повноцінної роботи, підтримавши у другому читанні законопроєкт №3959-1. Документ передбачає внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства, якими, зокрема, визначаються повноваження та підслідність Бюро.

Новостворений орган де-юре отримав монополію на розслідування фінансових злочинів в Україні, перебравши на себе відповідні функції сумнозвісного департаменту «К» СБУ, податкової міліції Державної фіскальної служби та підрозділів Національної поліції.

Український бізнес і міжнародні інвестори очікують, що зі створенням нового органу багаторічна практика незаконного тиску з боку правоохоронних органів залишиться у минулому. Утім, існує реальний ризик того, що ці сподівання не справдяться.

Над запуском Бюро економічної безпеки депутати та урядовці активно працюють від початку року. Закон «Про Бюро економічної безпеки України» Верховна Рада ухвалила 28 січня 2021 року. 22 березня його підписав президент Володимир Зеленський, а 12 травня відповідну постанову схвалив Кабінет міністрів. Далі розпочався конкурс на посаду очільника органу. За його результатами 20 серпня БЕБ очолив Вадим Мельник, полковник податкової міліції, який очолював слідче управління ДФС, а потім працював головою Державної фіскальної служби... Показово, що процес відбору не обійшовся без скандалів: одразу кілька учасників співбесід заявили про упередженість членів комісії та порушення процедур конкурсу. Не найкращий початок. Але і далі все йде шкереберть.

Структурно Бюро складається із центрального апарату та територіальних управлінь, у яких працюватимуть до чотирьох тисяч осіб. Згідно із законом, орган зможе розпочати роботу 25 листопада, тільки якщо до того часу набере на роботу у «головний офіс» не менш як 30% від передбаченої законом граничної кількості співробітників (210 із 700). Та чи встигнуть відібрати необхідну кількість спеціалістів, наразі велике питання, адже перші співбесіди у прискореному режимі розпочалися лише 23 жовтня? І це не єдина організаційна проблема.

28 жовтня Мельник поскаржився, що у Бюро досі немає навіть власного приміщення, а Кабмін зволікає з вирішенням цього питання. Безумовно, місце знайдуть. Питання: хто ж сидітиме у кабінетах БЕБ? Адже саме з цим пов’язані найбільші побоювання як представників бізнесу, так і профільних експертів.

Бюро економічної безпеки — це орган із новою філософією. На цьому наполягає Вадим Мельник. За його словами, від «попередників» БЕБ відрізнятиме акцент на аналітичну складову роботи. Діяльність структури буде спрямована перш за все на запобігання вчиненню економічних злочинів на ранніх етапах замість покарання, як це було раніше.

Проблема у тому, що реалізовувати цю нову філософію, цілком ймовірно, будуть переважно колишні співробітники ДФС, надто гарно обізнані з традиційними силовими методами тиску на бізнес. Нині вони масово кинулися подавати документи на зайняття вакансій у новоствореному органі. Безперечно, серед службовців Державної фіскальної служби є гідні професіонали, але так само факт, що серед них без проблем можна відшукати відповідальних за «кошмарення» бізнесу.

За тиждень до запуску завершився один із конкурсів на посади штатних працівників БЕБ, найкращих із кращих обрали, решті ж адресували таке послання: «Усі кандидати, кому з різних причин було відмовлено у відборі, врахувавши допущені помилки, зможуть спробувати свої сили в наступних конкурсах до територіальних управлінь або ж до центрального апарату».

Не менш виправданим є побоювання, що разом із кадрами з ДФС до БЕБ перейдуть і найгірші практики минулого. Це підкріплюється прогалинами у законодавстві, що регламентує роботу органу. Для прикладу, як і раніше, досудове розслідування може розпочатися на підставі лише аналітичного дослідження співробітників БЕБ (тобто без результатів податкової перевірки чи навіть отримання від суб’єкта документів, які можуть спростовувати висновки аналітика). Співробітники БЕБ також самостійно визначатимуть і критерії оцінки загрози вчинення правопорушення. В теорії це відкриває детективам можливість застосовувати неспівмірні заходи контролю, обґрунтувавши їхню необхідність навмисно завищеними ризиками.

Вадим Мельник запевняє: жоден із колишніх фіскалів не потрапить до БЕБ «автоматом», оскільки всі претенденти проходитимуть конкурсний відбір на рівних умовах. Однак цей аргумент не працює. Механізм конкурсного відбору спеціалістів на державні посади в Україні дискредитував себе. Занадто часто такі конкурси імітують чесний відбір найсильніших спеціалістів, а не забезпечують його на практиці, як того вимагає закон. Як наслідок, до новостворених органів без проблем потрапляють «перевірені» кадри, які приносять із собою старі схеми. Але для чого тоді взагалі змінювати назву? Адже вимога про створення єдиного органу розслідування фінансових злочинів з’явилась у відповідь на довгі роки свавілля співробітників різних правоохоронних органів.

Бізнес і суспільство очікують від Бюро економічної безпеки припинення безпідставного порушення кримінальних справ, ефективної боротьби з конвертаційними центрами та ліквідації схем ухиляння від сплати податків. Якщо під нову вивіску прийдуть працювати люди зі старої, дискредитованої, системи, запуск БЕБ може обернутися грандіозним провалом, а інвестори та підприємці остаточно втратять віру в Україну.